Рішення № 99412088, 03.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6318/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФ України у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним рішення №032950004532 від 25.11.2020 щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням періодів проживання (перебування) у зоні добровільного гарантованого відселення з часу аварії на ЧАЕС (26.04.1986) по 01.01.1993; зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з врахуванням періодів проживання (перебування) у зоні добровільного гарантованого відселення з часу аварії на ЧАЕС (26.04.1986) по 01.01.1993

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає в с. Седлище Любешівського району Волинської області та постійно проживав за вказаною адресою з народження до призову на військову службу в 1985 році та з часу повернення з військової служби в листопаді 1987 року по 21.12.1992, а також з 20.10.1994 по даний час, що стверджується паспортом громадянина України та довідкою Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області від 04.11.2020 № 1723

Село Седлище Любешівського району Волинської області входить до переліку населених пунктів, віднесених до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок радіоактивного забруднення від Чорнобильської катастрофи.

Позивач вказує, що має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), та з приводу призначення пенсії звернувся до ГУ ПФ України у Волинській області.

Проте, ГУ ПФ України у Волинській області відмовило у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку у зв`язку із тим, що позивач проживав в зоні добровільного гарантованого відселення з моменту аварії до 01.01.1993 менше трьох років, а відтак не має права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Позивач вказує на те, що в період з 15.02.1988 по 02.12.1992 постійно працював в Пересувній механізованій колоні № 9 (в даний момент перейменовано в СМП «Любешівагробуд»), оскільки був прийнятий в цей період на роботу на посаду машиніста автомобільного крана Луцьким управлінням механізованих робіт з ділянкою малої механізації об`єднання Волиньагрострах (здійснювало діяльність по всій Волинській області) та був відряджений на постійній основі разом з автомобільним краном марки КС- 3562 до Пересувної механізованої колони № 9, яка постійно знаходилась в смт Любешів Волинської області.

Позивач не погоджується із діями відповідача щодо відмови у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ з тих підстав, що поданими для призначення пенсії документами, в тому числі посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії Б (категорія 3) та довідкою Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області від 04.11.2020 №1723 підтверджується, що станом на 01.01.1993 він постійно проживав та перебував у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, а тому має право на пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 24).

У відзиві на позов від 09.07.2021 №0300-0802-7/28694 (а.с.27, 28) представник відповідача позовних вимог не визнав. Вважає, що рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прийняте правомірно. Зокрема, з поданих позивачем документів для призначення пенсії, встановлено, що позивач являється потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС (3 категорії), що підтверджується відповідним посвідченням та згідно довідки № 1723 від 04.11.2020 виданої Седлищенським старостинським округом Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області ОСОБА_1 зареєстрований і проживає в с. Седлище, Любешівського району Волинської області з листопада 1987 по 21.12.1992 та з 20.10.1994 по даний час.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 106 від 23.07.1991 с. Седлище Любешівського району Волинської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Однак, довідка про період проживання позивача на території радіоактивного забруднення містить суперечливі відомості та не може бути повністю врахована відповідачем при призначенні пенсії позивачу, оскільки ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 10.12.1985 по 15.12.1987 (згідно військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 10.12.1985), з 15.02.1988 по 02.12.1992 працював машиністом автокрану в Управлінні механізованих робіт об`єднання Волиньагробуд (м. Луцьк) та з 04.12.1992 по 28.10.1994 працював машиністом автомобільного крану в СП "Титан" (м. Луцьк (згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 виданої 15.02.1988).

Отже, з врахуванням даних довідки № 1723 від 04.11.2020 виданої Седлищенським старостинським округом Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області про період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, відомостей, що містяться у військовому квитку виданому на ім`я позивача та трудовій книжці серії НОМЕР_2 виданої 15.02.1988 станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 прожив на території радіоактивного забруднення менше ніж 3 роки, а саме 02 місяці.

Відтак, відповідач вважає, що ОСОБА_1 не має права на пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З наведених підстав просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що стверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 23.06.1993 (а.с.7).

Позивач, відповідно до паспортних даних, довідки №1723 від 04.11.2020 виданої Седлищенським старостинським округом Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області (а.с. 8) зареєстрований і проживає з листопада 1987 по 21.12.1992 та з 20.10.1994 по даний час в с. Седлище Любешівського району Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.

09.12.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФ України у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком разом із необхідними документами (а.с. 29-42).

ГУ ПФ України у Волинській області листом №0300-0302-8/43958 від 18.12.2020 повідомило позивача про прийняття рішення №032950004532 від 25.11.2020, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відмова мотивована тим, що згідно довідки №1723 від 07.11.2020, виданою Седлищенським старостинським округом Любешівської селищної ради, позивач був зареєстрований та проживав у с. Седлище з листопада 1987 по 21.12.1992 та з 20.10.1994 по даний час.

Для підтвердження проживання та роботу у зоні гарантованого добровільного відселення, позивачем подано довідку № 23 від 18.11.2020, видану СМП "Любешівагробуд", що він був працівником Луцького УМР (з 15.02.1988 по 02.12.1992) на автомобільному крані КС-3562 та відряджений у Любешівську МПМК-12. Врахувати цей період до роботи у зоні гарантованого добровільного відселення немає підстав, так як довідка не містить підстави видачі, а також до трудової книжки записи за цей період роботи зроблені Управлінням механізованих робіт об`єднання Волиньагробуд і документів, що позивач був в цей період відкомандировані не надано. Станом на 26.04.1986 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу, тому початкова величина зниження пенсійного віку не застосовується.

З урахуванням викладеного, та враховуючи факт роботи на території, яка не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року становить 02 місяці. Тому прийнято рішення №032950004532 від 25.11.2020 відмовити позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.5).

Не погоджуючись з таким діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України. Так у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Законом України, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника (частина перша статті 9 Закону №1058-IV).

Як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Таким чином, як визначено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV право на пенсію за віком, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , без урахування статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), набуде при досягненні 60-річного віку (за наявності страхового стажу не менше 27 років). Для призначення пенсії по віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу необхідно страховий стаж 21 рік ( 27 років - 6 років), та досягнення віку 54 роки ( 60 років - 6 років).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Статтею 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

За змістом пункту 3 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

У пункті 3 частини першої статті 14 Закону №796-XII визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Згідно зі статтею 49 Закону №796-XII пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені статтею 55 Закону №796-XII.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.

При цьому приміткою до цього пункту визначено, що початкова величина зниження пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії (26 квітня 1986 року) по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону (частина третя статті 55 Закону №796-XII).

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які постійно проживали чи працювали у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років, при цьому початкова величина зниження пенсійного віку на 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Аналогічний правовий підхід щодо застосування зазначених норм матеріального права міститися у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 11.04.2018 у справі №565/1829/17 та враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи" від 23.07.1991 №106 село Раків Ліс Камінь-Каширського району Волинської області відносилося до зони гарантованого добровільного відселення.

Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Приписами підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Суд звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 65 Закону №796-XII посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

У відповідності до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 №551 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі Порядок №551) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

За змістом абзацу 6 Порядку №551 потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 р. прожили в зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) серії Б зеленого кольору.

Отже, аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену, зокрема, у постановах від 21.11.2006 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 № 690/23/15, відповідно до якої єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17), від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17.

Суд звертає увагу, що позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), про що йому видано посвідчення серії НОМЕР_3 (а. с.7), а вказане посвідчення видається, зокрема, особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Тобто, наявність у позивача посвідчення особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_3 спростовує доводи відповідача про те, що станом на 01.01.1993 ОСОБА_1 проживав та відпрацював у зоні гарантованого добровільного відселення менше трьох років.

Зазначене посвідчення недійсним не визнавалось, його статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи не оспорюється; доказів фактичного проживання або реєстрації місця проживання позивача в іншому місці, аніж с. Седлище відповідач, як суб`єкт владних повноважень, суду не надав.

Судом установлено, що звертаючись до відповідача із відповідною заявою про призначення пенсії, окрім посвідчення, потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_3 , виданого 23.06.1993 Волинською обласною державною адміністрацією, позивачем також надано довідку Любешівської селищної ради Любешівського району Волинської області від 04.11.2020 № 1723 про те, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в с. Седлище з листопада 1987 по 21.12.1992 та з 20.10.1994 по даний час.

Крім того з довідки №23 від 18.11.2020 (а.с. 9), виданої головою СПМ «Любешівагробуд» Матейчиком В.П. вбачається, що ОСОБА_1 дійсно був працівником Луцького УМР (управління механізованих робіт) і працював на автомобільному крані марки КС-3562, та був прикомандирований у Любешівську МПМК-12 на постійній основі, так як працював за місцем постійного проживання з 15.02.1988 по 02.12.1992. Дане МПМК-12 знаходиться в населеному пункті смт Любешів (вул. Свободи, 52) віднесеному Постановою КМУ №106 від 23.07.1991 до переліку радіаційного забруднених населених пунктів 3 (третьої) зони (гарантованого добровільного відселення).

Як вбачається з листа відповідача від 18.12.2020 №0300-03-2-8/43958 страховий стаж позивача становить 22 роки (при необхідному 21 рік), що, з урахуванням його віку та факту проживання станом на 01.01.1993 у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років, дає право позивачу на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Крім того, відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи приписи пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" суд зазначає, що оскільки, позивач ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із заявою про призначення пенсії до ГУ ПФ України у Волинській області звернувся 09.12.2020 (а.с. 29), пенсія зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має бути призначена з 19.11.2020 (з дня, що настає за днем досягнення особою пенсійного віку - 54 років).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду належними та допустимими доказами правомірність своїх дій щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII, з огляду на що позов належить задовольнити шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФ України у Волинській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку та зобов`язання відповідача призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - з 19.11.2020.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФ України у Волинській області необхідно стягнути судові витрати у розмірі 908,00 грн, сплачені квитанцією від 17.06.2021 №1012760788.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправним та зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" - з 19.11.2020.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026 Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826)

Суддя Т.М. Димарчук