Ухвала суду № 99413589, 07.09.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

07 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/5521/21

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Кармазина Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до

Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (27405, Кіровоградська область, м.Знам`янка, вул.Героїв Крут, 9, ЄДРПОУ 34200520)

про визнання протиправними дій, скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії та скасувати постанову державного виконавця Знам`янського МРВ ДВС ПСМУМЮ (м. Дніпро) Сагайдачного П.П. від 05.03.2021 року у виконавчому провадженні ВП №55829712 про стягнення виконавчого збору в розмірі 36815,95 гривень та постанову державного виконавця Знам`янського МРВ ДВС ПСМУМЮ (м.Дніпро) Сагайдачного П.П. про відкриття виконавчого провадження ВП №64778404 від 10.03.2021 року.

- зобов`язати Знам`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (код ЄДРПОУ 34200520) повернути ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 стягнуті за постановою державного виконавця Знам`янського МРВ ДВС ПСМУМЮ (м. Дніпро) Сагайдачного П.П. від 05.03.2021 року у виконавчому провадженні ВП №55829712 кошти в сумі 9 269,53 гривні.

Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановила, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України) .

Частиною 2 статті 287 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначено, що позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші протии Великобританії", "Девеер протии Бельгії".

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковим для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (справа "Перез де Рада Каванілес протии Іспанії"). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Приписами частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з положеннями ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, оскаржувані постанови прийняті 05.03.2021 та 10.03.2021, проте позивач звернувся до суду 01.09.2021 (штамп пошти), тобто ним пропущений строк звернення до суду із даними позовними вимогами.

Позивачем подана заява про поновлення строку на звернення до суду, яка мотивована тим, що копії зазначених постанов були направлені державним виконавцем за місцем його попередньої реєстрації та були передані йому 25.05.2021, тому вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин. До того ж вказує, що 03.06.2021 він направляв до Кіровоградського окружного адміністративного суду позовну заяву до Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправними дій державного виконавця, скасування постанови про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження. У червні 2021 рекомендованим листом отримав копію ухвали суду про забезпечення позову від 09.06.2021 у справі №340/2892/21 та чекав ухвалу про відкриття провадження у справі. Проте, зазначає, що на початку серпня 2021 року йому судом повернуто позовну заяву в зв`язку з невиконанням вимог ухвали судді про залишення позову без руху та неусуненням недоліків позовної заяви. Тому, вирішив повторно звернутися до суду з позовом та вважає, що ним пропущено строк звернення до суду з даним позовом.

Однак, суд не погоджується з такою позицією позивача, з наступних підстав.

Судом встановлено, та матеріалами позовної заяви підтверджено, що позивач дізнався про оскаржувані постанови (як зазначає сам позивач) 25.05.2021 року та 03.06.2021 звернувся до суду з позовом та із заявою про забезпечення позову. Ухвалами Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №340/2892/21 задоволено заяву про забезпечення позову та позовну заяву залишено без руху.

Як вбачається з матеріалів справи №340/2892/21 вказані ухвали отримано ОСОБА_1 16.06.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, тим самим спростовуються доводи позивача, що ним не було отримано ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху.

Водночас, у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, останню, ухвалою суду від 28.07.2021 повернуто позивачу. Позивач, вказує, що про дану ухвалу йому стало відомо на початку серпня 2021, проте позивачем не конкретизовано дату коли саме позивачу стало відомо про цю ухвалу про повернення позовної заяви. При цьому, суд зауважує, що строк звернення до суду, встановлений п.1 ч.2 ст.287 КАС України 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. З даним позовом позивач звернувся 01.09.2021, засобами поштового зв`язку.

Отже, суд доходить висновку, що дана позовна заява подана з порушенням строку встановленого п.1 ч.2 ст.287 КАС України.

Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені ст.ст.122, 287 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами, а також дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Однак, позивач у своїй заяві не навів жодних підстав (хвороба, довготривале відрядження тощо), які б свідчити про неможливість протягом встановленого строку звернутись до суду.

Таким чином, доказів існування обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду представником позивача не підтверджено.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Крім того, відповідно до вимог п.п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, у позовній заяві позивач просить визнати протиправними дії, проте не конкретизує які саме дії визнати протиправними, в чому вони полягають.

Таким чином, позивачу слід подати до суду позовну заяву з уточненням змісту позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення №0.0.2076927479.1 від 05.04.2021 про сплату судового збору у сумі 908 грн.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет на 2021 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Положеннями частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908 грн., а також позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 908 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 11350 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

За правилами статті 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивачем подано позов, який містить дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дії та скасування постанови про стягнення виконавчого збору) та одну вимогу майнового характеру (скасування постанови про відкриття виконавчого провадження), загальна ціна якого становить 36815 грн. 95 коп.

Таким чином, враховуючи викладене, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у сумі 2724 грн. (908х2 грн. + 908 грн.).

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку про необхідність доплати позивачем судового збору за подання до адміністративного суду даного позову у сумі 1816 грн.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Знам`янського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування постанов та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому ст.256 КАС України та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина