Рішення № 99400298, 11.08.2021, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/96/21

Провадження № 2/682/217/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Маршал І.М.,

секретаря Мелашенко О.В.,

за участі представника позивача адвоката Огойка А.А.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Петриченка О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Нетішинської міської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Нетішинської міської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними та скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки. В обгрунтування позову вказував, що 19 травня 2004 року він прийняв в дар від ОСОБА_3 садовий будинок з хлівом, що знаходяться в с. Старий Кривин Шепетівського (Славутського) району Хмельницької області, в садово-городньому товаристві «Мічурінець», та розташовані на приватизованій земельній ділянці площею 888 кв.м., яку йому також було подаровано.

Позивач вказує, що вказані об`єкти нерухомого майна (будинок з хлівом та земельна ділянка на якій вони розташовані) до їх дарування позивачу належали на праві власності ОСОБА_3 7 травня 2020 року з метою розпорядження своєю власністю - земельною ділянкою щодо внесення про неї відомостей до Державного земельного кадастру та здійснення її державної реєстрації у Державному земельному кадастрі позивач звернувся із заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про розроблення ним технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки для індивідуального садівництва, площею 0,0606 га, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, в натурі (на місцевості). Така документація на підставі договору була виготовлена розробником та подана позивачем 5 червня 2020 року з відповідною заявою до державного кадастрового реєстратора відділу у Славутському районі Міськрайонного управління у Славутському районі та м. Нетішині Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для внесення відомостей про вказану земельну ділянку до Державного земельного кадастру з присвоєнням їй відповідного кадастрового номера. За результатами перевірки відповідності поданих позивачем документів вимогам законодавства державний кадастровий реєстратор відділу у Славутському районі Міськрайонного управління у Славутському районі та м. Нетішині Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надав позивачу рішення № PB-6800615982020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) про земельну ділянку до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме, наявністю даних Державного земельного кадастру про розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, а саме, перетин земельної ділянки з ділянкою кадастровий номер 6823987300:01:028:0022, площа співпадає на 6,3887%. Цим же рішенням позивачу було рекомендовано усунути перетин з ділянкою кадастровий номер 6823987300:01:028:0022. 12.06.2020 року позивач через Центр надання адміністративних послуг у м. Нетішин звернувся з відповідними заявами до виконавчого комітету Нетішинської міської ради та звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для з`ясування належності земельної ділянки з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022, а також підстав та обставин її належності, площі та меж. У відповідь на звернення позивач отримав витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15 червня 2020 року № НВ-6811799662020 та інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 червня 2020 року № 212345104. З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку позивачу стало відомо, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 18 серпня 2008 року, розробленої Славутським районним виробничим відділом Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», сформовано земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець», вид використання "для індивідуального садівництва", та 17 березня 2009 року Управлінням Держгеокадастру у Славутському районі Хмельницької області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру 6823987300:01:028:0022. Також з вказаного витягу позивачу стало відомо, що право власності на вказану земельну ділянку рахується за ОСОБА_1 , яке виникло на підставі рішення Старокривинської сільської ради від 22 серпня 2008 року № 4 та посвідчене державним актом від 17 березня 2009 року серії ЯЗ №119049. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12 червня 2020 року за № 212345104 позивачу стало відомо, що відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за земельною ділянкою з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022 у вказаних реєстрах відсутні.

У відповідь на запит 31 липня 2020 року позивачем отримано архівну копію державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 119049 від 17 березня 2009 року, а 5 листопада 2020 року - архівну копію рішення Старокривинської сільської ради Хмельницької області від 22 серпня 2008 року № 4.

З архівної копії рішення Старокривинської сільської ради Хмельницької області від 22 серпня 2008 року № 4 вбачається, що відповідно до ст. 118, 121 Земельного Кодексу України сільська рада вирішила затвердити матеріали технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_5 і передати їй у власність земельну ділянку площею 0,06 га для ведення садівництва. Пунктом 2 цього рішення сільська рада вирішила видати державний акт на право власності на земельну ділянку, у розмірах фактичного землеволодіння.

З архівної копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 119049 від 17 березня 2009 року вбачається, що він виданий ОСОБА_5 на підставі рішення Старокривинської сільської ради Хмельницької області від 22 серпня 2008 року № 4 та ним посвідчено право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 6823987300:01:028:0022, місце розташування якої: Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець», цільове призначення "для ведення садівництва" Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010976000063.

Позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022, площею 0,06 га, (Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець»), з цільовим призначенням "для індивідуального садівництва", державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №119049, виданий 17 березня 2009 року ОСОБА_1 , яким посвідчено право власності на вказану земельну ділянку, та рішення Старокривинської сільської ради Хмельницької області від 22 серпня 2008 року № 4 в частині затвердження ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на вказану земельну ділянку, передання цієї земельної ділянки відповідачці ОСОБА_1 у власність та видачі їй державного акта на право власності на земельну ділянку, оскільки вони порушують право приватної власності позивача ОСОБА_2 на земельну ділянку для ведення садівництва, площею 0,0606 га, яка розташована в с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області.

Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Старокривинської сільської ради Хмельницької області від 22 серпня 2008 року № 4 в частині затвердження ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, площею 0,06 га, для ведення садівництва, передання цієї земельної ділянки їй у власність та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №119049, виданий 17 березня 2009 року ОСОБА_1 , яким посвідчено її право власності на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 6823987300:01:028:0022, ( Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець»), та скасувати його державну реєстрацію, скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки "для індивідуального садівництва" з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022, площею 0,06 га, (Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець») та стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.

Представник позивача адвокат Огойко А.А. в судовому засіданні позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві підтримав повністю, просив їх задоволити.

Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Петриченко О.Р. на підтвердження доводів поданого суду відзиву на позовну заяву в судовому засіданні щодо позову заперечили, вважають його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Зокрема, ОСОБА_1 суду вказала, що отримала спірну земельну ділянку у власність в законний спосіб, а її межі в процесі виготовлення документації на земельну ділянку для отримання її у власність узгоджувала з власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок в тому числі й з законним представником ОСОБА_2 , який на той час був малолітнім, зауважень щодо меж земельної ділянки не було.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області свого представника до суду не скерувало, подало відзив на позовну заяву відповідно до змісту якого заперечило щодо позову, вважає його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач Нетішинська міська рада Хмельницької області в заяві до суду просили проводити судове засідання за відсутності їх представника, не заперечують проти задоволення позовних вимог позивача.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Договору дарування садового будинку та земельної ділянки від 19 травня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Славутського районного нотаріального округу Хмельницької області Артемовою Л.Я., і зареєстрованого в реєстрі за № 1395, позивач ОСОБА_2 прийняв в дар від ОСОБА_3 садовий будинок з хлівом, що знаходиться в с. Старий Кривин Славутського району Хмельницької області, в садово-городньому товаристві «Мічурінець», та розташовані на приватизованій земельній ділянці площею 888 кв.м., а також прийняв в дар вказану земельну ділянку площею 888 кв.м. Вказані об`єкти нерухомого майна до дня їх одержання в дар позивачем належали дарувальниці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Славутською райдержадміністрацією Хмельницької області 12 серпня 2003 року, зареєстрованого в Славутському БТІ за № 19, та державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ № 01151, виданого 29 грудня 1997 року Старокривинською сільською радою Славутського району і зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 300.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно 21.05.2004 року за ОСОБА_2 зареєстровано право власності одноособово на вказаний садовий будинок в с. Старий Кривин, садово-городнє товариство «Мічурінець».

Позивачем за договором від 07.05.2020 на виконання робіт з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (сертифікований інженер-землевпорядник (сертифікат № О13126) щодо розроблення технічної документації із землеустрою для встановлення (відновлення) меж належної позивачу земельної ділянки в натурі (на місцевості), отримав технічну документацію, та подав 05.06.2020 року до державного кадастрового реєстратора відділу у Славутському районі міськрайонного управління у Славутському районі та м. Нетішині Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області для внесення відомостей про спірну земельну ділянку до Державного земельного кадастру з присвоєнням їй відповідного кадастрового номера.

Однак, 5 червня 2020 року за результатами перевірки відповідності поданих позивачем документів вимогам законодавства державний кадастровий реєстратор відділу у Славутському районі Міськрайонного управління у Славутському районі та м. Нетішині Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надав ОСОБА_2 рішення № PB-6800615982020 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме, розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Рекомендовано : усунути перетин з ділянкою 6823987300:01:028:0022, площа співпадає на 6,3887%.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 15 червня 2020 року № НВ-6811799662020 вбачається, що на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок від 18 серпня 2008 року, розробленої Славутським районним виробничим відділом Хмельницької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», сформовано земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована: Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець», вид використання "для індивідуального садівництва", та 17 березня 2009 року Управлінням Держгеокадастру у Славутському районі Хмельницької області здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру 6823987300:01:028:0022. Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за відомостями Державного земельного кадастру за відповідачкою ОСОБА_1 та виникло таке на підставі рішення Старокривинської сільської ради від 22 серпня 2008 року № 4 та посвідчене державним актом від 17 березня 2009 року серії ЯЗ №119049.

Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.06.2020 року за № 212345104 вбачається, що відомості про право власності, інші речові права, іпотеки, обтяження за земельною ділянкою з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022 у вказаних реєстрах відсутні.

Із рішення Старокривинської сільської ради Хмельницької області від 22 серпня 2008 року № 4 вбачається, що відповідно до ст. 118, 121 Земельного Кодексу України сільська рада вирішила затвердити матеріали технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_5 і передати їй у власність земельну ділянку площею 0,06 га для ведення садівництва.

З архівної копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 119049 від 17 березня 2009 року вбачається, що він виданий ОСОБА_1 на підставі рішення Старокривинської сільської ради Хмельницької області від 22 серпня 2008 року № 4 та ним посвідчено право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 6823987300:01:028:0022, місце розташування: Хмельницька область, Славутський район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець», цільове призначення "для ведення садівництва". Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010976000063.

Відповідно до 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України 2001 року (далі - ЗК України 2001 року) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною третьою статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Земельного кодексу України 1990 року, в редакції, чинній на момент видачі першому власнику ( ОСОБА_3 ) державного акта на право приватної власності на землю (далі - ЗК України 1990 року), громадяни набувають право власності на земельні ділянки у разі: одержання їх у спадщину; одержання частки землі у спільному майні подружжя; купівлі-продажу, дарування та обміну.

За змістом частини першої статті 22 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ч. 1 ст. 23 ЗК України 1990 року).

Відповідно пункту 10 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Державний земельний кадастр» документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності (1 січня 2013 року) цього Закону, є дійсними.

Таким чином, на підставі викладеного та здійснивши системний аналіз правових норм слід дійти висновків, що з моменту укладення договору дарування садового будинку та спірної земельної ділянки в ОСОБА_2 виникло право приватної власності на вказану земельну ділянку площею 0,0606 га згідно з планом зовнішніх меж земельної ділянки, встановлених зазначеним державним актом.

За змістом ст. 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

За ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об`єктивно наявних перешкод у здійсненні ним цих прав.

Способи захисту цивільних прав, у тому числі захисту права власності, визначені в ст. 16 ЦК України, перелік яких не є вичерпним.

Згідно зі ст. 152 ЗК України 2001 року держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 21 ЦК України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 393 ЦК України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ч. 2 ст. 90 ЗК України визначено, що порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

Окрім того, відповідно до ч. 1 ст. 791 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі (ч. 3 ст. 791 ЗК України).

Ч. 4 ст. 791 ЗК України визначено, що земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування (ч. 7 ст. 791 ЗК України).

Відповідно до ст. 202 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом. Таким нормативно-правовим актом є Закон України «Про Державний земельний кадастр», який установлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Ч. 1 ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру, зокрема, на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених ст. 791 Земельного кодексу України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відповідно до п. 2 розділу VII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

За приписами ст. 22 Закону України «Про державний земельний кадастр» документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати законодавству.

Частинами 5 та 6 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» встановлено, що Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є: розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.

Отже, зважаючи на те, що в межах земельної ділянки площею 0,06 га, кадастровий номер 6823987300:01:028:0022, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_1 знаходиться частина спірної земельної ділянки, яка перебуває у приватній власності позивача ОСОБА_2 відповідно до договору дарування садового будинку та земельної ділянки від 19 травня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Славутського районного нотаріального округу Хмельницької області, Артемовою Л.Я., і зареєстрованого в реєстрі за № 1395, та державного акта на право приватної власності на землю серії ХМ №01151, виданого 29 грудня 1997 року Старокривинською сільською радою Славутського району, є підстави для висновків, що державний кадастровий реєстратор не мав правових підстав вчиняти дії з державної реєстрації земельної ділянки площею 0,06 га з присвоєнням їй кадастрового номеру 6823987300:01:028:0022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру, за умовами п. 115 якого визначено, що державна реєстрація земельних ділянок, переданих у власність (користування) без проведення їх державної реєстрації (в тому числі у разі, коли відомості про земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель), здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельних ділянок державної чи комунальної власності) в порядку, визначеному для державної реєстрації земельної ділянки.

Зважаючи на вищевикладені норми нормативно-правових актів, слід дійти висновку, що наявність сформованої (зареєстрованої) в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022, площею 0,06 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням "для індивідуального садівництва", є перешкодою для внесення до Державного земельного кадастру відповідних відомостей про вже сформовану земельну ділянку площею 0,0606 га, яка належить позивачу ОСОБА_2 на праві приватної власності, та присвоєння їй відповідного кадастрового номера.

Таким чином, оскільки частина земельної ділянки належної відповідачці ОСОБА_1 з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022 накладається на земельну ділянку належну позивачу ОСОБА_2 , то прийняття Старокривинською сільською радою рішення від 22 серпня 2008 року № 4, в частині затвердження ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, площею 0,06 га, для ведення садівництва, передання цієї земельної ділянки їй у власність та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку свідчить про порушення радою прав та інтересів позивача ОСОБА_2 , так як спірним рішенням передано у власність ОСОБА_1 частину земельної ділянки, що належить позивачу на праві власності. Тому, є підстави для висновків, що вказане рішення сільської ради, державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ №119049 від 17 березня 2009 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010976000063, та державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022 необхідно скасувати як протиправні.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 141 ЦК України, так на користь позивача підлягають стягненню із кожного із відповідачів по 3 440, 59 гривні судових витрат.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 41, 19 Конституції України, ст.ст. 317, 319, 321, 391, 393 ЦК України, ст.ст. 78, 79, 90, 125, 126, 152, 155, 202 ЗК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Старокривинської сільської ради Хмельницької області від 22.08.2008 року №4 в частині затвердження ОСОБА_1 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку площею 0,06 га для ведення садівництва, передання цієї земельної ділянки їй у власність та видачі державного акта на право власності на земельну ділянку.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 119049, виданий 17.03.2009 року ОСОБА_1 , яким посвідчено право власності на земельну ділянку площею 0,06 га, кадастровий номер 6823987300:01:028:0022, місце розташування: Хмельницька область, Шепетівський( Славутський) район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець», та скасувати його державну реєстрацію.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 6823987300:01:028:0022, площею 0,06 га, місцем розташування: Хмельницька область, Шепетівський( Славутський) район, с. Старий Кривин, СГТ «Мічурінець», цільовим призначенням: для індивідуального садівництва.

Стягнути на користь ОСОБА_2 з Нетішинської міської ради, ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області по 3 440, 59 гривні судових витрат з кожного відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції.

Суддя Маршал І. М.