Рішення № 99398217, 26.08.2021, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

26 серпня 2021 рокуСправа № 322/510/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Гавриш О.А.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника позивача - адвоката Борульника А.В.;

відповідача - ОСОБА_2 ;

представника відповідача - адвоката Котова О.С.;

представника третьої особи - Андрєєвої І.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:ОСОБА_1 до:ОСОБА_2 третя особа:Виконавчий комітет Покровської селищної радипро:позбавлення батьківських прав.

03 червня 2021 року до Новомиколаївського районного суду Запорізької області надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить суд:

- позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 батьківських прав у відношенні до дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Позивач проживає в с. Дрозди Покровського району Дніпропетровської області разом зі своїм онуком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дочка позивача - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . До моменту її смерті вона також проживала в будинку позивача.

Від шлюбу дочки позивача з відповідачем є син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .. Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано рішенням Покровського районного суду від 04 вересня 2012 року.

За твердженням позивача, відповідач вже давно абсолютно не приділяє сину уваги, ніяким чином не хоче спілкуватись з ним, займатись його вихованням, ухиляється від утримання дитини, хоча, у відповідності до положень Сімейного кодексу України, батьки повинні приділяти увагу вихованню дитини, та утримувати дитину до досягнення нею повноліття. ОСОБА_2 не проявляє до сина щонайменшої батьківської турботи, ухиляється від сплати аліментів. З моменту розлучення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , та і до того, відповідач не проявляв будь якого інтересу до виховання сина, тобто батько ухиляється від своїх обов`язків по вихованню дитини.

Також, комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради, провела засідання та за його результатами зробила висновок про можливість і доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відношенні до дитини - сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виходячи з наведеного та посилаючись на норми ст.ст. 164, 165 СК України, позивач просив задовольнити позов та підтримав свої вимоги у судовому засіданні.

Ухвалою судді від 09.06.2021 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Відповідач у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву.

Під час підготовчого провадження сторонами були заявлені клопотання про виклик свідків, які задоволено судом під час підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 02.08.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 26.08.2021.

У судовому засіданні позивач підтримав позов, а відповідач позову не визнав та заперечував проти позбавлення його батьківських прав.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення відповідача батьківських прав, а відтак вважав позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом у судовому засіданні 26.08.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 10.07.2009 серії НОМЕР_2 .

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було розірвано рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2012 року по справі № 433/1383/2012.

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 11.11.2020 серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою виконкому Покровської селищної ради від 06.04.2021 № 1550, ОСОБА_3 проживає разом зі своїм дідом, позивачем по справі, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості боржника зі сплати аліментів від 01.08.2018, відповідач мав заборгованість за аліментами на утримання сина, ОСОБА_3 , станом на зазначену дату в розмірі 50 634,33 грн. Відповідачем під час розгляду справи не надано суду доказів погашення заборгованості за аліментами.

У висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від 28.04.2021 зазначено таке. ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Батьки хлопчика з 2011 року спільно не проживали, а з 2012 року офіційно розлучені, тому ОСОБА_6 проживав з матір`ю та дідусем. Батько довгий час з сином не бачився та не спілкувався. Він створив нову сім`ю, має 3-х малолітніх дітей. На даний час вихованням малолітнього ОСОБА_3 займається дідусь ОСОБА_1 , 1948 року народження. Після смерті матері батько малолітнього ОСОБА_6 виявив бажання забрати хлопчика на проживання до себе, а саме в смт. Новомиколаївка, та хлопчик згодився поїхати тільки на вихідні дні. Надалі малолітній ОСОБА_3 відмовився їхати на проживання до батька. До сектору у справах дітей виконавчого комітету Покровської селищної ради звернулася рідна тітка ОСОБА_7 надавши заяву, в якій нотаріально засвідчено, що ОСОБА_2 , 1982 року народження, не заперечує проти призначення опікуном громадянки ОСОБА_8 , 1973 року народження, тому вона просить надати їй висновок щодо можливості позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Враховуючи вищевикладене, згідно зі ст.164 Сімейного кодексу України комісія з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Покровської селищної ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , пояснив суду, що він не бачив батька приблизно 10 років, до похорон матері. Після смерті матері ОСОБА_3 , відповідач зазначив про намір забрати дитину до себе. ОСОБА_3 під час допиту категорично відмовився проживати з батьком, зважаючи як на відсутність належних умов проживання, так і на складні стосунки між членами родини відповідача. При цьому, ОСОБА_3 повідомив, що протягом останніх трьох років до смерті матері батько не телефонував йому, не приїжджав до нього, не вітав з днем народження. ОСОБА_3 висловив припущення, що потрібен батькові лише через гроші, що виплачуються після смерті матері, та зазначив про небажання того, щоб відповідач по справі залишався його батьком.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , сусідка позивача, пояснила суду, що після розлучення з матір`ю ОСОБА_3 відповідач до дитини не приїжджав, уваги дитині не приділяв. Після смерті матері ОСОБА_3 батько приїхав з метою забрати дитину до себе, проте дитина відмовилася їхати до батька.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , сусідка позивача, пояснила суду, що після розлучення з матір`ю ОСОБА_3 відповідач дитину не провідував.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив суду, що відповідач приїжджав до дитини лише один раз, після смерті матері, з метою забрати дитину до себе.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 , мати відповідача, зазначила, що після розлучення з матір`ю ОСОБА_3 відповідач лише сплачував аліменти на утримання дитини. Свідок зазначила, що не бажає, щоб відповідача позбавляли батьківських прав, вважає його непоганим батьком.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_13 , рідний брат відповідача, зазначив, що дитиною наразі ніхто не займається, а також вважає, що дитину налаштували проти батька.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , дружина відповідача, повідомила суду, що відповідач сплачує аліменти, намагався телефонувати сину, проте він не відповідав, а також намагався зустрітися з дитиною, проте відповідачу в цьому перешкоджали.

Відповідачем на спростування доводів позивача суду надано лише копії фіскальних чеків про перерахування аліментів на утримання дитини. Стосовно нотаріально посвідченої заяви від 30.10.2013 про відмову від батьківських прав щодо свого сина ОСОБА_3 відповідач пояснив, що дана заява була складена ним за домовленістю з ОСОБА_4 в рахунок відмови останньої від стягнення аліментів на утримання сина.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має, зокрема особа, в сім`ї якої проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 15.09.2020 по справі № 537/2238/18 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 91554984), та зазначає таке.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і при наявності вини у діях батьків.

Досліджені судом докази під час розгляду даної справи підтверджують те, що відповідач свідомо ухилявся від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина, ОСОБА_3 , за життя його матері, ОСОБА_4 , а саме взагалі не підтримував зв`язку з дитиною на протязі останніх трьох років, що підтвердив і сам ОСОБА_3 .

Часткова сплата відповідачем аліментів на утримання сина сама по собі на переконання суду не свідчить про належне виконання відповідачем батьківських обов`язків. З показань свідків судом встановлено, що прояви уваги відповідача до сина мали епізодичний характер, почалися лише після смерті ОСОБА_4 , а їх характер не свідчить про щирий намір відповідача піклуватися про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, спілкування з дитиною в необхідному обсязі. Відповідач під час розгляду справи також визнав те, що він не займався підготовкою сина до навчального року.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем надано дублікат квитанції від 27.05.2021 № 0.0.2141706533.1, якою підтверджується сплата ним судового збору в розмірі 908,00 грн. за подання позову, отже відповідна сума судових витрат підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Інші документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у справі відсутні.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

2. Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- третя особа: Виконавчий комітет Покровської селищної ради, вул. Центральна, 20, смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, 53600, ідентифікаційний код 41052631.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області.

Повне судове рішення складено 06 вересня 2021 року.

Суддя С.С. Гасанбеков