Вирок № 99391464, 06.09.2021, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1737/21

Провадження № 1-кп/352/273/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2021 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021096250000064 від 25.06.2021 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого АДРЕСА_1 та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, не працюючого, з повною загальною середньою освітою, одруженого, раніше судимого: 31.08.2020 Монастирським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн.; 04.02.2021 Тисменицьким ВП №1 ГУНП в Івано-Франківській області скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.296, ч.1 ст. 162 КК України на розгляд в Тисменицький районний суд,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 умисне легке тілесне ушкодження за наступних обставин.

25.06.2021 ОСОБА_2 разом із своїми знайомими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знаходилась по місцю свого проживання, а саме на території подвір`я за адресою АДРЕСА_3 .

Того ж дня, близько 19.00 год., на територію вказаного подвір`я прийшов чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , між якими за час спільного проживання склалися неприязні відносини.

В цей час ОСОБА_1 , на ґрунті довготривалих неприязних відносин, які виникли між ним та його дружиною ОСОБА_2 , розпочав словесну суперечку з останньою.

У ході словесної суперечки у ОСОБА_1 , виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки щодо здоров`я потерпілої, бажаючи їх настання, на ґрунті особистих неприязних відносин, підійшов до ОСОБА_2 , зловив її за руки та почав стискати, після чого наніс їй два удари кулаком в ділянку голови, внаслідок чого потерпіла втратила рівновагу та впала на землю.

Не зупинившись на цьому, реалізовуючи свій злочинний намір щодо нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_1 продовжив наносити удари руками та ногами по всіх відкритих ділянках тіла ОСОБА_2 .

В результаті протиправних дій, ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: синців в ділянках голови, обох рук, садна в ділянках обох рук, правої ноги, які відповідно до висновку експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень.

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 заподіяв умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст.12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 є кримінальним проступком.

Частиною 1 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

Суд зазначає, що прокурор Гринів М.М. звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також до обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_1 , складена у присутності захисника, щодо добровільності беззаперечного визнання своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

До обвинувального акту надана і письмова заява потерпілої ОСОБА_2 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч.2 ст.302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе розглянути обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч.2 ст.381 КПК України.

Оцінивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку доведена поза розумним сумнівом, а його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 125 КК України, як умисне спричинення легкого тілесного ушкодження.

При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема ст.65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення є кримінальним проступком, ОСОБА_1 раніше судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, відповідно до довідок за №1634 від 29.06.2021 року та за №5533 від 30.06.2021 року на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, не працює, одружений.

Обставиною, що пом`якшує покарання відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 ст. 67 КК України, є вчинення злочину щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення обвинуваченому серед альтернативних видів покарань, передбачених санкцією ч.1 ст.125 КК України, покарання у виді громадських робіт у межах, установлених санкцією даної норми, яке в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігатиме вчиненню обвинуваченим та іншими особами нових кримінальних правопорушень. При цьому суд враховує те, що обвинувачений раніше судимий, не працює, а відтак у нього відсутні джерела, з яких може бути сплачений штраф, то призначення покарання у виді громадських робіт призведе до досягнення мети покарання.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Запобіжний захід ОСОБА_1 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.

Речові докази, питання по яких суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, відсутні.

Витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 368-371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Д.В. Гриньків