Рішення № 99394188, 06.09.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/9467/21

2-а/357/178/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий - суддя Бебешко М. М. ,

при секретарі - Ковальчук Ю. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в приміщенні суду в м. Біла Церква адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу поліцейської діяльності № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Київській області; 2) Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про скасування постанови у справі про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 27.07.2021 позивач їхав в одній машині разом зі своїм знайомим. В районі вулиці Ярослава Мудрого в м.Узин вони були зупиненні працівниками поліції СРПП відділу поліцейської діяльності № 1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області. Після того, як позивач зі своїм знайомим вийшли з автомобіля, відповідач не встановивши хто керував транспортним засобом попросив пред`явити водійське посвідчення, позивач попросив назвати причину зупинки їхнього транспортного засобу, на що відповідач зазначив, що на їхньому транспортному засобі номерний знак «недостатньо освітлений». Однак, номерні знаки на транспортному засобі були достатньо освітлені, щоб їх можна було побачити з відстані 20 метрів. Крім того, позивач не керував транспортним засобом, а був пасажиром, але не з зрозумілих причин відповідач вимагав у позивача пред`явлення посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб. Позивач зазначив, що він не має при собі посвідчення водія, оскільки не керує транспортним засобом, після чого відповідач попросив назвати прізвище, ім`я та по-батькові, та рік народження та попросив надати реєстраційний документ на транспортний засіб. Знайомий позивача передав поліцейському реєстраційний документ на транспортний засіб. Після цього відповідач пішов до службового транспортного засобу та повернувся вже з незаконно винисеною постановою серії БАВ № 382239 від 27.07.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.

Крім того, зазначав, що відповідач не повідомив позивача про дату, час та місце розгляду справи, не ознайомив позивача з правами та обов`язками особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надав можливість скористатись правом на правову допомогу, не ознайомив з доказами, які підтверджують вчинення адміністративного правопорушення саме позивачем, та всупереч того, що позивач зазначив, що він не керував транспортним засобом, можливо з певної особистої неприязні, неправомірно виніс постанову.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії поліцейського СРПП відділу поліцейської діяльності № 1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області по складанню постанови про адміністративне правопорушення; 2) постанову серії БАВ № 382239 про адміністративне правопорушення від 27.07.2021, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП - визнати протиправною та скасувати; 3) справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, - закрити.

16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та залучено до участі у справі співвідповідача - Головне управління Національної поліції в Київській області.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу про відкриття провадження у справі позивач отримав 30.08.2021. Відповідач 1, ухвалу про відкриття провадження справи у справі та позовну заяву з доданими до неї документами отримав 21.08.2021. Відповідач 2, ухвалу про відкриття провадження справи у справі та позовну заяву з доданими до неї документами отримав 25.08.2021.

02.09.2021 на адресу суду від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якій просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки постанова від 27.07.2021 серії БАВ № 382239 винесена з урахуванням норм чинного законодавства, на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи, що учасники справи будучи належним чином повідомленні про розгляд справи, із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на адресу суду не зверталися, відзив на позов у встановленні судом строки на адресу суду від відповідача -1 на адресу суду не надходив, тому суд вважає за можливе провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, на підставі наявних у справі доказів.

В силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

27.07.2021 поліцейським СРПП ВПД № 1 Білоцерківського РУП старшим сержантом поліції Вовк Д.С. винесено постанову якою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.24 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2 400,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 27.07.2021 о 21:40 год. в м.Узин, по вул.Ярослава Мудрого, 140, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в якого не освітлювався задній державний номерний знак, чим порушив п.п.2.9 В ПДР України, та було встановлено, що водій ОСОБА_1 позбавлений права керування Білоцерківським міськрайонним судом 25.03.2021, чим порушив п.п.2.1.а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП.

Вказана постанова містить не містить відомостей про доручення будь-яких доказів вчинення правопорушення.

Не погодившись із таким рішенням, позивач оскаржив дії поліцейського шляхом подачі адміністративного позову мотивуючи його тим, що позивач не керував транспортним засобом, а був пасажиром. Крім того, його не було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, не ознайомлено з правами та обов`язками особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не надано можливості скористатися правовою допомогою, та не ознайомлено з доказами, які підтверджують вчинення ним адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позовна заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.

Частиною 1 статті 246 КУпАП встановлено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015№ 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто, положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення та дотримання останніми процедури розгляду ними справ.

Відповідно до ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).

Відповідно до ст.79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Положеннями ст.159 КАС України встановлено, що, зокрема, відзив на позовну заяву є заявою по суті. Подання заяв по суті є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

За змістом ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.251 КУпАП, відповідачі в підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП до суду, не надано.

Будучи належним чином повідомленими про розгляд справи Відповідачі будь-яких доказів в обґрунтування заперечень, до відзиву на позов до суду не надали, розпорядившись своїм правом на власний розсуд.

Отже, відповідачами не надано доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, а за приписами ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так як відповідачами не було подано до суду будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень на адміністративний позов, через що вимоги позивача фактично спростовані не були, суд погоджується з доводами позивача, викладенні останнім у своєму позові та вважає, що відповідачами було порушено порядок притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України - за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, суд зазначає, що прийняття рішення щодо визнання протиправними дій, по складенню постанови про адміністративне правопорушення та визнання протиправною постанови, не входить, відповідно до вимог ч.3 ст. 286 КАС України, до повноважень місцевого загального суду як адміністративного суду.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже суд вважає, що рішення відповідача - суб`єкта владних повноважень під час накладення адміністративного стягнення щодо позивача прийнято з порушенням вимог ст. 2 КАС України, що в свою чергу є підставою для його скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_1 поніс витрати на сплату судового збору у розмірі 454,00 грн. згідно дублікату квитанції № 0.0.2218702399.1 від 03.08.2021 року, тому вказана сума підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області.

Керуючись ст.2, 6, 9, 77, 139, 242-246, 250, 255, 262, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відділу поліцейської діяльності № 1 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління національної поліції у Київській області; 2) Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії БАВ № 382239 від 27.07.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.126 КУпАП відносно ОСОБА_1 , та закрити провадження в даній адміністративній справі.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 454,00 грн.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково протягом десяти днів з дня його складення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Відділ поліцейської діяльності № 1 Білоцерківського РУП ГУНП у Київській області, адреса: 09152, Київська обл., Білоцерківський район, м.Узин, вул.Поповича, 4.

Відповідач 2: Головне управління національної поліції у Київській області, адреса: 01601, м.Київ, вул.Володимирська, 15.

СуддяМ. М. Бебешко