Рішення № 99413914, 01.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/3181/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд:

в складі головуючої судді – Потабенко В.А.,

за участі секретаря судового засідання – Гулій М.Р.,

за участі:

представника позивача – Музики А.Б., згідно довіреності,

представника відповідача - Цимбор Н.Я., згідно наказу,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в поновленні виплати раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за межами України, починаючи з 01.03.2020, та в подальшому здійснювати пенсійне забезпечення ОСОБА_1 відповідно до вимог чинного законодавства.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем з 01.03.2020 було припинено виплату його пенсії у зв`язку із відсутністю документів, які підтверджують громадянство України. Вказує, що після отримання нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон із внесеною відміткою про прийняття на консульський облік та про постійне проживання в республіці Ізраїль скерував відповідачу заяву про поновлення виплати пенсії. Однак, представником позивача отримано відмову про продовження виплати пенсії, мотивовану тим, що необхідно особисто звернення із згаданою заявою до ГУ ПФУ у Львівській області. Позивач зазначає, що заява подана ним особисто, через засоби поштового зв`язку. Водночас, особиста присутність в органах Пенсійного фонду чинним законодавством не передбачена. За таких обставин вважає відмову відповідача у поновленні виплати пенсії протиправною та просить позов задовольнити.

26.04.2021 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (вх. № 29395), у якому відповідач зазначає, що виплату пенсії позивачу було припинено з 01.03.2020 року у зв`язку із закінченням 17.02.2020 року терміну дії паспорта громадянина України. Вказує, що позивачу необхідно особисто звернутись із заявою встановленого зразка до органу Пенсійного фонду за продовженням виплати пенсії. Також, подана ОСОБА_1 заява не відповідає затвердженій формі заяви. Стверджує, що між Україною та Державою Ізраїль не укладено міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення, а тому підстави для поновлення виплати пенсії відсутні. В зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 15.03.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику осіб.

24.05.2021 ухвалою судді призначено судове засідання у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтвердив повністю, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача щодо позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи та надавши їм правову оцінку, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 призначена пенсія за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Позивач є громадянином України та прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданого 30.06.2020.

На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 № 461/2542/18 позивачу поновлено виплату пенсії за віком, починаючи з 07.10.2009.

На підставі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11.09.2019 № 1.380.2019.002014 зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. ст. 27, 28, 40, 42, 43 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням наявного трудового стажу, починаючи з 07.10.2009 року, та в подальшому здійснювати пенсійне забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства.

01.03.2020 року позивачу було припинено виплату пенсії у зв`язку із закінченням 17.02.2020 року терміну дії паспорта позивача.

30.06.2020 позивачем отримано новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , до якого 30.07.2020 внесено відмітку про взяття на консульський облік в держав Ізраїль.

13.01.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо поновлення йому виплати пенсії у зв`язку із отриманням нового паспорта громадянина України для виїзду за кордон від 30.06.2020.

Листом від 28.01.2021 року відповідач відмовив позивачу в поновленні виплати йому пенсії у зв`язку з необхідністю особисто звернутись з паспортом та довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера та долучити заяву з банку про зарахування пенсійних виплат на банківський рахунок.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Змістом спірних правовідносини є відмова ГУ ПФУ у Львівській області поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком з 01.03.2020.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») визначено принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно із ст. 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 пункт другий частини першої статті 49 друге речення статті 51 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо припинення виплати пенсії на весь час проживання (перебування) пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).

Відтак, зазначені положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Як зазначено в п.3.3. згаданого рішення, оспорюваними нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Частиною 2 цієї ж норми передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Згідно із ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

При цьому, відповідно до п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, з наступними змінами та доповненнями (далі – Порядок №22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Відповідно до абзацу 2 п. 4.1 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Згідно із абзацом третім п.4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Враховуючи наведене, суд звертає увагу, що право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом.

Так, з 07.10.2009 року на підставі рішення Конституційного Суду України № 25-рп/2009 виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена у відповідності до положень Закону №1058-ІV.

Із цього часу орган Пенсійного фонду має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Відповідний правовий висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 року у справі №815/1226/18.

Окрім того, суд звертає увагу, що позивач особистою заявою надав відповідачу копію нового паспорта НОМЕР_1 від 30.06.2020 з відміткою про взяття на консульський облік.

Звідси, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в поновлені виплати раніше призначеної пенсії.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача, що позивачу необхідно особисто звернутись із заявою встановленого зразка, оскільки таке посилання є юридично неспроможним.

Щодо дати, з якої повинна бути поновлена виплата пенсії позивачу, то суд вказує таке.

Як вбачається з матеріалів справи, новий паспорт громадянина України для виїзду за кордон позивачу виданий 30.06.2020.

Отже, суд вважає, що законні підстави для поновлення виплати згаданої пенсії, у відповідності до ст. 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» виникли саме з 30.06.2020 (тобто з дня отримання позивачем нового паспорта).

Більше того, дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу саме з 01.03.2020 не оскаржувались та не визнавались протиправними в судовому чи адміністративному порядку, а тому вважаються законними.

При цьому, судом враховано положення ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно якої поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Відтак, суд приходить до висновку, що відмова відповідача поновити виплату раніше призначеної пенсії з 30.06.2020 р (з дня отримання нового паспорта) позивачу не відповідає визначеному п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України критерію поведінки у спірних правовідносинах, оскільки вказаними діями він порушив конституційні гарантії на соціальний захист ОСОБА_1 .

Як наслідок, задля ефективного захисту порушеного права позивача, обґрунтованою є вимога про зобов`язання ГУ ПФУ у Львівській області до вчинення дій у зазначеній частині.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови поновити виплату раніше призначеної пенсії позивачу з 30.06.2020 та зобов`язання до вчинення дій з цієї ж дати є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

В іншій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, такі підлягають стягненню на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 2, 19-21, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295, підп. 15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в поновлені виплати раніше призначеної пенсії за віком з 30.06.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) поновити виплату раніше призначеної пенсії за віком ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), який проживає за межами України, починаючи з 30.06.2020, та в подальшому здійснювати пенсійне забезпечення відповідно до вимог чинного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ), 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні рівно сплаченого при подачі позову до суду судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.09.2021.

Суддя Потабенко В.А.