Постанова № 99397086, 06.09.2021, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа: №225/4582/21

Провадження №2-а/225/31/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2021 р. м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Соляник А.В.,

за участю секретаря Андрієвої Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Торецька адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. віктора Банних Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса (місцезнаходження: вул. Міловська, буд. 58 , смт. Мілове, Міловський район, Луганська область, код ЄДРПОУ 14321736) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила наступне.

«07» липня 2021 року ОСОБА_1 , перетнула кордон з Російської Федерації до України через контрольний пункт пропуску Державного кордону «Мілове».

Начальником ВІПС (тип А) ВПС «Троїцьке» 1-ї категорії (тип Б) (в\ч 9938) лейтенантом Васеруком Євгеном Васильовичем, було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, за змістом якої: ОСОБА_1 порушила вимоги п.3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2019 №81510 відповідно до якого в`їзд/виїзд осіб на тимчасово окуповану територію України та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204-2 КУпАП.

Так, на територій, що контролюється Україною, а саме у м. Торецьк Донецької області у позивачки мешкає родина, а саме її донька - ОСОБА_2 , малолітня онука - ОСОБА_3 , зять ОСОБА_4 та сваха - ОСОБА_5 .

Крім того, за адресою: АДРЕСА_3 розташована власна квартира позивачки, яку вона придбала 12.02.2020.

У лютому 2020 року, а не 15.01.2020 як зазначено у постанові про накладення адміністративного стягнення, позивачка дійсно виїхала з контрольованої території України до тимчасово окупованої території, а саме у м. Єнакієве, Донецької області, оскільки також має там нерухомість та інші ціні речі (меблі, техніка), за якими треба доглядати. Після чого, у березні 2020 було оголошено карантин і всі КПВВ перестали функціонувати, у зв`язку з чим, позивачка не могла повернутися до м. Торецька Донецької області. Майже за півтора року ситуація не змінилась, однак позивачці терміново потрібно було приїхати до м. Торецька Донецької області для того, щоб вирішити свої побутово-сімейні справи.

Так, 06 липня 2021 року усі КПВВ з боку тимчасово окупованої території України не працювали, тому з боку частини окупованих Донецької та Луганської областей перетин лінії розмежування був неможливий, оскільки окупаційною владою був заборонений виїзд всіх громадян. Оскільки станом на «06» липня 2021 року, перебуваючи на окупованій території, позивачка не мала жодної можливості перетнути лінію розмежування, тому була змушена виїхати до Російської Федерації через непрацюючий з боку України контрольний пункт пропуску «Успенка», щоб потім потрапити на підконтрольну територію України через контрольний пункт пропуску Державного кордону «Мілове».

Позивачка вважає оскаржувану постанову незаконною, тому просить її скасувати, зазначає, що в її діях відсутня обов`язкова ознака складу адміністративного правопорушення — вина. Вважає правопорушення вчинене у стані крайньої необхідності. Просить стягнути з відповідача витрати…, пов`язані зі сплатою судового збору.

В судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив, однак про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку. Судом встановлено, що начальником ВІПС (тип А) ВПС «Троїцьке» 1-ї категорії (тип Б) (в\ч 9938) лейтенантом Васеруком Євгеном Васильовичем, було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 015130 від 07 липня 2021 року на позивача у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, за змістом якої: ОСОБА_1 порушила вимоги п.3 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2019 №81510 відповідно до якого в`їзд/виїзд осіб на тимчасово окуповану територію України та з таких територій здійснюється виключно через визначені КПВВ, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204-2 КУпАП.

Відповідальність за наведене правопорушення передбачена ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Зокрема, за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї передбачена відповідальність у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і т.д.

Згідно ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 202-203-1, 204-2, 204-4 (у випадках виявлення цих правопорушень у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України чи контрольних пунктах в`їзду-виїзду) Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо особа не оспорює допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається.

Згідно п.п. 6 п. 3 розділу II Інструкції з оформлення посадовими особами Державної прикордонної служби України матеріалів справ про адміністративні правопорушення затвердженої наказом МВС України від 08.09.2013 року № 898, інспектор мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення та накладати адміністративне стягнення.

Враховуючи отримані письмові пояснення ОСОБА_1 та керуючись положеннями ст. 258 КУпАП, начальником ВІПС (тип А) ВПС «Троїцьке» 1-ї категорії (тип Б) (в\ч 9938) лейтенантом Васеруком Євгеном Васильовичем, як старшим прикордонних нарядів в пункті пропуску, тобто повноваженою особою, було складено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2017 року, громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в`їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в`їзду-виїзду за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Згідно з Розпорядженням від 18.02.2015 № 106-р «Про закриття пунктів пропуску через державний кордон» Кабінет Міністрів України закрив 23 пункти пропуску, з яких 1 міжнародний, 4 міждержавних та 18 місцевих на кордоні з Російською Федерацією, зокрема дані рішення стосуються пунктів пропуску (пунктів контролю) «Маринівка», «Новоазовськ», «Успенка», «Іловайськ», «Квашине», «Донецьк», «Должанський», «Червона Могила», «Ізварине», « ІНФОРМАЦІЯ_1 », « ІНФОРМАЦІЯ_2 », « ІНФОРМАЦІЯ_3 », « ІНФОРМАЦІЯ_4 », « ОСОБА_6 ». На момент скоєння адміністративного правопорушення позивачем пункт пропуску «Успенка» закритий та міжнародний рух там припинений.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», п.44. Постанови КМ України №367 «Про затвердження Порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» від 04.06.2015 р., за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзд з неї, особи притягуються до відповідальності згідно із законом.

Згідно ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.285 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Отже, факт вчинення позивачем порушення ст. 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного Суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», відповідальність за що передбачена ст. 204-2 КУпАП, є доведеним.

Судом встановлено, що позивач 06.07.2021 ОСОБА_1 виїхала з тимчасово окупованої території України в межах Донецької та Луганської областей через закритий пункт пропуску «Успенка» та скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Таким чином, суд вважає, що дії начальника ВІПС (тип А) ВПС «Троїцьке» 1-ї категорії (тип Б) (в\ч 9938) лейтенанта Васерука Євгена Васильовича у справі про адміністративне правопорушення відповідають вимогам закону і підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення не вбачається.

Однак, відповідно до п.4 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до вимог ст.22 КУпАП, при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Стосовно малозначності вчиненого адміністративного правопорушення слід зазначити, що відповідно до статті 22 КУпАП ця обставина може бути підставою для звільнення порушника від адміністративної відповідальності. При цьому в КУпАП відсутні визначення поняття "малозначність правопорушення" та його ознаки.

Міністерство Юстиції України в листі від 06.03.2018 № 8887/4408-33-18/11.2.2 пояснює, що чинними нормами КУпАП не визначається поняття малозначності вчиненого правопорушення та виключного переліку діянь, які можуть вважатися малозначними. Орган (посадова особа), уповноважений розглядати справи про адміністративні правопорушення, звільняє правопорушника від адміністративної відповідальності в кожному випадку окремо, зважаючи на характер вчинюваного діяння та обставини справи.

Суд враховує, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, скоєне нею адміністративне правопорушення не спричинило жодних тяжких наслідків для суспільства, на права та обов`язки інших осіб не вплинуло. Тому, суд вважає можливим визнати діяння ОСОБА_1 малозначним.

Враховуючи вищевикладене, суд застосовує положення ст.22 КУпАП і вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст.122 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 242-246, п. 4 ч. 3 ст. 286 КАС України, ст. 22 КУпАП, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу прикордонної служби «Мілове» ім. віктора Банних Луганського прикордонного загону ім. Героя України полковника Євгенія Пікуса (місцезнаходження: вул. Міловська, буд. 58 , смт. Мілове, Міловський район, Луганська область, код ЄДРПОУ 14321736) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення № 015130 від 07 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - змінити.

Змінити захід стягнення за постановою по справі про адміністративне правопорушення №015130 від 07 липня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП.

На підставі ст.22 КУпАП ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, та провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрити.

В іншій частині вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15. 5 ч. 1 Розділу VІІ (Перехідні положення) КАС України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя: А.В.Соляник