Ухвала суду № 99414982, 06.09.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 вересня 2021 року м. Рівне№460/12099/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

Комунальне підприємство "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради

до Острозький відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів)

про визнання незаконною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до Острозького відділу Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання незаконною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 12.01.2021 №64109538.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає ст. 287 КАС України.

Так, відповідно до ч.1 ст.287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Дана справа відноситься до категорії справ з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України, позовну заяву про оскарження рішення, дій або бездіяльності державного або приватного виконавця, може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2019 №1404-VІІ встановлено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що позивач оскаржує постанову про стягнення виконавчого збору від 12.01.2021 у виконавчому провадженні №64109538.

У позовній заяві позивач вказує, що про порушення своїх прав дізнався 25.08.2021 отримавши копію оскаржуваної постанови на свій запит до відповідача.

Суд зазначає, що як видно з копії листа позивача до начальника Острозького РВ ДВС ЗМУ Міністерства юстиції (м.Львів) долученого до матеріалів позову він зазначив, що про наявність оскаржуваної постанови йому було відомо з виклику державного виконавця надісланого разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2021.

Крім того, як видно з листа відповідача адресованого позивачу від 09.07.2021 №10078, який останній самостійно долучив до матеріалів позову КП "Острозька ОПЛ" Рівненської міської ради було відмовлено в скасуванні постанови про стягнення виконавчого збору на суму 115759,66 грн.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду – це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Суд зауважує, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого законодавцем строку до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, за висновком суду, позивач, як боржник у виконавчому провадженні №64109538, повинен був дізнатись про оскаржувану постанову відповідача після отримання виклику державного виконавця надісланого разом з постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.01.2021 і його звернення до відповідача про скасування спірної постанови підтверджує це.

Разом з тим, позивач звернувся до суду з позовною заявою 30.08.2021, тобто з порушенням строку, визначеного ст.287 КАС України, тобто з пропущенням десятиденного строку з дня винесення спірної постанови.

При цьому суд зауважує, що позивач як боржник у виконавчому провадженні №64109538 мав можливість знати про стан вказаного виконавчого провадження, втім, протягом більше пів року з моменту винесення оскаржуваної постанови не вчинив будь-яких дій для з`ясування статусу зазначеного виконавчого провадження, що спростовує твердження позивача про те, що про оскаржувану постанову йому стало відомо лише з відповіді відповідача в серпні 2021 року.

Крім того, звернення позивача у червні 2021 року до відповідача із зверненням щодо скасування спірної постанови також свідчить про початок вжиття позивачем активних дій щодо надання інформації по вказаному виконавчому провадженні. Втім, вказана обставина не свідчить про необізнаність позивача із статусом вказаного виконавчого провадження та про відсутність у позивача об`єктивної можливості дізнатися про його стан, та, відповідно, про спірну постанову до серпня 2021 року.

Отже, суд дійшов висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду та про відсутність поважних причин пропуску позивачем такого строку.

Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Разом з тим, частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч.1 ст.74 КАС України).

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч.1). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (ч.2). Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5). Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4).

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

У постанові від 11.07.2018 у справі №904/8549/17 Верховним Судом було висловлено правову позицію, що незасвідчені належним чином копії документів є належними, проте недопустимими доказами у справі та є підставою для скасування судового рішення.

Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви додано копії письмових доказів, які в порядку, встановленому чинним законодавством, належним чином не засвідчені (копії не містять такої ознаки відмітки про засвідчення копії як дата їх засвідження).

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із посиланням на номер цієї справи, до якої слід долучити заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з наведенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням відповідних доказів на підтвердження поважності таких підстав та належним чином засвідчених копій усіх долучених до позову документів з врахуванням викладеного.

Керуючись статтями 169, 241, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунальне підприємство "Острозька обласна психіатрична лікарня" Рівненської обласної ради до Острозький відділ Державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м.Львів) про визнання незаконною та скасувчання постанови залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Д.Є. Махаринець