Ухвала суду № 99412966, 06.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/20282/21

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 1880 Військова частина А 1564 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

26.08.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить визнати протиправною бездіяльність Військової частини А 1880 щодо виключення зі списків особового складу військової частини А1564 без проведення остаточного розрахунку щодо речового забезпечення (компенсації за неотримане речове майно) на момент звільнення та зобов`язати Військову частину А1564 нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме: за період з 28.04.2020 по 19.06.2020 у сумі 27581,32 грн.

Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам ст.160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю, що він не відповідає вимогам КАС України з наступних підстав.

Згідно ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі - Закон), встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою судовий збір складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Позивачем до позову надано квитанцію №0.0.2102114009.1 від 23.04.2021 на суму 908 грн.

Разом з тим, додана до позовної заяви квитанція не може бути доказом сплати судового збору по вказаному позову, так як, згідно даних автоматизованої системи документообігу судовий збір за вказаним документом був сплачений в іншій адміністративній справі (№240/7855/21).

Таким чином, у матеріалах позовної заяви відсутній доказ сплати судового збору при зверненні з даним позовом на суму 908 грн., а отже вона не відповідає вимогам ст.161 КАС України.

Крім того, до позовної заяви додано заяву про поновлення строку звернення до суду в якій позивач вказує, що Сьомий апеляційний адміністративний суд у справі №240/13143/20 встановив, що останнім днем звернення до суду було 06.08.2020, а до суду звернувся 09.08.2020. Проте, зазначене рішення він отримав лише 11.08.2021. Крім того, посилається на встановлений в країні карантин.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, зазначаю наступне.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Встановлений ст. 122 КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд також зазначає, що доказами того, що особа знала про порушення своїх прав є не тільки її дії, спрямовані на захист порушених прав, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Суд відмічає, що предметом даного адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати.

Отже, оскільки спірні правовідносини пов`язані із стягненням середнього заробітку за час затримку виплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно при звільненні з публічної служби, то під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норми спеціального закону, а не положення КЗпП України. Зазначеного висновку, дійшов Верховний Суд у постанові від 22.01.2020 у справі №620/1982/19 та постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 815/2681/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Остаточний розрахунок з позивачем проведено 19.06.2020.

В той ж час з вказаним позовом позивач звернувся 26.08.2021, що підтверджується штампом "Укрпошта" на поштовому конверті, тобто з пропуском місячного строку звернення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що пропущений процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд визнає причини його пропуску поважними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій, в тому числі звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Разом з тим, судом під час розгляду позовної заяви та заяв про поновлення строку звернення до адміністративного суду не було встановлено наявності поважних причин, за яких позивач не міг звернутися до адміністративного суду в межах передбаченого законом строку.

Щодо посилань позивача на встановлений в Україні карантин, що позбавило можливості звернутися вчасно звернутися з позовом, суд зазначає, що відповідно до п.2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Отже, з 02.04.2020 нормами процесуального закону було передбачено автоматичне продовження процесуальних строків, зокрема, щодо звернення до адміністративного суду, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), на строк дії такого карантину.

Разом з тим, у відповідності до Закону №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України в редакції Закону №540-IX, сплили 06.08.2020, та поновити такі процесуальні строки суд може за заявою особи, якщо визнає причини їх пропуску поважними та такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, з врахуванням викладеного, останнім строком звернення позивача до суду з позовом про стягнення середнього заробітку є 06.08.2020.

Суд вважає, що лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатнім доводом щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення.

У той же час, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, які б доводили, що запровадження карантинних заходів не дозволило позивачу скористатись судовим захистом у визначені строки.

Таким чином, позивач посилаючись на запровадження в Україні карантинних заходів не надав суду доказів того, що пропуск строку звернення до суду зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Посилання позивача на перебування з 06.08.2020 по 09.08.2020 на самоізоляції не підтверджено жодними належним доказами та не спростовує факт пропуску позивачем строку звернення до суду з вказаним позовом від 26.08.2021.

Посилання позивача в обґрунтування заяви, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду, на факт отримання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2021 у справі 240/13143/20 якою його позовну заяву про стягнення середнього заробітку залишено без розгляду, у зв"язку з пропуском строку звернення до суду з позовом, лише 11.08.2021 не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Більш того, з позовом у справі №240/13143/20 як зазначив Сьомий апеляційний адміністративний суд, позивач звернувся також з пропуском строку звернення до суду, без поважних причин.

Більш того, факт звернення з позовом до суду та залишення позовної заяви без розгляду, повернення позовної заяви у справі №240/7855/21, у зв"язку з недотримання порядку звернення з позовом не може свідчити про поважність причин пропуску такого строку, а навпаки підтверджує факт обізнаності позивача з оскаржуваними у цій справі діями відповідача ще з червня 2020 року та свідчить про пропуск строку звернення до суду.

Посилання позивача на перебування на вчаннях на базі МЦМБ у Львівській області не підтверджено жодним доказами.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивачем не надано належних доказів наявності обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які б зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду у цій категорії спорів.

Частинами 1 та 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи викладене, вважаю, що позвону заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення недоліків шляхом подання обгрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовом та доказів поважності причин такого пропуску;

-доказу сплати судового збору у розмірі 908 грн.

Платіжні реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA048999980313181206084006797

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Одночасно роз"яснюю, що для повернення судового збору, сплаченого згідно квитанції №0.0.2102114009.1 від 23.04.2021 на суму 908 грн., позивачу необхідно подати відповідну заяву по справі №240/7855/21 з долученням такої квитанції. При цьому, оригінал квитанції може бути вилучено з матеріалів даного адміністративного позову, за вашою заявою.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Визнати неповажними причини пропуску строку зверненняч до суду з позовом, викладені у заяві від 30.08.2021.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Капинос