Вирок № 99390364, 06.09.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1790/20

Номер провадження 1-кп/213/67/21

В И Р О К

Іменем України

06 вересня 2021 року м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Нестеренка О.М.

секретар судового засідання – Стаматова А.В.

за участю прокурора - Безсмольного М.С.,

захисника - адвоката Романенко О.С.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

потерпілої – ОСОБА_2 , її представника - адвоката Ямкового В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020040740000044 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився у м. Іркутськ Російської Федерації, громадянина України, освіта професійно-технічна, не одруженого, неповнолітніх дітей не маючого, пенсіонера, працюючого газоелектрозварювальником в ТОВ «Южстальмонтаж», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16 листопада 2019 року, приблизно о 18:00 годині, перебуваючи в приміщенні літньої кухні, що розташована на території домоволодіння АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, зі значною силою штовхнув потерпілу ОСОБА_2 , від чого вона впала на підлогу на сідниці спиною до вхідних дверей. В той час, ОСОБА_1 , вибігаючи з приміщення літньої кухні, діючи необережно, не передбачаючи можливості в результаті своїх дій заподіяння тілесних ушкоджень, хоча повинен був і міг їх передбачити, наступив взутою ногою на праву ногу потерпілої ОСОБА_2 , яка лежала на підлозі, чим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця правої гомілки, закритого перелому нижньої третини великогомілкової кістки, уламковий перелом заднього краю великогомілкової кістки, перелом зовнішньої щиколотки зі зміщенням, підвивих стопи праворуч, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №203 від 20.02.2020 відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я, більше 21 доби, відповідно п.2.2.2. «Правил судово-медичного визначення степеню тяжкості тілесних ушкоджень» затвердженого наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину не визнав повністю, пояснивши суду, що в листопаді 2019 року, за адресою АДРЕСА_2 , номер будинку не пам`ятає, потерпілу не чіпав, це все її видумки, потерпілої не було в кімнаті.

Додатково пояснив, що мешкає з ОСОБА_3 десять років, дня за 3-4 до цього випадку, до 16-го числа, вони посварилися і три дні не спілкувались.

Стосовно подій 16.11.2019 пояснив, що прийшов приблизно о 18:00 год., на початку сьомої, до ОСОБА_4 , яка запропонувала йому пройти. У неї була ОСОБА_5 , яка сказала, що прийшла до ОСОБА_6 після кафе, щоб разом пом`янути її батька, і вони три рази випили, пом`янувши батька потерпілої. На його запитання до ОСОБА_7 , чи вони ще в сварці, ОСОБА_8 сказала, що ні, і вона буде йти до нього. Через деякий час ОСОБА_9 сказала, що хоче до вбиральні, а ОСОБА_10 наказала йому відвести її, та приглянути за нею, тому він провів ОСОБА_11 на вулицю. Коли повернувся додому, вони з ОСОБА_6 ще випили, і він сказав, що треба збиратись. Але ОСОБА_12 сказала, що ОСОБА_2 вона одну не залишить, тому він може уходити сам, що його розлютило, і він схопив співмешканку за волосся та почав з нею сваритись, тягав за волосся хвилини 2-3, не більше, так вийшло, що він ОСОБА_13 вдарив об стіну та стіл. ОСОБА_14 в цей момент в кімнаті не було. ОСОБА_8 почала кричати ОСОБА_15 , щоб та викликала поліцію. Коли він виходив із будинку, ОСОБА_16 стояла з телефоном у руках, і при цьому говорила, що викликає поліцію.

Щодо слідчого експерименту пояснив, що не погоджується з результатами його проведення, оскільки під час слідчого експерименту ОСОБА_17 показала, що впала за холодильник, але цього не могло бути, тому що там стояли бутилі з вином, та якщо б вона впала за холодильник, було б розлите вино, чого не відбувалося.

Вважає, що потерпіла його обмовила, тому що боїться свого чоловіка, з яким у них був конфлікт в кінці січня.

Також пояснив, що на початку лютого він знов почав жити разом з ОСОБА_18 , яка показувала йому фото ноги ОСОБА_14 на телефоні, та казала, що вона змушена була лікуватись, витратила на лікування 70 тис. гривень, хоча це неправда. Лікування обійшлось їй в 10-20 тисяч, але вона одразу повідомила про 70 тисяч. Така сума для нього є великою, оскільки його дохід складається із мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії у розмірі 1400 гривень.

На запитання представника потерпілої обвинувачений пояснив, що в той вечір він вжив приблизно 300 грамів самогону, все, що пояснили суду свідки, - неправда, тому що неможливо, щоб потерпіла впала біля холодильника три рази, оскільки там стояли бутилі, до того ж під час бійки він тримав правою рукою ОСОБА_19 за волосся, та стояв спиною до холодильника, між ним та бутилями практично місця не залишалось.

Заявлений потерпілою цивільний позов не визнав.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 вини у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, про винуватість останнього суд робить висновок, виходячи з наступних доказів.

Так, потерпіла ОСОБА_2 в суді під присягою пояснила, що 16.11.2019 року вона прийшла до ОСОБА_3 приблизно о 16.00 години. У її батька були роковини смерті, вона принесла пакунки, та пляшку пива, вони з ОСОБА_20 сиділи, поминали батька. Вона також віднесла поминальний пакунок ОСОБА_21 , яка мешкає в цьому ж будинку, та просила її приєднатись до них.

Приблизно о 18.00 прийшов п`яний ОСОБА_1 і одразу агресивно запитав, чого вона тут, а ОСОБА_3 заспокоювала його та намагалась вгамувати, пояснила, що вони подруги.

ОСОБА_1 заспокоївся, сів з ними за стіл, спілкування продовжилось. Приблизно через годину вона пішла до вбиральні. Повернувшись, почула страшні крики, як гукають на допомогу, забігла до кухні і побачила, як ОСОБА_1 , схвативши за волосся, б`є о стінку ОСОБА_3 , а іншою рукою, тримаючи за горловину, придавив її. Вона намагалась його відтягнути, але він її відштовхнув, і вона вдарилась о шафу. Коли він її другий раз штовхнув, вона вдарилась об одвірки і впала біля дверей, а він в цей час продовжував бити ОСОБА_3 , яка кричала, просила викликати поліцію. ОСОБА_1 почав вибігати та став їй на ногу, повернувшись знову, він знов став на її ногу зі словами "так тобі і треба", після чого втік.

На карачках вона підповзала до стільця, її піднімали ОСОБА_3 та ОСОБА_21 . Нога дуже розпухла і посиніла. Вони викликали поліцію та швидку, яка їхала дуже довго. Медпрацівники наклали їй на ногу фіксатор і повезли до лікарні. Дівчата вели її під руки, бо вона не могла наступати на ногу. В лікарні зробили рентген, наклали гіпс і повідомили, що у неї дуже складний перелом і потрібно робити операцію.

У вівторок, коли їй зняли гіпс, побачила, що нога дуже травмована, на ній були рани та пухирі. Гіпс наклали неправильно. Потім її перевели до лікарні «Тисячка», де вона знаходилась до 04.12.2019 року, поки не зробили операцію, під час якої крім 3-х наявних переломів на нозі, виявили ще 4-ий перелом, операція тривала 5 годин під наркозом, наслідки якого відчуває і досі. За цей час ОСОБА_1 жодного разу не подзвонив і не вибачився перед нею.

Після операції вона три місяці ходила на милицях, не може одягти юбку та каблуки, дуже заважає металоконструкція. Через травму також не може вийти на роботу, сходити ані в тренажерний зал, ані в басейн, взагалі дуже змінилось та ускладнилось її життя.

Пояснила, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживають разом і захищають один одного.

На запитання прокурора пояснила, що горілку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вживали весь час, поки сиділи, та додала, що у ОСОБА_1 в стані сп`яніння виявляється агресія до гостей.

На запитання представника потерпілого пояснила, що досі її здоров`я не відновилось, у нозі – металоконструкція. На лікування вона досі несе додаткові витрати, до сих пір консультується у травматолога, чекає на наступну операцію. Її дохід 1500 гривен в місяць, тому їй, крім іншого важко матеріально, і взагалі дуже ускладнилося її життя. ОСОБА_1 не вибачився перед нею та матеріальної допомоги на лікування не надав.

На запитання захисника обвинуваченого пояснила, що упала на підлогу після того, як обвинувачений штовхнув її втретє. Обвинуваченого вона не била, тільки його відтягувала від ОСОБА_3 . Коли обвинувачений наступав на ногу, то свідомо бачив як це робив, і почав тікати додому, тому що почали викликати поліцію. Про перелом вона зрозуміла одразу, бо нога набрякла та посиніла. Коли обвинувачений пішов із будинку, не пам`ятає. Групу інвалідності не отримувала. Зазначила, що обвинувачений, знав, що вона в лікарні, оскільки ОСОБА_3 приходила до неї і повідомляла, що Чорненький казав, що так їй і треба.

Представник потерпілої – адвокат Ямковий В.І. підтримав цивільний позов, просив його задовольнити. Зазначив, що потерпілою на лікування витрачено значну суму коштів, крім того, вона витратила кошти на придбання металоконструкцій для оперативного втручання, тому просив стягнути в рахунок матеріальної шкоди 28 981,91 грн., а також просив стягнути в рахунок заподіяної моральної шкоди 50 000 грн. та судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 10 000 грн.

Свідок ОСОБА_3 в суді під присягою пояснила, що з обвинуваченим вона спільно проживає, потерпілу знає давно, підстав оговорювати останню не має. Щодо подій 16.11.2019 пояснила, що в цей день до неї прийшла ОСОБА_2 , оскільки були роковини по смерті її батька. Під час їх спілкування, приблизно о 18.30-19.00 год., прийшов ОСОБА_1 і запрошував їй піти до нього, на що ОСОБА_3 відмовилась, після чого ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно і причинив їй фізичну біль. При цьому ОСОБА_2 не було.

Зазначила, що коли ОСОБА_2 повернулась з вулиці, то побачила, як ОСОБА_1 тягав її за волосся, і намагалася її захистити. Перший раз ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_2 , потім узяв за волосся її і потягнув до коридору. Вона постукала лінійкою в стіну до сестри ОСОБА_21 . Коли ОСОБА_1 тримав її за волосся, вона знаходилась у нього за спиною, а ОСОБА_2 - попереду нього. ОСОБА_21 прийшла до них та відразу викликала поліцію. ОСОБА_2 в цей час лежала на підлозі, стогнала і скаржилася на біль в нозі.

На запитання прокурора свідок пояснила, що дома була вона, ОСОБА_2 , ОСОБА_22 , та ОСОБА_21 . Коли ОСОБА_23 її бив, потерпіла знаходилась перед обвинуваченим, який тримав її за волосся. Зазначила, що сама потерпіла не могла впасти, оскільки її штовхнув обвинувачений, коли потерпіла відтягувала його від неї. Коли потерпіла вже сиділа на підлозі, спершись у стінку, то прийшла ОСОБА_21 , а ОСОБА_1 в цей час вже її відпустив, і вони з ОСОБА_21 почали піднімати потерпілу з підлоги.

На запитання представника потерпілої свідок пояснила, що ОСОБА_1 був агресивним, напав на неї, до потерпілої агресії не мав, потерпіла впала на підлогу від поштовху ОСОБА_1 .

Вона з потерпілою їздила до лікарні, брала участь у слідчих експериментах. Потерпіла лікувалась в лікарні № 2 на стаціонарному відділенні, відомо, що досі здоров`я потерпілої не відновилось.

На запитання захисника обвинуваченого пояснила, що потерпіла до неї прийшла приблизно о 18.00 год. та пила пиво, а вона пила більш міцні напої. ОСОБА_1 прийшов приблизно о 18.30 год., а ще приблизно через 30-35 хвилин розпочалася бійка. Кукса прийшов вже нетверезий, та з ними тричі випив "самогону" загальним об`ємом 150г. ОСОБА_2 намагалась ОСОБА_1 відтягнути від неї під час їхньої бійки, на самому початку конфлікту один раз вдарила його чайником по голові, від удару якого тілесних ушкоджень у ОСОБА_23 не було, принаймні вона їх не бачила. Підтвердила, що вона бачила, як потерпіла лежала на підлозі, але щоб ОСОБА_1 наступав їй на ногу, не бачила, і сама не наступала на ногу потерпілій. Швидку вони викликали відразу, як пішов ОСОБА_1 .

Зазначила, що вона двічі їздила до потерпілої в лікарню. Невдовзі після виписки з лікарні ОСОБА_2 сказала, що лікування обійшлося їй приблизно в 70 тисяч гривень.

Свідок ОСОБА_21 в суді під присягою пояснила, що має нормальні відносини з обвинуваченим. Ввечері 16.11.2019, коли вже було темно, вона була у себе на кухні, до неї прийшла ОСОБА_2 і дала їй поминальний пакетик, оскільки в той день були роковини смерті її батька. Через деякий час вона почула гуркіт у кухні сестри ОСОБА_3 . Коли зайшла до квартири, побачила, що ОСОБА_2 лежить на підлозі, і одразу викликала швидку. Але як тільки повідомила, що буде викликати поліцію, ОСОБА_1 одразу пішов. Додала, що раніше часто просила ОСОБА_1 , щоб він не приходив до них, тому що при вживанні алкогольних напоїв він постійно провокує бійки, з`ясовує відносини, в зв`язку з чим часто на цю адресу викликалась поліція.

Бачила, як ОСОБА_1 , коли виходив, наступив на праву ногу ОСОБА_2 , чи навмисно він це зробив вона не знає. Коли вона прийшла до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вже лежала на підлозі і кричала, що у неї болить нога, але після того, як наступив, кричала ще більше. Додала, що в той вечір ОСОБА_1 був в стані сильного алкогольного сп`яніння. Вона особисто не бачила, як ОСОБА_2 опинилась на підлозі, але візуально було видно, що у неї нога зламана.

Свідок ОСОБА_24 в суді під присягою пояснив, що він працює фельдшером швидкої медичної допомоги, точної дати не пам`ятає, у вечірній час отримав виклик - травма ноги. За місцем виклику знаходилась потерпіла, її подруга та жінка похилого віку, у потерпілої при огляді було встановлено перелом правої голені. Потерпіла пояснила, що вона з подругою були дома, пили пиво, прийшов чоловік, співмешканець подруги. Відбулась сварка, в ході якої чоловік із жінкою впали їй на ногу. Надали їй першу допомогу і доправили до лікарні. Перелом був серйозний, його було видно навіть візуально.

На запитання представника потерпілої свідок пояснив, що зі слів потерпілої на ногу їй впало дві людини і травмували ногу. У неї візуально було видно - перелом голені зі зміщенням. Пояснив, що він не лікар, але повинен з`ясувати обставини травми і записати це, характер травми кримінальний.

На питання потерпілої пояснив, що на робочий телефон приходить адреса та причина виклику - травма ноги, ПІБ того, хто викликає. Потерпіла відмовилась від сильнодіючого препарату - промедол або морфін, щоб не було наслідків.

Крім пояснень свідків винуватість ОСОБА_1 підтверджується також наступними письмовими доказами.

Випискою із медичної картки стаціонарного хворого №1032, згідно з якою ОСОБА_2 з 19.11.19 по 21.11.19 знаходилась у травматологічному відділені 11-ої міської лікарні з діагнозом: закритий 3-х кісточковий перелом правої гомілки зі зміщенням уламків і підвивихом ступні заді, кососпіральний перелом правої велико-гомілкової кості на границі с/з та н/з задовільним станом уламків.

На момент виписки, у зв`язку з тим, що у 11 м.л. на сьогоднішній час немає лікаря анестезіолога, виписується з відділення після згоди зав. Травм. відділенням 2-ї м.л., направлена для подальшого оперативного лікування до травматичного відділення 2-ої міської лікарні.

Випискою із медичної карти стаціонарного хворого У-13675, відповідно до якої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом з/перелом н/з великогомілкової кістки, уламковий перелом заднього краю великогомілкової кістки, перелом зовнішньої кісточки зі зміщенням, підвивихом ступні до заду, знаходилась на лікуванні з 21.11.2019 по 27.12.2019 у КЗ «Криворізька міська клінічна лікарня №2» Дніпропетровської обласної ради.

Висновком експерта №203 по експертизі, яка розпочата 07.02.2020 закінчена 20.02.2020, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мався синець правої гомілки, закритий перелом нижньої третини великогомілкової кістки, уламковий перелом заднього краю великогомілкової кістки, перелом зовнішньої щиколотки зі зміщенням, підвивихом стопи праворуч. Тілесні ушкодження могли виникнути від одноразової дії травмуючого предмета. Синець верхньої третини правої гомілки, закритий перелом нижньої третини великогомілкової кістки, уламковий перелом заднього краю великогомілкової кістки, перелом зовнішньої щиколотки зі зміщенням, підвивихом стопи праворуч від дії тупого твердого предмета з обмеженою травмуючою поверхнею, за місцем синець - удар (удар-стиснення), перелом-зсув, стиснення і відрив; давність виявлених ушкоджень може відповідати 16.11.2019 року; ОСОБА_25 предметами могли бути як озброєна, так і не озброєна рука, взута нога, чи інший предмет з такими ж властивостями, або при ударі об такий предмет, що могло бути при падінні; Тілесні ушкодження виникли від дії тупого твердого предмета, яким могли бути як озброєна так і не озброєна рука, взута нога, чи інший предмет з такими ж властивостями; Тілесні ушкодження у потерпілої могли виникнути при падінні з висоти власного зросту з послідуючим ударом об виступаючий тупий твердий предмет. За своїм характером виявлені ушкодження відносяться до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я більше 21 доби.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 18.03.2020, який проводився за участю потерпілої ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_3 , під час якого потерпіла показувала, а свідок підтвердила обставини подій, які відбувались 16.11.2019 на місці вчинення - у приміщенні кухні за адресою: АДРЕСА_2 , та додатком до нього - відеозаписом слідчого експерименту, дослідженого під час судового засідання, зокрема потерпіла показала де вона впала та обвинувачений наступивши їй на ногу спричинив тілесні ушкодження, під час якого свідок ОСОБА_3 не заперечувала проти пояснень потерпілої.

Висновком експерта №442 по експертизі від 19.03.2021, проведеної на підставі постанови слідчого, згідно з яким тілесні ушкодження у потерпілої ОСОБА_2 могли виникнути при механізмі, на який вказала сама потерпіла під час проведення слідчого експерименту.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 10.04.2020, який проводився за участю свідка ОСОБА_21 , під час якого остання демонструвала обставини події, які відбувались 16.11.2019 на місці подій - у приміщенні кухні за адресою: АДРЕСА_2 , та додатком до нього - відеозаписом слідчого експерименту, дослідженого під час судового засідання, з якого видно як свідок ОСОБА_21 пояснила що вона не бачила як саме потерпіла отримала тілесні ушкодження, а бачила як потерпіла лежала на підлозі на виході з кухні, на шляху ОСОБА_1 , який вибігав із приміщення кухні.

Висновком експерта №575 по експертизі від 16.04.2020, проведеної на підставі постанови слідчого, згідно з яким, оскільки свідок ОСОБА_21 не бачила, як ОСОБА_22 наносив удар потерпілій ОСОБА_2 , відповісти на поставлені слідчим запитання не представляється можливим.

Карткою виїзду швидкої медичної допомоги №567 від 16.11.2019 за адресою виклику: АДРЕСА_2 , відповідно до якої у ОСОБА_2 попередній діагноз: з-перелом наружної ладижки з права».

До тверджень обвинуваченого про те, що потерпілої не було в приміщенні під час конфлікту, і відповідно він не завдавав їй тілесні ушкоджень, суд ставиться критично оскільки його показання спростовуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказам таким як, висновки експерта, слідчі експерименти, та показами потерпілої та свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_21 , оскільки такі докази та показання, виключають будь-яке інше розумне пояснення отримання тілесних ушкоджень потерпілою ОСОБА_2 , та те що вони були заподіяні саме ОСОБА_1 який в цьому винний. Тобто доказами наданими обвинуваченням спростовується версія захисту, що дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

Захисник обвинуваченого адвокат Романенко О.С. у судових дебатах не погодилась із визначеним обвинуваченням, та зазначила, що обвинувачення ґрунтувалось на показаннях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_21 , яка безпосередньо не бачила, як ОСОБА_1 наступив на ногу потерпілій, а тому до показань свідка ОСОБА_21 просить віднестися критично, оскільки остання тривалий час перебуває з обвинуваченим в неприязних стосунках, про що сама пояснила в суді.

Просила врахувати, що під час слідчого експерименту свідок ОСОБА_21 не змогла назвати чітко обставини, за яких травмувалась потерпіла.

Також вважає, що той факт, що потерпіла отримала травму не від того, що обвинувачений наступив їй на ногу, підтвердив в суді свідок ОСОБА_24 . В анамнезі захворювань також зазначено, що зі слів потерпілої травма побутова, оскільки при госпіталізації до лікарень 19.11.2019 та 21.11.2019 потерпіла зазначила, що травму вона отримала, впавши і підвернувши ногу.

Також адвокат просила врахувати невідповідність часу спричинення тілесних ушкоджень, оскільки потерпіла і свідки зазначили, що обвинувачений прийшов о 18:00 год. і пішов за 30-40 хвилин. Потерпіла і свідки зазначили, що швидку медичну допомогу вони почали викликати одразу після того, як ОСОБА_1 пішов. Згідно пункту 11 картки, яка заповнюється працівниками швидкої допомоги, швидку допомогу викликали о 21.31 год., в пункті 22 цієї картки зазначено, що від початку хвороби минула 1 година, тобто швидку допомогу викликали за годину від часу травмування.

Отже, обвинувачений пішов о 18.40 год., а травма спричинена о 21.31 год., тобто через 3 години після того, як пішов Чорненький. Вказує, що невідомо, що робила потерпіла ці три години, адже на підтвердження вини обвинуваченого виступають лише показання потерпілої та свідка ОСОБА_21 , а також висновки судово-медичного експерта, які грунтувались на показаннях самої потерпілої та свідків.

Вважає, що докази у сукупності не дають підстав для визнання обвинуваченого винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.

В цивільному позові просила відмовити з огляду недоведеності витрат на лікування, оскільки розмір витрат на ліки, лікування, предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок та рахунків про їх вартість. Зазначене передбачене постановою пленуму Верховного суду України №6 від 27.03.1992 р.

Потерпіла ж долучила до свого позову копії квитанцій про придбання медичних препаратів, проте, в матеріалах справи відсутні докази того, що ці препарати та в такій кількості призначались потерпілій. Відсутні також докази того, що під час лікування в Криворізькій міській лікарні №2 потерпілій призначалось медикаментозне лікування, окрім того на аркуші 30 міститься квитанція на 149,93 грн., відповідно до якої придбались миючі засоби, на аркуші 38 міститься квитанція на 130,90 грн. відповідно до якої придбались бахили, на аркушах 42,44 квитанції датовані 05 та 23 березня 2020 року, коли потерпіла вже завершила лікування, на аркуші 50 квитанція від 29.11.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_26 перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_27 10850 грн., але яке відношення має цей переказ до лікування потерпілої, невідомо.

Також захисник не погоджується з розміром моральної шкоди, який на її думку є завищеним, оскільки моральна шкода полягає у втраті можливості працювати, однак на момент травмування потерпіла не працювала, оскільки знаходилась на пенсії, група інвалідності потерпілій не визначена.

Виписки із медичних карт не містять скарг пацієнта, що суперечить твердженням потерпілої про перебування її у стресі і у шоці.

Суд не може прийняти до уваги твердження захисника обвинуваченого адвоката Романенко О.С. щодо її критичного відношення до показань свідка ОСОБА_21 , оскільки, свідок ОСОБА_21 під час її допиту судом пояснила, і обвинувачений це підтвердлив, що з обвинуваченим та потерпілою вона була знайома раніше, причин оговорювати не має, та конфліктів у них не було, а пояснення обвинуваченого, стосовно того, що у нього з ОСОБА_21 був конфлікт в зв`язку із його дружбою з її колишнім чоловіком, через що начебто ОСОБА_21 мала образу на нього, суд не приймає до уваги, та приймає як надуману позицію захисту, оскільки під час судового розгляду ані потерпілою, ані свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_21 , які є сестрами, про конфлікти між обвинуваченим та ОСОБА_21 не йшлось.

Щодо тверджень захисника про те, що слідчий експеримент проведений за участі свідка ОСОБА_21 , яка не була присутня безпосередньо в приміщенні кухні, де відбувалася бійка, суд зазначає, що під час слідчого експерименту ОСОБА_21 не надавала пояснення стосовно обставини, при яких травмувалась потерпіла.

Так, в ході слідчого експерименту свідок ОСОБА_21 пояснила, що 16.11.2018 після 18 години вечора вона була у себе на кухні та почула, що до ОСОБА_3 прийшла ОСОБА_2 , через деякий час почула шум, та вирішила піти подивитись, що відбувається на кухні у ОСОБА_3 . Коли прийшла, почула як ОСОБА_3 просила викликати поліцію, та побачила, що ОСОБА_2 лежить у дверному проході, а всередині приміщення був ОСОБА_1 , який коли вона почала викликати поліцію, вибіг з кухні, відштовхнувши її. ОСОБА_2 вони підіймали разом із ОСОБА_3 , оскільки у ОСОБА_17 була травмована нога. Отже, судом встановлено, що під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_21 не підтвердила та не спростувала обставин виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 .

До тверджень захисника про те, що згідно пояснень свідка ОСОБА_24 у потерпілої була зафіксована побутова травма, суд ставиться критично, оскільки інформація була надана працівнику швидкої медичної допомоги самою потерпілою, яка в той час відчувала біль від отриманої травми та такі пояснення надала, оскільки можливо не повністю усвідомлювала наслідки. До того ж, у картці, заповненої працівником швидкої допомоги, зазначено про кримінальний характер травми, тому вищевказану позицію сторони захисту суд вважає надуманою.

Також суд не може прийняти твердження адвоката щодо розбіжності подій у часі, оскільки під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не заперечували, що в той вечір вони знаходились у неформальній обстановці, вживали алкогольні напої, під час чого не слідкували за часом, а тому суд допускає, що учасниками події могло бути неточно зафіксовано хід подій у часі.

Твердження захисника обвинуваченого щодо непідтверджених матеріальних витрат, суд приймає частково та погоджується з тим, що квитанції, які знаходяться на аркушах справи 30 та 38 том 1 на загальну суму 280,83 грн. не мають відношення до справи, а тому вважає за необхідне зменшити розмір відшкодування саме на цю суму.

Одночасно суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що квитанція, яка знаходиться на аркуші справи 50 том 1 від 29.11.2019 року, відповідно до якої ОСОБА_26 перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_27 на суму 10850 грн., не має відношення до лікування потерпілої, оскільки на аркуші справи 49 том 1 мається зразок заповнення платіжного доручення ФОП ОСОБА_27 на суму 10850грн., та зазначено, що оплата проводитися за набір металоконструкцій для остеосинтезу дистальної частини гомілки, оскільки згідно з матеріалами справи у потерпілої була травмована права гомілка, та проведене лікування, операція від 02.12.2019 №376: в/репозиція НМОС ВГК, МГК, заднього краю МГК правої гомілки.

Підводячи підсумок викладеному, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого у необережному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто у вчинені злочину, передбаченого ст.128 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання суд виходить із ступеня тяжкості вчиненого злочину та особистості обвинуваченого, який характеризується задовільно, є особою пенсійного віку, працює, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, цивільний позов не визнав.

Також враховує, що обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання, відповідно до ст.ст.66,67 КК України не встановлено.

Також суд враховує досудову доповідь уповноваженого органу з питань пробації, складену відповідно до вимог ст.314-1 КПК України, у відношенні обвинуваченого, відповідно до якої ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється, як низький, та ризик небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, у зв`язку з чим орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі. На думку органу пробації, у разі якщо суд дійде до висновку про можливість звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, то доцільно покласти на засудженого обов`язки, передбачені ч.3 ст.76 КК України: попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Із врахуванням викладеного суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, однак із звільненням його від відбування покарання в порядку, передбаченому ст.ст.75,76 КК України, оскільки тільки таке покарання буде відповідати тяжкості скоєного ним злочину і сприятиме його виправленню.

Покарання у вигляді громадських робіт, виправних робіт, обмеження волі, призначити ОСОБА_1 неможливо в силу положень ст.ст. 56,57, 61 КК України, згідно з якими ці види покарань не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку.

Призначення покарання ОСОБА_1 із застосування ст.69 КК України суд вважає недоцільним, оскільки це не буде відповідати тяжкості скоєного ним злочину, його особистості і не буде сприяти його виправленню.

Вирішуючи питання щодо цивільного позову, суд виходить з того, що в судовому засіданні встановлено факт завдання обвинуваченим потерпілій ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 28701,08 гривні, а тому на підставі ст.1166 ЦК України зазначена в позові сума матеріальних збитків підлягає стягненню з ОСОБА_1 .

Вирішуючи цивільний позов в частині моральної шкоди, суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню – в сумі 15000 гривень, оскільки моральні переживання та страждання потерпілої внаслідок завдання шкоди її здоров`ю, а також подальшого лікування, що потягло порушення її звичайного образу життя, та емоційному хвилюванню, виходячи із принципів розумності та справедливості, можуть бути визначені саме в такому розмірі, що буде повністю відповідати положенням ст.ст.23, 1167 ЦК України

Щодо вимоги потерпілої про стягнення витрат на правничу допомогу у кримінальному провадженні, яку сторона потерпілого згідно з актом оцінює в 10000 грн. – за складання позовної заяви та за представництво інтересів в суді, суд вважає, що така сума є обґрунтованою, співмірною кількості судових засідань, яких у справі було проведено більше ніж 15, і в кожному з яких представник брав участь, цивільний позов уточнявся, тому така сума підлягає стягненню в повному обсязі.

Отже, суд вважає, що заявлений потерпілою цивільний позов підлягає частковому задоволенню – у розмірі 53 701,08 грн.

Питання документів підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року позбавлення волі.

У відповідності до ст.ст.75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину, буде періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого мешкання, роботи або навчання, не буде виїжджати за межі України без дозволу уповноваженого органу з питань пробації.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 28701 (двадцять вісім тисяч сімсот одну) гривню 08 копійок; на відшкодування моральної шкоди 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, та витрати на правничу допомогу у кримінальному провадженні у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень, а всього стягнути 53 701 (сімдесят три тисячі сімсот одну) гривню 08 копійок.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку, звернувшись до суду із відповідною заявою.

Головуючий О.М. Нестеренко