Ухвала суду № 99415000, 06.09.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань ухвалення додаткового судового рішення

06 вересня 2021 року м. Рівне №460/2874/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; позивача – ОСОБА_1 ; представника позивача – адвоката О.В. Чехомського; представника відповідача 1 – І.В. Ящук; представника відповідача 2 – не прибув; розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Клеванської селищної ради та селищного голови Клеванської селищної ради Кидун Галини Йосипівни про визнання протиправним рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25.08.2021 адміністративний позов ОСОБА_2 до Клеванської селищної ради та селищного голови Клеванської селищної ради Кидун Галини Йосипівни про визнання протиправним рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди – задоволено частково: визнано протиправним та скасовано Розпорядження селищного голови Клеванської селищної ради від 09 березня 2021 року №30-К «Про звільнення ОСОБА_2 »; поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу організаційного забезпечення Клеванської селищної ради з 10 березня 2021 року; стягнуто з Клеванської селищної ради на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 10 березня 2021 року по 25 серпня 2021 року у розмірі 100196 (сто тисяч сто дев`яносто шість) грн 05 (п`ять) коп (сума вказана без урахування податків та інших обов`язкових платежів); у задоволенні решти позовних вимог – відмовлено; рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника відділу організаційного забезпечення Клеванської селищної ради з 10 березня 2021 року та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 17425 (сімнадцять тисяч чотириста двадцять п`ять) грн 40 (сорок) коп (сума вказана без урахування податків та інших обов`язкових платежів) – звернено до негайного виконання.

27 серпня 2021 року позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 10000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 28.08.2021 заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.09.2021.

У судове засідання 06.09.2021 прибули позивач та представник позивача, просили суд задовольнити заяву про ухвалення додаткового судового рішення у повному обсязі.

До суду також прибув представник відповідача 1, заперечив проти заяви та просив суд відмовити позивачу у її задоволенні.

Відповідач 2, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув.

Ухвалою суду від 06.09.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати (протокол судового засідання від 06.09.2021), вирішено продовжити розгляд справи за відсутності представника відповідача 2, оскільки його неприбуття до суду не перешкоджає розгляду заяви (частина третя стаття 252 КАС України).

На підставі статей 243, 250 КАС України, вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні 06.09.2021.

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає таке.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012 (далі – Закон №5076-VI), гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження обставин щодо понесення витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20).

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката позивачем надані суду:

(1) Договір про надання правової допомоги та на представництво і захист від 12.03.2021, укладений між позивачем та адвокатом Чехомським Олегом Васильовичем, предметом якого є надання усіма законними методами та способами правової допомоги у справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта у справах, які пов`язані з поновленням на роботі незаконно звільненого працівника; за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі 10000,00 грн (пункт 4.1 Договору) (а.с. 195);

(2) Акт здачі-приймання наданий правничих послуг від 26.08.2021 до Договору, відповідно до якого Адвокатом надані послуги: проведено зустріч з Клієнтом та обговорено суть спору, обговорено правову позицію по справі та способи вирішення спору – 30 хв – 500,00 грн; опрацьовано пакет документів, що стосуються спірних правовідносин – 30 хв – 500,00 грн; опрацьовано законодавство, що регулює спірні правовідносини та суть спору – 1 год – 1000,00 грн; підготовлено та направлено адвокатський запит від 16.03.2021№68 – 40 хв – 700,00 грн; підготовлено та направлено адвокатський запит від 16.03.2021 №69 – 40 хв – 700,00 грн; підготовлено позовну заяву – 2 год – 2000,00 грн; підготовлено відповідь на відзив – 1,5 год – 1600,00 грн; участь у судових засіданнях – 3 год – 3000,00 грн; загальна вартість послуг – 10000,00 грн (а.с. 196);

(3) Квитанція до прибуткового касового ордера від 26.08.2021 про сплату суми у розмірі 10000,00 грн (а.с. 197).

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI установлено, що представництво – вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не може змінюватися в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Так, пунктом 4.1 Договору визначено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар у розмірі 10000,00 грн.

Разом з цим, у Договорі передбачено, що гонорар та додаткові витрати можуть узгоджуватися додатковою угодою (пункт 4.2. Договору); на визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта (пункт 4.3 Договору).

Тобто, у даному випадку, одночасно Договір містить визначення фіксованого розміру гонорару – 10000,00 грн, та містить норми про те, що на розмір гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта.

Разом з цим, акт здачі-приймання наданих правничих послуг від 26.08.2021 містить зазначення такої ж загальної суми гонорару – 10000,00 грн, проте із зазначенням витрачених годин щодо кожної окремо наданої послуги.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

У постанові Верховного Суду від 28 грудня 2020 року (справа № 640/18402/19, адміністративне провадження № К/9901/27657/20) мітиться такий правовий висновок: «Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень частини четвертої статті 134 КАС України, Суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним».

Тобто у випадку зазначення у договорі фіксованої суми гонорару, така сума не підлягає підтвердженню додатковим документом – детальний опис робіт.

У даному ж випадку Договір від 12.03.2021 містить норму, яка визначає, що «на розмір гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта». Тобто умови Договору передбачають коригування розміру гонорару, а тому заявник повинен надати суду детальний опис робіт та документ, що підтверджує погодження між сторонами правочину розміру погодинної вартості робіт (послуг).

Дане підтверджується і тим, що Акт від 26.08.2021 містить опис наданих послуг із зазначенням кількості годин, які були затрачені Адвокатом, проте розрахунку погодинної вартості правової допомоги суду не надано; тобто розрахунок (який може міститися у договорі чи в акті) повинен чітко визначати вартість 1 (однієї) години роботи адвоката або ж фіксовану вартість щодо кожного окремого виду правових послуг.

В підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо (постанова Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року, справа №569/17904/17, адміністративне провадження №К/9901/52416/18).

Суд зазначає, що Договір від 12.03.2021 та Акт від 26.08.2021 не містять розрахунку погодинної вартості правової допомоги – вартості послуг за 1 год роботи; Акт від 26.08.2021 мітиться лише опис тривалості часу, який витрачений: 30 хв, 1 год, 40 хв, 2 год, 1,5 год, 3 год.

Як зазначалося вище, Договір від 12.03.2021 містить умови щодо зміни розміру гонорару – 10000,00 грн залежно від результату розгляду справи.

Рішенням суду від 25.08.2021 позов ОСОБА_2 задоволено частково, проте сума гонорару – 10000,00 грн залишена без коригувань.

Ураховуючи вказане вище, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, оскільки позивачем не надані у повному обсязі необхідні документи для підтвердження розміру понесених витрат, а умови Договору від 12.03.2021 та зміст Акта від 26.08.2021 містять розбіжності.

Керуючись статтями 241, 248, 252, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Клеванської селищної ради та селищного голови Клеванської селищної ради Кидун Галини Йосипівни про визнання протиправним рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 06.09.21

Суддя К.М. Недашківська