Ухвала суду № 99391697, 02.09.2021, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/6129/21

провадження № 1-кс/405/2819/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2021 м. Кропивницький

Слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Майданніков О.І., при секретарі Волошиній І.С., за участю прокурора Васильків І., підозрюваної ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Охріменка В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області капітана поліції Гінцар Анастасії Олександрівни, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021120000000233 від 01.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу – тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, уродженки м.Світловодськ Кіровоградської області, заміжньої, яка утриманців не має, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

встановив:

слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.09.2021 близько 04 год. 00 хв., керуючи легковим автомобілем «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить їй на праві приватної власності, здійснювала рух по рівній прямій горизонтальній ділянці проїзної частини вулиці Героїв України зі сторони вулиці Гоголя в напрямку вулиці Паркова в місті Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області та здійснювала перевезення пасажирів, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

Під час руху, ОСОБА_1 , грубо порушуючи вимоги п.п. 1.2, 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України, згідно яких: (п. 1.2. В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів; п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху), нехтуючи елементарними правилами безпеки дороджнього руху та всупереч вимог п.п. 12.1, 12.4 та 12.9 «б» ПДР (п. 12.1 Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; 12.4 У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.; п. 12.9 (б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4), рухалась в населеному пункті зі швидкістю близько 80-90 км/год., чим перевищила максимально дозволену швидкість руху в населеному пункті та безпечну швидкість при русі в темну пору доби.

Через свідоме перевищення нею дозволеної швидкості руху у межах населеного пункту та в умовах недостатньої видимості, які обумовлювалися темною порою доби, ОСОБА_1 , позбавила себе можливості вірно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати транспортним засобом, щоб мати можливість постійно контролювати напрямок його руху та не створювати небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, допустила виїзд керованого нею автомобіля за межі проїзної частини (вправо по напрямку свого руху) з подальшими виїздом на тротуар, де біля будинку № 29 по вулиці Героїв України в місті Світловодськ Кіровоградської області відбувся наїзд на пішохода ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась по тротуару в попутному з автомобілем напрямку, чим грубо порушила вимоги п.п. 1.10, 10.1 ПДР України, а саме:

п.1.10. Тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном;

п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

У результаті отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень:

- пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ввід отриманих тілесних ушкоджень померла в Світловодській ЦРЛ Кіровоградської області.

- пасажири автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження та були доставлені до лікарні.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

01.09.2021 о 14 год. 59 хв. за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України. Час фактичного затримання 01.09.2021 о 12 год. 30 хв.

01.09.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, повідомлено про підозру:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженку міста Світловодськ Кіровоградської області, українку, громадянку України, заміжня, на утриманні нікого не маючу, не працюючу зареєстровану та проживаючу: АДРЕСА_1 , раніше не судиму.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчинені кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування кримінального провадження доказами, а саме:

- протоколом огляду місця ДТП від 01.09.2021, де зафіксовано місце виїзду автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 за межі дороги, місце наїзду на пішохода, яке знаходиться на тротуарі, місце наїзду на нерухому перешкоду, під час огляду місця події також зафіксовано механічні пошкодження транспортного засобу, який приймав участь у ДТП, а також стан дорожніх та погодних умов;

- протоколом огляду місця події від 01.09.2021 в ході якого в Світловодській ЦРЛ Кіровоградської області оглянуто труп пішохода ОСОБА_6

- показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (пасажирів автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_1 ), які пояснили, що на момент ДТП ОСОБА_1 керувала вказаним транспортним засобом, під час руху остання в межах насаленого пункту рухалась зі швидкістю 80-90 км/год. та у керування ніхто із пасажирів не втручався.

- речовим доказом: автомобілем «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому в ході огляду місця події зафіксовані пошкодження в результаті виїзду за межі проїзної частини, наїзду на пішохода та на нерухомі перешкоди.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 р., означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до закону України про кримінальну відповідальність, згідно ст. 12, відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення, якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням спеціального права.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Кавала проти Туреччини" вказував, що « ..не потрібно, щоб особі, яку затримали, в кінцевому рахунку було пред`явлено обвинувачення або представлено перед судом. Метою затримання є подальше розслідування кримінальної справи шляхом підтвердження або зняття підозр, які є підставою для затримання. Таким чином, факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування.

Разом із тим, "обґрунтованість" підозри, на якій засновується арешт, є важливою частиною гарантії, встановленої у п. 1 (с) ст. 5. Слова "обґрунтована підозра" означають наявність фактів чи відомостей, які б задовольняли об`єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення.»

Враховуючи, що під час досудового розслідування зібрано достатньо письмових доказів, які вказують на можливе вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення, оголошена останній 01.09.2021 підозра є обґрунтованою.

Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК Кодексу.

Запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 підлягає в обранні з урахуванням особи підозрюваної, соціального та сімейного стану який не став перешкодою до вчинення тяжкого злочину, який набув значного суспільного резонансу та порушив життя цілої родини та насамперед обставин і характеру вчиненого злочину, зокрема невідворотного наслідку яким є смерть людини, що неможливо усунути чи відшкодувати.

З урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваної досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків передбачених:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду шляхом залишення, маючи при цьому, з урахуванням відсутності стійких соціальних зв`язків, всі можливості та засоби, постійного місця проживання в т.ч. здійснення виїзду за межі території України. Крім того, встановлено, що близькі родичі підозрюваної ОСОБА_1 проживають за межами України: батько (Російська Федерація), мати (Республіка Польща).

- п.3 ч. 1 ст.177 КПК України – усвідомлюючи тяжкість покарання та вагомості доказів обґрунтованості підозри, може незаконно впливати на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які перебували в момент пригоди в одному автомобілі та підтримують з нею дружні відносини.

Проведенням всіх необхідних процесуальних дій насамперед експертних досліджень, висновки яких є джерелом доказів можливо встановити необхідні об`єктивні дані щодо самих подій 01.09.2021 та обставин вчинення злочину, ролі та ступеню вини підозрюваної у його вчиненні, чим забезпечити виконання одних з основних завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного і неупередженого розслідування та судового розгляду.

За таких обставин, зазначені в клопотанні, ризики є належно обґрунтованими.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, останній необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Можливість настання наведених ризиків прямо залежить від застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешту чи застава.

Так, більш м`які запобіжні заходи, не пов`язані із перебуванням у місцях несвободи, тобто перебування ОСОБА_1 під домашнім арештом, з урахуванням наявності вищезазначених ризиків, не стане на перешкоді до вчинення підозрюваною дій, які будуть сприяти уникненню від відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Вказане унеможливить постійний цілодобовий контроль, з боку органу досудового розслідування ГУНП в Кіровоградській області, який здійснює досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, за виконанням підозрюваною передбачених ст. 194 КПК України, обов`язків.

Крім того, більш м`які запобіжні заходи неможливо застосувати з підстав, того, що ОСОБА_1 не має офіційного та постійного джерела доходів, останні не відповідають як тяжкості вчиненого злочину, наслідком якого є смерть потерпілої ОСОБА_6 у якої на утриманні знаходилось 3 малолітніх дітей, тоді як відповідно до ст. 27 Конституції України держава гарантує, що людина, її життя та здоров`я, честь і гідність, особиста недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя; обов`язок держави - захищати життя людини, в тому числі і засобами кримінально-правової репресії, збитки потерпілому не відшкодовано, вчинив злочин, який відноситься до категорії тяжких.

Одночасно із вказаним слід звернути увагу на обставини вчинення злочину. Так підозрювана усвідомлено перевищуючи швидкості руху в межах населеного пункту допущено злочинну самовпевненість та її вина полягає у тому, що вона розраховувала на відвернення можливих суспільно небезпечних наслідків легковажно і допускала їх настання, переоцінював свої сили та інші обставини, які здатні відвернути наслідки, і, водночас, недооцінювала небезпеку. На відміну від умислу, коли винний байдуже ставиться до наслідків, не розраховує на жодні конкретні обставини, які сприятимуть їх відверненню, за необережності особа припускає, що суспільно небезпечні наслідки не настануть. Так, перевищуючи в даній дорожній обстановці швидкість руху, ОСОБА_1 розраховувала на те, що її досвід водіння дозволить вчасно зупинитися при виникненні небезпеки, або ж на те, що інші учасники руху звільнять дорогу. Проте такий розрахунок є легковажним, недостатнім для відвернення наслідків. Тобто, особа не виявила належної концентрації інтелекту і волі, щоб врахувати обстановку, залучити необхідні ресурси, сили, засоби для відвернення наслідків.

Поряд з цим, застосування щодо підозрюваної такого запобіжного заходу як особиста порука неможливо, у зв`язку із не встановленням осіб, які заслуговують на особливу довіру та яким можливо передати на поруки підозрювану, а застування особистого зобов`язання з вищезазначених підстав не забезпечить дієвого контролю за підозрюваною.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України розмір застави може не визначається у кримінальному провадженні щодо злочину, яким спричинено загибель потерпілого.

П. п. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, а саме: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігати вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен хто заарештовано або затримано згідно з положеннями п.п. «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження.

ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення ( рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, « Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року.)

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Вищезазначені обставини зокрема наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України та неможливість застосувати більш м`які запобіжні заходи з урахуванням тяжкості злочину, обставин його вчинення та наслідків, а також особи підозрюваної є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вказав на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість їх запобігання в разі застосування менш суворого запобіжного заходу.

Захисник в судовому засіданні щодо задоволення клопотання заперечував, вказав на відсутність ризиків, про які вказують слідчий, вказав на можливість застосування менш суворого запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Крім того, звертає увагу суду, що в автомобілі лопнуло колесо, з чоловіком підозрювана спілкується. Стосовно батьків не вірна інформація зазначено прокурором. Коли підозрюваній було 5 років, батьки розвелись, її виховувала бабуся, батьки лише забезпечували матеріально. Під час ДТП підозрювана отримала перелом, наявні порізи, закрита черепно-мозкова травма.

Підозрювана підтримала позицію захисника, просила пробачення у родичів загиблої, зазначила, що щиро кається. Вказує, що потерпілу не бачила, до неї халатно відносилися в лікарні, та додатково вказала, вона хотіла об`їхати їжака, лопнуло колесо і автомобіль викинуло з дороги. Має намір відшкодувати потерпілій стороні збитки.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної та її захисника, слідчий суддя дійшов висновку щодо задоволення клопотання слідчого з наступних підстав.

Встановлено, що в провадженні слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Кіровоградській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021120000000233 від 01.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

01.09.2021 о 14:59 год. ОСОБА_1 затримано на підставі ст. 208 КПК України та цього ж дня ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

За практикою ЄСПЛ розумна підозра у вчиненні кримінального правопорушення, про яку йдеться у статті 5 (підпункт «с» пункту 1) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Також ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, відповідно обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри підтверджуються доданими до клопотання матеріалами, а саме:

- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_1 , (а.с. 20-21);

- протоколом огляду місця події від 01.09.2021 в ході якого в Світловодській ЦРЛ Кіровоградської області оглянуто труп пішохода ОСОБА_6 (а.с. 11-14);

- показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (пасажирів автомобіля «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_1 ), які пояснили, що на момент ДТП ОСОБА_1 керувала вказаним транспортним засобом, під час руху остання в межах насаленого пункту рухалась зі швидкістю 80-90 км/год. та у керування ніхто із пасажирів не втручався (а.с.28-31);

- постановою про визнання та приєднання до кримінального провадження речових доказвів: автомобілем «Mazda 6» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому в ході огляду місця події зафіксовані пошкодження в результаті виїзду за межі проїзної частини, наїзду на пішохода та на нерухомі перешкоди.

Рівень обґрунтованості, доведеності підозри (обвинувачення) має корелюватися зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають (можуть бути пов`язані) із прийняття відповідного процесуального рішення (вчинення процесуальної дії): чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. При цьому стандарти доказування (переконання) поступово зростають з перебігом ефективного розслідування та потребують більш глибокого обґрунтування, що повного мірою узгоджується із об`єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.

Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, яке відповідно до закону України про кримінальну відповідальність, згідно ст. 12, відноситься до категорії тяжких злочинів за вчинення, якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням спеціального права.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, що свідчить про те, що остання може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду. Про наявність вказаного ризику свідчить і те, що у ОСОБА_1 фактично відсутні стійки соціальні зв`язки, близькі родичі підозрюваної проживають за межами України: батько (Російська Федерація), мати (Республіка Польща), що вказує на можливість здійснення виїзду за межі території України.

- п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість впливати на свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у кримінальному провадження, які перебували в момент пригоди в одному автомобілі та підтримують з нею дружні відносини, які у згідно із принципом безпосереднього дослідження доказів у кримінальному провадженні – повинні допитуватись безпосередньо в суді.

Під час вирішення про достатній та необхідний запобіжний захід, що може забезпечити належну процесуальну поведінку та запобігти встановленим ризикам, слідчий суддя враховує, що: ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, тяжкість покарання, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, офіційно не працює, відсутні стійки соціальні зв`язків, всі можливості здійснення виїзду за межі території України до родичів (батька, мати), вік, відсутність утриманців.

При вирішенні клопотання суд враховує, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголошено на тому, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.

Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов`язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості підозри та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв`язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу є неможливим. Запобіжний захід, який просив застосувати до ОСОБА_1 її захисник у виді домашнього арешту не відповідає встановленим фактичним обставинам справи (суворість можливого покарання, наявність встановлених ризиків) та не може бути застосований до неї, оскільки в судовому засіданні прокурором доведено про неможливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваного в разі застосування іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім цього, стороною захисту наголошувалось на тому, що підозрювана хворіла анорексією, але на даний час є здоровою людиною, має соціальні зв`язки, проживає з чоловіком, підозрювана також отримала тілесні ушкодження відносно до діагнозу ЗУМТ перелом правої таранної кістки, але доказів того, що медична допомога, яку він потребує, не може надаватись в умовах ізоляції від суспільства (в слідчому ізоляторі) не надано.

Наявність встановлених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, за місцем реєстрації АДРЕСА_1 , характеризується задовільно, за даною адресою проживає більше 8,5 років. Проте, слідчим суддею також враховується визнання вини, тому вважаю про існування виключного випадку та необхідність встановлення розміру застави в більшому розмірі ніж передбачає гранична межа застави за даний вид кримінального правопорушення - 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме у розмірі 150 /ста п`ятдесяти/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340500 гривень, яка на переконання слідчого судді в повній мірі може забезпечити належну поведінку підозрюваної.

Керуючись ст. 9, 176-178, 183, 196-197, 205, 369-372 КПК України,

постановив:

клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід – тримання під вартою строком на 60 днів, тобто з 12 год. 30 хв. 01.09.2021 до 12 год. 30 хв. 30.10.2021.

В іншій частині клопотання відмовити.

Визначити розмір застави у розмірі 150 /сто п`ятдесят/ прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 340500 гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA458201720355279001000002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №12021120000000233 від 01.09.2021.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 , в строк до 30.10.2021 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатись з місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого або суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування як особисто так і через третіх осіб зі свідками, іншими підозрюваними у кримінальному провадженні за винятком участі в слідчих діях та в суді;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Строк дії ухвали визначити до 12 год. 30 хв. 30.10.2021.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Олексій Іванович Майданніков