Вирок № 99405889, 07.09.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/844/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання: Ружицькій І.В.,

з участю сторін провадження:

прокурора: Шестопала Д.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальне провадження, відомості по якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.01.2021 за №12021025100000001 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вінниці, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , маючого неповну середню освіту, неодруженого, працюючого водієм-експедитором ПП «Буковина Трек», раніше судимого:

- вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 13.01.2014 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України;

- вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2014 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, АДРЕСА_1 , 30.12.2020 приблизно о 18-00 год., маючи умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення без мети збуту наркотичного засобу - амфетаміну, діючи умисно, всупереч вимогам Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», усвідомлюючи протиправність своїх дій, вирішив придбати наркотичну речовину. У мобільному додатку «Телеграм» ОСОБА_1 зв`язався із невідомою особою та домовився про купівлю 5,2г амфетаміну за грошові кошти в сумі 4200 грн.

Далі, через термінал, що розташований у приміщенні автовокзалу №2 по вул. Хмельницьке шосе, 107 м. Вінниці, ОСОБА_1 перерахував на електронний гаманець невідомої особи обумовлені грошові кошти. Після цього, ОСОБА_1 на мобільний телефон отримав фотографію місцезнаходження придбаної наркотичної речовини та інструкцію по маршруту для її знаходження. Для доведення свого злочинного наміру до кінця, ОСОБА_1 , відповідно до наданої інструкції, прибув 30.12.2020 біля 20-00 год. у двір багатоповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , напроти спортивного комплексу «Маяк», де за будівлею магазину, користуючись отриманим фотознімком, знайшов 13 прозорих поліетиленових пакетики із наркотичною речовиною, які в подальшому помістив у внутрішню кишеню своєї куртки, та зберігав її там з метою власного вживання.

В подальшому, продовжуючи незаконно зберігати при собі наркотичну речовину, 30.12.2020 приблизно о 23-00 год, ОСОБА_1 прибув у приватних справах в с. Оленівка Вінницького району Вінницької області, звідки 31.12.2020 близько 01-00 год, виїхав на автомобілі служби таксі «838», марки «Daewoo» моделі «Nexia», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 . На автомобільній дорозі сполученням «Вінниця-Липовець», неподалік повороту до с. Жабелівка Вінницького району Вінницької області, працівниками патрульної поліції за порушення правил дорожнього руху, вказаний автомобіль було зупинено. Одним із пасажирів даного автомобіля був ОСОБА_1 , який незаконно перевозив наркотичну речовину.

В подальшому, після прибуття слідчо-оперативної групи Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, в ході проведення огляду місця події, ОСОБА_1 добровільно видав працівникам поліції полімерний пакет, всередині якого знаходились 13 полімерних пакетиків із порошкоподібною речовиною білого кольору.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/102-210/512-МРВ від 28.01.2021 в наданій на експертне дослідження речовині білого кольору в 13 полімерних пакетиках містилася психотропна речовина, обіг якої обмежено – амфетамін, загальною масою 3,6433г, що згідно Наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 відноситься до великих розмірів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України визнав повністю, щиро розкаявся. В своїх показах повністю підтвердив обставини, що викладені в обвинувальному акті. Пояснив, що 30.12.2020 приблизно о 18-00 год., вирішив придбати через мобільний додаток «Телеграм» наркотичну речовину – амфетамін. Для цього він зв`язався із невідомою особою та домовився про купівлю 5,2г амфетаміну за грошові кошти в сумі 4200 грн. Далі, через термінал, що розташований у приміщенні автовокзалу по вул. Хмельницьке шосе в м. Вінниці, він перерахував на електронний гаманець обумовлені грошові кошти. Після цього, йому на мобільний телефон надійшла фотографія місцезнаходження придбаної наркотичної речовини та інструкція по маршруту для її знаходження. Для цього він 30.12.2020 біля 20-00 год. прийшов у двір багатоповерхового будинку біля спортивного комплексу «Маяк», де за будівлею магазину, користуючись отриманим фотознімком, знайшов 13 прозорих поліетиленових пакетики із наркотичною речовиною, які в подальшому поклав у внутрішню кишеню своєї куртки, та зберігав її там з метою власного вживання. Далі, 30.12.2020 приблизно о 23-00 год, він поїхав в с. Оленівка Вінницького району Вінницької області, звідки 31.12.2020 близько 01-00 год, виїхав на автомобілі служби таксі «838». По дорозі працівниками патрульної поліції за порушення правил дорожнього руху, автомобіль таксі було зупинено. На запитання працівників поліції чи є у нього заборонені речі, він добровільно видав полімерний пакет, всередині якого знаходились 13 полімерних пакетиків із амфетаміном. Також, вказав, що придбав таку велику кількість амфетаміну, оскільки у нього були кошти, а попереду йшли новорічні свята та він хотів аби даної кількості амфетаміну йому вистачено на довго. Придбавав психотропну речовину виключно для власного вживання та мети його збуту у нього не було. Кількість вилученого не оспорив, результати експертизи щодо наркотичних речовин та їх ваги, які були вилучені, не оспорив. У скоєному розкаявся.

Суд, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим, врахувавши думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, на підставі ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та ухвалив обмежитись дослідженням характеризуючих даних на обвинуваченого. При цьому суд виходить з того, що обвинувачений не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред`явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні, а відтак у даному випадку у суду відсутні сумніви щодо добровільності і істинності позиції обвинуваченого з цього питання. Обвинувачений визнає свою вину повністю, цивільний позов по справі не заявлявся.

Прокурор не оспорив фактичні обставини справи, йому зрозуміло неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши сукупність доказів у справі та надавши юридичну оцінку діям ОСОБА_1 , суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту у великих розмірах.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , судом встановлено наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 на час вчинення злочину був повнолітнім (а.с. 67); раніше судимий вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 13.01.2014 за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді трьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на два роки та покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України, вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2014 за ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 71 КК України до покарання у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі (а.с. 68-69, 70-72, 73-74); на диспансерному наркологічному обліку в КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерпія» Вінницької обласної ради» не перебуває (а.с. 76); з 26.06.1995 по 17.07.1995 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І.Ющенка Вінницької обласної ради» з діагнозом «Наслідки перенесеного ГРВІ, з енцефалічною реакцією, церебрастичний синдром» (а.с. 75); злочин ОСОБА_1 вчинено в стані наркотичного сп`яніння (а.с. 77); неодружений; працює водієм-експедитором ПП «Буковина Трек»; не є інвалідом першої-другої груп.

Згідно досудової доповіді, складеної Вінницьким міським відділом філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області від 12.07.2021 (а.с. 36-38) виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб).

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67, 68 Кримінального кодексу України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке, згідно ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, вчинив суспільно небезпечне діяння у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що посягає на здоров`я населення, особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, офіційно працевлаштований, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого до та після вчинення злочину, надання правдивих показів в суді.

Суд зазначає, що згідно положень частини 2 статті 50 Кримінального кодексу України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частинами 1 та 2 статті 65 Кримінального кодексу України, зокрема встановлено, що суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням наведеного, суд, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого, вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі, в межах санкцій інкримінуємої статті та звільнити його від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України та ст. 76 КК України. Визначене покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень виходячи із принципу індивідуалізації покарання та дискреційних повноважень суду.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який в своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

При цьому суд використовує повноваження, надані йому державою, обирати між альтернативами при призначенні покарання, кожна з яких є законною, застосовує принцип індивідуалізації покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта, та вважає, що обране покарання є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 1307,60 грн. за проведення експертизи №СЕ-19/102-21/146-МРВ від 14.01.2021 (а.с. 52) та в сумі 5230,40 грн. за проведення експертизи №СЕ-19/102-21/512-МРВ від 28.01.2021 (а.с. 58).

Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.01.2021 (а.с. 46-48) - скасувати.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України та матеріалів кримінального провадження речові докази (а.с. 45), а саме: полімерний пакет, в середині якого знаходяться 13 полімерних пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору; ювелірні ваги сірого кольору; змиви з рук ОСОБА_1 та контрольний зразок спиртової серветки, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області – знищити; мобільний телефон марки «Хуавей», що передано на зберігання власнику ОСОБА_1 згідно розписки (а.с. 49) – залишити у його власності.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Відповідно до ст. 65 КК України, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд –

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 не обирався.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження застосовані ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 06.01.2021 про накладення арешту на вилучене майно, а саме – полімерний пакет, в середині якого знаходяться 13 полімерних пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору; ювелірні ваги сірого кольору; змиви з рук ОСОБА_1 та контрольний зразок спиртової серветки.

Речові докази – полімерний пакет, в середині якого знаходяться 13 полімерних пакетів з порошкоподібною речовиною білого кольору; ювелірні ваги сірого кольору; змиви з рук ОСОБА_1 та контрольний зразок спиртової серветки, які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницькій області – знищити; мобільний телефон марки «Хуавей», що передано на зберігання ОСОБА_1 – залишити у його власності.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення експертизи №СЕ-19/102-21/146-МРВ від 14.01.2021 в сумі 1307,60 грн., за проведення експертизи №СЕ-19/102-21/512-МРВ від 28.01.2021 в сумі 5230,40 грн.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.П. Шевчук