Рішення № 99414013, 26.08.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року справа № 380/9929/21

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Сакалош В.М.,

секретар судового засідання Наум`як Х.О.,

за участю:

представника позивача Розанова О.А.,

представник відповідача Івасечко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» (80400,Львівська обл.,Кам`янка-Бузький район, село Забужжя, вул.Січових Стрільців 43,ЄДРПОУ: 34943719) до Львівської митниці (79000, м.Львів,вул.Костюшка 1,ЄДРПОУ: 43348711) в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2020/000025/2 від 12.06.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209150/2020/00019 від 12.06.2020 року.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Л В Лімітед» судові витрати.

В обгрунтуванні позовних вимог, позивач зазначає, що з метою митного оформлення придбаного в іноземної компанії Францен Ландбоу Сі Ві товару, уповноваженим представником ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» - ТОВ «Преміум – Логістик» подано 12 червня 2020 року митну декларацію UA 209150/2020/00019 з пакетом документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів. В результаті перевірки митної декларації державним інспектором Галицької митниці Держмитслужби відмовлено в оформленні (випуску) товару та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2020/000025/2 від 12.06.2020 року. Позивачем 15.06.2020 року надіслано нову митну декларацію UA 209150/2020/009886.

Позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, адже прийняте на підставі необґрунтованого висновку відповідача про недостатність наданих позивачем документів для підтвердження заявленої ним митної вартості. Також позивач зазначив, що додані до митної декларації документи в повній мірі підтверджують заявлену вартість товару та не викликають сумніву у правильності її визначення згідно основного методу визначенням митної вартості.

Ухвалою судді від 23.06.2021 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

27.07.2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона щодо задоволення позовних вимог заперечила. Зазначила, що під час здійснення митного контролю за МД від 12.06.2020 року UA 209150/2020/00019 було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах. За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- у п.4.1 Контракту від 20.04.2020 № 2004-20 вказано «Поставка товару здійснюється згідно з кількістю, цінами та характеристиками, зазначеними у додатку 1. Додатковою угодою №1 від 30.04.2020 до контракту №2004-20 цей пункт викладено у такій редакції «Поставка товару здійснюється згідно з кількістю, цінами та характеристиками, зазначеними у додатку №1». Додатком №1 до контракту визначено ціну за тону товару 86,3 євро. Однак у інвойсі від 08.06.2020 №20200065 ціна за тону вказана як 0,09 євро за кг., що не відповідає умовам договору;

- подані до митного оформлення проформа-інвойс від 01.06.2020 №Р1600 та інвойс від 08.06.2020 №20200065 містять наступну вимогу «Будь ласка, надсилайте платіж з номером інвойсу на …». Однак, поданий до митного оформлення платіжний документ від 03.06.2020 містить посилання лише на номер контракту, тобто не може бути ідентифіковане з поданими інвойсами.

Частиною 2 ст. 53 МКУ чітко визначено, що документами, які підтверджують вартість товару є «банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару». Тобто саме по собі подання довільних платіжних документів не може вважатись належним підтвердженням митної вартості. Такі документи повинні містити відомості, що дозволили б встановити той факт, що вони стосуються оцінюваного товару;

- проформа-інвойс від 01.06.2020 № Р1600 містить посилання на дотичний документ за номером 1600. Разом з тим, інвойс містить аналогічне посилання на документ за номером 1600 - 1605, у СМR згадано замовлення №1600-1605 , експортна декларація містить посилання на документ за кодом № 935 з номером 1600-1605. Однак, ні документ за номером 1605 ні документ за номером 1600-1605 до митного оформлення не додавався.

- договір-заявка на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №10846 від 02.06.2020 містить вказівку, що сторони діють згідно Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева 19.05.1956) ст. 5 Конвенції передбачає, що графа 22 – «підпис і печатка відправника» - повинна містити підпис та печатку відправника. Однак, у СМR від 08.06.2020 № 0990851 відсутня така печатка.

Таким чином, у поданих до митного оформлення документах було виявлено розбіжності.

В судовому засіданні, що відбулось 26.08.2021 року суд ухвалою без виходу до нарадчої кімнати вирішив замінити первісного відповідача в особі Галицької митниці Держмитслужби на його правонаступника Львівську митницю.

Протокольною ухвалою від 19.08.2021 суд ухвалив перейти до розгляду справи по суті.

Розглянувши доводи та заперечення сторін, дослідивши зібрані в справі докази, об`єктивно оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

11 червня 2020 року представником позивача подано нову митну декларацію № UA209150/2020/009886 від 15.06.2020 року під фінансові гарантії забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною уповноваженою особою ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

01.09.2020 року ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» надіслано на адресу Галицької митниці Держмитслужби пакет документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, який декларується відповідно до нової митної декларації поданої 15.06.2020р. Також надано відповідні письмові пояснення щодо поданих документів, враховуючи які, просило винести рішення щодо визнання заявленої декларантом митної вартості товару за основним методом - за ціною договору та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості винесене 12.06.2020р.

Згідно відповіді Галицької митниці Держмитслужби за №7.4-1/15/13/23303 від 10.09.2020р., згідно якої залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2020р. № UA209000/2020/000025/2.

20.04.2020 року між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» та Компанією Францен Ландбоу Сі Ві укладено Договір доставки №2004-20, на умовах та в порядку якого продавець зобов`язується поставити покупцеві на умовах FCA Дірксленд, Нідерланди продовольчу картоплю, призначену для виробництва продуктів переробки для споживання людиною, голландського походження врожаю 2019 р., а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього.

З0 квітня 2020 року між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору, згідно якої:

-асортимент, розмір та кількість Товару зазначаються у Додатках (Специфікаціях) до цього Договору (редакція п.1.1. Договору);

-поставка Товару здійснюється на умовах FCA Дірксленд, Нідерланди згідно з кількістю, цінами та характеристиками, зазначеними у Додатках (Специфікаціях) до Договору (редакція п.4.1. Договору);

-кількість Товару визначається Додатками (Специфікаціями) до Договору (редакція п.5.1. Договору);

Згідно Додатку №2 від 01 червня 2020 року сторони погодили чергову поставку Товару - картоплі продовольчої в кількості 107,5 тон по ціні 90 ро за тону, на загальну суму 9675 євро. Умови поставки - 100% передоплата. Термін вставки - протягом 14 днів з моменту оплати.

Укладенню Додатку №2 від 01.06.2020 року з визначеною ціною - 90 євро за тону, гредував лист - комерційна пропозиція Компанії ОСОБА_1 згідно якої продавцем запропоновано до поставки 107,5 тон картоплі по ціні 0,09 євро за кілограм (90 євро за тону), яка була прийнята покупцем.

Оплата за всю визначену до перевезення партію товару проводилася Товариством на умовах 100 % попередньої оплати, що підтверджується платіжним дорученням №123 від 03.06.2020 року.

Організація перевезення вантажу транспортом (вантажні автомобілі № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 ) з визначенням маршруту перевезення, забезпечувалася ФОП ОСОБА_2 на підставі укладеного з ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» Договору на транспортне експедирування №14/05-01 від 14.05.2020 року.

На підставі договору-заявки на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №846/06 від 02.06.2020 року, експедитором на вимогу замовника, взято на себе зобов`язання -забезпечити перевезення вантажу - до 22 тон картоплі чіпсової, дата завантаження 08.06.2020 року по маршруту Dirksland (NL)-Львів (UA).

Вартість послуг по перевезенню становила 1600 євро (48236,00 грн. згідно курсу НБУ на день завантаження - 08.06.2020 року), згідно Рахунку №846/06 від 09.06.2020 року.

На підставі Договору транспортного експедирування від 12.05.2020 року №12/05-01.

ФОП ОСОБА_2 доручив ФОП ОСОБА_3 виконати транспортно- експедиційне перевезення вантажу ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», згідно узгодженого договору-заявки на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №10846 від 02.06.2020 року

12 червня 2020 року уповноваженим представником ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» Декларант і - ТОВ «Преміум -Логістик» подано митну декларацію № UА209150/2020/009719 з пакетом документів, шо підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

В результаті перевірки митної декларації №UA209150/2020/009719 від 12.06.2020 року, державним інспектором Галицької митниці ДФС відмовлено в оформленні (випуску) товару, що підтверджується Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209150/2020/00019 від 12.06.2020 року, та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/000025/2 від 12.06.2020 року. Водночас, роз`яснено товариству можливість: «Подання нової МД зі змінами у зазначених графах МД відповідно д: рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2020/000025/2 від 2.06.2020 року».

11 червня 2020 року представником Декларанта подано нову митну декларацію № UA209150/2020/009886 від 15.06.2020 року під фінансові гарантії забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною уповноваженою особою ТОВ «Агро ЛВ Лімітед», та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Також надано письмові пояснення в порядку ст.55 МК України та додаткові документи, а саме:

- Договір поставки №2004-20 від 20.04.2020 року, укладений між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» та Компанією Францен Ландбоу Сі Ві,

- Додаткова угода №1 від 30.04.2020 року до Договору;

- Додаткова угода №2 від 30.04.2020 до Договору;

- Додаток №2 від 01.06.2020 року до Договору;

- Платіжне доручення №123 від 03.06.2020 року;

- Рахунок- фактура/Інвойс №20200065 від 08.06.2020 (5 примірників);

- Рахунок- проформа /Інвойс №Р1600 від 01.06.2020р.;

- Пакувальний лист від 08.06.2020 року (З примірники), експортна декларація №20NLKB68X5AWF5WD55, сертифікат якості/довідка ГМО від 07.05.2020 року, Фітосанітарний сертифікат;

- лист від 04.06.2020 року Голландської Картопляної Організації (Nederlandse Aardappel Organisatie) про підтвердження ціни;

- автотранспортна накладна /CMR №0990851 від 08.06.2020;

- Договір на транспортне експедирування №14/05-01 від 14.05.2020 року, укладений між ТОВ «Агро ЛВ Лімітед» та ФОП ОСОБА_2 ;

- Договір - заявка на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №846/06 від 02.06.2020 року;

- Рахунок ФОП ОСОБА_2 №846/06 від 09.06.2020 року;

- Договір транспортного експедирування №12/05-01 від 12.05.2020 року, укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 ;

- Договір - заявка на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №10846 від 02.06.2020 року;

- Комерційна пропозиція Компанії ОСОБА_1 ;

- Висновок Львівської торгово-промислової палати від 12.06.2020 року №19-09/548;

Підставами для прийняття Рішення № UA209000/2020/000025/2 від 12.06.2020р.

1.« у п.4.1 Контракту від 20.04.2020 №2004-20 вказано «Поставка товару здійснюється...згідно з кількістю, цінами та характеристиками, зазначеними у додатку 1». Додатковою угодою №1 від 30.04.2020 №2004-20 цей пункт викладено у такій редакції «Поставка товару здійснюється...згідно з кількістю, цінами та характеристиками зазначеними у додатку №1». Додатком №1 до контракту визначено ціну за тонну товару 86.3 евро. Однак у інвойсі від 08.06.2020 №20200065 ціна за тонну вказана як 0,09 євро за кілограм, що не відповідає умовам договору.»

2. « Подані до митного оформлення проформа-інвойс від 01.06.2020 №Р1600 та інвойс від 08.06.2020 №20200065 містять наступну вимогу: «Будь ласка надсилайте платіж з номером інвойсу на...». Однак, поданий до митного оформлення платіжний документ від 03.06.2020 містить посилання лише на номер контракту, тобто не може бути зідентифіковане з поданими інвойсами. Проформа -інвойс від 01.06.2020 №Р1600 містить посилання на дотичний документ за номером 1600. Разом з тим, інвойс містить аналогічне посилання на документ за номером 1600-1605, у CMR згадано замовлення №1600-1605, експортна декларація містить посилання на документ за кодом №935 (інвойс, що слугував підставою для декларування митної вартості) з номером 1600-1605. Однак, ні документ з номером 1605 ні документ з номером 1600-1605 до митного оформлення не подавалися.»

3. «Договір-заявка на перевезення вантажу у міжнародному сполученні №10846 від 02.06.2020 містить вказівку, що Сторони діють згідно з Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956). Ст.5 Конвенції передбачає, що графа 22 і 23 - «підпис і печатка відправника» повинна містити підпис та печатку відправника. Однак у CMR від 08.06.2020 №0990851 відсутня печатка відправника.»

4. «На вимогу митниці не надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини».

Позивач, вважаючи вищезазначене рішення Галицької митниці Держмитслужби протиправним, звернувся до суду з позовом.

Суд, вирішуючи даний спір, керуючись принципом змагальності сторін, свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ураховуючи визначений законом обов`язок з доказування в такій категорії справи, виходить із наступного.

У відповідності до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митний Кодекс України (далі - МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МКУ) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару

5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;

6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2021 № UA209000/2020/000025/3, яке прийнято Галицькою митницею Держмитслужби фактично обґрунтоване тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МКУ встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 МКУ, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 МКУ, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 МКУ у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Як визначено у ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати висновки про якісні та вартісні характеристики оцінюваного товару. З цього приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товарів не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Одним із принципів здійснення державної митної справи є принцип, додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини першої статті 8 МКУ). У контексті процедури перевірки заявленої митної вартості під час митного контролю та митного оформлення згаданий принцип, означає обов`язок органу доходів і зборів вживати заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із попередньою оцінкою, даною органом доходів і зборів доказам у справі. Це означає, що орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.

В пункті 2 частини другої статті 52 МКУ вказано не на самому обов`язку надавати відомості, а на тому, якими мають бути ці відомості. А сам обов`язок подання відомостей закріплений у частині першій статті 53 МКУ. При цьому виконання згаданого обов`язку становить підставу презумпції: факт подання документів разом із митною декларацією є підставою для застосування правових наслідків презумпції - автоматичного визнання митної вартості. У свою чергу зміст презумпції, виходячи з положення частини сьомої статті 54 МКУ, полягає в обов`язку органу доходів і зборів аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 28 травня 2019 року в справі №818/6493/13-а однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень очевидним є те, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Покликання відповідача на ту обставину, що заявлена вартість не підтверджена документально, не відповідає дійсності, оскільки позивачем долучено до поданої митної декларації документи відповідно до визначеного ст.52, 368 МК України переліку, які підтверджують цю вартість, рахунок фактура відповідає вимогам і містить вартість ввезеного товару, що збігається із договором, зазначеною вартістю у декларації країни відправлення.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує і вказує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, та банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Системний аналіз приписів митного законодавства вказує на те, що ненадання повного переліку додатково витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації (така ж позиція закріплена у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №810/4296/16 та у справі №815/143/17, у постанові Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №814/1647/16, у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Окрім цього, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того, чи іншого показника, з подальшим дотриманням черговості методів, визначених ст. 57 МК України. Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №815/6827/17.

У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 19 серпня 2020 року в справі №140/754/19, від 12 березня 2018 року у справі №809/4367/15, від 8 лютого 2019 року у справі №825/648/17, де вказано, що сама по собі наявність у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів є підставою лише для витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, але не для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

При цьому, рішення про коригування митної вартості товарів таких відомостей не містять. Взагалі, в оскаржуваному рішенні не вказано належного джерела інформації, а також всупереч вказаній нормі в рішенні відсутній обґрунтований розрахунок числового значення скоригованої митної вартості.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися інформація спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари да/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; Інформація отримана з мережі Інтернет. Тобто, серед такої величезної кількості дозволених джерел інформації митним органом в оскаржуваному рішенні в графі 33 Джерела використаної інформації не зазначено жодного.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару.

Окрім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На переконання суду, позивачем доведено задекларовану за основним методом митну вартість ввезеного на митну територію України, натомість відповідачем не виконано обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для визначення за резервним методом митної вартості, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом та підтверджених документами, наданими митниці, тобто при винесенні рішення, суб`єкт владних повноважень, Львівська митниця Держмитслужби діяла не в спосіб визначений законом та не надала суду достатніх доказів правомірності свого рішення, відтак, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 139, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA 209000/2020/000025/2 від 12.06.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 209150/2020/00019 від 12.06.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (ЄДРПОУ 43971343; 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Агро ЛВ Лімітед» (ЄДРПОУ 34943719) витрати по сплаті судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2021.

Суддя В.М. Сакалош