Рішення № 99393745, 25.08.2021, Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/3618/20

провадження №2/165/203/21

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2021 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі :

головуючого Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря Пилипчук М.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про визнання права власності на частину квартири, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Нововолинської міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_3 , про визнання права власності на частину квартиру.

Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 10.06.2021 замінено первісного відповідача Нововолинську міську раду на належного відповідача ОСОБА_3 .

Вимоги позивач обґрунтовує, тим що його батько ОСОБА_4 був власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 11 листопада 1993 року, виданого приватизаційним відділом Нововолинського УЖКГ та свідоцтва про право на спадщину за законом №3-1386 від 25 травня 2010 року, виданого Нововолинською державною нотаріальною конторою. Право власності зареєстровано у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 30 червня 2010 року, реєстраційний номер майна №30434920.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_5 18 лютого 2009 року було складено заповіт подружжя, посвідчений державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори. Вказує, що 24 червня 1996 року його батьком ОСОБА_4 було складено особистий заповіт, згідно з яким спадкоємцями є брат позивача ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_3 .

Зазначає, що позивач є інвалідом ІІІ групи з 2016 року. На день смерті свого батька він був непрацездатним, тому має право на обов`язкову частку у спадщині, яка відкрилась після його смерті. Спадкоємцями за законом після його смерті є двоє дітей померлого: позивач та його брат ОСОБА_6 . Інших спадкоємців за законом немає. Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними – ст. 1267 ЦК України. У разі спадкування за законом позивачу належала б 1/2 частина спадкового майна. Розмір обов`язкової частки, яка належить позивачу, становить 1/4 одна четверта (половина від Ѕ частини спадщини за законом). У відповідності до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Вважає, що він прийняв спадщину, так як звернувся до приватного нотаріуса Нововолинського міського нотаріального округу Ушакової Ю.А. із заявою про прийняття спадщини. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 теж прийняли спадщину у встановлений законом строк. Вважає, що за заповітом ОСОБА_6 та ОСОБА_3 спадкують 3/4 частини квартири (по 3/8 частини кожному, так як частки у спадщині є рівними), та 1/4 частину - спадкує позивач як обов`язкову частку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер. Після його смерті відкрилася спадщина. Спадкова справа заведена у Нововолинській державній нотаріальній конторі.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки, ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , хоча не оформив спадкові права, тому право на спадкування 3/8 частин у квартирі, що знаходиться АДРЕСА_1 , мають його спадкоємці.

ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка. 20 липня 2020 року державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак О.І. було видано свідоцтво про право на спадщину, реєстровий номер 1-380, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових права на нерухоме майно 37398747.

Вказує, що він як спадкоємець померлого, отримав дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом від 25 травня 2010 року. Однак спадкових прав оформити не може, у зв`язку з тим, що йому не відомо, де знаходиться один із правовстановлюючих документів на квартиру, а саме свідоцтво про право власності на квартиру від 11 листопада 1993 року. Житлово-комунальне об`єднання Нововолинської міської ради 07 вересня 2020 року повідомило, що дублікат свідоцтва про право власності видати неможливо, оскільки дублікат видається за заявою усіх співвласників. Оскільки співвласники померли, тому отримати дублікат немає можливості.

У зв`язку із вищевикладеним та у відповідності до ст. 392 ЦК України, просить визнати за ним право власності на одну четверту частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позові.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги визнала, не заперечила щодо задоволення позову. Пояснила, що ОСОБА_4 заповів належне йому майно їй та її покійному чоловіку, оскільки вони здійснював за ним догляд. Вважає таке рішення спадкодавця правильним та справедливим.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7,8).

Квартира АДРЕСА_2 належала на праві приватної власності батьку позивача ОСОБА_4 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с.12), копією свідоцтва про право на спадщину за законом №3-1386 від 25 травня 2010 року, виданого Нововолинською державною нотаріальною конторою (а.с.13), витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.14).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Як вбачається з інформаційної довідки із Спадкового реєстру (а.с.11) та копії заповіту від 18.02.2009 (а.с.81) ОСОБА_4 та його дружиною ОСОБА_5 18 лютого 2009 року було складено заповіт подружжя, посвідчений державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори, згідно з яким, заповіли належне їм на праві спільної сумісної власності все майно ОСОБА_3 , ОСОБА_6 .

У відповідності до ст 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статтею 1241 ЦК України передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок отриманого професійного захворювання і під час повторного огляду, що був здійснений 13 червня 2017 року інвалідність йому встановлена довічно (а.с.9-10).

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними – ст. 1267 ЦК України.

Оскільки на день смерті ОСОБА_4 його син ОСОБА_1 був непрацездатним, тому, у відповідності до норм ст.1241 ЦК України, має право на обов`язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті батька, що в даному випадку становить 1/4 (одна четверта) від спадкового майна, тобто половина від Ѕ частини спадщини за законом.

У відповідності до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Нововолинського міського нотаріального округу Ушакової Ю.А. із заявою про прийняття спадщини у встановлений строк.

Як вбачається з листа-повідомлення приватного нотаріуса Нововолинського нотаріального округу Волинської області Ушакової Ю.А. від 28 лютого 2018 року (а.с.17), позивачу було роз`яснено, що оформити спадкові права після смерті ОСОБА_4 неможливо через відсутність у спадкодавця ОСОБА_1 правовстановлюючих документів.

Оглянувши копію спадкової справи №29/2017 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с.68-89), встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 спадкують за заповітом 3/4 частини квартири (по 3/8 частини кожному, так як частки у спадщині є рівними), та 1/4 частину - спадкує позивач як обов`язкову частку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер (а.с.96), після його смерті відкрилася спадщина, що підтверджується копією спадкової справи №85/2020 (а.с.90-172), заведеної у Нововолинській державній нотаріальній конторі.

У відповідності до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_6 прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 , хоча не оформив спадкові права, тому право на спадкування 3/8 частин у квартирі, що знаходиться АДРЕСА_1 , мають його спадкоємці.

ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка. 20 липня 2020 року державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори Бобак О.І. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий номер 1-380, номер запису про право власності у Державному реєстрі речових права на нерухоме майно 37398747 (а.с.168,169).

Позивач як спадкоємець померлого ОСОБА_4 отримав дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с.13).

Однак позивач позбавлений можливості отримати дублікат свідоцтва про право власності на квартиру від 11.11.1993 року, що вбачається з відповіді на його звернення Житлово-кумонального об`єднанння Нововолинської міської ради від 07.09.2020 (а.с.18).

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи зазначені фактичні обставини справи та норми закону, якими врегульовані між сторонами, беручи до уваги, що позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права щодо обов`язкової частки спадкування у зв`язку із відсутністю у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, та визнає за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати по справі за клопотанням позивача суд залишає за ним.

Керуючись ст.ст. ст. 12, ст. 13, ст. 141, ст. 263, ст. 264 ЦПК України, ст.ст. 392, 1223, 1241, 1268, 1270 ЦК України,- суд

ухвалив:

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/4 (одну четверту) частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судовий збір залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Нововолинський міський суд Волинської області до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення виготовлено 25 серпня 2021 року.

Головуючий підпис О.Р. Ференс-Піжук