Рішення № 99415643, 30.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

30 серпня 2021 року № 520/6476/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Легостаєвої К.І.,

представника позивача - Комова О.Г.,

представника відповідача - Синюшка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Національної поліції України від 15.03.2021 №179 "Про застосування дисциплінарних стягнень та ч. 11, 13 ст. 19, ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани за порушення вимог підпунктів 6, 7 пункту 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, непроведення профілактичної роботи та незапобігання вчинення ними правопорушень, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходить службу в поліції. Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.03.2021 №179 "Про застосування дисциплінарних стягнень та ч. 11, 13 ст. 19, ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських ГУНП в Харківській області" на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Позивач із зазначеним наказом не погоджується, оскільки, на його думку, останній є протиправним та таким, що порушує його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 20.04.2021 року прийнято вищевказаний позов до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та призначено розгляд справи в спрощеному позовному провадженні.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов, проти заявленого позову заперечував та зазначив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснено за результатами проведеного службового розслідування у зв`язку із встановленням обставин вчинення дисциплінарного проступку. Отже, на думку відповідача, позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Під час судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , полковник поліції, з 27.05.2019 року на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області №151 о/с обіймає посаду начальника відділу контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи у правління превентивної діяльності головного управління Національної поліції в Харківській області.

У позовній заяві позивачем вказано, що у період з 24.02.2021 року по 12.03.2021 року включно його було звільнено від виконання службових обов`язків у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю з огляду на захворювання на CОVID-19 на підставі довідки №1117 про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця. Національної гвардії України від 24.02.2021 року.

Водночас, під час розгляду справи встановлено, що 01.03.2021 за № 1723/119-12/01-2021 до ГУНП в Харківській області надійшла доповідна записка заступника начальника УКЗ ГУНП в Харківській області - начальника ВІОС полковника поліції Тюніна В.О. про те, що цього ж дня на офіційному сайті Національної поліції України за посиланням www.npu.gov.ua опубліковано пост під назвою «Ігор Клименко: Внутрішня безпека Нацполіції викрила корупційну схему видачі дозволів на зброю - дозвільна служба розформована», відповідно до змісту якого працівниками Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України проводились заходи з перевірки роботи підрозділів контролю за обігом зброї, за результатами здійснення яких було виявлено корупційну схему видачі дозволів на придбання, зберігання та носіння дозволених видів зброї.

Зі змісту наданого до суду представником відповідача відзиву на позов встановлено, що з метою виконання вимог Голови Національної поліції України генерала поліції другого рангу ОСОБА_2 щодо перевірки законності видачі поліцейськими ГУНП в Харківській області дозволів на придбання, зберігання та носіння дозволених видів зброї, відповідності отримання таких дозволів Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622 (далі – Інструкція №622), наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.03.2021 № 434 призначено службове розслідування.

У відповідності до вимог статті 70 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, статті 17 Дисциплінарного статуту, наказом ГУНП в Харківській області від 10.03.2021 № 176 о/с начальника ВКОЗ у СДС УПД ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 , відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення вищевказаного службового розслідування з 01.03.2021.

За результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 01.03.2021 № 434, складено висновок службового розслідування за фактом перевірки законності видачі поліцейськими ГУНП в Харківській області дозволів на придбання, зберігання та носіння зброї від 15.03.2021 року, який затверджено начальником ГУНП в Харківській області 15.03.2021 року.

Зі змісту зазначеного висновку вбачається, що як передбачено приписами п.7.2 Інструкції №622 на кожну особу, яка володіє вогнепальною мисливською, а також холодною, нагородною, пневматичною зброєю (крім відомчої зброї), пристроями, заводиться особова справа. Особові справи власників нарізної, нагородної вогнепальної зброї та пристроїв ведуться в ГУНП, а на власників мисливської гладкоствольної, пневматичної та холодної зброї - у територіальних підрозділах поліції.

Під час розгляду справи встановлено, що у ході проведення службового розслідування встановлено, що у ГУНП в Харківській області на обліку перебуває 54207 особових справ власників зброї, які ведуться у ВКОЗ у СДС УПД ГУНП в Харківській області, ВСП ГУНП в Харківській області та 34 територіальних органів поліції.

У період часу з 03.03.2021 по 12.03.2021 мобільними групами з числа членів дисциплінарної комісії були здійснені перевірки особових справ власників зброї на предмет законності видачі дозволів на придбання, зберігання та носіння зброї, під час яких було виявлено 1002 особові справи з недоліками.

Так, під час розгляду справи встановлено, що в ході перевірки виявлено, що у відділі КЗОЗ у СДС УПД ГУНП в Харківській області перебуває на контролі 21094 справи власників зброї та лише з початку поточного року видано та продовжено 1107 дозволів на придбання та зберігання зброї.

Перевіркою особистих справ власників зброї, яким у 2021 році було видано та продовжено зазначені дозволи, у частині законності надання дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї, у відповідності до Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 та Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби, затвердженої наказом МВС України від 10.09.2009 № 390 були виявлені певні недоліки, а саме в порушення вимог пункту 2.5.2 Інструкції з організації функціонування криміналістичних обліків експертної служби, затвердженої наказом МВС України від 10.09.2009 № 390, у справі власника пристрою для відстрілу гумових куль «ВІЙ», калібр 9 мм, № НОМЕР_1 , громадянина ОСОБА_3 відсутня довідка про експериментальний відстріл зброї (дозвіл № 5624 від 22.01.2021).

Аналогічні порушення відсутності зазначеної довідки виявлено у особистих справах наступних власників пристроїв для відстрілу набоїв, споряджених гумовими кулями: громадянина ОСОБА_4 на «ФОРТ 12Р», калібр 9 мм, № НОМЕР_2 (дозвіл № 4024 від 04.01.2021); громадянина ОСОБА_5 на «ВІЙ», калібр 9 мм, № НОМЕР_3 (дозвіл № 6456 від 22.02.2021); громадянина ОСОБА_6 на «ФОРТ 12Р», калібр 9 мм, № НОМЕР_4 (дозвіл № НОМЕР_5 від 18.01.2021); громадянина ОСОБА_7 на «ПМР», калібр 9 мм, № НОМЕР_6 (дозвіл № НОМЕР_7 від 14.01.2021); громадянина ОСОБА_8 на «ФОРТ 12Р», калібр 9 мм, № НОМЕР_8 (дозвіл № 8674 від 15.01.2021); громадянина ОСОБА_9 на «ФОРТ 12Р», калібр 9 мм, № НОМЕР_9 (дозвіл № НОМЕР_10 від 13.01.2021); громадянина ОСОБА_10 на «ПМР», калібр 9 мм, № НОМЕР_11 (дозвіл № НОМЕР_12 від 24.02.2021); громадянина ОСОБА_11 на «ФОРТ 12Р», калібр 9 мм, № НОМЕР_13 (дозвіл № НОМЕР_14 від 05.02.2021); громадянина ОСОБА_12 на «SAFARI820Q», калібр 9 мм, № НОМЕР_15 , (дозвіл № НОМЕР_16 від 04.02.2021); громадянина ОСОБА_13 на «Т-910», калібр 9 мм, № НОМЕР_17 (дозвіл № НОМЕР_18 від 15.02.2021); громадянина ОСОБА_14 на «Т-REX», калібр 9 мм, № НОМЕР_19 (дозвіл № НОМЕР_20 від 05.02.2021); громадянки ОСОБА_15 на «ZbroyarZ15» калібр 2.33 Rem, № НОМЕР_21 (дозвіл № НОМЕР_22 від 05.10.2020); громадянина ОСОБА_16 на «ФОРТ 12Р», калібр 9 мм, № НОМЕР_23 (дозвіл №2433 від 12.02.2021); громадянина ОСОБА_17 на «ФОРТ 12Р», калібр 9 мм, № НОМЕР_24 (дозвіл № 8282 від 20.01.2021); громадянина ОСОБА_18 на «SAFARI820Q», калібр 9 мм, № НОМЕР_25 , (дозвіл № НОМЕР_26 від 20.01.2021); громадянина ОСОБА_19 на «ПМР», калібр 9 мм, № НОМЕР_27 (дозвіл № НОМЕР_28 від 18.02.2021); громадянина ОСОБА_20 на «Remington», калібр 30-06, № НОМЕР_29 (дозвіл № 1831 від 12.01.2021); громадянина ОСОБА_21 на «Magnum», калібр 22WMR, № НОМЕР_30 (дозвіл № НОМЕР_31 від 16.10.2019).

Зазначені недоліки щодо недолучення до особових справ власників зброї довідок про екстремальний відстріл зброї були допущені поліцейськими відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області, а саме підполковником поліції ОСОБА_22 (справи ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 ), майором поліції ОСОБА_23 (справи ОСОБА_7 , ОСОБА_12 , ОСОБА_3 ), майором поліції ОСОБА_24 (справи ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ), капітаном поліції ОСОБА_25 , (справа ОСОБА_9 ), капітаном поліції ОСОБА_26 (справа ОСОБА_10 ), майором поліції ОСОБА_27 {справи ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ), майором поліції ОСОБА_28 (справи ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ), підполковником поліції ОСОБА_29 (справа ОСОБА_15 ), капітаном поліції ОСОБА_30 (справа ОСОБА_20 ), капітаном поліції ОСОБА_31 (справа ОСОБА_32 ), які згідно резолюції керівництва були визначені відповідальними за повноту збору матеріалів, що повинні знаходитись у справі.

Опитані заступник начальника відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_22 , старший інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_23 , старший інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_24 , інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_25 , інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_26 , інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_33 , старший інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області підполковник поліції ОСОБА_29 , старший інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_28 , інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області капітан поліції ОСОБА_30 , старший інспектор відділу з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи УПД ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_31 з приводу виявлених у ході перевірки недоліків пояснили, що процедура здійснення експериментального відстрілу зброї здійснюється її власниками самостійно після реєстрації зброї та надання дозволу на її зберігання. Однак у подальшому довідки про результати такого відстрілу не завжди надаються до дозвільної системи громадянами. Здійснення контролю з цього питання не врегульовано, а сама довідка контрольного відстрілу мисливської зброї або спецзасобу не передбачена Інструкцією, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622.

Відповідно до висновків службового розслідування, комісія вважала б, зокрема, за порушення вимог пп. 6, 7 п.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, не проведення профілактичної роботи та не запобігання вчинення ними правопорушень, п. 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині непрофесійного виконання своїх обов`язків до начальника ВКОЗ у СДС УПД ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді догани.

Представником відповідача під час розгляду справи було повідомлено суду, що з огляду на встановлені обставини за результатами проведення службового розслідування встановлені та підтверджені факти вчинення окремими поліцейськими ГУНП в Харківській області дисциплінарних проступків.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 13, 19, 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ відповідачем видано наказ 15.03.2021 №179 «Про застосування дисциплінарних стягнень та ч. 11, 13 ст. 19. ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських ГУНП в Харківській області», яким зокрема, застосовано дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани за порушення вимог підпунктів 6, 7 пункту 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, непроведення профілактичної роботи та незапобігання вчинення ними правопорушень, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків.

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягає порушення службової дисципліни, невиконанні вимог підпунктів 6, 7 пункту 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, непроведення профілактичної роботи та незапобігання вчинення ними правопорушень, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків.

Як вбачається з п 4.1, та 4.2 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 434 від 01.03.2021 «Про призначення та проведення службового розслідування» начальникові управління превентивної діяльності полковнику поліції ОСОБА_34 наказано ознайомити полковника поліції ОСОБА_1 з цим наказом під підпис, а також на період відсторонення від виконання службових обов`язків вилучити у полковника поліції ОСОБА_1 службове посвідчення, спеціальний нагрудний знак, табельну вогнепальну зброю.

Листом від 02.03.2021 № 1587/119-20/01-2021 начальник управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області повідомив про те, що станом на 02.03.2021 полковник поліції ОСОБА_1 перебуває на лікуванні з діагнозом COVID-19, тому виконання п. 4.1 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 434 від 01.03.2021 «Про призначення та проведення службового розслідування» є неможливим, про що начальником управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області подано на ім`я начальника ГУНП в Харківській області відповідний рапорт від 02.03.2021 № 1585/119-20/01-2021.

Натомість, з метою виконання п. 4.2 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області № 434 від 01.03.2021 «Про призначення та проведення службового розслідування» начальник управління превентивної діяльності ГУНП в Харківській області в частині вилучення табельної вогнепальної зброї у ОСОБА_1 просить начальника кадрового підрозділу ГУНП в харківській області направити картку застереження до управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області.

Під час судового розгляду справи представником відповідача у поясненнях було вказано, що до начальника ВКОЗ у СДС УПД ГУНП в Харківській області полковника поліції ОСОБА_1 правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а недоліки в організації службового розслідування, а також нездоланні та непереборні дефекти у результатах службового розслідування відсутні.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що при проведенні службового розслідування стосовно нього йому не було надано можливості ознайомитись з матеріалами проведення службового розслідування, надати пояснення та документи стосовно обставин вчинення дисциплінарного проступку, скористатись правничою допомогою тощо, що призвело до протиправного обмеження прав позивача, передбачених Порядком №893, що свідчить про порушення суб`єктом владних повноважень вимог щодо прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття такого рішення. Також, позивачем вказано, що зі змісту спірного наказу в частині, що стосується позивача, вбачається, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення вимог підпунктів 6, 7 пункту 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, непроведення профілактичної роботи та незапобігання вчинення ними правопорушень, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків, але жодних інших відомостей про обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку, ступені вини позивача тощо наказ не містить. Крім того, у оскаржуваному наказі не міститься посилання на те, в чому саме полягає недостатній контроль позивача за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим особовим складом, прийняття ним недоцільних управлінських рішень, неналежне вивчення індивідуальних та професійних якостей підлеглих, недостатнє проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень тощо. Відтак, за відсутності належної деталізації та прив`язки до об`єктивних ознак вчинення ймовірного дисциплінарного проступку, наведені у наказі звинувачення носять лише загальний декларативний характер та не можуть слугувати підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.

Таким чином, позивач, не погоджуючись з зазначеним наказом, звернувся до суду із даним позовом.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням статті 3 Закону України "Про Національну поліцію" у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ (надалі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

У відповідності до ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Приписами ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до положень ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до ч.10 ст. 14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 р. за № 1355/32807 (далі – Порядок №893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за на5гвмості достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами п.п.2 та 3 розділу 4 Порядку №893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з п. 4 розділу V Порядку №893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі п.1 Розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення

Відповідно до п.4 розділу 6 Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно із ч.12 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського, який має дисциплінарне стягнення і вчинив дисциплінарний проступок, дисциплінарне стягнення, що застосовується, повинно бути суворішим, ніж попереднє.

Під час судового розгляду справи встановлено, що підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення вимог підпунктів 6, 7 пункту 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, не проведення профілактичної роботи та не запобігання вчинення ними правопорушень, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків став висновок службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни окремими працівниками поліції.

Суд зазначає, що положеннями підпунктів 6, 7 частини 1 статті 3 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» встановлено, що з метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, з висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача вбачається, що в ході проведення службового розслідування та при виданні оскаржуваного наказу, відповідачем не проведено об`єктивного, повного та всебічного дослідження обставин, а саме не встановлено та не обґрунтовано, в чому полягає провина позивача, тяжкість вчиненого проступку; не доведено вину в скоєнні проступків, що, в свою чергу, спричинило застосування дисциплінарного стягнення.

Так, матеріали службового розслідування та наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не містять посилань на те, в чому саме полягає недостатній контроль позивача за дотриманням службової дисципліни підпорядкованим підлеглими, незабезпечення сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, неналежне вивчення індивідуальних та професійних якостей підлеглих, недостатнє проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження висновку щодо здійснення позивачем неналежного контролю за діями підлеглих, неналежного проведення індивідуально-виховної роботи з особовим складом, що призвело до порушення ними вимог службової дисципліни.

Водночас, відповідачем не наведено доказів, яким саме чином позивач не забезпечив сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі та які дії із запобігання порушенню службової дисципліни не вжив.

Відтак, відповідач, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, а тільки навів абстрактне посилання на допущені порушення вимог ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» та пунктів 6, 7 частини 1 статті З Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України».

Крім того, суд зазначає, що оскільки фактичною підставою для притягнення позивача до відповідальності послугували висновки відповідача стосовно допущених порушень іншими поліцейськими, то у даному випадку має місце порушення принципу індивідуальності в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Так, приписами ч.2 ст.13 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» визначено, що дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку.

В той же час, наявність виключно факту підлеглості позивачу осіб, стосовно яких встановлено факти вчинення дисциплінарного правопорушення, не є достатнім для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Натомість, відповідачем під час проведення службового розслідування не доведено проявів протиправної бездіяльності позивача щодо виконання своїх службових обов`язків.

Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи було встановлено, що відповідачем не було відібрано від позивача пояснень під час проведення службового розслідування.

При цьому, посилання представника відповідача на обставини перебування позивача на лікарняному у період проведення службового розслідування, що унеможливило відібрання пояснень від останнього, не можуть вважатися судом належними, оскільки позивач на лікарняному перебував з 24.02.2021 року по 12.03.2021 року, тоді як висновок службового розслідування було затверджено уповноваженою особою 15.03.2021 року.

Отже, фактично відповідачем було порушено право позивача на надання пояснень під час проведення службового розслідування в частині, що його стосується.

Відтак, суд приходить до висновку, що під час службового розслідування не було належним чином та у повному обсязі з`ясовано усіх обставин у справі, що призвело до того, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було здійснено без врахування усіх істотних обставин, оскільки надано невірну оцінки вищевикладеному.

З огляду на наведене суд зазначає, що зміст положень Дисциплінарного статуту свідчить про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені.

Водночас, за Дисциплінарним статутом, підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського.

Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни.

Отже, службове розслідування в органах внутрішніх справ - це комплекс заходів, які здійснюються в межах відомчої компетенції з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного проступку, встановлення ступеня вини особи, яка його вчинила.

Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити: обставини (час, місце) і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу їх спричинення; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки працівника і його ставлення до вчиненого.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2019 року по справі №2040/7660/18.

Враховуючи вищевикладене та встановлені під час розгляду справи обставини суд приходить до висновку про не підтвердження висновків службового розслідування стосовно встановлення порушень службової дисципліни позивачем, а саме порушення вимог підпунктів 6, 7 пункту 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, непроведення профілактичної роботи та незапобігання вчинення ними правопорушень, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.03.2021 №179 "Про застосування дисциплінарних стягнень та ч. 11, 13 ст. 19, ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 .

Положеннями ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002) про визнання протиправним та скасування наказу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 15.03.2021 №179 "Про застосування дисциплінарних стягнень та ч. 11, 13 ст. 19, ч. 1 ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських ГУНП в Харківській області" в частині застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді догани за порушення вимог підпунктів 6, 7 пункту 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині незабезпечення дотримання службової дисципліни підлеглими, непроведення профілактичної роботи та незапобігання вчинення ними правопорушень, пункту 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" у частині непрофесійного виконання своїх службових обов`язків.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_32 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ - 40108599).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.