Рішення № 99386574, 06.09.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06 вересня 2021 р.справа № 400/1773/20 Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомакціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Тверська, 5 (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012), м. Київ, 03680,

до відповідачіввідповідач 1: Департамент патрульної поліції, вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048 відповідач 2: Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, вул. Новозаводська 1 б/1, м. Миколаїв, 54056,

провизнання протиправною та скасування вимоги (припису) від 09.04.20 р. № 160В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - позивач або РФ "Одеська залізниця") звернулось з позовом до інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції Харламова О.В. та Департаменту патрульної поліції, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу (припис) від 9 квітня 2020 р. № 160 (надалі - Вимога № 160).

Позовна заява була залишена без руху (т. 1 а. с. 7-8).

На усунення недоліків, позивач подав нову позовну заяву, в якій позовні вимоги залишились незмінними, але відповідачем вказано тільки Департамент патрульної поліції (надалі - відповідач 1) (т. 1 а. с. 14-19).

Судом була прийнята ухвала про повернення позовної заяви, яка скасована постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (т. 1 а. с. 21-23, 180-183).

До участі у справі в процесуальному статусі другого відповідача судом залучено Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (надалі - відповідач 2 або УПП в Миколаївській області) (т. 2 а. с. 67-68).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- нормативні акти, на підставі яких прийнята Вимога № 160, не наділяють відповідачів 1, 2 таким повноваженням, як прийняття вимоги (припису);

- пошкодження асфальтобетонного покриття лежать за межами земельного відводу РФ "Одеська залізниця", а тому позивач не є особою, на яку покладається обов`язок їх усунення.

Відповідачі позов не визнали, у відзивах, які ідентичні за змістом, просили відмовити в його задоволенні. Заперечення відповідачів ґрунтуються на тому, що Закон України "Про дорожній рух", Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (надалі - ПДР) та ДСТУ 3587-97 "Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці та залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану" (надалі - ДСТУ 3587-97), наділяють органи патрульної поліції функціями контролю за безпекою дорожнього руху, а Положення про УПП в Миколаївській області передбачає право відповідача 2 видавати обов`язкові для виконання приписи на усунення виявлених порушень. Висновок про приналежість земельного відводу, на якому маються пошкодження, саме РФ "Одеська залізниця", зроблено на підставі документів, наданих Миколаївською міською радою (т. 2 а. с. 48-50, 75-81).

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи (т. 1 а. с. 186-187).

У зв`язку з запровадженням в Миколаївському окружному адміністративному суді обмежувальних заходів щодо проведення відкритих судових засідання, справа розглянута за відсутності представників сторін, на підставі поданих ними доказів.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

9 квітня 2020 р. інспектором відділу безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області Харламовим О.В. складено Вимогу № 160, якою від РФ "Одеська залізниця" вимагаєтся ліквідувати ямковість, вибоїни та інші руйнування асфальтобетонного покриття горизонтальних площадок та плит переїзного настилу в межах земельного відводу РФ "Одеська залізниця" на залізничних переїздах "Миколаївської дистанції колії" 103+094 станції "Миколаїв" зі сторони "Б" в міжколійному просторі залізничного переїзду (а. с. 56).

В якості правового обґрунтування Вимога № 160 містить посилання на ст. ст. 27, 52-1 Закону України "Про дорожній рух", п. 1.5. ПДР та п. 3.1.1., п. 3.1.2. ДСТУ 3587-97.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про дорожній рух", організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і нормативів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.

Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.

Зміни в організації дорожнього руху з метою підвищення інтенсивності руху транспортних засобів за рахунок зниження рівня безпеки дорожнього руху не допускаються.

У разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.

При виникненні місць концентрації дорожньо-транспортних пригод усі заходи щодо ліквідації їх причин та умов виконуються позачергово.

Стаття 52-1 того ж Закону визначає, що до повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать:

участь у формуванні та реалізації в межах своїх повноважень державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, підготовка проектів законів та інших нормативно-правових актів, у тому числі правил, норм, державних і регіональних програм щодо забезпечення безпеки дорожнього руху та його учасників;

здійснення у випадках, передбачених законом, державної реєстрації та обліку транспортних засобів, приймання іспитів для отримання права керування транспортними засобами і видача відповідних документів;

погодження конструкцій транспортних засобів у частині дотримання вимог щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

ведення автоматизованого обліку, накопичення, оброблення та використання відомостей про транспортні засоби, що підлягають державній і відомчій реєстрації, та про їхніх власників;

здійснення у випадках, передбачених законом, контролю за внесенням обов`язкових платежів власниками транспортних засобів;

забезпечення організації та здійснення контролю за підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації водіїв транспортних засобів, обліком суб`єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що провадять таку діяльність, а також за прийманням іспитів з перевірки знань правил перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом та видачею відповідних свідоцтв установленого зразка;

ведення обліку торговельних організацій, підприємств-виробників та суб`єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, що реалізують транспортні засоби або номерні складові частини до них, видача їм у встановленому порядку бланків довідок-рахунків, актів приймання-передавання транспортних засобів, а також номерних знаків для разових поїздок;

ведення реєстру суб`єктів здійснення обов`язкового технічного контролю та державного контролю за додержанням такими суб`єктами вимог законодавства у цій сфері;

ведення Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, надання доступу до ресурсів цього реєстру щодо порушень правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів, зафіксованих в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), посадовим особам, уповноваженим розглядати справи за такі правопорушення;

формування в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів на підставі інформації про результати перевірки технічного стану транспортного засобу, що надається суб`єктами проведення обов`язкового технічного контролю, та інформації про укладення договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, що надається страховиками.

Як передбачено п. 1.5. ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Покриття проїзної частини не повинно мати осідань, вибоїн, напливів чи інших деформацій, що утруднюють рух транспортних засобів.

Гранично допустимі пошкодження площі покриття, а також терміни ліквідації з моменту їх виявлення повинні відповідати наведеним у таблиці 1 (п. 3.1.1. ДСТУ 3587-97).

Гранична глибина окремих осідань, вибоїн не повинна перевищувати 4 см для доріг І-III категорій і груп А, Б вулиць і доріг населених пунктів; 6 см - для решти категорій і груп.

Гранична висота напливів не повинна перевищувати 2 см для доріг І-III категорій і груп А, Б і В вулиць і доріг населених пунктів; 4 см - для решти категорій і груп.

У разі перевищення зазначених розмірів окремих осідань, ям, вибоїн, напливів терміни їх ліквідації не повинні перевищувати зазначені в таблиці 1.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що жодна з вищенаведених норм, якими обґрунтована Вимога № 160, не наділяє органи патрульної поліції правом на прийняття вимоги або припису.

Розширене тлумачення повноважень суб`єкта владних повноважень неприпустимо.

Єдиними нормативним актом, який закріплює за відповідачами 1, 2 право складати вимогу (припис), є Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 7 листопада 2015 р. № 1395, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853 (надалі - Інструкція № 1395).

Так, згідно з розділом І п. 1 Інструкції № 1395, ця інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 188-28 КУпАП, щодо невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції України, щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, додаються акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі та копія раніше надісланої (врученої) вимоги (припису) (додаток 3) (розділ ІІ п. 4 Інструкції № 1395).

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про те, що підрозділи патрульної поліції мають право складати вимоги (приписи) виключно в рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення, тобто такі вимоги (приписи) не є самостійними засобами впливу на порушників, а є складовим елементом провадження у справі про адміністративне правопорушення: накладення за наслідками розгляду такої справи на порушника адміністративного стягнення, є мірою його покарання за допущене порушення, тоді як вимога (припис) є засобом спонукання до усунення виявленого порушення.

За приписами ст. 77 ч. 1, 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ст. 79 ч. 3 КАС України).

З урахуванням цих вимог КАС України, відповідачі 1, 2 разом з відзивами повинні були подати суду докази того, що спірна Вимога № 160, прийнята саме в рамках справи про адміністративне правопорушення, за наслідками якої правопорушника притягнуто до адміністративної відповідальності, але таких доказів ними адміністративному суду не надано.

Як передбачено ст. 2 ч. 2 п. 1 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Суд відзначає, що оскільки відсутні докази того, що Вимога № 160 прийнята під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, таке процедурне порушення є суттєвим і свідчить про її протиправність.

В якості доказу того, що ділянка з виявленими пошкодженнями асфальтобетонного покриття лежить в межах земельного відводу РФ "Одеська залізниця", відповідач 1 послався на графічні матеріали, надані виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Суд звертає увагу на те, що згідно листа виконавчого комітету Миколаївської міської ради, на запит УПП в Миколаївській області надані графічні матеріали меж земельних ділянок, які надані в постійне користування ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", Ольшанскій філії ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та Херсонському відділку Одеської залізниці в межах м. Миколаєва (т. 2 а. с. 57-58).

Таким чином графічні матеріали не містять даних про межі земельної ділянки саме РФ "Одеська залізниця", як то стверджує відповідач 1.

Не може бути прийнята судом до уваги і вказівка в графічних матеріалах на те, що землі від точки "И" до точки "І" належать Одеській залізниці, так як Вимога № 160 містить тільки точку "Б", тобто окреслені у Вимозі № 160 координати земельного відводу РФ "Одеська залізниця" є неповними (наявна тільки одна точка) і не співвідносяться з графічними матеріалами.

Враховуючи викладене, подані відповідачами докази не дають можливості суду ідентифікувати земельну ділянку, яка окреслена у Вимозі № 160, з земельним відводом РФ "Одеська залізниця".

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовим витратами у справі є судовий збір, який позивач сплатив в розмірі 2 102,0 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2714279 від 28 квітня 2020 р. (т. 1 а. с. 55). Доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подавали.

З урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 в повному розмірі.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5 (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012), м. Київ, 03680, ЄДРПОУ 40075815) до Департаменту патрульної поліції (вул. Тверська, 5 (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012), м. Київ, 03680, Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (вул. Новозаводська 1 б/1, м. Миколаїв, 54056) ) задовольнити.

2. Вимогу (припис) від 9 квітня 2020 р. № 160, визнати протиправною та скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ 48, 03048, ЄДРПОУ 40108646) на користь акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Одеська залізниця" акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5 (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, 65012), м. Київ, 03680 ЄДРПОУ 40075815) судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 102,0 грн. (дві тисячі сто дві гривні).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Суддя А. О. Мороз