Рішення № 99390359, 06.09.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1754/21

Номер провадження 2/213/1394/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Довгої А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовною заявою, посилаючись на те, що 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з нього на користь ТОВ «Вердикт Капітал» несплаченої в строк заборгованості за кредитним договором №630157560 від 16 червня 2014 року, укладеного з АТ «Альфа-Банк» в розмірі 25247,91 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом –11305,56 грн, строкова заборгованість за комісією 946,25 грн, строкова заборгованість по відсоткам – 8412,17 грн, строкова заборгованість по штрафам і пеням – 3933,93 грн та 650 грн за вчинення виконавчого напису.

Вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог законодавства, та без подання стягувачем документів, які б підтверджували безспірність вимог. Укладений між позивачем та банком кредитний договір не був нотаріально посвідчений та взагалі такий не укладався. Між банком та позивачем відбулось лише підписання анкети-заяви. Заборгованість, яка зазначена у виконачому написі не є безспірною, оскільки в анкета –заява не містить питання щодо видачі кредиту, сплати відсотків та неустойки.

Крім того, позивач не отримував письмового повідомлення про порушене зобов`язання, направлення якої передбачено законодавством для вчинення виконавчого напису. Просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Також у позові зазначає, що позивачем понесені судові витрати на професійну правничу допомогу, що відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг по договору про надання правничої (правової) допомоги складає 9080 грн. Згідно попереднього розрахунку суми судових витрат витрати за правничу послугу адвоката складають 15890 грн, докази про які будуть надані в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України. Просить стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 травня 2021 року задоволена заява позивача про забезпечення позову, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №114697 від 18 грудня 2020 року, який оскаржується.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року відкрито провадження у данній справі, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та витребувані докази у справі.

Представником відповідача направлено відзив на позов, із якого слідує, що доводи позивача не заслуговують на увагу та простовуються положенням діючого законодавства. Заборгованість вважається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо для вчинення виконавчого напису додані документи, передбачені Переліком документів, за яким стягнення заборгованомсті провадиться у безспірному порядку, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року №1172. Згідно з цим Пернліком для одержання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з нотаріально посвідчених договорів, що передбачають сплату грошових сум, додаються: оригінал нотаріально посвідченого договору; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Також посилаючись у відзиві на п.10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, представник відповідача зазначає, що судами під час розгляду справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, що зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема, чи є за боржником сума боргу. При цьому, судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Законодавстом не визначений виключений перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданим ним доказів.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 просять відмовити.

Треті особи повідомлялись про перебування в провадженні суду даної справисвоїх пояснень щодо позову не надали.

Третьою особою - приватним нотаріусом Горай О.С. вимоги ухвали суду від 24 травня 2021 року в частині витребування доказів виконані не були, копії документів з нотаріальної справи суду не надані.

Відповідно до ч.10 ст.84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами.

На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу на підставві наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.1, ч.5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотань про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов до такого.

16 червня 2014 року ОСОБА_2 заповнив Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції ПАТ «Альфа-Банк» на укладенні Договору на комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в рамках продукту «Максимум готівка», відповідно до якої виявив бажання відкрити в банку рахунок та отримати картку, отримати кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії з лімітом в межах 75000 грн (а.с.23).

18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Горай О.С.вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №114697 про звернення стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» заборгованості за кредитним договором №630157560 від 16 червня 2014 року, який укладено між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 . У виконавчому написі зазначено, що правонаступником усіх прав та обов`язків кредитора на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №1 від 21 червня 2016 року є ТОВ «Кредитні ініціативи», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №2019-ІКІ/ВЕСТА від 16 грудня 2018 року є ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА», правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами №16-1/19/1 від 16 січня 2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал».

Виконавчий напис вчинено на стягнення заборгованості за період з 16 січня 2019 року по 08 грудня 2020 року, сума заборгованості становить 24597,91 грн. Загальна сума до стягнення з урахуванням плати за вчинення виконавчого напису становить 25247,91 грн (а.с.22).

Вказана сума заборгованості підтверджується випискою з особового рахунка боржника ОСОБА_2 , яка була надана для вчинення виконавчого напису, із якої видно, що заборгованість в розмірі 24597,91 грн складається із заборгованості за сумою кредиту – 11305,56 грн, заборгованості за процентами та комісією – 13292,35 грн (а.с.24).

26 січня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. відкрито виконавче провадження ВП №64272575 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису №114697 від 18 грудня 2020 року (а.с.25). 29 січня 2021 року приватним виконавцем винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.26).

Виконавчий документ направлено для примусового виконання до підприємства за місцем роботи боржника та з його заробітку здійснюється утримання за постановою приватного виконавця у вказаному виконавчому провадженні (а.с. 27-28,30).

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Частиною першою статті 39 вказаного Закону передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до ст. 88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому, цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Згідно з пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» стягнення заборгованості здійснюється за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку). Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повина існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на вказане та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07.02.2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 № 996-XIV. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Однак із відзиву на позов та доданих до нього відповідачем доказів не вбачається, що будь-який із перелічених документів був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Виписка по рахунку боржника ОСОБА_2 за період з 16 січня 2019 року по 08 грудня 2020 року, яка була надана приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису фактично не містить даних про операції за вказаний період. А тому така виписка з рахунку не може вважатися обов`язковим документом, дослідивши який нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості в безспірному порядку.

Крім того, період стягнення заборгованості, який вказаний у виконавчому написі, ніяким іншим документом не підтверджено.

Також, у оспорюваному виконавчому написі вказано, що підставою його здійснення є, зокрема, постанова КМУ № 1172 від 29 червня 1999 року, яка в редакції чинній на дату вчинення оскаржуваного виконавчого напису, передбачала лише стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Однак, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Альфа Банк» кредитний договір від 16 червня 2014 року не був нотаріально посвідчений.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

З огляду на вказане, приватний нотаріус при вчиненні виконавчого напису не мав можливості з поданих стягувачем документів перевірити факт наявності заборгованості, дату її виникнення, період стягнення боргу.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази обізнаності боржника про розмір заборгованості. Копія списку поштових відправлень та копія квитанції про оплату за пересилання кореспонденції, які додані до відзиву, не можуть бути взяті до уваги як належні докази, оскільки, як видно із квитанції, оплату за пересилання було здійснено в 2021 році (квитанція частково нечитабельна), а оскаржуваний виконавчий напис вчинено 18 грудня 2020 року.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом дотримано Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та було встановлено, що заборгованість є безспірною.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вимоги ухвали суду від 24 травня 2021 року в частині витребування доказів не виконав, що позбавило суд можливості перевірити, на підставі яких саме документів було вчинено нотаріусом виконавчий напис №114697 від 18 грудня 2020 року.

Отже твердження позивача про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений в порушення вимог законодавства, а тому не підлягає виконанню, слід вважати доведеним через відсутність спростування цього твердження відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обгрунтовантими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.7 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті за ухвалою суду від 21 травня 2021 року шляхом зупинення стягнення за виконавчим написом нотаріуса, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони.

Оскільки суд вирішив про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору за подання позову у розмірі 908,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454,00 грн, а всього 1362,00 грн.

Також встановлено, що позовна заява містить вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу. Як зазначає позивач, докази понесених таких витрат будуть надані у відповідності до ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись п.5 ч.6 ст. 265 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати понесені позивачем на професійну (правничу) допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 158 ч.7, 247 ч.2, 263- 265, 274, 279 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, зареєстрований у реєстрі за №114697, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал»грошові кошти в сумі 25247 грн 91 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на користь ОСОБА_2 понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн 00 коп.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати у справі №213/1754/21, яке провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Встановити позивачу та його представнику п`ятиденний строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», код ЄДРПОУ – 36799749, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5Б.

Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: вул. Велика Бердичівська 35, м. Житомир, 10008.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, місцезнаходження: вул. Юрія Поправки 6, офіс 14, м. Київ, 02094.

Дата складення повного тексту судового рішення – 06 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Алексєєв