Рішення № 99413430, 06.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Київ № 320/3659/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Агрофорт» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення робіт,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, код ЄДРПОУ 38537963) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Агрофорт» (09200, Київська область, Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Першого. Травня, буд. 6 П, код ЄДРПОУ 34378735), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Приватного акціонерного товариства «Агрофорт» шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 12.02.2021 №37.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, у зв`язку з чим суб`єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 05.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.05.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, у якій відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженими особами позивача на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», на підставі Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної служби України з надзвичайних ситуацій на 2021 рік, затвердженого наказом ДСНС України від 26.11.2020 №633 «Про затвердження плану перевірок (зі змінами від 26.11.2020 №639) та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 18.01.2021 №54 «Про проведення планових перевірок», було здійснено планову перевірку щодо додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Приватного акціонерного товариства «Агрофорт», за адресою: Київська обл., Кагарлицький район, м. Кагарлик, вул. Першого Травня, буд. 6 П, про що зазначено в рапорті начальника Кагарлицького РС ГУ ДСНС України у Київській області.

За результатами вказаної перевірки 12 лютого 2021 року був складений акт № 37 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в якому вказані 22 порушення, а саме:

- п.1.21 глави 1 розділу IV ППБУ, - не виконано захист наявних будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. Відсутність блискавкозахисту може призвести до швидкого займання та появи пожежі, внаслідок якої виникають небезпечні фактори (продукти горіння, чадний газ та підвищених температур) та створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 1.1 глави 1 розділу V ППБУ - наявну СПЗ адміністративної будівлі не виведено на пульт централізованого пожежного спостереження відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту». Відсутність сигналу від приймальної станції СПС на пульт централізованого спостереження призводить до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим. первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - пристрої ручного пуску наявної СПЗ не опломбовані. Відсутність опломбування пристроїв ручного до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- п. 2.7 глави 2 розділу III ППБУ - двері на шляхах евакуації, які замикаються на ключ, не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середи ни приміщень п.7.2.10 ДБН В.1.1.7-2016. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факкторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- абзац 1 п. 2.5 глави 2 розділу III ППБУ - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності. Відсутність вогнезахисного оброблення призводить до зменшення межі вогнестійкості несучих елементів конструкції. Вогнезахисне оброблення дерев`яних та металевих конструкцій дозволяє отримати додатковий час для порятунку людей та організації гасіння пожежі;

- п. 32 розділу II; п. 2.3 глави 2 розділу III ППБУ п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7:2016 - двополотні двері евакуаційного виходу з 1-го поверху не влаштовані з шириною одного з полотен не менше 0,8 м. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 22 розділу II ППБУ - допущено зниження рівні пожежної безпеки об`єкту в частині улаштування зовнішнього протипожежного водопостачання, а саме: об`єкт не забезпечено системою зовнішнього протипожежного водопостачання для цілей пожежогасіння відповідно до ДБН В.2.5.-73:2013. Призводить до відсутності засобів пожежогасіння, які можуть використовуватись у разі виникнення пожежі. Необхідність обладнання та порядок підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного водогону регламентована вимогами пунктів Правил. При несправності систем протипожежного водопостачання виникає проблема у гасінні пожежі працівниками та пожежно-рятувальними підрозділами, що в свою чергу супроводжується збільшенням площі пожежі, матеріальними збитками, перешкоджає евакуації людей. Потрібно вчасно проводити технічне обслуговування для того щоб системи знаходилися в справному стані і могли використовуватися за призначенням;

- пп. 10 п. 2.1 глави 2 розділу V ППБУ - на території відсутній світловий покажчик ПВ. Призводить до неможливості визначення місцезнаходження засобів пожежогасіння, які можуть використовуватись у разі виникнення пожежі;

- п. 22 розділу II; п. 2.3 глави 2 розділу III ППБУ п.7.3.3 ДБН В.1.1-7:2016 - не визначено пожежну небезпеку оздоблення підвісної стелі на шляхах евакуації. Дане порушення підвищує можливість виникнення і розповсюдження диму та вогню до інших приміщень, що унеможливлює евакуацію людей з будівлі та створює загрозу послідуючого отруєння чадним газом, продуктами горіння. Відповідно дане порушення створює загрозу здоров`ю й життю людей;

- п. 2.23 глави 2 розділу III ППБУ п. 7.2.12 ДБН В.1.1.7-2016 - в приміщенні адмінбудівлі вихід на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу розміром не менше 0,6х0,8 м. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - складські приміщення та приміщення матеріального складу не обладнано СПЗ з виведенням на пульт централізованого спостереження, а саме: автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В. 2.5-56:2014. Відсутність автоматичної пожежної сигналізації призводить до пізнього виявлення пожежі та сповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв`язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння;

- п. 3.6 глави 3 розділу V ППБУ - складські приміщення та приміщення матеріального складу не в повній мірі забезпечено первинними засобами пожежогасіння. Відсутність первинних засобів пожежогасіння унеможливить гасіння пожежі на ранній стадії розвитку, сприяє беззахисності людини перед факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, що в свою чергу стврює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 22 розділу II ППБУ п.6.8 ДБН В. 2.5-77:2014 - віконні прорізи котельні не захищено пристроями (сіткою) для запобігання розкидання скла. При недотриманні вимог до облаштування котелень може призвести до травмування чи загибелі людей, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 2.9 глави 2 розділу III ППБУ - для приміщень складського призначення суб`єкта не визначено категорію щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні. Відсутність визначення категорії щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки може призвести до невчасного гасіння та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- пп. 7 п. 9.1 глави 9 розділу VI ППБУ - в складському приміщенні проходи та місця штабельного зберігання не позначені обмежувальними лініями. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п.12 розділу II ППБУ п.16 ПКМУ від 17.03.2013 р. №564 - не застраховано членів ДПД відповідно до Закону України «Про страхування». Відсутність страхування життя від нещасних випадків може призвести до відсутності страхових виплат у разі спричинення шкоди здоров`ю чи життю людини під час гасіння пожежі;

- п. 22 розділу II ППБУ п.7.3.7 ДБН В.1.1-7:2016 - допускається зменшення ширини евакуаційних шляхів з першого поверху, а саме: за наявності дверей, що відчиняються з приміщень у коридори поверхів, ширину евакуаційних шляхів по коридору слід приймати такою, що дорівнює ширині коридору, яку зменшено: а) на половину ширини найширшого дверного полотна - при розташуванні дверей з одного боку коридору; б) на ширину найширшого дверного полотна. - при розташуванні дверей з обох боків коридору. При недотриманні вимог до шляхів евакуації та евакуаційних виходів може призвести до перешкоджання евакуації людей, затору людського потоку та збільшення часу евакуації, що в свою чергу збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- п. 2.9 глави 2 розділу IV ППБУ - димову трубу котельні не обладнано іскрогасником. Відсутність іскрогасника на димовій трубі котельні може призвести до загорання крівлі будівлі в разі потрапляння. жарини з димохода на горючі поверхні;

- ст. 9 ЗУ №2245-III - не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки. Відсутність ідентифікації об`єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, що в свою чергу не дозволяє виконати своєчасне реагування на надзвичайну ситуацію;

- п. 11 ч. 1 ст. 20 КЦЗУ - не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту. Виконання даних заходів спрямовані на розвиток навичок та знання відповідного регламенту дій при виникненні надзвичайних ситуацій у працюючого персоналу об`єкту. Відсутність певного розуміння дій та навичок, котрі повинен виконувати кожен працівник при виникненні надзвичайної ситуації призводить до паніки й унеможливлює евакуацію з приміщень об`єкту, результатом чого є загибель й травмування людей;

- п.1 ст. 20 КЦЗУ, п. 17 ПКМУ №444 від 26.06.2013 р. - не погоджено графіки об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту. Виконання даних заходів спрямовані на розвиток навичок та знання відповідного регламенту дій при виникненні надзвичайних ситуацій у працюючого персоналу об`єкту. Відсутність певного розуміння дій та навичок, котрі повинен виконувати кожен працівник при виникненні надзвичайної ситуації призводить до паніки й унеможливлює евакуацію з приміщень об`єкту, результатом чого є загибель й травмування людей;

- п. 12 ч. 1 ст. 20 КЗЦУ - не заключено договір на аварійно-рятувальне обслуговування. Забезпечення аварійно-рятувального обслуговування спрямоване на виконання ряду протипожежних заходів (технічне обслуговування систем зовнішнього протипожежного водопостачання, надання пратичної допомоги при проведенні об`єктових навчань, тренувань та інше) на об`єкті котрі спрямовані на забезпечення належного рівня пожежної та техногенної безпеки.

Позивач зазначає в позовній заяві, що всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в Акті перевірки, створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, які працюють, перебувають на об`єкті, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 «Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять» небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або пролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відтак, вказане за доводами позивача, свідчить про обґрунтованість звернення позивача до суду у відповідності до положень Кодексу цивільного захисту України у зв`язку з необхідністю застосувати заявлені заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Приватного акціонерного товариства «Агрофорт» шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 12.02.2021 №37.

Натомість у відзиві на позов відповідач, заперечуючи проти задоволення заявлених позивачем вимог, вказував, у тому числі, на те, що порушення у сфері техногенної та пожежної безпеки в більшій частині усунуті та усуваються наразі.

Посилаючись на правові позиції суду апеляційної інстанції у справах з подібними правовідносинами, відповідачем вказувалося на необхідності врахування принципу співмірності в контексті заявленого позивачем виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підприємства відповідача.

Окрім того, відповідач зазначив у відзиві, що позивачем у відповідача було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю), за результатом якого складено Акт №70 від 21.04.2021, згідно з яким встановлено 5 не усунутих порушень вимог законодавства, а саме:

- п. 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - не виконано захист наявних будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів. Ризик - пожежа. На виконання вказаного порушення відповідачем 19.04.2021 укладено договір №1904/1 від 19.04.2021 підряду на виконання проектних робіт (строк виконання робіт 20.04.2021 пог 20.05.2021);

- абз. 1 п. 2.5 глави 2 розділу III - дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують I групу вогнезахисної ефективності. Ризик - пожежа. На виконання вказаного порушення відповідачем укладено договір №14042021 від 14.04.2021 на вогнезахисне оброблення дерев`яних конструкцій для будівлі. Строк виконання 15 к.д. з дати підписання Специфікації;

- п. 2.23 глави 2 розділу III ППБУ п.7.2.12. ДБН В.1.1.7-2016 - в приміщенні адмінбудівлі вихід на покрівлю не виконано через протипожежний люк 2-го типу розміром не менше 0,6х0,8 м. Ризик - пожежа.

- п. 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - складські приміщення та приміщення матеріального. складу не обладнано СПЗ з виведенням на пульт централізованого спостереження, а саме: автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014. Ризик - пожежа. На виконання вказаного порушення відповідачем укладено договір №А-6/00-21 від 15.04.2021 щодо спостереження за спрацюванням засобів пожежної сигналізації. Термін надання послуг 16.04.2021 - 16.04.2022;

- п. 12 розділу II п. 16 ПКМУ від 17.03.2013. №564 - не застраховано членів ДПД відповідно до Закону України «Про страхування». Ризик - пожежа. На виконання вказаного порушення відповідачем 23.04.2021 укладено договір обов`язкового особистого страхування працівників відомчої та місцевої пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин /команд 02/02-6.

Також відповідач зазначив, що за результатами проведеного позапланового заходу 21.04.2021 усунуто наступні порушення: 1) складські приміщення та приміщення матеріального складу обладнано СПЗ з виведенням на пульт централізованого спостереження, а саме: автоматичною пожежною сигналізацією відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014; 2) членів ДПД застраховано відповідно до Закону України «Про страхування».

Водночас проводяться заходи щодо усунення решти порушень.

18.06.2021 відповідачем подано клопотання про залучення додаткових доказів на усунення виявлених перевіркою порушень.

Так, відповідач надав проектну документацію по встановленню захисту наявних будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів та акт виконаних робіт за результатом проведених робіт по обробленню дерев`яних елементів горищних покриттів. (оброблення крокв, лат засобами вогнезахисту).

В подальшому, 26.07.2021 відповідачем надано: - копію договору підряду №13072021 р. від 13.07.2021 р. з додатками; - копію акта перевірки відповідності системи протипожежного захисту; - фотофіксація встановлення люка та копія рахунку на його оплату.

За наведених обставин відповідач вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів, заявлених позивачем.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Суд також зазначає, що чинне законодавство не обумовлює імперативно необхідність винесення припису, розпорядження чи постанови з питань пожежної безпеки як передумови звернення до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення діяльності об`єкту. Більше того, за змістом частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Слід зазначити, що Кодекс цивільного захисту України пов`язує застосування заходів реагування з виявленням порушень, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкту перевірки є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року у справі № 810/4274/17.

Верховний Суд у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20 вказав, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

При обранні заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель Приватного акціонерного товариства «Агрофорт» позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

При цьому, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення.

В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17.

Як було зазначено вище та встановлено судом, за наслідками проведеної перевірки встановлено 22 порушення, зафіксовані в акті від 12.02.2021 №37.

На час проведення позапланового заходу, за наслідками якого складено Акт №70 від 21.04.2021, залишились не усунутими 5 порушень.

В той же час, на момент складення даного судового рішення усунуті і інші порушення, хід виконання робіт по усуненню яких наведено вище.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

В контексті спірних правовідносин, що склались у цій справі, слід зазначити, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

Так, в межах розгляду даної справи, у спірних правовідносинах, що склались у цій справі, відповідачем усунуті виявлені позивачем 22 порушення, у тому числі усунення 17 з яких підтверджено актом позивача від 21.04.2021, а інші наданими відповідачем доказами, що свідчить про відсутність підстав для застосування заходу реагування, а тим більше крайнього, у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки.

Як передбачає частина 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідачем доведено усунення порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки від 12.02.2021 №37, підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного акціонерного товариства «Агрофорт» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення робіт - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 06.09.2021.

Суддя Панченко Н.Д.