Рішення № 99415108, 06.09.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа №480/5084/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 02.04.2020 р. № 18-13915/16-20-СГ йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. На підставі отриманого наказу було виготовлено та погоджено проект землеустрою. Вказаний проект землеустрою було погоджено без зауважень. Дана земельна ділянка площею 2,00 га зареєстрована в Державному земельному кадастрі з кадастровим номером 5920985400:03:004:0163.

Позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність разом з оригіналом такого проекту та копією витягу з Державного земельного кадастру. Наказом від 05.08.2020 р. № 18-23306/16-20-СГ відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тієї підстави, що при розгляді поданого на затвердження проекту землеустрою встановлено, що в матеріалах проекту допущені виправлення, що не відповідає ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр". Усунувши недоліки, позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, однак наказом від 05.10.2020 р. № 18-30447/16-20-СГ відповідач повторно відмовив у затвердженні проекту землеустрою, оскільки в матеріалах проекту не всі сторінки підписані сертифікованим інженером-землевпорядником та не завірені його особистою печаткою. Усунувши недоліки, позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, однак наказом від 04.11.2020 р. № 18-33802/16-20-СГ відповідач втретє відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тієї підстави, що при розгляді поданого на затвердження проекту землеустрою встановлено, що в матеріалах проекту допущені виправлення, що не відповідає ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Усунувши недоліки, позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність разом з оригіналом такого проекту та копією витягу з Державного земельного кадастру. Наказом від 15.12.2020 р. № 18-36408/16-20-СГ відповідач вчетверте відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тієї підстави, що при розгляді наданих матеріалів встановлено, що відсутні відомості обчислення середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення відповідно до пункту 3.10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376. Вважає таку відмову протиправною, оскільки Земельним кодексом України не передбачено підстав для відмови в затвердженні погодженого проекту землеустрою. У даному випадку передбачено лише обов`язок відповідача затвердити проект, натомість відповідач відмовив у погодженні з підстав, не передбачених законом. Оскільки процес надання формальної відмови в затвердженні проекту землеустрою може тривати безкінечно, вважає, що правильним способом захисту буде зобов`язання відповідача затвердити проект. Просив позов задовольнити.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачу відмовлено в затвердженні документації із землеустрою та наданні земельної ділянки у власність, оскільки під час розгляду поданого на затвердження проекту встановлено, що відсутні відомості обчислення середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення відповідно до пункту 3.10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376. За таких обставин Головне управління не має правових підстав для затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність.

Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою зобов`язати відповідача примусово затвердити проект землеустрою, проте на даний час Головне управління не є розпорядником спірної земельної ділянки, а тому не має повноважень щодо затвердження проекту землеустрою. Просив у задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 02.04.2021 р. відповідачем було видано наказ про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої за межами населених пунктів на території Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства (а.с.20).

На підставі виготовленого та погодженого проекту в Державному земельному кадастрі зареєстровано земельну ділянку площею 2,00 га з кадастровим номером 5920985400:03:004:0163 (а.с.44-47).

Позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність разом з оригіналом такого проекту та копією витягу з Державного земельного кадастру. Наказом від 05.08.2020 р. № 18-23306/16-20-СГ відповідач відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тієї підстави, що при розгляді поданого на затвердження проекту землеустрою встановлено, що в матеріалах проекту допущені виправлення, що не відповідає ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр". Усунувши недоліки, позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, однак наказом від 05.10.2020 р. № 18-30447/16-20-СГ відповідач повторно відмовив у затвердженні проекту землеустрою, оскільки в матеріалах проекту не всі сторінки підписані сертифікованим інженером-землевпорядником та не завірені його особистою печаткою. Усунувши недоліки, позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, однак наказом від 04.11.2020 р. № 18-33802/16-20-СГ відповідач втретє відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тієї підстави, що при розгляді поданого на затвердження проекту землеустрою встановлено, що в матеріалах проекту допущені виправлення, що не відповідає ч. 1 ст. 22 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

Усунувши недоліки, позивач подав відповідачу заяву про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність разом з оригіналом такого проекту та копією витягу з Державного земельного кадастру. Наказом від 15.12.2020 р. № 18-36408/16-20-СГ відповідач вчетверте відмовив у затвердженні проекту землеустрою з тієї підстави, що при розгляді наданих матеріалів встановлено, що відсутні відомості обчислення середньоквадратичної похибки місцезнаходження межових знаків відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення відповідно до пункту 3.10 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 N 376 (а.с.9,10,11,12).

Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки необґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ЗК України) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підстав для відмови у затвердженні належним чином погодженого Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність законодавством не передбачено.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідач відмовив позивачу в затвердженні Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, не передбачених законом, тому дане рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, та підлягає скасуванню.

Що стосується вимоги позивача зобов`язати прийняти рішення про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 24 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України передбачено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Таким чином, станом на день звернення до суду з даним позовом відповідач не уповноважений приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, натомість повноваження затвердити документацію із землеустрою належить органу місцевого самоврядування. Тому за наведених обставин і правових норм в цій частині вимоги позивача необгрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.48).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 25, код ЄДРПОУ 39765885) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 15.12.2020 р. № 18-36408/16-01-СГ "Про відмову у затвердженні документації із землеустрою та наданні у власність земельної ділянки", яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої за межами населених пунктів на території Пісківської сільської ради Буринського району Сумської області, розмір земельної ділянки 2,00 га, кадастровий номер 5920985400:03:004:0163, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, та наданні цієї земельної ділянки у власність.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на користь ОСОБА_1 908,00 грн в рахунок відшкодування судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах