Ухвала суду № 99413437, 06.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

06 вересня 2021 року Київ №320/9419/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, яка подана в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Яготинської районної філії Київського обласного центру зайнятості про скасування рішення, визнання незаконними дії, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" звернулася ОСОБА_1 з позовом до Яготинської районної філії Київського обласного центру зайнятості, в якому просить:

- скасувати рішення Яготинської районної філії Київського обласного центру зайнятості від 26 липня 2021 року про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу безробітної особи та виплаті допомоги по безробіттю як неправомірне;

- визнати незаконними дії Яготинської районної філії Київського обласного центру зайнятості щодо прийняття рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу безробітної особи та виплаті допомоги по безробіттю;

- зобов`язати Яготинську районну філію Київського обласного центру зайнятості надати ОСОБА_1 статус безробітного з 26 листопада 2020 року по 22 квітня 2021 року;

- зобов`язати Яготинську районну філію Київського обласного центру зайнятості нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю з 26 листопада 2020 року по 22 квітня 2021 року;

- стягнути з Яготинської районної філії Київського обласного центру зайнятості 100000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

Згідно з ухвалою від 13.08.2021, суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

До суду через систему "Електронний суд" 16.08.2021 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у якому позивач просить перейти до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, так як при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження не було враховано положення статтю 257 Кодексу адміністративного судочинства України щодо значення справи для сторін, категорію та складність справи, обсяг доказів, суспільний інтерес, думку сторін. А також, те, що дана справа має суттєве значення для позивача та відповідача та значний суспільний інтерес щодо таких зухвалих дій відповідача з такого спірного питання, потребує детального розгляду спору по суті, дослідження великого обсягу доказів та з`ясування всіх обставин.

Вирішуючи питання про наявність підстав для розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, суд виходить з наступного.

Положеннями частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст. 12 КАС).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч.3 ст. 12 КАС).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згаданою частиною четвертою статті 257 КАС, а також частиною четвертою статті 12 КАС визначений чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме, справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною першою статті 260 КАС встановлено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Заперечуючи проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позивач, зокрема, як на підставу для необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження зазначив те, що справа потребує детального розгляду спору по суті, дослідження великого обсягу доказів та з`ясування всіх обставин.

Водночас, зміст клопотання позивача не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін. Більш того, вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що справу №320/9419/21, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, позивач не надав.

Суд звертає увагу позивача на те, що згідно з частиною першою статті 262 КАС, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, з усіма правами, наданими сторонам КАС. Позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення КАС гарантують права учасників справи безпосередньо ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Відповідно до частини восьмої статті 262 КАС, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

За положеннями частини п`ятою статті 262 КАС передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дослідивши клопотання позивача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Разом з тим, суд вважає, що клопотання позивача слід задовольнити частково та проводити розгляд даної адміністративної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задовольнити частково.

Розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Призначити судове засідання на 21 вересня 2021 року о 11 год.

Судове засідання відбуватиметься в приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, 1-й під`їзд, 6-й поверх).

Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Басай О.В.