Рішення № 99406868, 02.09.2021, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2556/21

Провадженя№ 2/266/803/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Курбанової Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9937 про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини 9937 про відшкодування моральної шкоди, відповідно до якого просить стягнути з відповідача на свою користь 384000грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди за період з січня 2016р. по квітень 2021р. за невиплату йому індексації грошового забезпечення за період з січня 2016р. по серпень 2018р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що він є учасником бойових дій та проходив службу у Військовій частині 9937 Національної гвардії України з травня 1994 року по 19.08.2018р. 19.08.2018 року наказом Донецького прикордонного загону від 18.07.2018р. №381-ОС підставі п.п. «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням контракту. Під час звільнення відповідач не виплатив йому індексацію грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 19.08.2018р. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021р. у справі №580/12/21 визнано протиправною бездіяльність військової частини 9937 щодо невиплати йому у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по серпень 2018 року, зобов`язано військову частину 9937 нарахувати і виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по серпень 2018 року. На день подання позову індексацію грошового забезпечення йому не виплачено. Незаконною невиплатою вчасно індексації грошового забезпечення період з січня 2016 року по серпень 2018 року йому завдано моральної шкоди у розмірі 384000 гривень. Розрахунок моральної шкоди здійснює з урахуванням мінімальної заробітної плати за кожний місяць невиплати індексації (64 місяці) розміром 6000 гривень. Просить стягнути з військової частини 9937 на свою користь моральну шкоду у розмірі 384000 гривень

Відповідно до відзиву за підписом в.о. командира військової частини 9937 відповідач вважає безпідставними вимоги позивача та просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що позивач не вказує з яких саме міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, не надає жодних належних та допустимих доказів з приводу їх достовірності та достатності. На час подачі позовної заяви, а саме 28.01.2021р. військовою частиною 9937 проведено виплату індексації грошового забезпечення у сумі 26334,07 грн. Враховуючи викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди.

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20.05.2021р. у справі було відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, суд розглядає справу у спрощеному позовному провадженні, без виклику сторін.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення проти нього, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021 визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати за період з січня 2016 року по серпень 2018 року та зобов`язано військову частину 9937 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період січень 2016р. – серпень 2018р. (а.с. 19-21).

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі N 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п. 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу ст. 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов`язок доказування їх правомірності покладається на відповідача (ч. 2ст. 77 КАС України) (п. 57).

Вимоги про відшкодування моральної шкоди у сумі 384000 гривень позивач пов`язував з тяжким психологічним шоком, якого він зазнав через невиплату йому всіх складових грошового забезпечення, в нехтуванні відповідачем його законних прав та інтересів, у використанні відповідачем домінуючого положення. Порушення його прав з боку відповідача викликало у нього негативні емоції.

Відповідач пояснив, що не доведено наявність причинно-наслідкового зв`язку між такими діями та шкодою та не надано позивачем доказів заподіяння йому моральної шкоди діями відповідача.

Доводи суб`єкта владних повноважень щодо відсутності доказів його вини суд відхиляє, оскільки рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021р визнано протиправною бездіяльність відповідача. Отже існують обґрунтовані правові підстави для покладення обов`язку з відшкодування моральної шкоди, яку було завдано.

Що стосується факту завдання моральної шкоди, то позивач зазнав негативних емоції, змістом яких є занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання. Суд вважає, що з урахуванням вразливого стану позивача як учасника бойових дій, негативні емоції, викликані протиправними діями відповідача, досягли рівня страждання (у розумінні ст. 23 ЦК України), а отже моральну шкоду було завдано.

Визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд виходить з засад розумності та справедливості.

У постанові від 05.12.2018 у справі N 210/5258/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у ч. 3ст. 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач. Велика Палата Верховного Суду не погодилася з судами першої й апеляційної інстанцій, які задовольнили позовну вимогу у розмірі майже вчетверо меншому порівняно з тим, який просив стягнути позивач. Проте, не відкинувши жодні аргументи позивача про обставини, які свідчать про глибину його фізичного болю та страждань, не навели мотивів для такого визначення розміру відшкодування моральної шкоди (п. 68, 70).

Отже, зменшуючи визначений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди, суди повинні наводити відповідні мотиви.

Суд бере до уваги також і те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.03.2021р. були захищені права позивача.

Згідно з розрахунково-платіжною відомістю № 12 за січень 2021р. ОСОБА_1 було нараховано військовою частиною 9937 суму 26735,10грн. індексацію за період з серпня 2016р. по лютий 2018р.

Відповідно до платіжного доручення № 154 від 27.01.2021р. ОСОБА_1 було сплачено військовою частиною 9937 індексацію грошового забезпечення та грошову компенсацію невикористаної додаткової відпустки звільненого військовослужбовця у 01.2021р. у сумі - 26334,07грн.

Відповідно до платіжного доручення № 1161 від 28.04.2021р. ОСОБА_1 було сплачено військовою частиною 9937 індексацію грошового забезпечення звільненого військовослужбовця у 04.2021р., на підставі рішення Черкаського адміністративного суду №580/12/21 від 11.03.2021р. у сумі 6171,79грн.

Згідно п. 3 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно правових висновків, викладених у Постанові ВС від 18.04.2018 у справі №К/9901/10765/18, відшкодування моральної шкоди за своєю природою є санкцією за порушення прав особи, які були виявлені і доведені.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що з огляду на обставини справи заявлений розмір моральної шкоди -384000,00грн. є значно завищеним та на думку суду, необгрунтованими. Виходячі з засад розумності та справедливості буде присудження відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь держави підлягає до стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76 82, 137, 141, 258, 259, 263 265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини 9937 про відшкодування моральної шкоди за несвоєчасну виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, - задовольнити частково.

Стягнути з Військової частини 9937 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.

Стягнути з Військової частини 9937 на користь держави судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 02.09.2021 року

Суддя: Курбанова Н. М.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Військова частина 9937 Донецький прикордонний загін Державної прикордонної служби, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, буд. 150-а, код ЄДРПОУ 14321726