Рішення № 99412859, 07.09.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Житомир справа № 240/5333/21

категорія 109010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу містобудування та архітектури Коростишівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Коростишівська міська рада про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовом до відділу містобудування та архітектури Коростишівської міської ради, у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорту на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1 га з кадастровим номером 1822510100:01:013:0003 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка);

- зобов`язати відділ містобудування та архітектури Коростишівської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1 га з кадастровим номером 1822510100:01:013:0003 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з тих підстав, що дії відповідача порушують право позивача на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.

В обгрунтування позову, ОСОБА_1 зазначив, що 19.01.2021 на підставі рішення сесії Коростишівської міської ради йому було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822510100:01:013:0003 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). В лютому 2021 року земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. 10.03.2021 на звернення про видачу будівельного паспорта на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , від відповідача отримав відмову, мотивовану невідповідністю пакету документів вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану та плану зонування).

Ухвалою судді прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 26.05.2021 о 10:00.

26.05.2021 підготовче засідання відкладено на 10.06.2021 у зв`язку з не направленням позивачу, відповідачем відзиву на позов.

27.05.2021 відділом містобудування та архітектури Коростишівської міської ради подано до суду відзив на адміністративний позов, з проханням відмовити позивачу у задоволенні позову. Заперечуючи проти пред`явлених позовних вимог відповідач зазначив, що відповідно до зонування земельна ділянка, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 1822510100:01:013:0003, відноситься до зони Р-3 Рекреаційні зони озеленення територій загального користування (міські парки, сквери, бульвари, міські ліси, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні парки, пляжі), а тому видача будівельного паспорту позивачу, буде суперечити вимогам чинного законодавства України.

10.06.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 23.06.2021 року у зв`язку з залученням третьої особи - Коростишівської міської ради та необхідністю підготовки позивачем відповіді на відзив.

23.06.2021 року підготовче судове засідання відкладено на 30.06.2021 року для надання сторонами додаткових доказів по справі.

30.06.2021 за результатами підготовчого засідання, судом, без виходу до нарадчої кімнати, постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті розпочато 30.06.2021.

Позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі посилаючись на досліджені докази та доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила суд позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на міркування наведені у відзиві.

Представник третьої особи, надав пояснення по суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, яку занесено секретарем судового засідання до протоколу судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

23.07.2020 позивач звернувся до Коростишівської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.1000га, що розташована в межах АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку

15.10.2020 рішенням Коростишівської міської ради 7 скликання №1146 надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0.1000га, що розташована в межах АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), з метою оформлення її у власність, за рахунок земель комунальної власності Коростишівської міської ради..

19.01.2021 рішенням шостої сесї Коростишівської міської ради 8 скликання ОСОБА_1 було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822510100:01:013:0003 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

12.02.2021 земельна ділянка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

10.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до відділу містобудування та архітектури Коростишівської міської ради, з письмовою заявою про видачу будівельного паспорта на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,1 га., кадастровий номер 1822510100:01:013:0003, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

12.03.2021 листом № 7 відділ містобудування та архітектури Коростишівської міської ради повідомив позивача про неможливість видати будівельний паспорт на будівництво житлового будинку в зв`язку з невідповідністю забудови земельної ділянки, вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану та плану зонування). Відповідно до розробленого та затвердженого генерального плану та плану зонування дана земельна ділянка знаходиться в зоні Р-3 та межує з зоною Ж-1С, це рекреаційна зона озеленення територій загального користування.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд ураховує, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на момент розгляду та вирішення спору, далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правильності застосування відповідачем норм законодавства у спірних правовідносинах, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (далі Закон № 3038-VI) забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки. Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 500 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки. Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів. За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Відповідно до п. 1.3-1.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 (далі - Порядок № 103), параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Згідно з п. 2.1 Порядку № 103 будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять:

- заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

- засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію;

- ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об`єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об`єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо);

- проект будівництва (за наявності);

- засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.

Пунктами 2.3-2.4 Порядку № 103 передбачено, що уповноважений орган містобудування та архітектури на підставі отриманих документів визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам чинної містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Згідно із пунктом 1.3. Порядку № 103 параметри забудови визначаються з урахуванням державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень».

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку, що підставою для відмови у наданні будівельного паспорта може бути неподання повного пакета документів або невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. При цьому у силу п. 2.4 Порядку № 103 при вирішенні питання про видачу будівельного паспорту, крім відповідності намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації, перевірці підлягає ще і відповідність намірів вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 405/10324/14-а (2а/405/21/15), від 21.11.2019 у справі №807/166/19 та у справі №640/4417/19 від 14 травня 2020 року.

Судом встановлено, що підставою для повернення відповідачем документів щодо видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку за адресою по АДРЕСА_1 була невідповідністю забудови земельної ділянки, вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (генеральному плану та плану зонування).

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.11.1992 № 2780-XII «Про основи містобудування» (далі - Закон № 2780-ХІІ) містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

У статті 5 Закону № 2780-ХІІ визначені основні вимоги до містобудівної діяльності. Зокрема, при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил.

Згідно із частиною другої статті 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

План зонування території (зонінг) - це містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (пункт 9 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI).

За змістом статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

До того ж в силу приписів частини першої статті 21 Закону № 3038-VI розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій підлягають громадським слуханням.

Врахування громадських інтересів при розробленні проектів містобудівної документації має вирішальне значення, оскільки мета містобудування та розроблення на його виконання містобудівної документації, спрямована на формування повноцінного життєвого середовища, забезпечення при цьому охорони навколишнього природного оточення, раціонального природокористування та збереження культурної спадщини.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що за наявності затвердженого плану зонування території, вирішення уповноваженим органом питання видачі будівельного паспорта повинно вирішуватись з врахуванням встановлених ним умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

Враховуючи вищенаведене та те, що Планом зонування території м. Коростишева передбачено приналежність земельної ділянки, яка належить позивачу на праві приватної власності і на якій він бажає збудувати будинок, до зони Р-3 Рекреаційні зони озеленення територій загального користування (міські парки, сквери, бульвари, міські ліси, лугопарки, лісопарки, гідропарки, меморіальні парки, пляжі), суд вважає, що відповідач відмовляючи у наданні будівельного паспорта діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

При цьому, необхідно зазначити, що на час прийняття рішення шостої сесії Коростишівської міської ради 8 скликання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,1 га. за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1822510100:01:013:0003, Генеральний план м. Коростишева був затверджений рішенням Міськради 52 сесії 6 скликання від 13.10.2015 № 1056 «Про затвердження Генерального плану міста Коростишева Житомирської області», а план зонування території (зонінг) міста Коростишева, був затверджений рішенням Міськради 8 сесії 7 скликання від 17.03.2016 № 121 «Про затвердження плану зонування території (зонінгу) міста Коростишева Житомирської області».

Вищевказані рішення були діючими, і на думку суду, були обов`язковими для виконання як позивачем так і відповідачем, і мали бути враховані і третьою особою Коростишівською міською радою.

Щодо твердження позивача про незабезпечення відповідачем пропорційності інтересів, то на думку суду вони є помилковими, оскільки як зазначалось вище містобудівна документація розробляється з врахуванням громадських інтересів та має на меті створення та підтримання повноцінного життєвого середовища з урахуванням балансу інтересів.

До того ж, Європейський суд з прав людини у рішеннях у справах «Стретч проти Сполученого Королівства» та «Ісмаїлов проти Російської Федерації» наголошує на одному з обов`язкових критеріїв правомірності втручання у право мирного володіння майном - його «пропорційності», «справедливій рівновазі» між суспільним та приватним інтересами. Складові цього критерію не є універсальними (абсолютними), оскільки не існує чіткого, виключного переліку обставин, установлення яких беззаперечно свідчитиме про додержання чи порушення цієї «справедливої рівноваги».

Отже, з урахуванням того що відповідно до частини другої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині, а суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, то на думку суду оспорюване рішення відповідача прийнято пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 16 липня 2019 року у справі №520/8970/18, яка і враховано судом в порядку ст. 242 КАС України.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, коли відповідачем доведено правомірність свого рішення та дій, суд вважає, що підстави для визнання протиправними дій Відділу містобудування та архітектури Коростишівської міської ради, щодо відмови ОСОБА_1 у видачі будівельного паспорту на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , відсутні, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Ю. Романченко