Ухвала суду № 99415628, 06.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позову

06 вересня 2021 р. справа № 520/14927/21 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни , третя особа - АТ "Банк Форвард", про: 1) скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни у виконавчому провадженні № 63144464 про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2020 р.; 2) про скасування постанови Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни у виконавчому провадженні № 63144464 про арешт коштів боржника від 25.09.2021 р.; 3) скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни у виконавчому провадженні № 63144464 про стягнення з боржника основної винагороди від 25.09.2020 р.; 4) скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни у виконавчому провадженні № 63144464 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.09.2020 р.; 5) скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни у виконавчому провадженні № 63144464 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 13.10.2020 р.; 6) визнання протиправними дії Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни з відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 63144464; 7) визнання протиправним здійснення Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни всіх інших виконавчих дій, направлених на виконання виконавчого напису № 3404, виданого 05.09.2020 р. приватним нотаріусом КМНО Буждиганчук Є.Ю. про: стягнути з боржника, яким є: ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства "Банк Форвард" заборгованість в розмірі 56 793,59 гривень, з огляду на неналежність адреси реєстрації боржника ОСОБА_1 до виконавчого округу, в якому здійснює свої повноваження вищезазначений приватний виконавець; 8) визнання бездіяльності Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни з неповернення ОСОБА_1 стягнутих 20.10.2020 р. з його банківського рахунку в АТ «Ощадбанк» грошових коштів пенсійної виплати у сумі 4728,94 грн. та стягнутих 29.12.2020 р. з його банківського рахунку в АТ «Ощадбанк» грошових коштів пенсійної виплати у сумі 4 818,94 грн. протиправною; 9) зобов`язати Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяну Леонідівну повернути ОСОБА_1 грошові кошти, стягнуті в межах виконавчого провадження № 63144464 з його банківських рахунків в АТ «Ощадбанк» в сумі 9943,19 грн.; 10) стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3135,97 грн., стягнутих в межах виконавчого провадження № 63144464 за незаконною постановою від 13.10.2020 р. з його заробітної плати за місцем його роботи в Харківському національному медичному університеті (код ЄДРПОУ: 01896866) як основної винагороди приватного виконавця у сумі 635,97 грн. та як витрат на проведення виконавчих дій у сумі 2500 грн.; 11) стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни суми відшкодування завданої позивачу ОСОБА_1 матеріальної шкоди, яка складається із стягнутої на користь АТ «Банк Форвард» суми основного боргу за незаконною постановою приватного виконавця Павелків Т.Л. від 13.10.2020 р., у розмірі 6359,70 грн.; 12) стягнення з Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни суму відшкодування завданої її протиправними діями та бездіяльністю моральної шкоди у розмірі 42 000 грн., -

встановив:

Спірні правовідносини склалися з приводу оскарження управлінських волевиявлень суб`єкта владних повноважень - приватного виконавця - у формі рішень та діянь, прийнятих/вчинених у межах виконавчого провадженні №63144464.

Оскаржені правові акти індивідуальної дії датовані - 25.09.2020р. та 13.10.2020р.

До суду заявник звернувся 09.08.2021р., тобто по минуванню майже року з дати винесення спірних рішень, стверджуючи при цьому, що про порушення своїх прав він дізнався лише 04.08.2021р. із листа головного редактора газети "Регіональні розслідування", куди заявник звертався метою проведення журналістського розслідування з питання законності звернення стягнення на пенсійні виплати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021р. позов було залишено без руху у зв`язку з недоліками в оформленні у вигляді ознак несвоєчасного звернення до суду та відсутності доказів сплати судового збору за усі заявлені вимоги позов було залишено без руху.

13.08.2021р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позову, до якої долучений уточнений позов.

Також уточнений позов містив клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якому заявник продовжував стверджувати, що про порушення своїх прав він дізнався лише 04.08.2021р. з листа головного редактора газети "Регіональні розслідування", куди заявник звертався метою проведення журналістського розслідування з питання законності звернення стягнення на пенсійні виплати.

Ухвалою від 13.08.2021 р. клопотання позивача від 13.08.2021р. про визнання поважними причин несвоєчасного звернення до суду було залишено без задоволення; клопотання позивача про зменшення суми судового збору від 13.08.2021р. - залишено без задоволення. Продовжено процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з дати отримання цієї ухвали.

06.09.2021 р. до суду надійшли оформлені окремими документами клопотання про зменшення суми судового збору за звернення до суду із даною справою до 908,00 грн., а також клопотання/заява, де містилось твердження заявника про те, що потреби для поновлення строку звернення до суду у спірних правовідносинах немає, оскільки цей строк не пропущений. В обґрунтування цього твердження знов були наведені вже раніше використані доводи про те, що про порушення своїх прав він дізнався лише 04.08.2021 р. з листа головного редактора газети "Регіональні розслідування", куди заявник звертався метою проведення журналістського розслідування з питання законності звернення стягнення на пенсійні виплати.

Отже, суддя змушений дійти до висновку, що наведені у якості поважних причин несвоєчасного звернення до суду доводи заявника повністю збігаються із текстом первісного позову, а також поданої 13.08.2021 р. заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

При цьому, має місце також і подія докорінної зміни позивача до обставин дотримання ним строк звернення до суду із даним позовом.

Так, у первинному позові містилося твердження, що передбачений ч. 2 ст. 287 КАС України 10-денний строк на звернення до суду, у заяві від 13.08.2021 р. заявник вже просив поновити йому пропущений строк, а в заяві від 06.09.2021 р. знов стверджував про дотримання строку.

З цього приводу суддя вважає за необхідне наголосити, що у силу ч.2 ст.44 та ч.1 ст.45 КАС України усі суб`єкти права повинні добросовісно опікуватись станом власних прав (інтересів) та обов`язків.

Запровадження інституту давності та наслідків закінчення (збігу, спливу, завершення перебігу) процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Суддя вважає, що заявнику слід взяти до уваги, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №240/12017/19 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020р. у справі №510/1286/16-а для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

За правилом ч.2 ст.287 КАС України строк звернення до суду слід обраховувати з дати, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, що кореспондується з положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України.

Суддя змушений в черговий раз наголосити, що зі змісту приєднаного заявником до матеріалів позову листа приватного виконавця від 29.12.2020 р. вбачається, що заявник був достеменно обізнаний з усім перебігом подій у виконавчому провадженні №63144464 ще станом на 04.12.2020 р., коли подавав письмове звернення до приватного виконавця.

І вказана обставина в жодному з поданих до суду процесуальних документів не спростована.

Посилання заявника на те, що діяння приватного виконавця у спірних правовідносинах набули характеру протиправних лише після прийняття Верховним Судом постанови від 15.07.2021р. №380/9335/2020, про існування якої заявник дізнався 04.08.2021р., і з цієї дати і бажає обраховувати строк звернення до суду із даним позовом, слід визнати юридично неспроможними.

Так, заявник, будучи обізнаним про факт арешту його коштів як боржника у виконавчому провадженні щонайменше з 04.12.2020 р. (дата звернення до приватного виконавця, на яке отримано наявну в матеріалах справи відповідь від 29.12.2020 р.), вдався не до оскарження діянь приватного виконавця у суді, а до листування із приватним виконавцем, а згодом, 25.07.2021 р., і до листування із редакцією газети зі спірного питання.

Суд звертає увагу, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).

У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».

Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути віднесені до поважних, адже ці обставини не мали жодного впливу на фізичну можливість заявника вчинити процесуальну дію по зверненню до суду.

Ані у тексті позову, ані у тексті уточненого позову заявником не спростовано, що протягом цього часу заявник знаходився на території України, під впливом дії нездоланних та непереборних факторів, котрі б об`єктивно заважали (перешкоджали) або хоча б утруднювали звернення до суду (у тому числі і у стані розладу здоров`я), не перебував.

Належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів неусвідомлення обставини порушення власних прав або наявності поважних причин, які протягом вказаного періоду часу непереборно перешкоджали зверненню заявника до суду, до матеріалів позову та заяви не подано.

Тому суддя доходить до висновку, що заяву про поновлення строку на звернення до суду належить залишити без задоволення, унаслідок чого позов підлягає поверненню у порядку ч.2 ст.123 КАС України.

Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, 123, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя -

ухвалив:

1.Клопотання про поновлення строку на звернення до суду - залишити без задоволення.

2.Позов - повернути заявникові.

3.Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4.Копію ухвали надіслати заявникові.

5.Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України (негайно після підписання).

Суддя Сліденко А.В.