Рішення № 99411754, 03.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/5542/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Петрол Маркет” про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці у Житомирській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Петрол Маркет” (далі - ТзОВ “Вест Петрол Маркет”) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на автозаправній станції (АЗС) за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Зарічани, вулиця Бердичівське шосе, будинок 3А, до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що перевіркою дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, з питань оформлення трудових відносин на АЗС, належній відповідачу, було виявлено порушення, які створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та загрозу життю працівників підприємства, зокрема: не всі працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, а також роботи, де є потреба у професійному доборі, пройшли щорічне спеціальне навчання (оператори, помічники операторів); не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки; не проведено декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки. Зазначені порушення зафіксовані актом від 31 березня 2021 року №527/10-84. Наявність таких порушень зумовлює застосування до відповідача відповідних заходів реагування - негайного зупинення робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки до повного усунення зазначених порушень.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав (а.с.23-26). В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивачем до початку проведення на АЗС перевірки не було надано наказ від 25 січня 2021 року №97, направлення від 25 січня 2021 року №85/10, на які є посилання в акті перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84. Також відповідач зазначив, що після проведення перевірки частково усунув зазначені в акті перевірки порушення, про що повідомив позивача листами від 16 квітня 2021 року та 05 травня 2021 року, а в решті висновків акта перевірки він не погоджується, що такі порушення існують на АЗС.

Відповідач зауважив, що ні в акті перевірки, ні у позові не зазначено перелік працівників, які не пройшли навчання з питань охорони праці. Поряд з тим 09 квітня 2021 року на засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці операторів та помічників операторів автозаправних колонок (АЗК) перевірено на знання Інструкції з охорони праці, виробничих інструкцій з безпечних методів і прийомів виконання робіт на АЗС та автомобільній газозаправній станції (АГЗС), виконання газонебезпечних робіт; працівникам за наслідками проведення навчання з охорони праці видано відповідні посвідчення.

На доводи позивача про незабезпечення ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки відповідач наголосив, що такий обов`язок відповідно до статті 9 Закону України “Про охорону праці” та пунктів 3, 18 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956, покладається на власника такого об`єкта або на його користувача. У даному випадку ідентифікацію АЗС здійснив її власник – Товариство з обмеженою відповідальністю “Вест Ойл Груп” (далі – ТзОВ “Вест Ойл Груп”), яке подало відповідне повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки від 23 грудня 2015 року, за результатами розгляду якого до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки внесено у тому числі названу АЗС (код об`єкта підвищеної небезпеки у Реєстрі 18.34524327.06.2). Також ТзОВ “Вест Петрол Маркет” 11 червня 2021 року уклало договір про надання послуг з надання послуг з розробки нормативно-правових актів з охорони праці для АЗС, за наслідками чого буде здійснено актуалізацію ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки.

Крім того, у 2016 році власник АЗС (ТзОВ “Вест Ойл Груп”) підготував декларацію безпеки об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки та подав її до Управління Держпраці у Житомирській області і така зареєстрована у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за номером 18.34524327.06.2Д. ТзОВ “Вест Петрол Маркет” використовує декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки як користувач цього майна.

Відповідач також зазначив, що після складення акта перевірки суб`єкта господарювання від 31 березня 2021 року №527/10-84 посадовою особою Управління Держпраці у Житомирській області видано припис №527/10-84 та у визначені у ньому строки зобов`язано ТзОВ “Вест Петрол Маркет” усунути виявлені під час перевірки порушення, наявність яких, на переконання позивача, становить загрозу для життя і здоров`я людей (працівників), що є підставою для зупинення їх експлуатації. На думку відповідача, видача припису є доказом того, що виявлені позивачем порушення не становлять загрози життю та здоров`ю працівникам АЗС. Окрім того висновки експертно-технічних центрів, дослідних випробувальних лабораторій про те, що виявлені порушення становлять небезпеку для життя і здоров`я людей (працівників) відсутні.

З урахуванням наведеного відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач доводи відповідача вважає необґрунтованими, водночас підтримав доводи позову (а.с.167-169). Додатково зазначив, що приписи Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки та Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956, покладають обов`язок з ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки не тільки на власника, але і на суб`єкта господарювання, в якого у користуванні є хоча б один потенційний об`єкт підвищеної небезпеки. Позивач наголосив, що відповідач не провів ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки та декларування безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. Договір оренди від 17 грудня 2018 року №1, укладений між ТзОВ “Вест Ойл Груп” та ТзОВ “Вест Петрол Маркет”, свідчить про передачу в оренду майна АЗС для ведення господарської діяльності та зобов`язує відповідати за стан охорони праці і попереджає про властивості, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я третіх осіб, але відповідач намагається перекласти відповідальність, ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності (смерть працюючої особи, шкода, завдана здоров`ю працюючої особи) на власника ТзОВ “Вест Ойл Груп”.

Усунення інших порушень, які, як стверджує відповідач, він усунув, будуть перевірені Управлінням на позаплановому заході.

Позивач наполягає на тому, що виявлені перевіркою та зафіксовані в акті від 31 березня 2021 року 3527/10-84 порушення кваліфікуються як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей. Оскільки відповідач не у повному обсязі усунув порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що вказані у акті перевірки, тому залишаються актуальними позовні вимоги про застосування до ТзОВ “Вест Петрол Маркет” заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Також позивач зазначив, що розбіжності в акті перевірки щодо реквізитів наказу та направлення на проведення перевірки є технічною помилкою. Копію направлення від 29 березня 2021 року №527/10 отримала уповноважена особа відповідача під підпис; на етапі підписання акта перевірки та припису відповідач не порушував питання про необґрунтованість призначення та проведення перевірки; допуск до перевірки та підписання акту перевірки нівелює правові наслідки про відсутність процедурних порушень, допущених контролюючим органом.

У запереченні на відповідь на відзив (а.с.172-173) відповідач вважає необґрунтованими доводи позивача про допущену технічну помилку в акті перевірки при посиланні на дату на номер наказу і направлення на перевірку. Також відповідач не погоджується з позицією позивача про те, що лише на підставі позапланового заходу державного нагляду (контролю) можливо перевірити факт усунення виявлених попередньою перевіркою порушень. Позивач просить застосувати заходи реагування до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84, при цьому актом перевірки зазначено про п`ять порушень, проте позовна вимога обґрунтовується лише трьома порушеннями. Крім того, статтею 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” не передбачено можливості прийняття судом рішення про заборону виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатації машин і механізмів. Забороняти експлуатацію машин, механізмів, устаткування, виконання робіт підвищеної небезпеки відповідно до вимог статті 39 Закону України “Про охорону праці” має повноваження сам позивач, а не суд. Поряд з тим, позивач не зазначив перелік робіт, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатацію яких він просить заборонити.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

ТзОВ “Вест Петрол Маркет” зареєстроване як юридична особа та здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (основний), роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.19).

Відповідно до договору від 17 грудня 2018 року №1, укладеного між ТзОВ “Вест Ойл Груп” (орендар) та ТзОВ “Вест Петрол Маркет” (орендодавець), останній для зберігання та реалізації нафтопродуктів, роздрібного продажу продовольчих та непродовольчих товарів, надання супутніх послуг, надання послуг громадського харчування прийняв від орендаря у тимчасове платне користування майно (АЗС) за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Заріччя, вулиця Бердичівське шосе, 3А. У додатку до цього договору оренди від 01 квітня 2019 року №13/1 визначено перелік майна, яке орендує відповідач за адресою місцезнаходження АЗС, а актом приймання-передачі від 01 квітня 2019 року підтверджується фактичне приймання товариством зазначеного майна (а.с.28-32, 50-52).

Відповідно до наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 29 березня 2021 року №608 (а.с.170) та виданого на його підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 29 березня 2021 року №527/10 (а.с.4) та на виконання доручення Прем`єр-міністра України від 11 березня 2021 року №10033/1/1-21 “Щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки суб`єктами господарювання, закладами, установами, у сфері управління (володінні, користування) яких перебувають місця виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним”, посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області у період з 30 по 31 березня 2021 року за адресою знаходження вказаної вище АЗС було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) у формі перевірки ТзОВ “Вест Петрол Маркет” на предмет дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, та у формі інспекційного відвідування з питань оформлення трудових відносин.

За результатами перевірки складено акт від 31 березня 2021 року №527/10-84 (а.с.5-13). Актом перевірки зафіксовано порушення, які створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та загрозу життю працівників підприємства, а саме: не всі працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, а також роботи, де є потреба у професійному доборі, пройшли щорічне спеціальне навчання (оператори, помічники операторів), що є порушенням статті 18 Закону України “Про охорону праці”, пункту 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року №15 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за №231/10511; далі - НПАОП 0.00-4.12-05); в порушення статті 13 Закону України “Про охорону праці”, статті 9 Закону України “Про об`єкти підвищеної небезпеки”, пунктів 3, 18 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки ідентифікації та пунктів 4, 8, 15 Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956, відповідачем не проведено ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки та не проведено декларування безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. Перевіркою встановлено й інші порушення, які однак не віднесено до таких, які несуть ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та загрозу життю працівників підприємства (порушення №1, №3, №4 в акті перевірки).

На підставі акта перевірки 31 березня 2021 року Управлінням Держпраці у Житомирській області видано припис про усунення виявлених порушень законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці №527/10-84, яким ТзОВ “Вест Петрол Маркет” зобов`язано до 01 травня 2021 року усунути порушення, які стосуються перегляду примірників інструкцій з охорони праці у зв`язку із виконанням робіт в умовах пандемії короновірусної інфекції, запровадження карантину та обмежувальних заходів, що зумовлюють зміну певних умов та особливостей праці, а також проведення стажування працівників до початку самостійної роботи (порушення №2 та №5 в акті перевірки). Стосовно інших порушень (порушення №1, №3, №4 в акті перевірки), то їх зобов`язано усунути невідкладно (а.с.24-25).

27 травня 2021 року Управлінням Держпраці у Житомирській області звернувся до суду із цим позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84.

Частиною четвертою статті 5 КАС України визначено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Як встановлено статтею 38 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII “Про охорону праці” (далі – Закон №2694-XII), державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, д Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду (підпункт 12 пункту 6 Положення).

Відповідно до пункту 7 вказаного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року №84 затверджено Положення про Управління Держпраці у Житомирській області (далі - Управління Держпраці), згідно з пунктом 1 якого Управління Держпраці є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Повноваження Управління Держпраці поширюються на територію Житомирської області.

Згідно з підпунктом 20 пункту 4 Положення про Управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань, серед іншого здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Як передбачено частиною першою статті 6 Закону №877-V, доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Відповідно до абзацу першого частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

У розумінні частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються (частина одинадцята статті 7 Закону №877-V).

Статтею 39 Закону №2694-XII передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право: видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки; забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Як обумовлено частиною п`ятою статті 4 Закону №877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Статтею 4 Закону №2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Так само державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності (стаття 3 Закону №877-V).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, у тому числі на вжиття до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог охорони праці), а також на звернення до суду у разі невиконання суб`єктом господарювання в повному обсязі та у встановлений строк вимоги посадової особи органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог законодавства, якщо при цьому наявні підстави для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

Таким чином, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можливе лише за рішенням суду. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб`єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання, які створюють загрозу життю працюючих.

Надаючи оцінку доводам відповідача щодо недопустимості як доказу акта перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84, суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V складання акта планового (позапланового) заходу є його завершальною стадією; такий акт є формою фіксації посадовою особою органу державного нагляду (контролю) виявлених порушень з боку суб`єкта господарювання. При цьому якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У розглядуваному випадку акт перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84 підписано уповноваженими особами відповідача без заперечень та зауважень, зокрема і щодо безпідставного проведення перевірки.

Суд зазначає, що предметом позову у справі є саме застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), а не правомірність проведення перевірки та винесення припису про усунення встановлених актом перевірки порушень. Тому предмет позову не охоплює перевірку питання правомірності призначення та проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Воднораз суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої, четвертої, п`ятої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Матеріали справи містять копії наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 29 березня 2021 року №608 про проведення у період з 30 по 31 березня 2021 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) ТзОВ “Вест Петрол Маркет” за адресою АЗС: Житомирська область, Житомирський район, село Зарічани, вулиця Бердичівське шосе, 3А, та виданого на його підставі направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю), копію якого отримав представник відповідача під розписку (а.с.4, 167). Перевірка проведена позивачем у період з 30 по 31 березня 2021 року із складанням акта від 31 березня 2021 року №527/10-84, який також підписано посадовими особами відповідача. Оскільки посадові особи Управління Держпраці у Житомирській області допущені до проведення заходу державного нагляду (контролю), за результатами якого і було складено акт від 31 березня 2021 року №527/10-84, то це свідчить про те, що перевірка проведена саме на виконання наказу Управління Держпраці у Житомирській області від 29 березня 2021 року №608, а тому окремі недоліки акта перевірки щодо невідповідності у зазначенні дати та номера наказу та направлення на перевірку не дають підстав вважати, що такий акт перевірки є неналежним чи недопустимим доказом у справі.

Надаючи оцінку доводам сторін стосовно наявності (відсутності) порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на АЗС, суд виходить з того, що АЗС з автогазозаправним пунктом (АГЗП), за адресою знаходження якого проведено перевірку, є потенційно-небезпечним об`єктом, оскільки на ньому відповідач у межах своєї господарської діяльності здійснює отримання, зберігання і використання палива нафтової групи та скрапленого газу. Цієї обставини не заперечує відповідач.

Як визначено у статті 1 Закону України від 18 січня 2001 року №2245-III “Про об`єкти підвищеної небезпеки” (далі – Закон №2245-III), об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Серед порушень, які були виявлені перевіркою та визначені позивачем як такі, що несуть ризик смерті працівників, завдання шкоди їх здоров`ю, в акті перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84 вказано на порушення відповідачем статті 18 Закону №2694-XII, пункту 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05: не всі працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, а також роботи, де є потреба у професійному доборі, пройшли щорічне спеціальне навчання (стосується операторів, помічників операторів).

Статтею 18 Закону №2694-XII обумовлено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Відповідно до визначення, що наведене у пункті 1.3 НПАОП 0.00-4.12-05, робота підвищеної небезпеки - робота в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або така, де є потреба у професійному доборі, чи пов`язана з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров`ю, майну, довкіллю.

Згідно з пунктом 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 посадові особи та інші працівники, безпосередньо зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженому наказом Держнаглядохоронпраці України від 26 січня 2005 року №15 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за №232/10512, та Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров`я України та Держнаглядохоронпраці України від 23 вересня 1994 року №263/121 і зареєстрованому Міністерством юстиції України 25 січня 1995 року за №18/554 (далі - роботи підвищеної небезпеки), проходять спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і навчальним центром. У разі здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на підприємстві спеціальне навчання з питань охорони праці є складовою зазначеної професійної підготовки (пункт 4.2 НПАОП 0.00-4.12-05).

Пунктами 4.3, 4.4 НПАОП 0.00-4.12-05 передбачено, що спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов`язків працівників і затверджуються наказом (розпорядженням) роботодавця. Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання здійснюється: комісією підприємства (якщо навчання проводилось безпосередньо на підприємстві); комісією відповідного територіального органу Держпраці за участю відповідних профспілок (якщо навчання проводилось у навчальному центрі); у порядку, визначеному абзацами другим, третім пункту 5.3 глави 5 цього Типового положення (якщо навчання проводилось у галузевому навчальному центрі).

Відповідно до пункту 3.14 НПАОП 0.00-4.12-05 працівникам, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці на своєму підприємстві, видача посвідчень є обов`язковою лише тим, хто виконує роботи підвищеної небезпеки.

Матеріали справи місять копії протоколу від 09 квітня 2021 року №5 засідання комісії по перевірці знань з питань охорони праці (а.с.56-57), з якого слідує, що оператори АЗС, АГЗС, їх помічники пройшли перевірку знань нормативно-правових актів з охорони праці, інструкцій з безпечних методів і прийомів виконання робіт на АЗС та АГЗП, виконання газонебезпечних робіт – заправки газобалонних автомобілів, обслуговування посудин зі зрідженим газом тиском до 16 кГС/см.кв та їм видано відповідні посвідчення (а.с.53-55).

Наведене вказує на те, що відповідач не заперечує факт виявленого порушення та після проведення перевірки здійснив заходи, спрямовані на усунення зазначеного порушення, про що повідомив позивача листом від 16 квітня 2021 року (вх. №3296 від 19 квітня 2021 року). На думку суду, вказані докази підтверджують усунення цього порушення.

Крім того, в акті перевірки вказано про те, що відповідач не провів ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки та не провів декларування безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. Як видно з таблиці додатку 2 акта перевірки, ступінь ризику суб`єкта господарювання у разі непроведення ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки оцінюється як високий.

Відповідно до статті 13 Закону №2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, зокрема розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів.

Статтею 9 Закону №2245-III передбачено, що суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України.

Ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки - порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об`єктів (стаття 1 Закону №2245-III).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 року №956 затверджено Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки та Порядок декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.

Відповідно до пунктів 3, 18 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об`єкт чи який має намір розпочати будівництво такого об`єкта, організовує проведення його ідентифікації. Суб`єкт господарювання складає повідомлення про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки за формою ОПН-1 (додаток 1) і надсилає його у двотижневий термін відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради (далі - уповноважені органи). Місцеві держадміністрації або виконавчі органи місцевих рад публікують відомості про об`єкти підвищеної небезпеки за формою згідно з додатком 4 в друкованих засобах масової інформації регіональної сфери розповсюдження протягом 30 днів після отримання повідомлення.

Також пунктами 22 - 25 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки передбачено, що уповноважені органи ведуть облік об`єктів підвищеної небезпеки на підставі повідомлень про результати ідентифікації. Державний реєстр об`єктів підвищеної небезпеки веде Держпраці. Включення об`єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після подання суб`єктом господарювання до територіального органу Держпраці повідомлення про результати ідентифікації. Територіальний орган Держпраці не пізніше ніж через десять робочих днів після реєстрації об`єкта підвищеної небезпеки письмово повідомляє суб`єктові господарювання про включення такого об`єкта до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки. Суб`єкт господарювання письмово повідомляє про включення об`єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки іншим уповноваженим органам. У разі коли за результатами ідентифікації об`єкти не віднесено до об`єктів підвищеної небезпеки, територіальний орган Держпраці надсилає суб`єктові господарювання інформацію про результати ідентифікації.

Частинами першою, п`ятою статті 10 Закону №2245-III передбачено обов`язок суб`єкта господарської діяльності підготувати і подати до місцевих органів виконавчої влади декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. Вимоги частини першої цієї статті поширюються на підприємства, установи, організації, які планують експлуатувати хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки.

За визначенням, наведеним у статті 1 названого Закону, декларація безпеки - документ, який визначає комплекс заходів, що вживаються суб`єктом господарської діяльності з метою запобігання аваріям, а також забезпечення готовності до локалізації, ліквідації аварій та їх наслідків.

Згідно з пунктами 3, 4, 8, 14, 15Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і складання декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки (далі - декларація безпеки) відповідно до вимог цього Порядку. Декларація безпеки складається за формою згідно з додатком 1 на основі дослідження суб`єктом господарювання ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій (далі - рівня ризику), що пов`язані з експлуатацією цих об`єктів. Для об`єктів підвищеної небезпеки, що експлуатуються, декларація безпеки складається як самостійний документ, а для об`єктів підвищеної небезпеки, що будуються (реконструюються, ліквідуються), - як складова частина відповідної проектної документації. Декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається відповідним територіальним органам Держпраці, ДСНС, Держекоінспекції, державної санітарно-епідеміологічної служби, Держархбудінспекції, а також відповідній місцевій держадміністрації або виконавчому органу місцевої ради. Уповноважені органи ведуть облік декларацій безпеки об`єктів підвищеної небезпеки. Включення декларації безпеки до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після її подання суб`єктом господарювання до територіального органу Держпраці.

Аналіз наведених положень дозволяє стверджувати, що обов`язок з ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки покладається на власника такого об`єкта або його користувача.

Матеріали справи містять копію повідомлення ТзОВ “Вест Ойл Груп” (власника АЗС) від 23 грудня 2015 року про результати ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки - АЗС з АЗГП по вулиці Бердичівське шосе, 3А в селі Зарічани Житомирського району Житомирської області (а.с.67-73). Як видно із листа Управління Держпраці у Житомирській області від 24 січня 2017 року №315 (а.с.74-75), зазначений об`єкт Управлінням внесено до Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки з присвоєнням об`єкту коду 18.34524327.06.2.

У 2016 році ТзОВ “Вест Ойл Груп” підготувало декларацію безпеки об`єкта (об`єктів) підвищеної небезпеки (а.с.76-154) та подало її до Управління Держпраці у Житомирській області для реєстрації. Листом-повідомленням від 24 січня 2017 року №314 (а.с.155). Управління Держпраці у Житомирській області повідомило ТзОВ “Вест Ойл Груп” про те, що декларація безпеки АЗС з АГЗП зареєстрована у Державному реєстрі об`єктів підвищеної небезпеки за номером 18.34524327.06.2 Д.

Про ці обставини відповідач повідомляв Управління Держпраці у Житомирській області листом від 16 квітня 2021 року та від 05 травня 2021 року (а.с.58-66, 156-161).

Відповідно до пункту 27 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки виключення об`єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки здійснюється за рішенням територіального органу Держпраці на підставі звернення та усіх необхідних документів, які подаються суб`єктом господарювання до територіальних органів Держпраці, у разі: проведення змін, що призвели до зменшення на об`єкті підвищеної небезпеки сумарної маси небезпечних речовин порівняно з найменшим нормативом порогової маси відповідно до нормативів порогових мас або розрахованої відповідно до пунктів 12 і 16 цього Порядку; ліквідації або виведення з експлуатації (списання з балансу) об`єкта підвищеної небезпеки. Про прийняте рішення територіальний орган Держпраці повідомляє суб`єкта господарювання письмово протягом 30 днів після одержання відповідного звернення. У разі відмови щодо виключення об`єкта підвищеної небезпеки з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкту господарювання надається обґрунтована відповідь.

Крім того, відповідно до пункту 19 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є об`єкти підвищеної небезпеки, проводить у шестимісячний строк їх повторну ідентифікацію у разі: зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кількості; внесення змін до законодавства у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки; будівництва в прилеглих районах нових об`єктів, якщо це впливає на зміст відомостей, наведених у повідомленні про результати ідентифікації; зміни власника об`єкта.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки декларація безпеки переглядається суб`єктом господарювання один раз на п`ять років. Декларація безпеки переглядається, уточнюється або розробляється в інші терміни у разі: зміни умов діяльності об`єкта підвищеної небезпеки, що призводять до підвищення або зниження ступеня небезпеки та рівня ризику, незалежно від їх причин; зміни та/або набрання чинності нормативно-правовими актами, що впливають на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки; будівництва в районах нових підприємств (об`єктів), якщо це впливає на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки; обґрунтованої вимоги уповноваженого органу або громадськості. Оригінал декларації безпеки та висновку експертизи, а також копії документів, що підтверджують передачу зазначених документів уповноваженим органам, зберігаються у суб`єкта господарювання, у власності або користуванні якого є об`єкт підвищеної небезпеки, протягом 25 років. У разі припинення юридичної особи (смерті фізичної особи) - суб`єкта господарювання декларація безпеки та висновок експертизи підлягають передачі правонаступникові (спадкоємцеві), а у разі його відсутності - до державного архіву. У разі відчуження об`єкта підвищеної небезпеки зазначені документи передаються його новому власнику.

Отже, ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки - АЗС з АЗГП по вулиці Бердичівське шосе, 3А в селі Зарічани Житомирського району Житомирської області - проведено власником такого об`єкта. Поряд з тим, позивач не надав доказів, що об`єкт підвищеної небезпеки, яким є АЗС з АГЗП і за місцем знаходження якого проводилася перевірка, на момент її проведення був виключений з Державного реєстру об`єктів підвищеної небезпеки. Водночас Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки передбачає необхідність ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки суб`єктом господарювання – власником або користувачем, однак цей Порядок не передбачає необхідність проведення повторної ідентифікації такого об`єкта у разі передачі його у тимчасове користування, а позивачем не вказано на конкретні визначені постановою №956 підстави для проведення повторної ідентифікації даного об`єкта.

Порядком декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки передбачено обов`язковий перегляд декларації безпеки через п`ять років (у даному випадку до січня 2022 року); наявність підстав для перегляду декларації безпеки в інший строк позивачем не наведено.

Також відповідач надав копію договору, укладеного ним 11 червня 2021 року із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , за яким останній надаватиме послуги з розробки НПАОП (нормативно-правових актів з охорони праці) для АЗС у Житомирській області (а.с.162-164). Даний договір вказує на намір відповідача здійснити актуалізацію ідентифікації АЗС як об`єкта підвищеної небезпеки.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що на час розгляду справи судом відсутні належні та достатні докази наявності перелічених в акті перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84 порушень ТзОВ “Вест Петрол Маркет” вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров`ю людей та що усунення цих порушень вимагає вжиття заходів реагування у вигляді саме заборони виконання робіт підвищеної небезпеки, експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на АЗС.

Суд зауважує, що з урахуванням частини п`ятої статті 4 Закону №877-V за рішенням суду виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково та цією нормою не передбачено заборону виконання таких робіт. Крім того, позивачем не уточнено, які саме роботи підвищеної небезпеки, експлуатацію яких машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на автозаправній станції необхідно заборонити (чи то зупинити).

Суд зазначає, що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил у сфері охорони праці слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але й ті, які існують на час ухвалення судового рішення. Застосування заходів реагування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №815/6365/17, від 28 квітня 2021 року у справі №640/10129/20.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність відповідних порушень, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень. Отже, у разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду (контролю) стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду (контролю), що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду (контролю) свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду (контролю) своїм рішенням.

За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є лише акт позапланового заходу державного нагляду, який би зафіксував відсутність порушень, є помилковим, оскільки такий доказ є одним із доказів, який може підтверджувати обставину усунення підприємством виявлених порушень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі №826/13895/16, від 16 вересня 2020 року у справі №816/4755/15.

На думку суду, Управління Держпраці у Житомирській області як суб`єкт владних повноважень не надало суду достатніх та беззаперечних доказів того, що виявлені під час перевірки порушення на АЗС ТзОВ “Вест Петрол Маркет” за адресою: Житомирська область, Житомирський район, село Зарічани, вулиця Бердичівське шосе, будинок 3А, є такими, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому суб`єктом владних повноважень не доведено допущення відповідачем усіх порушень, зазначених в акті перевірки від 31 березня 2021 року №527/10-84, якими обґрунтована необхідність застосування заходів реагування. У свою чергу, матеріалами справи підтверджено, що одне із виявлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки відповідачем усунуто, а щодо інших суду надано докази проведення ідентифікації АЗС з АЗГП по вулиці Бердичівське шосе, 3А в селі Зарічани Житомирського району Житомирської області та докази декларування безпеки цього об`єкта підвищеної небезпеки його власником.

Враховуючи встановлені обставини, зокрема вжиття ТзОВ “Вест Петрол Маркет” заходів щодо усунення порушень, а також недоведення відповідачем того факту, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки реально створюють загрозу життю та здоров`ю людей, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 72-77, 243, 245, 246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Управління Держпраці у Житомирській області (10008, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Шевченка, будинок 18А, ідентифікаційний код юридичної особи 39790560) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вест Петрол Маркет” (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, будинок 38, ідентифікаційний код юридичної особи 42663493) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк