Ухвала суду № 99404113, 01.09.2021, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/2175/21

1-в/705/206/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі: головуючого – судді Піньковського Р.В.

при секретарі Коваленко Н.В.

з участю прокурора Тарасенка О.В.

представника установи Бондара А.І.

засудженого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань в режимі відеоконференції клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка, Білоцерківського району, Київської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що мешкав до арешту за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, раніше судимого: 1) 20.04.2010 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 187, ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 27.04.2012 року по відбуттю строку покарання; 2) 03.10.2013 року Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі; 3) 16.01.2014 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, ухвалою Березанського міського суду Київської області від 22.02.2016 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк попереднього ув`язнення за період з 03.10.2013 року по 18.02.2014 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення за 2 дні позбавлення волі, звільненого 02.07.2016 року умовно-достроково на невідбутий строк 01 рік 04 місяці 24 днів; 4) 12.06.2018 року Щорським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 286, ч. 1 ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки, –

В С Т А Н О В И В:

Начальник державної установи «Старобабанівська виправна колонія № 92» направив до суду клопотання про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 , у якому зазначив про те, що останній відбуває покарання в установі за вироком Щорського районного суду Чернігівської області від 12.06.2018 року, яким засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім викроїмо Васильківського міського суду Київської області від 16.01.2014 року у виді 2 місяців позбавлення волі та призначено остаточне покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Початок строку відбування покарання 30.11.2018 року, кінець строку відбування покарання 30.01.2022 року.

Станом на 06.05.2021 року відбув 3/4 строку покарання – 02 роки 05 місяців 06 днів, невідбута частина становить 08 місяців 24 дні.

Під час перебування в СІЗО м. Чернігів характеризувався посередньо, до суспільно-корисної праці не залучався, стягнень та заохочень не мав. З 03.01.2019 відбуває покарання в ДУ СВК № 92. За період відбування покарання характеризується позитивно. Має 1 стягнення, яке погашено. За характером спокійний, врівноважений, у взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує рівні стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується правомірних взаємовідносин з персоналом установи, ввічливий, тактовний. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує позитивно, робить належні висновки. Працевлаштований каменотесом тесального цеху № 2, до праці відноситься сумлінно та старанно, за що 4 рази заохочувався правами начальника установи. Приймає участь у суспільно-корисному житті відділення. 06.08.2020 року комісією установи було прийняте позитивне рішення щодо переведення засудженого до дільниці соціальної реабілітації. 13.08.2020 року постановою начальника установи, погодженою із спостережною комісією переведений до дільниці соціальної реабілітації при СВК-92 01.09.2020 року був переведений з дільниці соціальної реабілітації в установу у відділенні ресоціалізації.

Має заборгованість за вироком суду на користь держави щодо стягнення судових витрат на залучення експертів, у зв`язку із проведенням експертизи у кримінальному провадженні на загальну суму 4530,40 грн. та має заборгованість щодо стягнення шкоди на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 150000,00 грн. і матеріальної шкоди в сумі 15000,00 грн. З Уманського РВ ДВС надійшов виконавчий лист щодо стягнення із засудженого на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі 186933,44 грн., з яких погашено борг у сумі 600,00 грн.

У зв`язку із зазначеним просить суд звільнити умовно-достроково засудженого ОСОБА_1 .

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважає, що засуджений ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, має заборгованість по вироку, був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання.

Засуджений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд клопотання задовольнити, вважає, що довів своє виправлення, щиро розкаюється у вчиненому.

Представник установи в судовому засіданні клопотання підтримав та у вирішенні питання щодо умовно-дострокового звільнення поклався на думку суду.

Представник спостережної комісії в судове засідання не з`явився, на адресу суду надійшла письмова заява, у якій просять суд справу слухати у відсутність їх представника, не заперечує проти задоволення клопотання.

Суд, вислухавши думку прокурора, засудженого та вивчивши письмові матеріали подання та особової справи, вважає, що подання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Відповідно до статті 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 частини 1 статті 537 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, участі у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 12.06.2018 року Щорським районним судом Чернігівської області за ч. 2 ст. 286, ч, 1 ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Початок строку відбування покарання 30.11.2018 року.

Кінець строк відбування покарання 30.01.2022 року.

На момент направлення начальником установи клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого відбув 3/4 строку покарання.

Згідно довідки про заохочення та стягнення, затвердженої 06.05.2021 року, засуджений ОСОБА_1 має 4 заохочення за виконання покладених обов`язків та додержання правил поведінки, встановлених КВК та ПРВ колонії, та 1 стягнення, яке знято.

Згідно довідки начальника відділу по контролю за виконанням судових рішень ДУ «Старобабанівська виправна колонія № 92» станом на 01.09.2021 року невідбута ОСОБА_1 частина покарання становить 04 місяці 29 днів.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисне кримінальне правопорушення протягом невідбутої частини покарання.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

В ході судового розгляду клопотання встановлено, що засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання позитивно характеризується за місцем відбування покарання, відбув 3/4 призначеного судом покарання, зробив для себе належні висновки та став на шлях виправлення, його поведінка та ставлення до праці є сумлінними. На думку суду, останній в повній мірі усвідомив наслідки вчиненого ним злочину, щиро шкодує про такі. Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про доведеність його виправлення.

Суд відхиляє доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 має заборгованість за вироком суду, оскільки умовою застосування положень статті 81 КК України є те, що засуджений став на шлях виправлення, і відповідно, відбув необхідну частину покарання.

Враховуючи строк покарання, який ОСОБА_1 вже відбув, суд вважає, що на цей час досягнуті цілі покарання, в тому числі кара засудженого та його виправлення.

Об`єктивних фактів та даних, які б свідчили, що ОСОБА_1 своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці не довів своє виправлення, що є підставою для відмови в застосуванні статті 81 КК України під час судового розгляду не встановлено.

Суд бере до уваги той факт, що засуджений має заборгованість за вироком суду, але виплати почав здійснювати лише з 2021 року, як було встановлено в ході розгляду справи, через незалежні від нього обставини, а саме після виплати йому коштів одразу почав сплачувати наявну заборгованість, що також свідчить про усвідомлення ОСОБА_1 учиненого.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що, з огляду на реально відбуту засудженим міру покарання, з врахуванням даних про його особу, поведінку під час відбування покарань, встановлене в ході судового розгляду клопотання сумлінне ставлення до праці, клопотання про умовно-дострокове звільнення останнього підлягає до задоволення.

Суд також вважає, що саме таке рішення сприятиме подальшій ресоціалізації засудженого ОСОБА_1 після відбування покарання.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 369, 371, 372, 376, 537, 539 КПК України, суд, –

У Х В А Л И В:

Клопотання начальника державної установи «Старобабанівська виправна колонія №92» про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити умовно-достроково від відбування основного покарання у виді позбавлення волі на невідбуту частину покарання – 04 місяці 29 днів.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Оскарження прокурором ухвали суду щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання зупиняє її виконання.

Суддя Р. В. Піньковський