Рішення № 99412416, 01.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2021 року Справа № 160/5277/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Федоренко Р.В. Турчак Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТА-Д" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТА-Д" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області Податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021р. №0033950902 по нарахуванню штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва, обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива у сумі 1000000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням законодавчо визначеної процедури проведення призначення та перевірки, в частині безпідставного призначення фактичної перевірки, а також проведення перевірки не за місцем фактичного здійснення господарської діяльності підприємства. Крім того, позивач вказує на необґрунтованість висновків перевірки, оскільки висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року у справі відкрито загальне позовне провадження.

Відповідачем до суду надіслано відзив на поданий позов, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог та вказує на те, що податкова перевірка проведена за наявністю законодавчо визначених підстав, а саме наявність податкової інформації про порушення позивачем вимог законодавства щодо обігу підакцізних товарів, зокрема пального, що й слугувало підставою для призначення та проведення фактичної перевірки. Виявлені під час перевірки порушення, а саме – відсутність акцизного складу та перевищення дозволених обсягів придбання та зберігання пального, свідчать про обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Позивачем до суду надіслано відповідь на відзив, в якому останній вказує на недоліки проведеної перевірки, а саме проведення перевірки за юридичною адресою підприємства без врахування адрес , де знаходяться промислові потужності Товариства, та які належним чином зареєстровані в податковому органу, й за якими безпосередньо здійснює господарську діяльність позивач.

Контролюючим органом надіслано заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач наполягає на обґрунтовані та правильності призначення та проведення податкової перевірки, та вказує про наявність підстав для прийняття спірного рішення про застосування штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши обставини по справі судом встановлено наступне.

Управлінням контролю за підакцизними товарами на виконання наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.02.2021 № 444-П (далі - Наказ) та відповідно до п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) проведено фактичну перевірку ТОВ «МЕТА-Д» за адресою: м. Кам`янське, вулиця Любавичського Ребе, 16 з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт від 15.02.2021 №243/04-36-09-02/36363275 (далі - Акт), яким встановлено порушення п.б, п.п. 230.1.2, п. 230.1 ст. 230 ПКУ, а саме: згідно п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначається поняття що не є акцизним складом «приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особами.

Від підписання вищезазначеного акту фактичної перевірки представники ТОВ «МЕТА-Д» відмовилися, про що було складено акт відмови від підписання та отримання акту перевірки від 15.02.2021 року, який був направлений засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням про вручення.

02.03.2021 року (вх..№29716/6) ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримало від ТОВ «МЕТА-Д» заперечення до акту фактичної перевірки від 15.02.2021 № 243/04-36-09- 02/36363275.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області при розгляді заперечення ТОВ «МЕТА-Д» висновки Акта від 15.02.2021 №243/04-36-09-02/36363275 - залишено без змін, а заперечення - залишено без задоволення.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області сформувало податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 року №0033950902 про застосування штрафних санкцій в сумі 1000000,00 грн., яке було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням про вручення.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку встановленим обставинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Цим Кодексом (ПК України) визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Щодо доводів позивача, що фактична перевірка була проведена контролюючим органом з істотними порушеннями вимог чинного податкового законодавства, зокрема, без чіткої мети та фактичних підстав у наказі на проведення перевірки, що суперечить приписам ПК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Підстави проведення фактичної перевірки регламентовано статтею 80 ПК України, відповідно до пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів (пп.80.2.1 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп.80.2.2 п.80.2 ст.80);

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування (пп.80.2.3 п.80.2 ст.80);

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (пп.80.2.4 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (пп.80.2.5 п.80.2 ст.80);

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3 (щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.80.2.6 п.80.2 ст.80);

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації (пп.80.2.7 п.80.2 ст.80).

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи-платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як зазначено у п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку на користь того, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Отже, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 16.02.2016 (справа №826/12651/14), від 27.01.2015 (справа № 21-425а14) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12), від 24.10.2018 (справа № 808/1746/15) та від 04.02.2019 (справа №807/242/14).

Крім того, 21.02.2020 Верховний Суд у справі №826/17123/18 у своєму рішенні відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладені в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 (справа №804/1113/16), від 24.05.2019 (справа №826/16221/15), від 03.10.2019 року (справа №820/850/16), від 16.10. 2019 (справа №820/11291/15), від 22.11.2019 (справа №815/4392/15) тощо.

Водночас, судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду формулює правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки.

Відповідно до матеріалів справи, для проведення фактичної перевірки ТОВ "Мета-Д" у наказі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.02.2021 № 444-П зазначено підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, без наведення фактичних підстав для їх застосування щодо зазначеного платника податків.

На думку суду, для призначення та проведення фактичної перевірки платника податків не достатньо вказати номер підпункту статті Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №1440/2045/18.

Відтак, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки позивача, контролюючий орган лише обмежився посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для проведення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки цього Товариства, наявність (отримання) якої саме інформації стало приводом для її проведення.

На думку суду, підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів. Натомість, у даному випадку, податковий орган посилався на загальні формулювання, без конкретної підстави для проведення перевірки.

Відтак, відповідач повинен був чітко обґрунтувати конкретні підстави для перевірки та зазначити конкретну мету її проведення.

Аналогічні висновки щодо необхідності зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки посилання на конкретні підстави для проведення фактичної перевірки викладено в постанові Верховного Суду від 04.09.2020 у справі № 821/1274/18.

За наведених обставин та установлених фактів, суд погоджується з доводами позивача, що фактична перевірка ТОВ "Мета-Д" не може вважатися правомірною, оскільки зі змісту наказу неможливо встановити, яку саме інформацію про порушення платником податку тих вимог законодавства, що підпадають під предмет фактичної перевірки, отримало або мало у своєму розпорядженні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що стала у подальшому підставою для прийняття вказаного наказу.

Отже, за умови того, що перевірка проведена не у спосіб, що установлений Податковим кодексом України, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18, суд вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Щодо встановлених відповідачем порушень, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Позивач зазначив, що керуючись інформацією з баз ІС «Податковий блок», а саме реєстром платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового «Єдиного реєстру акцизних накладних» відповідач отримав інформацію що ТОВ «МЕТА-Д» отримано для власного споживання, протягом календарного року 10138845,98 (10138,85 кубічних метрів) літрів пального, що перевищує 1000 кубічних метрів.

З бази ІС «Податковий блок», «Єдиного реєстру акцизних складів» податковий орган отримав інформацію про відсутність реєстрації акцизних складів ТОВ «МЕТА- Д».

На думку відповідача, що оскільки ТОВ "Мета-Д" отримало протягом календарного року пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (1000000 літрів), позивач повинен зареєструвати акцизний склад.

Відносини, що виникають у сфері справляння акцизного податку, його адміністрування, реєстрації акцизних складів розпорядниками, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу другого п.п. 14.1.6. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України акцизний склад - це: спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Критерій, визначений цим підпунктом, щодо загальної місткості ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не застосовується до ємностей суб`єктів господарювання, які є розпорядниками хоча б одного акцизного складу;

вантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб`єкт господарювання - платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або обладнанні чи пристрої;

приміщення або територія, у тому числі платника податку, де зберігається або реалізується виключно пальне у споживчій тарі ємністю до 5 літрів включно, отримане від виробника або особи, яка здійснила його розлив у таку тару.

Відповідно до п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Згідно п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; усі акцизні склади - у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

В той же час, відповідно до п. 1281.2. ст. 1281 Податкового кодексу України відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000000 гривень.

Судом встановлено, що позивач фактично проводить діяльність не тільки у діловому офісі по вул. Любавичського Ребе, буд. 16, а і за місцями розташування господарських та інших об`єктів права власності, а саме міні-заводів (цехів):

«Плавильний агрегат РОПП-1» (Цех виробництва феросплавів) по пр. Аношкіна, 189/129; «Технологічна лінія з виробництва мінеральних добрив на базі газового реактору МД-ГР- 10» (Цех виробництва рідких добрив, бітума та чавуну) по вул. Чайковського, 1/73; «Модуль спікання і кальцинації порошкових матеріалів ПА 1,2x11,0.» (Цех з обжигу сипучих матеріалів) по вул. Дніпробудівська, 66к, відповідач, згідно наказу від 09.02.2021 № 444-ГІ, фактичну перевірку проводив виключно в адміністративному приміщенні підприємства по вул. Любавичського Ребе, буд.16, за місцем розташування якого, споживання газу скрапленого в промислових обсягах в принципі неможливе із-за відсутності будь-якого обладнання із споживання та зберігання газу.

При цьому, як зазначено у відзиві, відповідачу з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним було відомо, що ТОВ «МЕТА-Д» отримало ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) на загальний обсяг ємностей - 64400 літрів.

Крім того, про наявність у підприємства вище зазначених міні-заводів (цехів) та про їх місця розташування, відповідач був обізнаний з Повідомленням про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язанні з оподаткуванням або через які проводиться діяльність за формою № 20-ОПП, поданого платником податків до податкової служби 22.12.2020р.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено наявності відображених в акті порушень вимог податкового законодавства, оскільки фактична перевірка проведена лише за юридичною адресою підприємства без врахування фактичних місць здійснення господарської діяльності.

А отже, не можна вважати обґрунтованими подібні висновки, оскільки останні здійснені без належного встановлення всіх обставин, що мають значення для справи.

Проаналізувавши вказані обставини у сукупності, в контексті викладених норм права, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем п.б, п.п. 230.1.2, п. 230.1 ст. 230 ПКУ.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірність проведення фактичної перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення від 19.03.2021 року №033950902, у той час як позивач надав суду достатні докази для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Мета-Д" у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ "МЕТА-Д", то сплачений позивачем судовий збір в сумі 15000,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.03.2021 року №033950902 по нарахуванню штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва, обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та палива, що винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 15000 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 липня 2021 року.

Суддя О.В. Єфанова