
Справа № 132/2837/21
Ухвала
Іменем України
"01" вересня 2021 р. м. Калинівка
Слідчий суддя Калинівського районного суду Вінницької області Павленко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,
прокурора Хмільницької окружної
прокуратури Вінницької області Парфенюк І.І.,
слідчого СВ відділення поліції №1
Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Безулого О.М.
підозрюваного ОСОБА_1
захисника Довгалюк Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Безулого О.М. по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000270 від 30.08.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, ч. 2 ст. 146 КК України, погодженого прокурором Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області Парфенюк І.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Рахів, Закарпатської області, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , українцю, громадянину України, неодруженому, непрацюючому, раніше не судимому,
ВСТАНОВИВ:
01 вересня 2021 року до Калинівського районного суду Вінницької області із клопотанням звернувся слідчий СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції Безулий О.М. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, ч. 2 ст. 146 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції №1 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України та ч. 2 ст. 146 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , перебував в приятельських стосунках з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки винаймали разом житло у АДРЕСА_1 .
29.08.2021 власник квартири повідомив про те, що він не бажає аби в подальшому ОСОБА_1 винаймав в нього житло.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 іншого житла у м. Вінниці не мав, тому запропонував ОСОБА_2 відвезти його за місцем проживання батьків у с. Глинськ Хмільницького (бувшого Калинівського) району, так як ОСОБА_1 було відомо, що ОСОБА_2 має в користуванні транспортний засіб автомобіль марки ВАЗ 21063 із д.н.з. НОМЕР_1 .
Тому, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виїхали з
м. Вінниці.
Приїхавши близько 20 год. 00 хв. в с. Глинськ Хмільницького (бувшого Калинівського) району, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за проханням самого ж ОСОБА_1 поїхали до його товариша – ОСОБА_3 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Через годину ОСОБА_1 повідомив, що йому необхідно їхати до батька тому він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 поїхали до будинку ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Приїхавши до будинку батька ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сіли до столу й вживали алкогольні напої.
Близько 22:00 год. 29.08.2021, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що необхідно ОСОБА_3 відвезти додому. Приїхавши до будинку ОСОБА_3 , що за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 автомобіль залишив не замкненим, а ключі в замку запалення.
В подальшому, 30.08.2021 близько 01 год. 30 хв., перебуваючи в будинку ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 , між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник конфлікт з приводу факту винаймання житла у м. Вінниці, під час якого ОСОБА_1 , маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_2 в область грудної клітини (2-3 удари), голови (1 удар). В подальшому, ОСОБА_3 приєднався до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , завдавши 2 удари в область грудної клітини. Після чого, ОСОБА_3 , взяв належний йому ремінь, який висів на вішалці, та прив`язав руки ОСОБА_2 .
Продовжуючи свої злочинні дії, близько 02:00 год. 30.08.2021, у
ОСОБА_1 , за попередньою змовою із ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , виник умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, з корисливою метою, а саме автомобілем ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , що відповідно до технічного паспорту НОМЕР_2 належить ОСОБА_5 , право користування якого належить ОСОБА_2 .
Застосувавши до ОСОБА_2 фізичне насильство у вигляді нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 , маючи фізичний вплив та здійснюючи психологічний тиск на ОСОБА_2 , відвели його із зв`язаними руками до належного ОСОБА_2 транспортного засобу.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 відкрив передні водійські дверці та запустив двигун автомобіля, ключем, який був наявний в замку запалювання. ОСОБА_3 , в цей час посадив на заднє пасажирське сидіння ОСОБА_2 із зв`язаними руками та сам сів на переднє пасажирське сидіння.
Так, ОСОБА_1 , встановивши контроль над транспортним засобом, шляхом запуску двигуна, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 поїхали до батька ОСОБА_1 .
Приїхавши до будинку батька ОСОБА_1 , що за адресою:
АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 почав знову наносити тілесні ушкодження (2 удари) ОСОБА_2 . Після чого ОСОБА_1 спотикнувся та впав.
Скориставшись, лежачим положенням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 почав тікати із зав`язаними руками із будинку.
Однак, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наздогнали ОСОБА_2 біля будинку, заштовхали його до багажного відділення автомобіля ВАЗ 21063.
Після цього, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 сіли всередину автомобіля та поїхали в напрямку лісосмуги с. Глинськ Хмільницького (бувшого Калинівського) району, при цьому за кермом автомобіля сидів ОСОБА_1 , таким чином продовжуючи рух на вказаному транспортному засобі, примусово відсторонивши ОСОБА_2 від його керування.
Під`їхавши до лісосмуги, автомобіль ВАЗ 21063, державний номерний знак НОМЕР_1 , з технічних причин зупинився та не зміг продовжувати рух.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вирішили витягнути ОСОБА_2 з багажного відділення транспортного засоби, аби той допоміг штовхати автомобіль, при цьому руки його були зав`язані.
Після того, як двигун автомобіля був запущений, то ОСОБА_3 розв`язав руки ОСОБА_2 та посадив на заднє сидіння автомобіля.
В цей час ОСОБА_2 , скориставшись тим, що його руки були розв`язані, він зумів самостійно відчинити дверцята автомобіля, відчинив задні, пасажирські дверцята та почав втікати від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .
Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали шукати ОСОБА_2 , однак, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, довго пошуки здійснювати по лісу не змогли.
31.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та по ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 30.08.2021, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 30.08.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 30.08.2021, протоколом огляду від 30.08.2021, протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення від 30.08.2021, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 31.08.2021.
На підставі викладеного, сторона обвинувачення вважає, що зазначені докази є вагомими та дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, а також обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінальних правопорушень, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), сторона обвинувачення вважає такі дії цілком вірогідними, беручи до уваги покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому злочинах (у виді позбавлення волі на строк до 8 років).
Тому, співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що ризик переховуватися від органу досудового розслідування та суду є достатньо високим.
Крім того, ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та раніше перебував на роботі за межами України, що не перешкоджатиме йому вільно покинути межі України, переховуватися від органу досудового розслідування, суду та уникнути кримінальної відповідальності.
Крім того, існує ризик того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою зміни показів, оскільки йому вручені копії матеріалів кримінального провадження та відомі не лише анкетні дані потерпілого та свідків, але й їх фактичне місце проживання.
Також, відповідно до довідки-характеристики, виданої за місцем проживання ОСОБА_1 , підозрюваний характеризується негативно.
Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції Європейського суду з прав людини, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених процесуальних обов`язків, враховуючи також висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тому, враховуючи вищевикладене, а також те, що підозрюваний
ОСОБА_1 , усвідомлюючи відповідальність за вчиненні діяння, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, тому є підстави вважати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам.
В судовому засіданні прокурор Парфенюк І.І., мотивуючи доцільність задоволення клопотання органу досудового розслідування, зазначила, що ОСОБА_1 вчинив злочини один з яких є тяжким, немає постійного місця роботи та заробітку, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення. В зв`язку з цим просить клопотання слідчого задовольнити та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Слідчий СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Безулий О.М. в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав з мотивів наведених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Довгалюк Л.І. в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні заявленого слідчим клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв`язку з його безпідставністю та заявили клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доводи прокурора про необхідність задоволення клопотання, пояснення слідчого СВ відділення поліції № 1, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Так, 30.08.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021020220000270, внесені відомості за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 289 КК України.
31.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та по ч. 2 ст. 146 КК України, тобто незаконне позбавлення волі людини, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких (ст.289 ч.2 КК України) передбачає покарання у виді позбавленні волі на строк до 8 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжних заходів є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст.183 ч.1 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п. п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Суд вважає, що слідчим у клопотанні, доданих документах та прокурором в судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч.2 ст. 289 КК України.
Враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується негативно, не має належного джерела прибутку, вчинив умисні злочини, і усвідомлюючи відповідальність за вчинене ним діяння, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також, слідчим в клопотанні, а прокурором в судовому засіданні доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, тому суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_1 слід застосувати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком 60 днів.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З урахуванням досліджених обставин, суд вважає розмір застави для ОСОБА_1 визначити у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 118,950 гривень.
Крім цього, застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає за необхідне, відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України, покласти на нього ряд обов`язків.
Розглядаючи можливість застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, суд, враховуючи вище наведене, вважає його таким, що не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та не зможе запобігти вищезазначеним ризикам у даному кримінальному провадженні, тому клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Довгалюк Л.І. про обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196-197 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання слідчого СВ відділення поліції № 1 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції Безулого ОМ. про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рахів, Закарпатської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк утримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання, починаючи з 30.08.2021 року по 28.10.2021 року включно.
Для утримання підозрюваний ОСОБА_1 підлягає направленню до слідчого ізолятора ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)".
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України, визначити запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 (п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 118,950 (сто вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок (Код отримувача (ЄДРПОУ) 26286152; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, ГУДКСУ у Вінницькій області; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача (IBAN) UA688201720355219002000000401.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися за межі населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватись від спілкування зі свідками по справі;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 28.10.2021 року.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора ДУ "Вінницька установа виконання покарань (№1)".
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала слідчого-судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника про обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений 03.09.2021 року.
Слідчий суддя І.В. Павленко
Судове рішення № 99405943, Калинівський районний суд Вінницької області було прийнято 01.09.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 132/2837/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: