Ухвала суду № 99411644, 31.08.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

31 серпня 2021 р. Справа № 120/3238/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Богоноса М.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання Слюсар О.О.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дзіся А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 11.05.2021 адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

30.07.2021 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 11.05.2021 у порядку, визначеному статтею 382 КАС України, шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати звіт про виконання судового рішення.

Заява обґрунтовується тим, що пенсійний орган досі не виплатив позивачу заборгованість за судовим рішенням в сумі 21376,07 грн., а протиправно включив до реєстру судових рішень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Тому, з метою контролю за виконанням відповідачем рішення суду від 11.05.2021, позивач просить зобов`язати орган Пенсійного фонду України подати звіт про його виконання.

Ухвалою від 03.08.2021 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № 120/3238/21-а задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати до 26.08.2021 звіт про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № 120/3238/21-а. Призначено судове засідання з метою розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на 31.08.2021.

25.08.2021 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов звіт про виконання рішення суду. У звіті відповідач зазначив, що відповідно до покладених зобов`язань у справі № 120/3238/21 Головним управлінням перераховано пенсію та обраховано ОСОБА_1 заборгованість за період з 05.03.2019 по 31.12.2019, розмір якої склав 21376,07 грн., яка буде виплачуватись на умовах окремого порядку.

Також вказав, що Головне управління не мало та не має реальної фінансової можливості виконати рішення суду, оскільки кошти з Державного бюджету на такі цілі не виділялися. На думку відповідача, дефіцит бюджетних асигнувань на виплату перерахованої пенсії є обставиною, що звільняє боржника від санкцій, що передбачені статтею 382 КАС України.

27.08.2021 на адресу суду надійшла заява позивача, у якій ОСОБА_1 зазначає, що рішення від 11.05.2021 Головним управлінням не виконано.

Також позивач вказав, що при проведенні розрахунку пенсії за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 відповідачем протиправно не враховано основний розмір пенсії 86 % від грошового забезпечення, оскільки відповідно до окремої ухвали від 21.04.2021 у справі № 120/8366/20-а визнано протиправними дії Головного управління щодо визначення розміру пенсії - 70 % від суми грошового забезпечення при перерахунку пенсії.

В судовому засіданні 31.08.2021 позивач підтримав подану заяву та зазначив, що рішення від 11.05.2021 Головним управлінням не виконано, а тому просив накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штраф.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.08.2021 повідомив, що виконати рішення від 11.05.2021 у справі № 120/3238/21-а в частині виплати перерахованої суми пенсії не має змоги, оскільки кошти з Державного бюджету не виділялися, що є поважною причиною та обставиною, що виключає застосування штрафу за невиконання судового рішення.

Також просив врахувати листи, які направлялися на адресу органів виконавчої влади де йшлося про відсутності можливості виконати рішення судів про перерахунок пенсії по аналогічних справах.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши поданий відповідачем звіт, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2-4 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Такі ж вимоги передбачені статтею 14 КАС України.

Крім того, згідно зі ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

В абзаці 3 пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 № 5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Також у Рішенні від 26.06.2013 Конституційний Суд України врахував практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України", заява № 60750/00, зазначив, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

Тому обов`язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню стороною, на яку покладено відповідний обов`язок.

Це означає, що учасник справи, якому належить виконати судовий акт, повинен здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На виконання ухвали суду відповідач подав звіт про виконання рішення суду від 11.05.2021, в якому зазначив, що відповідно до покладеного рішенням обов`язку, Головним управлінням проведено перерахунок ОСОБА_1 пенсії, та обчислено суму заборгованості за період з 05.03.2019 по 31.12.2019, розмір якої склав 21376,07 грн.

Щодо посилання позивача на те, що при проведенні розрахунку пенсії за період з 05.03.2019 по 31.12.2019 відповідачем протиправно не враховано основний розмір пенсії 86 % від грошового забезпечення, то суд зазначає, що предметом розгляду у справі № 120/3238/21-а було питання про перерахунок та виплату позивачу пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

При цьому, у судовому рішенні від 11.05.2021 не йдеться про покладення на відповідача обов`язку здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії у розмірі 86 % від грошового забезпечення, адже це питання було предметом розгляду у іншій адміністративній справі за участю позивача, що ним визнається.

Відповідач погодився із твердженням позивача, що заборгованість із перерахованої суми пенсії ОСОБА_1 на цей час не виплачена, а причиною невиконання рішення суду у цій частині є відсутність у Державному бюджеті України достатніх коштів на такі цілі. На думку боржника, незадовільний стан фінансування виконання рішень судів про виплату пенсії є обставиною, що звільняє від застосування санкцій у вигляді штрафу на підставі ст. 382 КАС України.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що рішення суду, ухвалене на користь ОСОБА_1 від 11.05.2021, в повному обсязі не виконане, адже цим рішенням відповідача зобов`язано не лише перерахувати позивачу пенсію, але й виплатити недоплачені у зв`язку з цим суми пенсії, тобто заборгованість в розмірі 21376,07 грн.

Однак, при розгляді питання про оцінку звіту суб`єкта владних повноважень та вирішення похідних питань про його прийняття чи накладення на посадових осіб відповідача штрафу, з поміж іншого, необхідно надати оцінку і заходам, що вживалися Головним управлінням з метою виплати сум перерахованої пенсії та діям органу Пенсійного фонду України спрямованим на вирішення проблеми із відсутністю достатніх бюджетних асигнувань на виплату позивачу перерахованої суми пенсії.

У судовому засіданні представником відповідача надано усні пояснення загального характеру про звернення Головного управління із листами до органів виконавчої влади з метою вирішення проблемних питань, які є перешкодою для виплати пенсії на виконання рішення суду. Однак жодних письмових доказів таких звернень та вжиття відповідачем інших заходів передбачених бюджетним законодавством в цілях виплати позивачу перерахованої суми пенсії відповідачем не надано.

Також у звіті відповідач не вказує орієнтовних термінів виплати позивачу коштів, що порушує принцип правової визначеності та ставить під сумнів обов`язковість рішення суду, що набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 в справі № 704/1547/17 сформував правову позицію, згідно з якою за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або в разі неподання такого звіту, суд може, зокрема, встановити новий строк подання звіту.

Таким чином, оскільки рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 виконано не в повному обсязі, з метою повного та об`єктивного дослідження стану та причин його невиконання, суд доходить висновку про наявність підстав для встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 11.05.2021.

Керуючись ст. 248, 256, 294, 295, 382 КАС України, суд

УХВАЛИВ

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № 120/3238/21-а.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області у місячний строк з дня проголошення цієї ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 11.05.2021 у справі № 120/3238/21-а.

Призначити судове засідання з метою розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду на 05.10.2021 о 09 год 30 хв. в залі судового засідання № 1 Вінницького окружного адміністративного суду, що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Суддя Богоніс Михайло Богданович