Рішення № 99414525, 07.09.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8568/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бжассо Н.В.,

розглянув у письмовому провадженні в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1785 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини А1785, за результатом розгляду якого, позивач просить суд:

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1785 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, протиправною.

Зобов`язати Військову частину А1785 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року у справі № 420/5128/20, відповідач виплатив позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки. Тобто, остаточний розрахунок з позивачем відповідач провів не у день його звільнення з військової служби – 04.10.2019 року, а лише 30.04.2021 року, що, на думку позивача, є підставою для нарахування та виплати йому компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою суду від 31.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників

23.06.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким ВЧ А1785 вважає, що визначальними обставинами для нарахування компенсації є дата нарахування коштів та дата фактичної виплати коштів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2021 року зупинено провадження у справі до отримання судом витребуваних від Військової частини А1785 доказів.

Ухвалою суду від 07.09.2021 року провадження у справі поновлено.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А1785.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини А1785 (по стройовій частині) №214 від 04.10.2019 року, старшого солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , водія-санітара медичного пункту військової частини А1785, звільненого (демобілізованого) наказом командира 363 окремого батальйону охорони та обслуговування (по особовому складу) 43-РС від 01.10.2019 року, у запас за підпунктом "а" пункту другого частини п`ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (у зв`язку із закінченням строку контракту), визначено вважати таким, що справи та посаду здав, з 04 жовтня 2019 року, та виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення і направлено на облік до Захарівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Одеської області.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 року у справі № 420/5128/20, військова частина А1785 29.04.2021 року нарахувала ОСОБА_1 9264,12 грн. грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018, 2019 роки.

Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним доручення № 480 від 29.04.2021 року.

Зазначені кошти надійшли на картковий рахунок позивача 30.04.2021 року, що не підтверджено ОСОБА_1 у позові.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).

Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення).

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів на один і більше календарних місяців.

У постановах від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19, від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20 Верховний Суд вказав, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Суд встановив, що у даному випадку військова частина А1785, на виконання рішення суду у справі № 420/5128/20, здійснила нарахування 29.04.2021 року ОСОБА_1 9264,12 грн. грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2018, 2019 роки.

Зазначену суму компенсації позивач отримав 30.04.2021 року.

Таким чином, суд вважає безпідставними посилання позивача, як на підставу для задоволення позову на рішення Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі №240/11882/19, оскільки у справі, що розглядалася Верховним Судом особі взагалі не було нараховано індексацію грошового забезпечення, тоді як у даному випадку, як вказав вище суд, ОСОБА_1 було нараховано та виплачено компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій.

Оскільки нараховану суму компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідач виплатив на користь позивача без затримки на один і більше календарних місяців, суд робить висновок про відсутність підстав для зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 257-262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини А1785 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Відповідач – Військова частина А1785 (вул. Спартаківська, буд. 2, м. Одеса, 65017, код ЄДРПОУ: 08022573).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 07 вересня 2021 року.

Суддя Н.В.Бжассо

.