Постанова № 99390129, 31.08.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/1615/21

Провадження № 2-а/210/18/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

"31" серпня 2021 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання: Перог Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського ВРПП Криворізького РУП старшого сержанта поліції Горенко Олександра Олександровича (м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача поліцейського ВРПП Криворізького РУП старшого сержанта поліції Горенко Олександра Олександровича, згодом уточнивши позовні вимоги, про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №104651 від 19.03.2021 року у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень, провадження по вказаній справі закрити.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.03.2021 року відповідачем по справі відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ №104651, відповідно до якої за адресою с. Гречані Поди – Радушне поза межами населеного пункту не ввімкнув ближнє світло фар і також не ввімкнув аварійну сигналізацію після зупинки на вимогу поліцейського, чим порушив пп.9.8, 9.9. а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою позивач зазначає, що вона складена без врахування його пояснень та зауважень, не відображає дійсних обставин справи. Вказує, що відповідач не представився, не з`ясував чи було вчинено адміністративне правопорушення, не врахував його майновий стан, тому вказана постанова підлягає скасуванню.

Рух по справі

Ухвалою суду від 31 березня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду з врахуванням вимог ст.286 КАС України.

Ухвалою суду від 01 червня 2021 року до справи було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року у справі було замінено відповідача на належного - поліцейського ВРПП Криворізького РУП старшого сержанта поліції Горенко Олександра Олександровича.

Аргументи учасників справи

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надала заяву про розгляд справи за своєї відсутності та відсутності позивача, на задоволенні позовних вимог наполягала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач до суду не з`явився також. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причину неявки до суду не повідомив, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, або розгляд справи у свою відсутність до суду не надав.

Ухвалою суду від 09 серпня 2021 року по даній справі було залучено належного відповідача та запропоновано надати до суду відзив на позовну заяву.

Однак, відзив на позовну заяву від відповідача не надійшов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області надала суду пояснення в яких просила розглядати справи за відсутності їх представника, в задоволенні позову відмовити виходячи з того, що оскаржувана постанова винесена у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, позивач дійсно порушив Правила дорожнього руху і на нього, з урахуванням ч.2 ст. 36 КУпАП було накладено адміністративне стягнення

Відповідно до ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

19 березня 2021 року на позивача ОСОБА_1 поліцейським ВРПП Криворізького РУП старшим сержантом поліції Горенко Олександром Олександровичем складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 104651. В даній постанові зазначено, що 19.03.2021 року о 16 год. 15 хв. в с. Гречані Поди – с. Радушне водій керуючи автомобілем поза межами населеного пункту не ввімкнув ближнє світло фар, а також не ввімкнув аварійну сигналізацію після зупинки на вимогу поліцейського, чим порушив пп.9.8, 9.9. а ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).

Жодних інших доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем до суду не надано. А сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Ця постанова є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Мотивувальна частина

Позиція суду та застосовані норми права

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно зі ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою, відповідно до закону, кримінальної відповідальності.

Вимогами статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з пункту 1 статті 247 КпАП України, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Згідно статті 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт скоєння адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.10 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування «судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Відповідно дост.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані,на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків,показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно п. 9.8 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі Правила дорожнього руху) – з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Згідно з п.п. б п. 9.9 ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм встановлює, в одному випадку увімкнення аварійної сигналізації виникає за передбачених та визначених умов, а у іншому випадку встановлений обов`язок подання попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, при чому за не виконання останніх вимог, прямо передбачена відповідальність, встановлених ч. ст.122 КУпАП.

Суд зауважує, що диспозицією ч.2 ст.122КУпАП передбачена відповідальність не за будь-яке порушення правил користування попереджувальними сигналами, а саме за порушення правил користування попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку і лише тоді таке порушення набуває ознак протиправності і суспільної шкідливості. Даною нормою права не передбачена відповідальність за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зупинці транспортного засобу. При цьому зупинка на вимогу поліцейського не стосується початку руху чи зміни його напрямку.

Також, варто зазначити, що відповіднодо частин першої другої ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7)якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8)якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9)порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Однак, з матеріалів справи не вбачається та не підтверджується належними доказами, наявність у відповідача будь-якої з передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстав для законної зупинки транспортного засобу позивача.

Позивач не погоджується з обставинами, викладеними у постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі, стверджуючи, що не порушувала вимог п. 9.8, 9.9. б Правил дорожнього руху.

Доказів зворотного відповідач до суду не надав.

Суд зазначає про те, що частиною третьою статті 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Аналогічна позиція була висловлена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17.

Судв звертає увагу на те, що в постанові про адміністративне правопорушення не вказано технічний засіб, яким здійснено відеозапис, що виключає можливість на майбутнє прийняти у подальшому відеозапис у якості належного доказу по справі.

Таку позицію висловив і Верховний Суд у своїй постанові від 30.05.2018 р. у справі № 337/3389/16-а.

Отже, суд звертає увагу відповідача, що не може бути підтвердженням порушення ОСОБА_1 ПДР України лише сама постанова від 19 березня 2021 року серії БАБ 104651, оскільки лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

У справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову.

В графі «до постанови додаються» (а.с. 6) зазначено, додатків немає, тобто жодного доказу на підтвердження скоєння адміністративного правопорушення до постанови не долучено.

Таким чином, порушень ПДР України з боку позивача по справі відповідачем належним чином не доведено.

У зв`язку з неподання суб`єктом владних повноважень відзиву, суд вирішує справу на підставі наявних доказів та визнає обставини, на які посилається позивач, а саме відсутність в його діях порушень п. 9.8, п. 9.9. б Правил дорожнього руху України, що відповідає ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», відповідно до якої кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов`язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Юридична природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У пункті 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЄСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до відповідальності.

Відповідно до ч. 3. ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відсутність доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже рішення відповідача слід скасувати.

За таких обставин суд не вбачає в діях позивача ознак правопорушення, за яке 19.03.2021 року, о 16 год. 15 хв., на нього було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 104651, поліцейським ВРПП Криворізького РУП старшого сержантом поліції Горенко Олександром Олександровичем і вважає за необхідне скасувати вищевказану постанову як незаконну.

У зв"язку з скасуванням постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, провадження у справі підлягає закриттю.

Щодо вимог в частини визнання дій поліцейського ВРПП Криворізького РУП старшого сержанта поліції Горенко Олександра Олександровича протиправними, суд зазначає наступне.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Разом з цим, визнання дій суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності незаконними, а постанови протиправною, виходить за межі повноважень суду в розрізі вимог ст.286 КАС України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог адміністративного позову частково лише в частині скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 104651 від 19.03.2021 року, про накладення штрафу на позивача, за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Також суд зауважує, що саме по собі скасування оскаржуваної постанови та закритт япровадження у спрпаві про адміністративне правопорушення, свідчить про протиправність її складання.

Суд, враховуючи заяву позивача, не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст.6,12,19,46,77, 78, 90,243, 245, 251,252,257,268, 271,280, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського ВРПП Криворізького РУП старшого сержанта поліції Горенко Олександра Олександровича (м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №104651 від 19.03.2021 року у вигляді штрафу в розмірі 425,00 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі його апеляційного оскарження - моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повний текст складено 31.08.2021 року.

Відомості про сторін:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

-представник позивача - адвокат Самойлюк Ірина Вікторівна, свід. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 4847, робоча адреса: 50050, м. Кривий Ріг, вул. Ярослава Мудрого, б. 45

-відповідач: поліцейський ВРПП Криворізького РУП старший сержант поліції Горенко Олександр Олександрович (м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, 11);

-третя особа: Головне управління національної поліції в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, вул. Троїцька, 20-А.

Суддя: О. В. Чайкіна