Рішення № 99415178, 07.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2021 року Справа № 480/5546/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5546/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії по віку № 184050004428 від 31.05.2021 Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу спірні періоди роботи, а саме: з 29.03.1990 по 23.01.1992 в виробничому кооперативі «Металломонтаж», період з 03.02.1992 по 25.12.1996 рік в МП «Комплекс»; період з 19.04.1983 по 01.04.1988 в Старательній артелі, з дати звернення із заявою про призначення пенсії 25.05.2021.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 25.05.2021 позивачем подано відповідачу заяву про призначення пенсії за віком, проте рішенням № 184050004428 від 31.05.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні пенсії відмовлено з підстав відсутності необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу не зараховані періоди роботи, а саме: з 29.03.1990 по 23.01.1992 в виробничому кооперативі «Металломонтаж», оскільки на звільненні нечіткий відтиск печатки, період з 03.02.1992 по 25.12.1996 рік в МП «Комплекс» потребує уточнення, так як наявне виправлення в наказі про прийняття; період з 19.04.1983 по 01.04.1988 в Старательній артелі оскільки відсутній наказ про працевлаштування. Позивач з такою позицією відповідача не погоджується та стверджує, що робота позивача у вказаних періодах підтверджується відповідними відмітками у трудовій книжці, тому вважає відмову органу пенсійного фонду незаконною, необґрунтованою та такою, що позбавляє його конституційного права на соціальний захист.

Ухвалою суду від 13.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

На виконання вимог ухвали суду відповідач надав копії матеріалів пенсійної справи позивача, проте відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфікується судом як визнання позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком.

Рішенням № 184050004428 від 31.05.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області у призначенні пенсії відмовлено з підстав відсутності необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу не зараховані періоди роботи, а саме: з 29.03.1990 по 23.01.1992 в виробничому кооперативі «Металломонтаж» оскільки на звільненні нечіткий відтиск печатки, період з 03.02.1992 по 25.12.1996 рік в МП «Комплекс» потребує уточнення, так як наявне виправлення в наказі про прийняття; період з 19.04.1983 по 01.04.1988 в Старательній артелі оскільки відсутній наказ про працевлаштування.

Позивач з такою позицією відповідача не погоджується та стверджує, що робота позивача у вказаних періодах підтверджується відповідними відмітками у трудовій книжці. Позивач вважає відмову органу пенсійного фонду незаконною, необґрунтованою та такою, що позбавляє його конституційного права на соціальний захист.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

У силу вимог частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України №1058-IV визначено, що реалізовано Конституційне право громадян на соціальний захист - право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до положень абзацу тридцять шостого статті 1 Закону України №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (абзац п`ятий статті 1 Закону України №1058-IV).

Зі змісту пункту 1 частини першої статті 9, абзацу 4 частини першої статті 26 Закону України №1058-IV, статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» слідує, пенсія за віком призначається за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування, що обліковуються на накопичувальних пенсійних рахунках Накопичувального фонду або на індивідуальних пенсійних рахунках у відповідних недержавних пенсійних фондах - суб`єктах другого рівня системи пенсійного забезпечення, здійснюються такі пенсійні виплати, як довічні пенсії і одноразова виплата.

Відповідно до статті 26 Закону України №1058-IV, починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Згідно записів трудової книжки позивача у період з 19.04.1983 по 01.04.1988 ОСОБА_1 працював у Старательній артелі "Красноармійська" на посаді моториста промивного приладу (а.с.20-21), у період з 29.03.1990 по 23.01.1992 працював у виробничому кооперативі "Металломонтаж" на посаді ел. Монтажника 5-го розряду (а.с.23), у період з 03.02.1992 по 25.12.1996 працював у "МП "Комплекс" на посаді ел. Монтажника 5-го розряду (а.с.23).

Суд вважає, що надані позивачем документи, є такими, що беззаперечно підтверджують страховий стаж позивача.

Так, згідно із ст. 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до зазначених норм Кабінетом Міністрів України 12.08.1993 прийнято Постанову № 637, якою затверджено Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. (далі Порядок 637).

Пунктом 1 Порядку 637 визначено, що основним документом який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як зазначено у пункті 3 Порядку, в редакції Постанови КМУ № 1028 від 09.12.2015 року, в разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Наказом Міністерства праці України № 58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці.

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162.2.10.

Як встановлено з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 19-27), у відповідності до запису за № 5 позивач 19.04.1983 прийнятий у Старательну артель "Красноармійська" на посаду моториста промивного приладу (а.с.20-21). Згідно запису від 01.04.1988 за № 6 позивач вибув із членів артелі старателів (наказ №85 від 16.09.1987) (а.с.20-21). У відповідності до запису за № 11 позивач 29.03.1990 прийнятий на роботу в виробничий кооператив "Металломонтаж" на посаду ел. Монтажника 5-го розряду (наказ №35 від 29.03.1990). Згідно запису від 23.01.1992 за № 12 позивач звільнений у зв`язку з припиненням діяльності кооперативу (наказ №47 від 23.01.1992) (а.с.23). Також у відповідності до запису за № 13 позивач 03.02.1992 прийнятий на роботу в МП ""Комплекс" на посаду ел. Монтажника 5-го розряду. Згідно запису від 25.12.1996 за № 14 позивач звільнений у зв`язку з відсутністю роботи на підприємстві (а.с.23).

Таким чином, судом встановлено, що записи про роботу в трудовій книжці позивача №№ НОМЕР_2 містять чітку дату звільнення з роботи, дату і номер наказу про звільнення, відбиток печатки підприємства, підпис відповідальної особи.

Із наданої суду копії трудової книжки позивача не вбачається суттєвих недоліків щодо зазначення спірного періоду роботи позивача.

Суд зауважує, що підставою як для призначення пенсії, так і для її перерахунку, у подальшому є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а.

Суд вказує, що на особу не може перекладатись обов`язок доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Виправлення у номері наказу, на підставі якого запис про роботу внесено до трудової книжки, за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаного періоду роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Таким чином, трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджено періоди роботи позивача в Старательній артелі "Красноармійська" на посаді моториста промивного приладу у період з 19.04.1983 по 01.04.1988, у виробничому кооперативі "Металломонтаж" на посаді ел. Монтажника 5-го розряду у період з 29.03.1990 по 23.01.1992 та в МП ""Комплекс" на посаді ел. Монтажника 5-го розряду у період з 03.02.1992 по 25.12.1996.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, відтак, суд приходить до висновку, що рішення ГУ ПФУ в Сумській області № 184050004428 від 31.05.2021 протиправне та необґрунтоване.

Суд звертає увагу на те, що вказані записи про період роботи позивача містяться у трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, при цьому, наявність виправлень в наказі про прийняття позивача, нечіткий відбиток печатки, а також відсутність наказу на працевлаштування не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу та призначення йому пенсії за віком, а тому враховуючи зазначене, у суду немає підстав вважати, що зазначені відповідачем у спірному рішенні недоліки є правовою підставою для позбавлення позивача права на зарахування періоду роботи до страхового стажу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача мають бути зараховані до страхового стажу для призначення йому пенсії за віком, оскільки підтверджуються належними доказами.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Суд дійшов висновку, що, не зараховуючи позивачеві до страхового стажу спірні періоди роботи відповідач діяв протиправно, а тому з метою повного, належного і ефективного способу захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.05.2021 про призначення пенсії за віком, зарахувавши при цьому ОСОБА_1 періоди роботи з 19.04.1983 по 01.04.1988 у Старательній артелі "Красноармійська" на посаді моториста промивного приладу, з 29.03.1990 по 23.01.1992 у виробничому кооперативі "Металломонтаж" на посаді ел. Монтажника 5-го розряду, з 03.02.1992 по 25.12.1996 у "МП "Комплекс" на посаді ел. Монтажника 5-го розряду.

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню в разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору в розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 184050004428 від 31.05.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 25.05.2021 про призначення пенсії за віком, зарахувавши ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) періоди роботи з 19.04.1983 по 01.04.1988 у Старательній артелі "Красноармійська" на посаді моториста промивного приладу, з 29.03.1990 по 23.01.1992 у виробничому кооперативі "Металломонтаж" на посаді ел. Монтажника 5-го розряду, з 03.02.1992 по 25.12.1996 у "МП "Комплекс" на посаді ел. Монтажника 5-го розряду.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька