Рішення № 99406579, 19.08.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/4570/21

Провадження №2/523/3109/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Дяченко В.Г.

за участі секретаря судового засідання – Єпутатової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за участю третіх осіб: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, приватний виконавець Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за участю третіх осіб: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, приватний виконавець Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позивач обґрунтовує позов тим, що 22.06.2012 року між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №500948686 за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 22466,86 грн., на умовах строковості за сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15,99 % річних з кінцевим терміном повернення 23.06.2019 року. Платежі з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інші за цим договором здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах та в терміни, в порядку та на умовах визначених цим договором.

У 2016 році позивачу стало відомо, що на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1 від 21.06.2016 року, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», право вимоги по його кредитному договору № 500948686 від 22.06.2014 року перейшло до останнього. На пропозицію ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» позивач 05.10.2016 року сплатив прострочену заборгованість по сумі кредиту в розмірі 14838,00 грн. Після чого ПАТ «Альфа-Банк» йому було видано довідку від 04.01.2017 року № 00193-150-43, згідно якій заборгованості по кредитному договору № 500948686 від 22.06.2014 року у нього немає; ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ» йому було видано довідку про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, згідно якій анульовано загальну суму непогашеного боргу по кредитному договору № 500948686 від 22.06.2014 року у розмірі 29572,00 грн., пізніше позивачу почали надходити телефонні дзвінки від осіб, які представлялись працівниками ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», з вимогою погасити заборгованість в розмірі 67000,00 грн. по кредитному договору № 500948686 від 22.06.2014 року, після звернення позивача 15.07.2019 року до ПАТ «Альфа-Банк» та отримання відповіді від 18.07.2019 року телефонні дзвінки з погрозами припинились.

Однак, на початку 2021 року, по місцю роботи позивача надійшла винесена у рамках виконавчого провадження №63146040 постанова приватного виконавця Шевченко Т.С. про звернення стягнення на його заробітну плату, після ознайомлення з матеріалами даного виконавчого провадження стало відомо, що підставою для його відкриття став оскаржуваний виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною 09.09.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 685, яким стягнуто з Позивача (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36799749) заборгованість за кредитним договором № 500948686 від 22.06.2014 року в розмірі 90065,82 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 21919.66 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 24720.74 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 1122.11 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 31 503,31 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 10 800,00 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 адвокат Николин О.Я. не з`явивсь, при цьому, звернувсь до суду із заявою в якій заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та розглядати справу за їх відсутності.

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення якого повідомлявсь у встановленому законом порядку. Відзив на адресу суду не надавав, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.

Треті особи до суду також не з`явилися, про час та місце слухання справи, судом повідомлялись у встановленому законом порядку, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов наступного:

22.06.2012 року між позивачем та ПАТ «Альфа-Банк» було укладено кредитний договір №500948686 за умовами якого позичальник отримав кредит в розмірі 22466,86 грн., на умовах строковості за сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15,99 % річних з кінцевим терміном повернення 23.06.2019 року.

У 2016 році позивачу стало відомо, що на підставі договору про відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 1 від 21.06.2016 року, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», право вимоги по його кредитному договору № 500948686 від 22.06.2014 року перейшло до останнього.

05.10.2016 року позивачем було сплачено прострочену заборгованість по сумі кредиту в розмірі 14838,00 грн. Після чого ПАТ «Альфа-Банк» видано довідку від 04.01.2017 року № 00193-150-43, згідно якій заборгованості по кредитному договору № 500948686 від 22.06.2014 року у нього немає, кредитний договір закрито, відповідно до довідки про отриманий дохід у вигляді прощеного боргу, виданою ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», згідно якої, анульовано загальну суму непогашеного боргу по кредитному договору № 500948686 від 22.06.2014 року у розмірі 29 572,00 грн.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.1 ч.І ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Стаття 514 ЦК України визначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приватним виконавцем Шевченко Тетяною Сергіївною було відкрито виконавче провадження №63146040, підставою для цього став оскаржуваний виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістовою Тетяною Іванівною 09.09.2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 685, яким стягнуто з Позивача (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36799749) заборгованість за кредитним договором № 500948686 від 22.06.2014 року в розмірі 90065,82 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 21919.66 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 24720.74 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 1122.11 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 31 503,31 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями - 10 800,00 грн.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 19.03.2021 року, було витребувано у приватного нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни засвідчені належним чином копії документів, на підставі яких 09.09.2020 року нею було вчинено оскаржуваний виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №685, яким стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36799749) заборгованість за кредитним договором №500948686 від 22.06.2014 року.

На адресу суду, 10.06.2021 року, надійшла заява від нотаріуса Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяни Іванівни, в якій зазначає що 09 вересня 2020 року за реєстром №685 на оригіналі документу, що встановлює заборгованість було вчинено виконавчий напис про звернення стягнення: з ОСОБА_1 , так як він є боржником за кредитним договором № 500948686 від 22.06.2017 року, укладеним між ПАТ «Альфа-Банк», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення прав вимоги за кредитним договором від 21.06.2016 р. є ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення прав вимоги за кредитними договорами 2019-1 КІ/ВЕСТА від 26.12.2019 є ТОВ «ФК «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення прав вимоги за кредитними договорами 16-01/19/1 від 16.01.2019 є ТОВ «Вердикт Капітал».

Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обгрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті. які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та в Порядку вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в поза удовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувана до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те. що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень-письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Саме до цього зводяться висновки Верховного Суду викладені у постанові від 10.10.2018 року справа № 61-10285св18.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15. 16. 18 ЦК України, статей 50. 87. 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, шо нотаріус підтверджує наявне у стягувана право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувана (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису, так і неправильність вимог боржника.

У свою чергу, при вчиненні оскаржуваного напису приватний нотаріус Секістова Т. І. не отримувала від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, а саме - засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості, докази надіслання боржнику та отримання ним повідомлення-пнсьмової вимоги про усунення порушень.

Також, виходячи з умов кредитного договору № 500948686 від 22.06.2014 року розмір суми кредиту, який був отриманий позичальником складає 22466.86 грн., згідно оскаржуваного виконавчого напису прострочена сума заборгованості за сумою кредиту становить 21919.66 грн., що свідчить про спірність даної вимоги, оскільки позивач 05.10.2016 року сплатив заборгованість в розмірі 14838.00 грн., у зв`язку з чим чого отримав відповідні довідки ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «КРЕДИТНІ ІНІЦІАТИВИ»

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі за № 320/7932/16-ц, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

В постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі № 310/9293/15ц зазначено, що при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017 року у справі № 6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису ОСОБА_2 вбачається, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст. ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою * Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів») для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та не чинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України «Про нотаріат». Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені ст. 88 Закону України «Про нотаріат» умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням ст. 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017 року колегією суддів застосовано вимоги 4 положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування. їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 року у справі №910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: «Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами».

Отже, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Т.1. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 09.09.2020 року не врахувала, що станом на 09.09.2020 року Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, укладеним у простій письмовій формі є нечинні, а тому повинна була відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України «Про нотаріат».

Зважаючи, що сам виконавчий напис містить вказівку на те, що його вчинено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», дає підстави стверджувати, що не посвідчений нотаріально кредитний договір № 500948686 від 22.06.2014 року не входить до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та не може підтвердити безспірність заборгованості позивача перед відповідачем.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, а як встановлено судом заборгованість не є безспірною.

Також, при задоволенні позову у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача 908,00 грн. сплаченого при подачі позову судового збору

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.12,81,141,259,263-265,268 ЦПК України,, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», за участю третіх осіб: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Секістова Тетяна Іванівна, приватний виконавець Шевченко Тетяна Сергіївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Секістової Тетяною Іванівною 09.09.2020 року, зареєстрований в реєстрі за №685, яким стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36799749) заборгованість за кредитним договором №500948686 від 22.06.2014 року в розмірі 90065,82 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 21919,66 грн., прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користуванням кредитом – 24720,74 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту – 1122,11 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом – 31503,31 грн., строкова заборгованість за штрафом і пенями – 10800,00 грн., витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» в розмірі 500,00 грн., - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36799749) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого при подачі судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26.08.2021 року.

Суддя