
КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
03 вересня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/3495/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання у адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (вул. Пашутінська, 1, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25015; код ЄДРПОУ 38613719) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -
ВСТАНОВИВ:
Головне Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у вигляді зупинення роботи (експлуатації) автозаправної станції з газозаправним пунктом, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 шляхом заборони ЇЇ використання (експлуатації) ФОП ОСОБА_1 та опечатування (опломбування) вентилів запірної арматури технологічного обладнання (заправних колонок, ємностей) і вхідних дверей до операторської автомобільної заправної станції.
Ухвалою судді від 06.07.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.45-46). Цією ж ухвалою встановлені строки для виконання процесуальних дій, а також зобов`язано сторін, у разі усунення порушень вказаних в акті перевірки №200 від 19.05.202 року надати суду відповідні докази.
30.07.2021 року від представника позивача до суду надійшла письмова інформація про те, що Головним управлінням 23.07.2021 року здійснено позапланову перевірку стану пожежної безпеки об`єкта відповідача - автозаправної станції з газозаправним пунктом, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . По наслідках здійсненого заходу встановлено, що з 16 порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, які вказані у позовній заяві в повному обсязі усунуто 3 порушення, разом з тим не усунутими залишаються 13 порушень, а саме:
- не розроблено проектну документацію на будівлю для зберігання масла та газового модуля, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку (розділ II пункту 21 ППБУ);
- не виведено сигнал тривожних сповіщень від приладу приймально-контрольних пожежних систем на пульт пожежного спостерігання (пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ; пункт 5.8 ДБН В 2.5-56:2014);
- не укомплектовано наявний пожежний щит інвентарем згідно з нормами належності (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.) (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ; пункт 10 розділу XII Наказу № 658);
- не забезпечено приміщення та територію автозаправної станції необхідною кількістю вогнегасників у відповідності до Типових норм належності (пункти 3.8, 3.9 глави 3 розділу V ППБУ; підпункт 14 пункту 1 розділу VII Наказу № 658);
- не пройдено функціональне навчання посадовою особою, діяльність якої пов`язана з організацією заходів цивільного захисту (стаття 20 КЦЗУ; пункт 7 ПКМУ № 819; пункт 6 ПКМУ від № 444; пункт 15 ПКМУ № 443);
- не здійснено перегляд та не внесено відповідні зміни до декларації об`єкта підвищеної небезпеки (стаття 10 ЗУ №2245-ІІІ; пункт 12 ПКМУ № 956);
- не проведено експертизу декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки та не подано її до органів ДСНС (пункти 7, 8 ПКМУ № 956);
- не здійснено перегляд та не внесено зміни до плану локалізації та ліквідації аварій на об`єкті підвищеної небезпеки (стаття 11 ЗУ № 2245-ІІІ);
- не здійснено переоформлення паспорту потенційно небезпечного об`єкта (пункт 21 Наказу № 338);
- не створено матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (ПКМУ № 775);
- на автозаправній станції не впроваджено систему раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у випадку їх виникнення; (пункт 1 статті 53 КЗЦУ; пункт 3 розділу 3 ПТБ; ДБН В.2.5-76:2014);
- автозаправну станцію не забезпечено інструментом з металу, що не утворює іскор для відкривання і закривання пробок металевої тари, проведення робіт із обслуговування та ремонту технологічного обладнання у вибухонебезпечних зонах (підпункт 10.11 пункту 10 розділу VI ППБУ);
- не забезпечено автозаправну станцію розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (пункт 31 глави 1 розділу VII Наказу № 658).
На підтвердження викладеного до суду надано копію акту позапланової перевірки №29 від 23.07.2021 року.
Також представником позивача суду подано клопотання про зупинення провадження у справі до 21.10.2021 року у порядку пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України (для примирення). Зазначене клопотання представник просив розглянути в порядку письмового провадження без участі позивач.
На електронну адресу суду 30.07.2021 року надіслано електронне вкладення, відправником зазначено ОСОБА_1 , та яке має вигляд заяви про зупинення провадження у справі. У вказаному вкладені міститься прохання зупинити провадження у даній справі до 21.10.2021 року у порядку пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України (для примирення).
Надаючи правову оцінку викладеному вище, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частин 1-2 статті 190 КАС України сторони можуть повністю або частково врегулювати спір на підставі взаємних поступок. Примирення сторін може стосуватися лише прав та обов`язків сторін. Сторони можуть примиритися на умовах, які виходять за межі предмета спору, якщо такі умови примирення не порушують прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Умови примирення не можуть суперечити закону або виходити за межі компетенції суб`єкта владних повноважень.
За клопотанням сторін суд зупиняє провадження у справі на час, необхідний їм для примирення.
Відповідно пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні.
Відтак, необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статі 236 КАС України є звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення.
Суд убачає, що відповідачем заяви про надання їм часу з позивачем для примирення суду не надано. Натомість на електронну адресу суду надіслано електронне вкладення, надаючи правову оцінку якому, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів врегульовані Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-IV від 22.05.2003 року (далі - Закон №851-IV).
Відповідно до статті 3 Закону №851-IV відносини, пов`язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в автоматизованих системах", "Про державну таємницю", "Про телекомунікації", "Про обов`язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно статті 5 Закону №851-IV електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Статтею 8 Закону №851-IV визначено, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Електронний документ не може бути застосовано як оригінал: 1) свідоцтва про право на спадщину; 2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів; 3) в інших випадках, передбачених законом. Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Закону №851-IV для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
При цьому Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 14.02.2019 року в рамках справи №9901/43/19 (П/9901/43/19) (провадження № 11-112заі19) зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.
Так, згідно з частин 7, 8 статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, (…) в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 10 статті 44 КАС України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Водночас, за змістом абзацу 15.16 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
При цьому, відповідно до абзацу 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
На час подання (надіслання) представником позивача до суду клопотання про заміну неналежного відповідача, Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему не запроваджено, що унеможливлює прийняття вказаного клопотання в електронній формі без наявності електронного підпису заявника.
Таким чином роздруківка електронного вкладення без ЕЦП не може бути використана як доказ у справі, оскільки таке не відповідає вимогам Закону №851-IV та КАС України та не містить електронного підпису, який є обов`язковим реквізитом електронного документа, що унеможливлює ідентифікацію відправника повідомлення та зміст такого документу не захищений від внесення правок та викривлення.
Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 904/2882/18 та від 24.09.2019 у справі № 922/1151/18.
З огляду на викладене, надіслане на електронну адресу суду 28.07.2021 року електронне вкладення суд до уваги не бере, оскільки останнє не містить ЕЦП та не може бути використана як доказ у справі.
Відтак, не зважаючи на те, що електронний лист надійшов до суду ще 28.07.2021 року, проте поштовим зв`язком або електронним з використанням цифрового підпису або електронного суду відповідач до суду не надходило, а відтак, суд констатує, що станом на дату розгляду справи відповідач не подав клопотання про надання часу на примирення.
Враховуючи те, що необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі пункту 4 частини 1 статі 236 КАС України є звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.
Додатково досліджуючи подані у даній справі докази, суд зауважує, що об`єкт відповідача - автозаправна станція з газозаправним пунктом, є потенційно небезпечним об`єктом та відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2006 №956, Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».
Провівши перевірку об`єкта відповідача позивачем встановлено 16 порушень вимог пожежної та техногенної безпеки.
Як на думку суду, часткове усунення відповідачем частини виявлених порушень (3 порушення із 16) не свідчить про минування як виникнення надзвичайних ситуацій (різних рівнів небезпеки), так і загрози життю та здоров`ю людей. Не усунення вказаних в акті перевірки №29 від 23.07.2021 року порушень в повному обсязі та в найкоротші строки потенційно створює ситуації, де неможливо вчасно вжити заходів, направлених на запобігання аваріям, обмеження і ліквідацію їх наслідків та захист людей і довкілля від їх впливу. Отже, порушення вимог пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей, які перебуватимуть на об`єкті відповідача - автозаправній станції з газозаправним пунктом, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, проспект Соборний, 147-а.
Керуючись статтями 44, 190, 236, 248 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про зупинення провадження у справі.
Копію ухвали суду направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук
Судове рішення № 99386115, Кіровоградський окружний адміністративний суд було прийнято 03.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 340/3495/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: