Рішення № 99412107, 12.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року Справа № 160/6837/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікової О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу №160/6837/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області, оформлене листом за вих. №0400-010303-8/32634 від 09.03.2021 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012 в Публічному акціонерному товаристві “Євраз ДМЗ імені Петровського”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний завод”;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період навчання з 01.09.1987 по 25.06.1991 у Тюменському вищому військово-інженерному училищі;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дати звернення, а саме: з 25.02.2021.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що 25.02.2021 він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах та підтвердження трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії згідно статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, за результатами розгляду якої прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до вимог ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що у трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період у відповідній професії - на посаді, яка відноситься до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 у відповідності до вимог ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Окрім того, позивач зауважив, що його робоче місце було атестоване у спірний період (з урахуванням продовження атестацій), однак пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача період його роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012 в Публічному акціонерному товаристві “Євраз ДМЗ імені Петровського”. Також відповідачем, на думку позивача, протиправно не зараховано його період навчання з 01.09.1987 по 25.06.1991 у Тюменському вищому військово-інженерному училищі, з огляду на різницю в одній з літер по батькові позивача (на російській мові) в його дипломі й свідоцтві про народження. За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №160/6837/21, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

09.06.2021 до суду надійшов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відзив на позовну заяву (вх. №47256/21), в якому відповідач заперечив проти заявлених до суду вимог. Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся з заявою про призначення пенсії, до якої останнім, зокрема, додано видану ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» довідку за №023-448 від 01.02.2021. Пенсійний орган зазначив, що не мав підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу періоду перерви в атестаціях робочих місць на підприємстві, а саме: з 30.01.2011 по 29.07.2012. Крім того, відповідач зауважив, що у спірному листі ОСОБА_1 вдруге повідомлено про те, що для зарахування до загального стажу періоду навчання позивача з 01.09.1987 по 25.06.1991 до пенсійного органу позивачу слід надати уточнюючу довідку, оскільки по батькові позивача у дипломі не відповідає даним його паспорту. Відповідач стверджує, що у трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №1 в частині спірних періодів роботи позивача. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що він не має законних підстав для зарахування позивачу відповідних періодів роботи та навчання до загального і пільгового стажу останнього, у зв`язку з чим пенсійний орган просить суд відмовити у задоволенні означеного позову.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.

25.02.2021 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах за Списком №1.

Листом за вих. №0400-010303-8/32634 від 09.03.2021 пенсійний орган відмовив позивачу у призначенні означеної пенсії, оскільки пільговий стаж Лєвєнцова складає 7 років 6 місяців 1 день при необхідних 9 роках.

В означеному листі відповідач зазначив, що атестація робочих місць на підприємстві ПАТ "Дніпровський металургійний завод" була проведена 30.01.2006 (наказ №31), чергова атестація проведена 30.07.2012 (наказ №661). При цьому, період перерви в атестації з 30.01.2011 по 29.07.2012, як стверджує у листі пенсійний орган, неможливо зарахувати до пільгового стажу позивача.

Також Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що для зарахування до загального стажу позивача періоду навчання з 01.09.1987 по 25.06.1991 йому необхідно надати до пенсійного органу уточнюючу довідку, оскільки по батькові, яке зазначене в дипломі, не відповідає даним паспорту.

Не погодившись із таким рішенням та позицією відповідача, ОСОБА_1 звернувся за захистом власних прав та інтересів до суду із цим позовом.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону №1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються види пенсійного забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення.

Відповідно до змісту статті 5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Приписами статті 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991, зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

У відповідності до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із приписами ч.ч. 1, 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах (ч. 5 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно зі змістом якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 (далі - Порядок №637) передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Зі змісту зазначених правових приписів встановлено, що пільговий стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» має підтверджуватися записами в трудовій книжці. У випадку відсутності відповідних записів у трудовій книжці, пільговий стаж може бути підтверджений уточнюючими довідками.

На підставі вищенаведеного, суд зазначає, що для призначення пенсії в рамках спірних правовідносин та у відповідності до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" необхідним є: наявність трудового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах; віднесення професії до списку робіт і професій затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003; безпосередня зайнятість повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач згідно із відомостями копії трудової книжки серії НОМЕР_2 (записи №№32-35) працював у Приватному акціонерне товариство “Дніпровський металургійний завод”, у наступні періоди за відповідними посадами, зокрема:

- 04.06.2009 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на ПАТ «Дніпровський металургійний завод ім. Петровського» у газовий цех на посаду газівника 5 розряду;

- 01.11.2009 позивач був переведений у газовий цех на посаду газівника (газові мережі, доменний, коксовий та природний газ) 5 розряду;

- 30.11.2015 позивач був звільнений за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Вказані дані також підтверджені наявною у матеріалах справи копією довідки Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» за №16.4/427 від 13.11.2020, за змістом якої ОСОБА_1 працював у періоди з 04.06.2009 по 31.10.2009, з 01.11.2009 по 30.11.2015 у виробництві «Виробництво генераторного газу та отримання газів у процесі металургійних виробництв» в якості газівника цеха, що передбачено Списком №1, розділом V, пунктом - а, позицією - 5а, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003.

Постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 затверджено, зокрема, Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У пункті 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України№383 від 18.11.2005 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992.

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Судом встановлено, що у 2005-2006 рр. проведено атестацію робочих місць за умовами праці, висновки складені за результатами якої були затверджені наказом генерального директора №661 від 30.07.2012 та №31 від 30.01.2006 й погоджені з Головним державним експертом Дніпропетровської області за умовами праці.

Термін дії щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці продовжувався відповідно до листа №003/07-1-17 від 18.01.2006 відносно наказу №48 від 01.02.2000, відповідно до листа №5085 від 27.07.2012 відносно наказу №31 від 30.01.2006, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, атестація робочих місць щодо спірних періодів, з урахуванням продовження строку, була проведена.

Отже, доводи представника відповідача, викладені у відзиві на адміністративний позов, не спростовують вищенаведеного висновку.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються за результатами атестації робочих місць, яка також надає інші пільги і компенсації, передбачені законодавством, а саме надбавка за роботу в зазначених умовах, право на скорочений робочий день, додаткову відпустку й одержання лікувально-профілактичного лікування. Атестація повинна проводитися на підприємстві не рідше одного разу на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Контроль за проведенням атестації, правильністю застосування Списків покладено на Держпраці.

Отже, своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку №442 строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №348/1079/17.

Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у зарахуванні позивачу періодів роботи на Приватному акціонерне товариство “Дніпровський металургійний завод” з 30.01.2011 по 29.07.2012 до пільгового стажу роботи на посадах, передбачених Списком №1 постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003, є протиправними.

Стосовно не зарахування пенсійним органом до загального стажу ОСОБА_1 періоду його навчання з 01.09.1987 по 25.06.1991 у Тюменському вищому військово-інженерному училищі суд зазначає наступне.

Період навчання позивача у вищезазначеному навчальному закладі підтверджується дипломом серії НОМЕР_3 .

Так, позиція пенсійного органу обумовлена тим, що в означеному дипломі по батькові позивача зазначено російською мовою як « ОСОБА_2 », в той час як у паспорті ОСОБА_1 його по батькові на російській мові вказано як « ОСОБА_3 ».

Посилання відповідача на розбіжності в означених документах, судом не приймаються до уваги, оскільки вказані помилки не можуть нівелювати відомості диплому та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним стажу, а відмова відповідача в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.

Так, Верховний Суд у постановах від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі № 593/283/17 висловив позицію, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів Пенсійного фонду України для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

З урахуванням вказаних вище обставин суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано відповідний період навчання позивача до загального страхового стажу останнього.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з дати звернення, а саме: з 25.02.2021, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково, вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Водночас, статтею 5 КАС України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Частиною 2 статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту вказаної норми, можна зробити висновок, що при розгляді справи, суд обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві.

Водночас, суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших приписів ніж ті, про якій йдеться у позовній заяві.

Тому, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 25.02.2021 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

Підсумовуючи усе вище перелічене, суд зробив висновок, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно із частинами 1, 3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 139 КАС України, враховуючи те, що часткове задоволення заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог зумовлено виходом суду за межі позовних вимог, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 908, 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 242-246, 255, 262, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області, оформлене листом за вих. №0400-010303-8/32634 від 09.03.2021 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу його роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, період роботи з 30.01.2011 по 29.07.2012 в Публічному акціонерному товаристві “Євраз ДМЗ імені Петровського”, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство “Дніпровський металургійний завод”.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до загального трудового стажу період навчання з 01.09.1987 по 25.06.1991 у Тюменському вищому військово-інженерному училищі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 від 25.02.2021 та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити повністю.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення складений 12.07.2021.

Суддя О.В. Царікова