Ухвала суду № 99413333, 06.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

06 вересня 2021 року Справа № 280/6252/21 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали позовної заяви

за позовом Приватного підприємства «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІНАСТІЯ ПЛЮС» (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 155, кв. 192, код ЄДРПОУ 34501467)

до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393)

Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

21.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІНАСТІЯ ПЛЮС» (далі – позивач) до Державної податкової служби України (далі – відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач 2), в якому позивач просить суд:

скасувати рішення № 1704509/34501467 від 07.07.2020 року Головного управління ДПС у Запорізькій області про відмову у реєстрації податкової накладної № 22 від 17.06.2020 року, подану ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІНАСТІЯ ПЛЮС»;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 22 від 17.06.2020 року, подану ПП «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІНАСТІЯ ПЛЮС»

Ухвалою суду від 26.07.2021 позовну заяву залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), запропоновано позивачу подати до суду, зокрема, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного належних доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для поновлення строку. Встановлено відповідачу термін для усунення недоліків 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, у якій представник позивача просить визнати недоліки позовної заяви усунутими та прийняти до провадження зазначену позовну заяву.

Розглянувши заяву позивача, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено поважність пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Зокрема, ч. 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В свою чергу ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відтак, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження) на підставі абзацу третього пункту 56.18 статті 56 ПК України оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийняте та вручене платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. Такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийняте та/або вручене платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. Такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу з відповідною скаргою на його рішення.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових і накладних ГУ ДПС в Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1704509/34501467 від 07.07.2020.

З матеріалів справи вбачається, що Комісією регіонального рівня прийнято рішення від № 1704509/34501467 від 07.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної № 22 від 17.06.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане рішення було оскаржене позивачем до Комісії вищого рівня, якою за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 24.07.2020 № 38461/34501467/2, згідно якого залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

З вказаним позовом позивач звернувся до суду 21.07.2021, тобто з пропущенням тримісячного строку.

У заяві про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказав, що в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18 передбачено, що відповідно пунктів 56.18, 56.19, 56.21 статті 56 ПК України строк для звернення платника: податків до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення незалежно від застосування процедури його адміністративного оскарження становить 1095 днів обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Зазначає, що керувався за термінами саме цієї судової практики та не мав умислу на пропуск строку, тому шо йому не було відомо про нову судової практику.

Суд зауважує, що учасники справи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв`язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що законодавцем пов`язано початок перебігу строку звернення до адміністративного суду саме із днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а не наявністю висновку суду щодо правильності чи неправильності обраного способу захисту.

Окрім того, наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними фактичними даними.

Зі змісту наведених правових норм також убачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Отже, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (див. mutatis mutandis, пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05, пункт 53 рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України», заява №377/02).

Процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (пункт 45 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року в справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії», («Perez de Rada Cavanilles v. Spain»), заява №28090/95).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (пункт 44 рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року «Осман проти Сполученого Королівства», («Osman v. the United Kingdom»), заява №23452/94 та пункт 54 рішення від 19 червня 2001 року «Круз проти Польщі», («Kreuz v. Poland»), заява №28249/95).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (пункт 47, заява №3236/03) суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їхня свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Розглядаючи подані документи суд зазначає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, а заявлені причини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду з позовом в межах строку звернення до суду, тому суд визнає підстави пропуску строку не поважними.

Згідно ч.1,2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи те, що позовну заяву подано з порушенням установленого законом строку для звернення до адміністративного суду, матеріали заяви про поновлення строку звернення до суду не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 123, 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення Приватного підприємства «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІНАСТІЯ ПЛЮС» до адміністративного суду з цим позовом.

Позовну заяву Приватного підприємства «ТОРГОВИЙ ДІМ «ДІНАСТІЯ ПЛЮС» (69098, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 155, кв. 192, код ЄДРПОУ 34501467) до Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа,8, код ЄДРПОУ 43005393) , Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.

Суддя О.В.Конишева