Рішення № 99392630, 25.08.2021, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 630/162/21

Провадження № 2/630/180/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Малихіна О.О.

за участю секретаря Медведєвої Я.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Люботин Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 630/162/21 (провадження № 2/630/180/21) за позовною заявою ОСОБА_1 до Люботинської міської ради Харківської області, в якій з урахуванням змін до предмету позову від 03 серпня 2021 року, просив:

Встановити факт того, що він, ОСОБА_1 , з 01 січня 2013 року і по 06 березня 2018 року проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Встановити факт того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухилявся від виконання обов`язку щодо утримання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. «А1-1» загальною площею 48,50 кв.м, в тому числі житловою площею 40,60 кв.м, з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Визнати за ним, ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,0661 га, кадастровий № 6311200000:32:027:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявленого позову позивач ОСОБА_1 вказував, за адресою: АДРЕСА_1 , розташований житловий будинок літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1-1», загальною площею 48,50 кв.м., житловою площею 40,60 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,0661 га, кадастровий номер 6311200000:32:027:0002, які належали на праві приватної власності ОСОБА_2 . Так, в період з 2012 року позивач ОСОБА_1 , будучи сусідом, допомагав ОСОБА_2 по господарству, піклувався про неї, оскільки ОСОБА_2 була людиною похилого віку, а її єдиний син ОСОБА_3 не турбувався ні про житловий будинок, ні про свою маму в тому числі, а лише зловживав спиртними напоями. Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , померла, внаслідок чого відкрилася спадщина у виді вказаних житлового будинку та земельної ділянки. Єдиною близькою людиною на час відкриття спадщини для спадкодавця ОСОБА_2 був позивач ОСОБА_1 , тому він і здійснив поховання за власний рахунок. Син спадкодавця ОСОБА_3 не приймав участі а ні в утриманні спадкодавця за її життя, а ні участі в похованні померлої. Тому необхідно вважати, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , як спадкоємець четвертої черги, оскільки проживав із спадкодавцем більше п`яти років однією сім`єю до моменту її смерті. Син спадкодавця ОСОБА_3 до нотаріальної контри із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не звертався та спадщину не оформлював. Крім того, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто до моменту закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини після смерті його матері ОСОБА_2 , а тому не зрозуміло чи зміг би він скористатися своїми спадковими правами в повній мірі. Таким чином ОСОБА_1 був змушений звернутися з даним позовом до суду з метою оформлення своїх спадкових прав на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , так як в нотаріальному порядку він не має можливості довести ті обставини, що проживав із спадкодавцем однією сім`єю протягом п`яти років до моменту її смерті, а отже що він є спадкоємцем четвертої черги на спадкування.

Люботинська міська рада Харківської області до суду подала заяву, в якій просить проводити розгляд справи без участі її представника за наявними доказами згідно чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. В усній промові позивач ОСОБА_1 посилався на обставини, викладені в позові, та окремо акцентував увагу на тому, що син спадкодавця - ОСОБА_3 спадщину після смерті матері не приймав, а лише він є єдиним спадкоємцем, що прийняв спадщину.

В судовому засіданні, вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , дослідивши наявні в справі докази, суд встановив наступне.

Спірними є житловий будинок літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1-1», загальною площею 48,50 кв.м., житловою площею 40,60 кв.м., та земельна ділянка, площею 0,0661 га, кадастровий номер 6311200000:32:027:0002, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Так, відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 30 липня 1965 року нотаріусом Люботинської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1964, та зареєстрованого в Люботинському БТІ 04 серпня 1965 року в реєстровій книзі №34 за реєстровим номером 3834, ОСОБА_6 придбала житловий будинок, що був розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується довідкою КП «Люботинське АПБ» Люботинської міської ради Харківської області №65/01-29 від 22 березня 2021 року.

Як вбачається із копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1 , що було видане 05 листопада 1960 року ОСОБА_6 уклала шлюб та змінила свої прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_6 ».

Також відповідно до акту про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння від 15 листопада 1991 року, затвердженого виконавчим комітетом Люботинської міської ради Харківської області 14 січня 1992 року ОСОБА_2 прибудувала в 1980 році до належного їй житлового будинку прибудову літ. «А1-1», площею 22,30 кв.м. та ввела її до експлуатації.

Станом на 1980 рік питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п`яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Таким чином, з моменту завершення будівництва прибудови літ. «А1-1» до житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 набула статусу власника вказаної прибудови та вона набула право в межах, установлених законом, володіння, користування й розпорядження цим майном.

Також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ХР № 114056, виданого 21 липня 2003 року Люботинською міською радою Харківської області земельна ділянка площею 0,0661 га, кадастровий номер 6311200000:32:027:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ..

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області 06 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Тому з ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_2 , яка складається із житлового будинку літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1-1», загальною площею 48,50 кв.м., житловою площею 40,60 кв.м., та земельної ділянки, площею 0,0661 га, кадастровий номер 6311200000:32:027:0002, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Також відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Так, допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 пояснив, що проживає по сусідству із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а тому добре їх знає. У ОСОБА_2 був син ОСОБА_3 , який часто хворів, а тому ОСОБА_2 постійно зверталася за допомогою до ОСОБА_1 .. Крім того, ОСОБА_2 просила позивача здійснити поховання у разі її смерті та в подальшому наглядати за її сином, так як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали один проти одного. Тому ОСОБА_1 постійно допомагав ОСОБА_2 в побуті та в господарстві.

Як вбачається із договору-замовлення на організацію та проведення поховання №102 від 06 березня 2018 року ОСОБА_1 здійснив за власний рахунок поховання ОСОБА_2 , крім того відповідно до договору-замовлення на організацію та проведення поховання №318 від 30 серпня 2018 року ОСОБА_1 здійснив також поховання ОСОБА_3 за власний кошт.

Щодо успадкування ОСОБА_3 після смерті своєї матері ОСОБА_2 спадкового майна, то допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 повідомила суду про те, що проживає поряд із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто є їхньою сусідкою. Свідок відзначила, що ОСОБА_2 часто хворіла, а її син ОСОБА_3 зловживав спиртними напоями, тому їм постійно допомагав ОСОБА_1 , а саме купував продукти, привозив до хворої лікаря, допомагав по господарству, позивач навіть давав інколи гроші ОСОБА_3 за зроблену ним роботу по господарству. ОСОБА_1 багато років доглядав за ОСОБА_2 і здійснив її поховання після її смерті. У ОСОБА_1 був вільний доступ до домоволодіння ОСОБА_2 , оскільки він мав свої ключі від її будинку. В свою чергу ОСОБА_3 не працював, своїй матері ОСОБА_2 він не допомагав, а проживав за рахунок її пенсії. Тому ОСОБА_2 постійно скаржилася на сина, що він нічого не робить по господарству, а тільки пиячить.

Таким чином у суду не виникає сумнівів з приводу того, що ОСОБА_3 від обов`язку щодо утримання своєї матері ОСОБА_2 самоусунувся, так як не приймав участі у догляді за нею, та не здійснив жодних дій щодо поховання спадкодавця.

Згідно із повідомленням Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) №2632/02-14 від 27 червня 2019 року після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 до нотаріальної контори в шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини або про відмову від прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не заводилась, свідоцтва про право на спадщину за період з 2018 по 2021 рік нікому не видавались.

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 як спадкоємець за законом у належний спосіб прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 у виді житлового будинку літ. «А-1», з прибудовою літ. «А1-1», загальною площею 48,50 кв.м., житловою площею 40,60 кв.м., та земельної ділянки, площею 0,0661 га, кадастровий номер 6311200000:32:027:0002, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Суд задовольняє позов повністю та визнає за позивачем ОСОБА_1 право власності на вказані житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1264, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 10-13, 77, 206, 263, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт, що ОСОБА_1 в період з 01 січня 2013 року і по 06 березня 2018 року проживав однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , ухилявся від виконання обов`язку щодо утримання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. А-1 з прибудовою літ. «А1-1» загальною площею 48,50 кв.м, в тому числі житловою площею 40,60 кв.м, з надвірними будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0661 га, кадастровий № 6311200000:32:027:0002, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний № НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Відповідач - Люботинська міська рада Харківської області, код ЄДРПОУ 04058717, адреса місцезнаходження: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська, 26.

Повне судове рішення складено 03 вересня 2021 року.

Суддя О. О. Малихін