Ухвала суду № 99415467, 06.09.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/3682/21

06 вересня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотань Військової частини А3215 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військова частина А3215 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової часини А3215 (далі – відповідач), в якій просить:

визнати протиправними дії Військової частини А3215 щодо ненарахування, а отже і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року;

зобов`язати Військову частину А3215 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року індексацію грошового забезпечення із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення) січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

визнати протиправними дії Військової частини А3215 щодо ненарахування, а отже і невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 23.08.2018 року;

зобов`язати Військову частину А3215 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 23.08.2018 року із застосуванням березня 2018 року, як місяця обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації, з врахуванням абзацу 4 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, затвердження постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року, з урахуванням виплачених сум - індексації грошового забезпечення за вказаний період, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44,

зобов`язати Військову частину А3215 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрат доходів, у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по день її фактичної виплати - відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів, у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159, із одночасною компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.

Ухвалою суду від 05.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, 26.07.2021 року Військовою частиною А3215 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому також заявлено клопотання про залишення позову без розгляду.

В обгрунтування вказаного клопотання зазначено про порушення місячного строку звернення до суду, який установлений ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), оскільки позовні вимоги позивача пов`язані із звільненням з публічної служби та відсутність підстав для застосування у спірних правовідносинах ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись із викладеними відповідачем доводами щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд, при вирішенні питання щодо порушення строку звернення до суду, враховує наступне.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, яким визначено загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснено правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також яким визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, при вирішенні питання щодо індексації грошового забезпечення слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), що безпосередньо зазначено у ч.3 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

При цьому, звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала такі під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Відповідно до ч.1, 3 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 5 цієї ж статті обумовлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Натомість ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Непоширення норм КЗпП на військовослужбовців стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці. Питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовців (зокрема, затримку виплати індексації грошового забезпечення) не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення, тоді як такі питання врегульовані КЗпП України.

Згідно з п.2.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №9-рп/2013 спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

У цьому ж Рішенні Суд також вказав, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Таким чином, Конституційний Суд України при тлумаченні ст.233 КЗпП України виходив з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку, а в зазначеній статті КЗпП України встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати таких.

Отже, враховуючи ту обставину, що даний позов пов`язаний з порушенням законодавства про оплату праці (невиплата індексації грошового забезпечення), суд вважає що його подання не обмежується будь-яким строком, тому доводи відповідача, що позивач пропустив строк звернення до суду, визначений ст.122 КАС України, є безпідставними, а в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду слід відмовити.

З приводу заявлено клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, обумовлене необхідністю надання пояснень особливостей обчислення індексації грошового забезпечення позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч.2 ст.12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.5, 7 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Частиною 7 цієї ж статті визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд вважає безпідставними та необгрунтованими підстави для розгляду справи у судовому засіданні, наведені представником відповідача у клопотанні, оскільки механізм обчислення сум індексації грошового забезпечення позивача детально викладено у відзиві.

З огляду на наведене, та враховуючи, що дана справа є справою незначної складності, для якої пріоритетним є швидке її вирішення, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд відмовляє в задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін також.

Стосовно клопотань відповідача про залучення до участі в справі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, то суд враховує наступне.

За змістом ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

Отже, треті особи без самостійних вимог на предмет спору можуть бути залучені до участі у справі у разі, коли рішення по суті спору матиме безпосередній вплив на їх права чи обов`язки.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.4 ст.49 КАС України ).

На думку суду, вказані у клопотанні мотиви не можна визнати достатніми підставами для залучення до участі у справі як третіх осіб, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, а рішення суду у цій справі не матиме впливу на права та обов`язки вказаних, виходячи із предмету спору між сторонами.

За таких обставин, у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, належить відмовити.

Керуючись статтями 49, 122, 241, 248, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Військової частини А3215 про залишення позову без розгляду відмовити.

У задоволенні клопотання Військової частини А3215 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовити.

У задоволенні клопотання Військової частини А3215 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Мандзій О.П.