Рішення № 99411903, 25.08.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3164/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача Давидюка В.Г.,

представника відповідача Кучера Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0056227-5533-0318 від 27.04.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що об`єкт нерухомості, який належав позивачу на праві приватної власності і щодо якого контролюючим органом донараховані податкові зобов`язання, є будівлями/спорудами, призначеними для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності. З урахуванням наведених обставин позивач вважає, що вказаний вище об`єкт нерухомості не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно положень пункту «ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України. З наведених підстав просила позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Судом встановлено, що у 2019 році ОСОБА_1 була власником нерухомого майна: тваринницьке приміщення, загальною площею 901.8 м2, розташованого за адресою АДРЕСА_1 . Вказаний об`єкт нерухомості вона отримала у власність на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВЛ №0269247, виданого 27.04.2017.

Дане приміщення, відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд ДК018- 2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, належить до класу код 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», підкласу код 1271.1 «Будівлі для тваринництва», що підтверджується довідкою відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля, Локачинської РДА від 23.11.2020 №188.

18.04.2019, відповідно до Рішення №5 загальних зборів засновників (членів) фермерського господарства «СТ РАНЧО», ОСОБА_1 введено до складу учасників фермерського господарства «СТ РАНЧО» та внесено нею додатковий вклад до складеного капіталу господарства, а саме: тваринницьке приміщення, яке є у власності на підставі Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ВЛ №0269247, виданого 27.04.2017, що в грошовому еквіваленті становить 8060 грн., що вбачається з рішення №5 від 18.04.2019, статуту (в редакції 18.04.2019), акту приймання-передачі майна №2 від 18.04.2019.

Дане приміщення було віднесено до основних засобів фермерського господарства «СТ РАНЧО», про що свідчить відповідна довідка ФГ «СТ РАНЧО» від 22.04.2019 №17. Крім того у ФГ «СТ РАНЧО», станом на 31.12.2019, було поголів`я великої рогатої худоби в кількості 43 голови і саме тваринницьке приміщення, загальною площею 901.8 м2, розташоване за адресою АДРЕСА_1 використовувалось для вирощування великої рогатої худоби. Відповідно до поданої звітності (1 ДФ) у 2019 році ФГ «СТ РАНЧО» було 25 найманих працівників.

ФГ «СТ РАНЧО», відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровані види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів, 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур, 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.42 Розведення іншої великої рогатої худоби та буйволів, 01.45 Розведення овець і кіз, 01.47 Розведення свійської птиці, 01.49 Розведення інших тварин, 10.11 Виробництво м`яса, 10.12 Виробництво м`яса свійської птиці, 10.13 Виробництво м`ясних продуктів, 10.51 Перероблення молока, виробництво масла та сиру, 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 46.23 Оптова торгівля живими тваринами, 46.24 Оптова торгівля шкірсировиною, шкурами та шкірою, 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, 79.11 Діяльність туристичних агентств, 79.12 Діяльність туристичних операторів, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

23.08.2019, відповідно до Рішення №6 загальних зборів засновників (членів) фермерського господарства «СТ РАНЧО», ОСОБА_1 виведено з членів господарства та виплачено внесену мною частку до складеного капіталу у грошовому еквіваленті 8060 грн., що підтверджується рішенням №6, видатковим касовим ордером від 23.08.2019, статутом (в редакції 23.08.2019).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 27.04.2020 №0056227-5533-0318, ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості за 2019 рік в розмірі 56 448,17 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У свою чергу, статтею 67 Конституції України встановлено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Законом України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (набрав чинності 01.01.2015) внесено зміни до статті 265 ПК України та введено податок на майно, який складається: з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Платників податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об`єкт оподаткування, базу оподаткування, пільги із сплати податку, ставки податку визначає стаття 266 ПК України.

Так відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Отже, за загальним правилом, об`єкти житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх частки, які перебувають у власності фізичних осіб, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України установлено, що ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

За правилами, встановленими підпунктами 266.6.1, 266.7.1, 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Водночас у підпункті 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України наведені об`єкти, які не є об`єктом оподаткування за вказаної нормою закону.

Згідно п. «ж» зазначеної вище норми (в редакції до 01.01.2019) не є об`єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Системне тлумачення підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті ПК України свідчить про те, що законодавець у кожному буквеному пункті (від «а» до «л») передбачив конкретні умови, за наявності яких нерухомість не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Кожен з визначених підпунктом 266.2.2 буквених пунктів має прив`язку або до статусу суб`єкта, який володіє такою нерухомістю (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування («д»), суб`єкти господарювання малого та середнього бізнесу («е»), сільськогосподарський товаровиробник («ж»), громадські організації інвалідів та їх підприємства («з»), релігійні організації («и»)), та/або до виду нерухомості, його стану, місця розташування (непридатна до проживання («ґ»), будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів («і»), будівлі промисловості («є») тощо).

Зазначена правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 15.05.2018 у справі №806/2676/17 та у справі №806/2461/17.

З урахуванням наведеного правовий аналіз підпункту 266.2.2 «ж» пункту 266.1 статті 266 ПК України дає підстави для висновку, що його застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об`єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Разом із тим, вирішуючи цей спір судом враховано наступне.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з подальшими змінами, установлено з 12 березня 2020 року на усій території України карантин. Термін дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 239, від 22.04.2020 № 291, від 04.05.2020 № 343, від 20.05.2020 №391, від 22.07.2020 № 641, від 09.12.2020 № 1236.

02 квітня 2020 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX.

Вказаним законом розділ XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктами 52-6 та 52-7 такого змісту:

« 52-6. Надати органам місцевого самоврядування у 2020 році право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.»

« 52-7. Встановити, що у 2020 році на проекти рішень, рішення сільських, селищних, міських рад, рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, прийняті відповідно до пункту 52-6 підрозділу 10 розділу XX цього Кодексу, не поширюється підпункт 4.1.9 пункту 4.1 та пункт 4.5 статті 4, підпункт 12.3.4 пункту 12.3, підпункт 12.4.3 пункту 12.4 (у частині строку прийняття та набрання чинності рішень) та пункт 12.5 (у частині строку набрання чинності рішеннями) статті 12 Податкового кодексу України, Закон України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частина третя статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Закон України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

Разом з тим, рішенням Затурцівської сільської ради від 27.02.2020 року №40/2 внесено зміни до рішень сесій: Затурцівської сільської ради №21/5 від 21.06.2018 року, Холопичівської сільської ради №15/40 від 20.06.2018 року, Кисилинської сільської ради №20/3 від 25.06.2018 року та викладено його у такій редакції: 1.1. установити на території Затурцівської сільської ради: 1) ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з додатком 1, відповідно до якого ставка податку за 1 кв. метр на будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства в тому числі будівлі для тваринництва становить 0 відсотків. Вищевказані рішення набирають чинності з 01.01.2019.

Враховуючи вищезазначене, беручи до уваги, що спірне податкове повідомлення - рішення №0056227-5533-0318 від 27.04.2020 прийняте контролюючим органом без врахування рішення Затурцівської сільської ради від 27.02.2020 року №40/2 про ставку податку на нерухоме майно, що свідчить про порушення відповідачем податкового законодавства, суд приходить до висновку про необґрунтованість прийнятого рішення та наявність підстав для його скасування.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не довів правомірності оскаржуваного в даній справі податкового повідомлення-рішення №0056227-5533-0318 від 27.04.2020, а тому його необхідно визнати протиправним та скасувати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1 128,97 грн., сплачений відповідно до квитанції №31536697 від 25.03.2021 року.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 27.04.2020 року №0056227-5533-0318.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 1 128,97 грн. (одна тисяча сто двадцять вісім гривень 97 копійок).

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» цього Кодексу. Апеляційна скарга може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679).

Головуючий-суддя С.Ф. Костюкевич

Повне рішення суду складено 06.09.2021 року.