Рішення № 99413414, 06.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року № 640/15815/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про призначення пенсії згідно заяви №1071 від 29.01.2019 щодо призначення пенсії за втратою годувальника починаючи з 03.02.2020;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахувати та призначити ОСОБА_1 як законному представнику ОСОБА_2 пенсію за втратою годувальника з моменту смерті годувальника, а саме з з 28.01.2019.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із втратою годувальника з моменту його смерті.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з огляду на те, що підстави для призначення пенсії з моменту смерті годувальника, а саме з з 28.01.2019, відсутні.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2020 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.09.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 05.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи не звертались.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу від 27.11.2007, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №289.

Згідно із свідоцтвом про народження від 11.12.2003, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є вином ОСОБА_3 та ОСОБА_4

ОСОБА_3 є померлим з ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що видано свідоцтво про смерть виконавчим комітетом Нижнєнської селищної ради, Попаснянського р-н., Луганської області.

15.02.2019 позивач звернулася із заявою до Броварського об`єднаного управління ПФУ у Київській області про запрошення пенсійної справи ОСОБА_5 з Попаснинського р-н., Луганської області.

Управлінням ПФУ в Попаснинському районі надіслано архівну справу №168785 ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу Управління обслуговування громадян Броварського відділу обслуговування громадян, що підтверджується супровідним листом від 22.01.2020 №1025/030.

03.02.2020 позивач, як законний представник в інтересах сина ОСОБА_2 звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Відповідно до розрахунку по пенсійній справі, ОСОБА_1 рішенням від 13.02.2020 №103650003016 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.02.2020.

Листом від 16.02.2020 пенсійний орган повідомив, що якщо на дату звернення про призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника пройшло більше 12 місяців з дати смерті, то пенсія призначається з дати звернення.

Позивач вважаючи, що пенсію має бути призначено з дати смерті годувальника, звернулася до суду із даним позовом.

V. Норми права

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення та визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Частина 2 статті 39 Закону №1058-IV визначає коло осіб, які вважаються непрацездатними і мають право на такий вид пенсії. Непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 39 Закону №1058-IV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Положеннями частини 1 статті 37 Закону №1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

За змістом пункту 3 частини 1 частини 45 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Порядок подання документів для призначення пенсії особами, які мають право на пенсії врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1.

Пунктами 2, 6 зазначеного Порядку пердбачено заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника подаються членами сім`ї померлого годувальника, якому на момент смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважені структурні підрозділи міністерств та інших органів. У такому самому порядку подаються заяви про призначення пенсії у разі втрати годувальника членами сім`ї померлого годувальника, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.

Днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу, що призначає пенсії, письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дати їх відправлення.

У разі, якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, заявнику (посадовій особі уповноваженого структурного підрозділу) роз`яснюється, які документи необхідно надати додатково. При поданні документів до закінчення тримісячного терміну з дня отримання роз`яснення днем звернення за призначенням пенсії вважається день подання заяви або дата відправлення документів поштою.

Згідно абз. 1 п. 10 Порядку № 3-1 для призначення пенсії в разі втрати годувальника подаються такі документи: заява; копія свідоцтва про смерть годувальника; витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю; висновок про обставини загибелі чи смерті внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби); довідка уповноважених органів з місця проживання про перебування членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника або рішення суду про перебування на утриманні; документи, передбачені абзацами третім, шостим - дев`ятим пункту 7 цього Порядку.

Для призначення пенсії в разі втрати годувальника особам, зазначеним у пункті «а» статті 30 Закону (2262-12), додатково подаються такі документи: копія свідоцтва про народження; довідка з навчального закладу про навчання із зазначенням дати його закінчення, а також про перебування на повному державному утриманні; довідка Лікарсько-консультативної комісії про визнання дитини інвалідом або довідка МСЕК про визнання особи інвалідом з дитинства; копії свідоцтв про смерть батьків або інші документи, які підтверджують відсутність батьків (у разі призначення пенсії братам, сестрам, онукам); рішення суду про всиновлення; копія рішення про опіку чи піклування (у разі призначення пенсії дітям, які втратили обох батьків).

VІ. Оцінка суду

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні та до яких, зокрема, відносяться чоловік або дружина померлого годувальника, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

З урахуванням наведених норм, а також беручи до уваги фактичні обставини справи, слідує, що позивач має право на отримання пенсії по втраті годувальника, і це в межах даної справи не оскаржується.

Відповідно до розрахунку по пенсійній справі, ОСОБА_1 рішенням від 13.02.2020 №103650003016 було призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.02.2020, на підставі її заяви від 03.02.2020.

Так, згідно ч. 1 ст. 38 Закону № 1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.

На всіх членів сім`ї, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім`ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Тобто, у даному випадку, визначальним є встановлення факту звернення позивача до пенсійного органу із заявою у строк, що дає йому право на призначення пенсії по втраті годувальника саме з дня, що настає за днем смерті годувальника.

З метою офіційного з`ясування усіх обставин справи, судом було витребувано від відповідача, зокрема, копії усіх заяв поданих позивач щодо призначення пенсії по втраті годувальника.

Як встановлено в ході розгляду справи, мати неповнолітнього ОСОБА_2 , діючи в його інтересах, звернулась до відповідача щодо призначення пенсії по втраті годувальника із заявою від 03.02.2020. Водночас, датою смерті годувальника - ОСОБА_6 є 28.01.2019.

Будь-яких інших заяв поданих позивачем про призначення пенсії, матеріали справи не містять.

За наведеного, суд відхиляє твердження позивача про те, що вона звернулася у 12-місячний термін встановлений законом, із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, оскільки матеріали справи не містять такої заяви.

Суд звертає увагу, що заява подана позивачем 15.02.2019 про переведення пенсійної справи померлого, не є у розумінні закону заявою про призначення відповідної пенсії.

Таким чином, доводи позивача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що право на отримання пенсії по втраті годувальника у ОСОБА_1 виникло з моменту подання заяви на призначення такої пенсії, а саме з 03.02.2020, а отже дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії по втраті годувальника вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

VII. Висновок суду

Частиною 1статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.1 ст. 77 КАС України).

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

VIII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення - 06.09.2021 р.