Вирок № 99392619, 06.09.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/4548/21

Номер провадження 1-кп/629/381/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Ткаченко О.А.,

за участю секретаря Авраменко О.С.,

прокурора Петренка Ю.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Цувіної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12021221110000296 від 02.07.2021, яке надійшло з Лозівської місцевої прокуратури Харківської області 20.08.2021, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Копані, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, військовозобов`язаного, не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.03.2021 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.186 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, -

встановив:

26.06.2021, близько 13-00 год., ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу таємно викрав фотоапарат «Nicon Coolpix L810», вартістю 866,66 грн., який знаходився на тумбочці біля кімнати №35. З місця злочину зник, викраденим розпорядився, чим спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 на вказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, підтвердив, що вчинив інкримінований йому злочин при вищезазначених обставинах, у вчиненому щиро розкаявся та в судовому засіданні дав показання, що дійсно він проживає за адресою АДРЕСА_1 , 26.06.2021, близько 13-00 год., він вживав алкоголь з сусідом – сином потерпілої, який в його присутності переглядав фотоапарат «Nicon Coolpix L810» разом з ним, потім сусід сп`янів та пішов відпочивати, а він взяв цей фотоапарат та пішов і заклав його до ломбарду за 260 грн., які витратив на власні потреби, після чого, через декілька днів приїхала потерпіла ОСОБА_2 та виявила, що її фотоапарат зник і заявила про це до поліції, після чого він зізнався у вчиненій крадіжці. Намагався викупити фотоапарат, декілька разів відтерміновував сплату, але грошей не зібрав і фотоапарат не викупив.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України, заявила цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 заподіяних майнової шкоди в сумі 866,66 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Враховуючи зізнавальні показання обвинуваченого ОСОБА_1 , а також те, що іншими учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, учасники судового провадження розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують особу обвинуваченого матеріалів, що підтверджують судові витрати по справі та місцезнаходження речових доказів.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення, ступінь здійснення злочинного наміру та послідовність дій обвинуваченого ОСОБА_1 свідчать про спрямованість умислу на незаконне та безоплатне вилучення чужого майна поза волею власника, вчинене повторно. При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, що відповідно до ч.4 ст.12 КК України він вчинив злочин, що відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, вчинив новий злочин проти власності в період іспитового строку за попереднім вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.03.2021, що свідчить про відсутність позитивних змін в його особистості і не готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, на момент вчинення злочину не займався суспільно-корисною працею, а отже вчинив умисний корисливий злочин з метою власного збагачення, не працює, на обліку в центрі зайнятості як безробітний не перебуває, не одружений, за місцем проживання характеризується формально задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, військовозобов`язаний, згідно висновку, викладеного в досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 , ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як дуже високий, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як високий, ризик шкоди життю і здоров`ю оцінюється як низький, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого і його відношення до вчиненого, обставин вчинення злочину, з врахуванням принципу справедливості, суд приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи, оскільки саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 в період іспитового строку вчинив новий злочин, суд призначає покарання за даним вироком відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, приєднавши частково невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.03.2021.

Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 ст.69,69-1,75 КК України, суд не вбачає.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з 06.09.2021 року.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати на залучення експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру для проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/15466-ТВ від 14.07.2021 в сумі 686,48 грн.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 на її користь майнової шкоди в сумі 866,66 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1,5,7 ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння; цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.

Судовим розглядом доведено, що вчиненим кримінальним правопорушенням обвинувачений ОСОБА_1 спричинив майнову шкоду потерпілій ОСОБА_2 у обсязі, зазначеному у цивільному позові, що документально підтверджується відповідними письмовими доказами, які суд визнає належними доказами, підтверджуючими розмір заподіяної позивачу майнової шкоди, у зв`язку з чим цивільний позов потерпілої про стягнення на її користь заподіяної майнової шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Положеннями ст.23 ЦК України передбачене право особи на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав. Відповідно до Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 року (з наступними доповненнями та змінами) моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб.

При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди, суд, визначаючи розмір її відшкодування, поряд з характером і обсягом моральних страждань, які зазнала потерпіла ОСОБА_2 в результаті вчинення злочину та враховуючи позицію обвинуваченого та його захисника, виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості, і задовольняє позов в цій частині частково в сумі 1500 грн.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України – коробку з-під цифрового фотоапарату «Nicon Coolpix L810», яка згідно розписки передана на зберігання потерпілій – повернути потерпілій ОСОБА_2 , копію договору про надання кредиту та застави ДОНО 141002921 від 26.06.2021 року на ім`я ОСОБА_1 - залишити в матеріалах справи.

Керуючись ст.100,124,370,373,374 КПК України, суд, -

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до новопризначеного покарання, суд частково приєднує невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.03.2021 у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі і остаточно визначає ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Обрати у відношенні ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою взявши останнього під варту в залі суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 06.09.2021.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/121-21/15466-ТВ від 14.07.2021 в сумі 686,48 грн., перерахувавши їх на р/рUA048999980313050115000020649, код класифікації доходів бюджету 24060300, код ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), отримувач платежу ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження.

Речові докази – коробку з-під цифрового фотоапарату «Nicon Coolpix L810» – повернути потерпілій ОСОБА_2 , копію договору про надання кредиту та застави ДОНО 141002921 від 26.06.2021 року на ім`я ОСОБА_1 - залишити в матеріалах справи.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 866,66 грн., моральної шкоди 1500 грн., в іншій частині позову відмовити.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя О.А.Ткаченко