Ухвала суду № 99412213, 02.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 вересня 2021 року Справа №160/11646/20Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення по справі №160/11646/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 з 16 вересня 2020 р. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 вересня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в цій справі. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 гривень.

07.07.2021 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом було видано два виконавчі листи на виконання вищенаведеного судового рішення, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 , наявною в матеріалах справи.

03.08.2021 року, засобами поштового зв`язку, ОСОБА_1 звернулася із клопотанням про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення по справі №160/11646/20. Обґрунтовуючи подане клопотання тим, що Головне управління Пенсійного фонду України двічі розглядаючи заяву позивача про призначення пільгової пенсії застосував найменш сприятливу для позивача ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» замість найбільш сприятливої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Відповідач дозволив собі повторно вчинити такі дії, незважаючи на те, що вони були визнані протиправними рішенням суду, яке набрало законної сили. Фактично відповідач безпідставно та злісно відмовляється виконувати рішення суду, яке вступило в дію. 07.07.2021 року позивач звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби. 08.07.2021 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження ВП № 66022010 з виконання виконавчого листа № 160/11646/20 і зобов`язано ГУ ПФУ у Дніпропетровській області виконати рішення суду протягом 10 днів. Однак, до теперішнього часу рішення суду не виконано. Просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2020 року по справі № 160/11646/20.

При вирішенні клопотання про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказана норма кореспондується з положенням пункту 1 частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою у резолютивній частині рішення суду першої інстанції може бути встановлений строк для подання суб`єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення, якщо воно вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Вказаними нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією наведеною в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №826/18826/14 та додатковій постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12.05.2011).

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено з матеріалів справи, 07.07.2021 року судом було видано позивачеві (заявнику) виконавчий лист у даній справі з метою примусового виконання зобов`язальної частини судового рішення у цій справі.

Наведений виконавчий лист № 160/11646/20 перебуває на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), що підтверджується постановою державного виконавця від 08.07.2021 року про відкриття виконавчого провадження № 66022010, наявною у адміністративній справі № 160/11646/20.

Наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати реальне виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 8 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, заявник не навів належних та достатніх обґрунтувань того, що рішення суду не буде фактично та в повному обсязі виконане в ході виконавчого провадження.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення під час можливості його примусового виконання органами державної виконавчої служби.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці в період надходження даної заяви, ухвала постановлена в перший робочий день судді - 02 вересня 2021 року.

Керуючись статтями 241, 243-248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення по справі №160/11646/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко