Рішення № 99393925, 06.09.2021, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/1811/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Франчука В. С., розглянувши цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Управління Державної міграційної служби у Житомирській області, Станишівська сільська рада Житомирського району Житомирської області про усунення перешкод у користуванні, розпорядженні будинком шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим примішенням та зняття з реєстрації місця проживання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій зазначила, що є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому зареєстрований відповідач, але не проживає у ньому. Факт реєстрації місця проживання відповідача у згаданому житловому приміщенні перешкоджає позивачу реалізувати її право власності на будинок, яке включає в себе право розпорядження майном.

У зв`язку з наведеним, позивач просить суд позбавити відповідача права користування житловим будинком АДРЕСА_1 .

Позивач та її представник у судове засідання не з`явились; від останніх надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без участі позивача та її представника; позовні вимоги підтримали повністю та просили їх задовольнити (а.с. 44).

Представники третіх осіб у судове не з`явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с. 38); заяв по суті справи не надійшло.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; однак конверти повернулись на адресу суду не врученими у зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою (а.с. 35-37, 39-40).

Розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін і ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 10.07.1996 року № 113 року будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві особистої власності (а.с. 5).

Відповідно до довідки Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області № 369 від 08.04.2021 року АДРЕСА_2 в с. Скоморохи перейменована на АДРЕСА_3 (а.с. 6).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 270310068 від 12.08.2021 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 43).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26.07.2007 року у цивільній справі № 2-1216/07 шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 06.06.1980 року Житомирським міськвідділом РАГС (актовий запис № 770) розірвано (а.с. 4).

Зі змісту довідки № 923 від 29.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , але фактично за місцем реєстрації не проживає (а.с. 7), про що складено відповідний акт (а.с. 8).

Відповідно до положень ст. ст. 55, 124 Конституції України, ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 ЦК України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачене право власника житлового будинку, квартири використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Частиною 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім`ї власника житла втрачає право користування даним житлом у випадку відсутності члена сім`ї без поважних причин більш ніж один рік, якщо інше не встановлено угодою між ним та власником житла або законом.

У постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі N 6-2931цс16, від 29 листопада 2017 року у справі N 753/481/15-ц (провадження N 6-13113цс16), від 09 жовтня 2019 року у справі N 695/2427/16-ц, (провадження N 61-29520св18), від 09 жовтня 2019 року у справі N 523/12186/13-ц (провадження N 61-17372св18) зазначено, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не належать до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що тривале не проживання відповідача, який не пов`язаний спільним побутом з позивачем, у належному останній житловому приміщенні, має істотне значення, оскільки створює перешкоди позивачу у здійсненні права користування та розпоряджання майном, у зв`язку з чим, дослідивши питання дотримання балансу між захистом права власності позивача та захистом права відповідача на користування будинком, вважає за потрібне визнати останнього таким, що втратив право користування належним позивачу житловим будинком що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Також суд, з огляду на положення ст. 141 ЦПК України, вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь держави 908,00 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141, 280 ЦПК, ст. 391, ч. 2 ст. 406 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовну заяву.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 908,00 грн судового збору.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Дубовік