Рішення № 99413336, 07.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року Справа № 280/5611/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

до: Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663)

про: визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), Василівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач 2), в якому позивач з урахуванням уточненої позовної заяви просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо неповернення безпідставно стягнутих коштів протиправною;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області повернути позивачу безпідставно стягнуті (отримані) кошти в сумі 18276,72 грн за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 18.02.2019 №Ф-1353-55, яка визнана протиправною та скасована;

- зобов`язати Василівський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) повернути позивачу безпідставно стягнуті (отримані) кошти в сумі 1827,67 грн, в якості виконавчого збору і 185,70 грн витрат на проведення виконавчих дій за примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 18.02.2019 №Ф-1353-55, яка визнана протиправною та скасована;

- вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Ухвалою суду від 09.07.2021 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.07.2021 повернуто адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області, Василівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача-2 повернути позивачу безпідставно стягнуті (отримані) кошти в сумі 1827,67 грн, в якості виконавчого збору і 185,70грн. витрат на проведення виконавчих дій за примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) від 18.02.2019 №Ф-1353-55, яка визнана протиправною та скасована.

Ухвалою суду від 30.07.2021 відкрито провадження у справі №280/5611/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання бездіяльності відповідача щодо неповернення безпідставно стягнутих коштів протиправною; зобов`язання відповідача повернути позивачу безпідставно стягнуті (отримані) кошти в сумі 18276,72 грн за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 18.02.2019 №Ф-1353-55, яка визнана протиправною та скасована.

Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві від 25.06.2021 (вх.№37617 від 05.07.2021). Зокрема зазначено, що з позивача у примусовому порядку стягнуто 18276,72грн. за вимогою про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2019 №Ф-1353-55, 1827,67грн. виконавчого збору та 185,70грн. витрат на проведення виконавчих дій у сумі 20290,10грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2020 по справі №280/412/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) у сумі 18 276,72грн. від 18.02.2019 №Ф-1353-55, зазначене рішення набрало законної сили 23.12.2020. Вважаючи стягнення у примусовому порядку боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску протиправним і безпідставним позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення безпідставно отриманих коштів, проте отримала відмову. З наведених підстав просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву від 16.08.2021 (вх.№47717 від 19.08.2021). Зокрема вказано, що станом на 26.12.2019 відповідно до вимог чинного законодавства за позивачем рахувалась заборгованість зі сплати ЄСВ у сумі 18 276,72 грн., яка була погашена позивачем задовго до винесення Запорізьким окружним адміністративним судом рішення від 05.05.2020 по справі №280/412/20. Крім того зазначено що станом на 09.08.2021 переплата по єдиному соціальному внеску за позивачем відсутня. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Не погодившись з доводами відповідача викладеними у відзиві, позивач подала до суду відповідь на відзив від 19.08.2021 (вх.№48347 від 26.08.2021) в якій наголосила, що доводи відповідача про те, що позивачем було погашено суму заборгованості є безпідставними, оскільки суму боргу було стягнуто в примусовому порядку на вимогу державного виконавця. Крім того позивач зауважила, що зважаючи на наявність виконавчого провадження та не розпочатий процес оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 18.02.2019 №Ф-1353-55, вона не мала права не платити.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

18.02.2019 контролюючим органом складено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1353-55, якою позивача зобов`язано сплати недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 18276,72 грн., яка обліковується станом на 31.01.2019.

В межах виконавчого провадження №60485443 на виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.02.2019 №Ф-1353-55 з позивача в примусовому порядку стягнуто 18276,72грн. боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску, 1826,67грн. виконавчого збору та 185,70 грн. витрат на проведення виконавчих дій, разом у сумі 20290,10грн.

Вважаючи нарахований борг та виставлену вимогу протиправними, позивач звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати: вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску щодо позивача в сумі 18276,72 гривень від 18.02.2019 №Ф-1353-55, видану відповідачем; борг (недоїмку) з єдиного внеску в сумі 18276,72 гривень, як протиправні і такі, що не відповідають вимогам, що встановлені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 та критеріям, що визначені у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2020 по справі №280/412/20 позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 18276,72грн. від 18.02.2019 № №Ф-1353-55. Рішення набрало законної сили 23.12.2020.

14.05.2021 позивач звернулась до відповідача із заявою про повернення безпідставно стягнутих коштів у сумі 18276,72грн.

Листом 33250/6/08-01-24-11 від 02.06.2021 відповідачем із посиланням на п. 9-15 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" відмовлено у задоволені заяви.

Вважаючи бездіяльність відповідача, щодо не повернення безпідставно стягнутих коштів протиправною, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом частин 5 та 7 статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону № 2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статей 9 та 11 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розроблено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6 (далі - Порядок № 6).

Вказаний Порядок № 6 визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску.

Відповідно до п. 3 Порядку № 6 надміру сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування", відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Пунктами 4-7 Порядку № 6 встановлено, що у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань платника з цього платежу.

Повернення коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Згідно п. 6 Порядку, повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення.

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Відповідно до п. 7 Порядку № 6 у разі надходження заяви про повернення коштів з рахунку 3719, підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації заяви проводить перевірку наданої платником інформації.

У разі відмови в задоволенні заяви про повернення коштів з рахунку 3719 платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Аналіз наведених норм в контексті спірних правовідносин дає змогу дійти висновку про те, що повернення надміру сплачених сум єдиного внеску здійснюється відповідним підрозділом органу доходів і зборів на підставі заяви платника податків у випадках, визначених пунктом 5 Порядку № 6, за умови відсутності у платника податків заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій. При цьому, перелік підстав, з яких платнику податків може бути відмовлено у задоволенні його заяви, передбачений пунктом 7 Порядку № 6, є вичерпним.

В даному ж випадку, відмовляючи позивачу у поверненні безпідставно стягнутих коштів в сумі 18276,72., відповідач посилається на положення п. 9-15 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Надаючи оцінку даним посиланням відповідача, суд зазначає наступне.

Так, положеннями п. 9-15 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", окрім іншого, визначено, що підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.

В даному ж випадку, як уже було встановлено судом вище, на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-1353-55 від 18.02.2019 про сплату боргу в 18276,72грн (а.с.7).

Відповідна заборгованість за податковою вимогою №Ф-1353-55 від 18.02.2019 була погашена шляхом примусового стягнення 02.12.2019.

Разом із тим, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2020 по справі №280/412/20 позовні вимоги задоволено частково, а саме визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області про сплату боргу (недоїмки) в сумі 18276,72грн. від 18.02.2019 № №Ф-1353-55.Рішення набрало законної сили 23.12.2020 (а.с.17-19).

Таким чином, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.05.2020 по справі №280/412/20 встановлено протиправність нарахування позивачу єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 18276,72 грн.

При цьому, посилання відповідача на положення п. 9-15 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", як на підставу для відмови у поверненні позивачу примусово стягнених з неї коштів в сумі 18276,72 грн., суд вважає безпідставними, адже відповідні положення, на переконання суду, не можуть застосовуватись до сплачених особою сум недоїмки, які були безпідставно нараховані контролюючим органом.

В даному ж випадку, факт безпідставного нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 18276,72грн. підтверджується рішенням Запорізького окружного адміністративного суді від 05.05.2020 по справі №280/412/20, яке набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи не встановлено наявність податкового боргу у позивача, а відповідачем подання відповідної заяви позивачем не заперечується, то підстави відмови у поверненні надміру сплачених сум єдиного внеску, викладені у листі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 02.06.2021 є необґрунтованими, а відмова протиправною.

За приписами вимог пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №33048669 від 25.06.2021 (а.с.4).

Відтак, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати бездіяльність Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) щодо неповернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) безпідставно стягнутих коштів протиправною.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) безпідставно стягнуті (отримані) кошти в сумі 18276,72 грн за вимогою про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 18.02.2019 №Ф-1353-55, яка визнана протиправною та скасована;

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судовий збір у сумі 908 дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 07.09.2021.

Суддя І.В.Садовий