Рішення № 99411383, 06.09.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/5995/21

Провадження № 2/750/1606/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова в складі:

судді Супруна О.П.,

секретар Олефіренко Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 750/5995/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Чернігівтрансавто» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в :

02 червня 2021 року позивачі звернулися з позовом до ПП «Чернігівтрансавто», в якому просили стягнути з відповідача на їх користь моральну шкоду, пов`язану із загибеллю батька - ОСОБА_3 від отриманих у дорожньо-транспортній пригоді (далі за текстом - ДТП) травм у розмірі по 50 000,00 грн кожному. Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 грудня 2018 року ОСОБА_4 , працюючи на посаді водія в ПП «Чернігівтрансавто», керуючи автобусом марки «Мерседес-Бенц 312D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись у м. Чернігові по вул. Київське шосе у напрямку перехрестя з вул. Лесковицькою, неподалік будинку № 3, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який перетинав проїзну частину поза межами пішохідного переходу. Унаслідок ДТП їхній батько ОСОБА_3 помер. На час ДТП цивільно-правова відповідальність автобуса марки «Мерседес-Бенц 312D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована ПП «Чернігівтрансавто» у ПАТ «НАСК «ОРАНТА». Досудовим розслідуванням та матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018270000000272 від 27 грудня 2018 року, встановлено факт ДТП за участю водія ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_3 , унаслідок якої настала смерть останнього. Постановою від 23 квітня 2020 року закрито кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270000000272 від 27 грудня 2018 року. Страховою компанією виплачено позивачам 44 676 грн у відшкодування моральної шкоди та 22 433 грн у відшкодування витрат на організацію та проведення поховання. Позивачі указують, що вина водія ОСОБА_4 у ДТП досудовим розслідуванням не встановлена. Однак встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок ДТП за участю транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки), тому, в силу пункту 1 частини другої статті 1167 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), відповідач, як правомірний користувач транспортного засобу, зобов`язаний відшкодувати їм моральну шкоду. Спричинена моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали внаслідок втрати близької людини. Загальний розмір заподіяної їм моральної шкоди, пов`язаної зі смертю батька, оцінюють у 144 676,00 грн. Оскільки спричинена моральна шкода у повному обсязі не покрилася виплатами страхової компанії, просили стягнути з відповідача її різницю, а саме по 50 000 грн кожному. Вважають, що суд має врахувати те, що позивач ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійного стороннього догляду та нагляду, і покійний батько ним опікувався, в тому числі матеріально.

Ухвалою судді від 04 червня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено для розгляду по суті на 22.06.2021.

22.06.2021 розгляд справи відкладено на 07.07.2021, у зв`язку з неявкою сторін.

07.07.2021 розгляд справи відкладено на 06.09.2021, у зв`язку з неявкою сторін.

У судове засідання 06.09.2021, учасники справи не з`явилися, про час і місце розгляду справи оповіщені належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Позивачі у письмовій заяві позовні вимоги підтримали, просили справу розглядати без їхньої участі в порядку заочного провадження. Відповідач про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав.

За письмовою згодою позивачів суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, у відповідності до статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України).

Згідно вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що позивачі є дітьми ОСОБА_3 (а.с. 11).

27 грудня 2018 року близько 07 год. 05 хв. ОСОБА_4 , керуючи автобусом марки «Мерседес-Бенц 312D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у м. Чернігові по вул. Київське шосе у напрямку перехрестя з вул. Лесковицькою, неподалік буд. 3, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , який перетинав проїжджу частину поза межами пішохідного переходу.

У результаті наїзду пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці ДТП.

Постановою слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Чернігівській області Бірун О.С. від 23 квітня 2020 року закрито кримінальне провадження № 12018270000000272 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_4 , внаслідок якої був смертельно травмований пішохід ОСОБА_3 , за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження містить свідчення ОСОБА_4 , який указував, що працює в ПП «Чернігівтрансавто» водієм і здійснює нерегулярні перевезення пасажирів з с. Макіївка Носівського району Чернігівської області. О 15.45 год. маршрутний автобус під його керуванням відправляється з автостанції у м. Чернігові і перевозить пасажирів до с. Макіївка. Наступного дня о 04.00 год. він виїжджає з центру с. Макіївка і везе пасажирів на автостанцію до м. Чернігова. За маршрутом «Макіївка-Чернігів» він їздив протягом місяця перед тим, як відбулась ДТП. Так, 26 грудня 2018 року на автобусі «MERSEDES-BENZ 312D», реєстраційний номер НОМЕР_1 , він привіз людей з м. Чернігова до с. Макіївка. Наступного дня - 27 грудня 2018 року о 04.00 год. на цьому ж автобусі виїхав з с. Макіївка та віз близько 12 пасажирів (а.с. 16-26).

На момент ДТП автобус марки «Мерседес-Бенц 312D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , був застрахований ПП «Чернігівтрансавто» (страхувальник) у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (страховик) згідно діючого договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту (поліс № АМ 7663896).

ПАТ НАСК «ОРАНТА» сплатило ОСОБА_2 44 676 грн у відшкодування моральної шкоди та 22 433 грн у відшкодування витрат на організацію та проведення поховання, а всього 67 109,00 грн.

Позивачі у позовній заяві вказують, що заподіяна їм моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали внаслідок втрати близької людини, через передчасну смерть батька вони пережили дуже сильний стрес та перебувають в сильній депресії. Також, у позивачів різко погіршився стан здоров`я. Загальний розмір заподіяної їм моральної шкоди, що пов`язана зі смертю батька, вони оцінюють в 144 676,00 грн. Оскільки вцілому завдана позивачам моральна шкода у повному обсязі не покривається страховою компанією, вони просять стягнути з відповідача різницю моральної шкоди, а саме по 50 000,00 грн кожному.

Крім того, позивачі просили суд звернути увагу на ту обставину, що позивач ОСОБА_2 є інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього догляду та нагляду, що підтверджується копією довідки МСЕК (а.с. 14-15) і покійний батько був для нього опорою, піклувався про нього та підтримував матеріально.

Звернувшись з позовом до ПП «Чернігівтрансавто», позивачі зазначили, що смерть їх батька ОСОБА_3 настала внаслідок ДТП за участю транспортного засобу (джерела підвищеної небезпеки), тому, в силу пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України, відповідач, як правомірний користувач транспортного засобу, зобов`язаний відшкодувати їм моральну шкоду.

Письмова вимога позивача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, адресована на адресу відповідача, останнім була проігнорована.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду є, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Частинами 1-3 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною другою статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім`єю.

За змістом частини першої статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У пункті 8 постанови Пленуму ВСУ «По судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами) роз`яснено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов`язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.

Відповідно до положень ст. ст. 77, 78, 81 ЦПК України належними доказами є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На момент ДТП ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом «Мерседес-Бенц 312D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебував у трудових відносинах з ПП «Чернігівтрансавто», працюючи на посаді водія. У результаті ДТП батько позивачів помер.

Цивільно-правова відповідальність ПП «Чернігівтрансавто», як правомірного користувача транспортного засобу «Мерседес-Бенц 312D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ПАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно полісу № АМ/7663896 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, суд доходить висновку, що відповідно до частини першої статті 1722 ЦК України ПП «Чернігівтрансавто», яке на момент ДТП було роботодавцем водія ОСОБА_4 , має відшкодовувати моральну шкоду, спричинену позивачам, оскільки будь-яких відомостей щодо незаконного заволодіння ОСОБА_4 на момент ДТП транспортного засобу «Мерседес-Бенц 312D», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Чернігівтрансавто» про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Чернігівтрансавто» на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Чернігівтрансавто» на користь ОСОБА_2 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) у відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Чернігівтрансавто» на користь держави 1 816 (одну тисячу вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне підприємство «Чернігівтрансавто», місцезнаходження: вул. Доценка, 11, кв. 79, м. Чернігів, код ЄДРПОУ: 41086262.

Суддя