Вирок № 99397808, 06.09.2021, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1503/21

Номер провадження 1-кп/305/456/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021 року Рахівський районний суд Закарпатської області

в складі: судді Ємчука В.Е.

за участю: секретаря судового засідання Шемоти М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рахові в спрощеному порядку кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 09.06.2021 за №12021078140000139 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженця та мешканця

АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою

освітою, українця, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 335 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 будучи призовником, на виконання вимог Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у встановленому порядку пройшов медичний огляд у призовній дільниці Рахівського районного військового комісаріату Закарпатської області та рішенням призовної комісії Рахівського районного військового комісаріату був визнаний придатним до військової служби і призваний на строкову військову службу. У подальшому, 24.05.2021 ОСОБА_1 отримав повістку та зобов`язався прибути до районної призовної дільниці Рахівського військового комісаріату на 03 год 00 хв 31.05.2021, для відправлення у військову частину у зв`язку з призовом на військову службу. Однак, призовник ОСОБА_1 , будучи завчасно повідомленим про час та місце явки для відправлення до строкової військової служби, за відсутності поважних на те причин, не маючи підстав для відстрочки чи звільнення від призову, переслідуючи мету ухилення від її проходження, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та будучи належним чином повідомленим про наслідки відмови від виконання військового обов`язку, 31.05.2021 та у подальшому не прибув до районної призовної дільниці Рахівського комісаріату для відправки у війська та проходження строкової військової служби у лавах Збройних Сил України та таким чином ухилився від призову на строкову службу.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 335 КК України, як ухилення від призову на строкову службу.

Прокурор Юсип С.В. звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав заяву, написану в присутності захисника Сойми І.Ю., згідно з якою він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження і згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Частиною 2 статті 12 КК України визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Згідно з положенням ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є кримінальним проступком.

Відповідно до ч. 1 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден з розглядом обвинувального акта.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості ОСОБА_1 , його вина у вчиненні даного кримінального проступку повністю та об`єктивно стверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12021078140000131.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд знаходить, що винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку доведена повністю.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 335 КК України, як ухилення від призову на строкову військову службу.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з-поміж передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Таким чином, у частині другій статті 65 КК встановлено презумпцію призначення більш м`якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання. Обов`язок доведення того, що менш суворий вид покарання або порядок його відбування є недостатнім, покладається на сторону обвинувачення.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.04.2018р. (справа № 298/95/16).

З положень ч. 2 ст. 50 КК України випливає, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_1 , не встановлено.

Також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є молодий за віком, не перебуває на обліку у лікаря психіатра, нарколога та фтизіатра.

Слід зазначити, що при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного обвинуваченого, який визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення, суди мають суворо дотримуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Статтею 17 Конституції України передбачено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Призов на строкову військову службу - це передбачений чинним законодавством України спосіб комплектування ЗС та деяких інших військових формувань України (неконтрактний спосіб комплектування).

З огляду на підвищену суспільну небезпеку ухилення від призову на військову службу, яка підриває боєготовність Збройних сил України, а отже і обороноздатність країни, а також дезорганізує діяльність державних органів, що здійснюють таке комплектування, дане правопорушення віднесено до кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене вище, враховуючи складний історичний період, який переживає Україна, порушення порядку комплектування збройних сил України ставить під загрозу не тільки публічну безпеку й порядок, а й саму державність, суверенність і незалежність, тому суд вважає що підстав для застосування у відношенні ОСОБА_1 положень ст. 75 КК України немає.

Враховуючи особу обвинуваченого, характер скоєного кримінального проступку, суд приходить до висновку про те, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання в межах санкції статті 335 КК України у виді обмеження волі у мінімальному розмірі.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 не обирався.

Витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.368-370, 373-374, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст. 335 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Термін відбуття покарання ОСОБА_1 , слід рахувати з моменту його затримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рахівський районний суд Закарпатської області. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст.382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя: В.Е. Ємчук