Постанова № 99398940, 03.09.2021, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/3073/18

Провадження №1-кп/944/181/21

УХВАЛА

03.09.2021 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Кондратьєвої Н.А.

з участю секретаря судового засідання Вербенець Т.Р.

прокурора Турія В.В.

представника потерпілого Галька Р.В.

захисника Тимощука О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140350000541 від 04.05.2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Соснівка Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двоє дітей, працюючого на посаді голови правління ОСББ «Родинний», учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 04 травня 2018 року, приблизно о 07 год 30 хв, знаходячись в загальному коридорі біля дверей кварти АДРЕСА_2 , під час конфлікту, який виник на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2 , маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень, умисно наносив останньому удари кулаками по голові, грудях, лопатковій ділянці ліворуч, лівому передпліччі та ногами по ногах, внаслідок чого ОСОБА_2 отримав закритий перелом кісток носа, синець на спинці носа, які відносяться до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров`я, синець в скроневій ділянці голови ліворуч, синець на передній поверхні грудей ліворуч, синець в лопатковій ділянці спини ліворуч, три садна на лівому передпліччі, синець на правому коліні, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 подав письмову заяву про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності, зазначив, що правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності йому зрозумілі.

Прокурор в судовому засіданні щодо заявленого клопотання не заперечив.

Представник потерпілого в судовому засіданні клопотання не заперечив. Окрім цього просив стягнути з обвинуваченого витрати пов`язані з наданням правової допомоги потерпілому у кримінальному провадженні у сумі 12500 грн.

Суд, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

На підставі ст. 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України на час вчинення кримінального правопорушення відносилося до невеликої тяжкості злочинів. На даний час дане кримінальне правопорушення відносяться до кримінального проступку.

Виходячи з фактичних обставин справи, подія кримінального правопорушення мала місце 04.05.2018 року, відтак на даний час сплинув передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим суд, за наявності згоди обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстав, визначених ст. 49 КК України, дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 125 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа № 462/2762/14, провадження № 51-1241км18), за змістом статей 284 - 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Окрім цього, постановою Верховного Суду ККС від 19.11.2019 року у справі №345/2618/16-к встановлено, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Судом не встановлено обставин, з якими закон пов`язує переривання чи зупинення перебігу строку давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 49 КК України.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження стосовно ОСОБА_1 відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрити.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, слід залишити без розгляду, оскільки відповідно до ст.129 КПК України суд вирішує цивільний позов в кримінальному провадженні по суті лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи постановлення виправдувального вироку у зв`язку з встановленням відсутності події кримінального правопорушення.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» №3 від 31 березня 1989 року у разі закриття справи з передбачених законом підстав, цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування шкоди у цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, при закритті кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , суд вважає, що цивільний позов ОСОБА_2 слід залишити без розгляду.

Представником потерпілого ОСОБА_2 - адвокатом Гальком Р.В. подано заяву, в якій просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 12500 грн понесених процесуальних витрат у вигляді оплати правової допомоги представника потерпілого.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 1 ст. 118 КПК України).

08.05.2018 року між адвокатом Гальком Р.В. та ОСОБА_2 укладено договір №173 про надання правової допомоги.

Згідно акту від 03.09.2021 року наданих послуг згідно договору №173 про надання правової допомоги від 08.05.2018 року, адвокат Галько Р.С. надав, а клієнт прийняв послуги про надання правової допомоги у розмірі 12500 грн.

Відповідно до додаткової угоди від 03.09.2021 року, до договору №173 про надання правової допомоги від 08.05.2018 року, клієнт ОСОБА_2 в рахунок оплати послуг адвоката згідно договору про надання правової допомоги передав, а адвокат Галько Р.В. отримав від клієнта грошові кошти в сумі 12500 грн.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду про застосування норми права, викладеної в постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком. Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що заява представника потерпілого про стягнення 12500 гривень за правничу допомогу на користь потерпілого ОСОБА_2 є підставною та підлягає до задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 44, 49 КК України, ст. ст. 284, 286, 314-316, 372 КПК України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ :

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушенння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, відповідно до положень ст. 49 КК України.

Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140350000541 від 04.05.2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12500 (дванадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп витрат за правову допомогу.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7-ми днів з дня її оголошення, через Яворівський районний суд Львівської області.

Суддя Н.А.Кондратьєва