Рішення № 99386000, 03.09.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2021 року м. Київ № 320/2314/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення робіт,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, код ЄДРПОУ 38537963) з позовом до Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів» (09300, Київська область, Сквирський район, с. Великополовецьке, вул. Центральна, буд. 65, код ЄДРПОУ 22207411), в якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи, а саме будівель: школи, гуртожитку, їдальні та котельні Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школі І-ІІ ступенів» за адресою: Київська область, Сквирський район, с. Великополовецьке, вул. Центральна, 65, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 08.02.2021 № 8.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки, у зв`язку з чим суб`єктом господарювання недотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою суду від 09.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29.03.2021 судом отримано відзив на позовну заяву, у якій відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, уповноваженими особами позивача на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, затверджене наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 12.11.2018 № 661), на підставі доручення Прем`єр-Міністра України від 27.01.2021 № 2768/1/1-21, окремого доручення ДСНС від 27.01.2021 № В-25 «Про позапланові перевірки» та Графіків проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням (виконанням) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки суб`єктів господарювання, у власності, володінні, користуванні яких перебувають готелі, пансіонати, хостели, будинки для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, затверджених наказом Головного управління від 28.01.2021 № 81 та наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 29.01.2021 № 90 «Про проведення позапланових перевірок» було здійснено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа І-ІІ ступенів» за адресою: Київська область, Сквирський район, с. Великополовецьке, вул. Центральна, 65, про що зазначається в рапорті начальника Сквирского РС ГУ ДСНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту Ігоря Шуляка від 09.02.2021.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 08.02.2021 №8, за змістом якого перевіркою щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту було виявлено 22 порушення, а саме:

1) п. 1.6 Глави 1 Розділу IV ППБУ - з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщеннях закладу не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

В той же час, як вказує відповідач, позивачем не зазначено в якій саме будівлі жили проводів не виконані встановленим способом. Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13-08-2009 року, опис об`єкта складається з різних будівель: школа/ гуртожиток/спортзал/ їдальня/ гараж/ котельня-теплиця/ убиральня/ майстерня/ господарська будівля. Неналежна деталізація позивачем таких порушень в Акті перевірки унеможливлює їх усунення, оскільки вказані елементи розташовані у всіх будівлях та перебувають у задовільному стані;

2) п. 22 Розділу ІІ ППБУ п. 8.1 ДБН А.2.5-64:2012 - внутрішній протипожежний водопровід гуртожитку знаходиться у несправному стані.

Відповідач зазначає, що вказане порушення свідчить про посилання позивачем на нерелевантне законодавство. Зокрема, норми ДБН В.2.5-64:2012 встановлюють вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення. Водночас, будівля відповідача побудована та здана в експлуатацію: школа у 1952 році та гуртожиток у 1990 році (оціночний акт по формі №3), реконструкція або капітальний ремонт будівлі не проводився, а тому до вказаної будівлі не застосовуються вказані позивачем вимоги до проектування та будівництва система водопостачання та каналізації і зазначений ним нормативно-правовий акт. На доказ укомплектованого внутрішнього протипожежного водопроводу відповідачем надано фотокартки. За твердженням відповідача Насоси протипожежного водопроводу були передані на планове технічне обслуговування, та вже пройшли перевірку і встановлені у закладі. Запуск водопроводу для проведення перевірки на працездатність проведено. У журналі з технічного обслуговування запуск та перевірку відображено. Додатково повідомлено, що об`єкт забезпечений зовнішнім протипожежним водопостачанням від протипожежного водоймища на відстані не більше 150 м від будівель об`єкту, що відповідає вимогам ДБН В.2.5-74:2013. Згідно з п.1 Розділу IV Інструкції проведення перевірок технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, у тому числі випробувань ПГ на водовіддачу в населених пунктах, покладається на пожежорятувальні підрозділи ДСНС України, а тих ПГ, що знаходяться на території об`єктів, зазначених у п.1 р.ІI цієї Інструкції, - на керівників об`єктів або на відповідальних працівників цих об`єктів, визначених наказом керівника. П. 1 р. II Інструкції передбачає, що утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання зобов`язані здійснювати юридичні особи, яким на підставі прав власності або іншого речового права належать такі об`єкти. Таким чином, станом на дату подання відзиву вказане позивачем порушення за даним пунктом відсутнє;

3) пп. 9 п. 2.1 глави 1 Розділу V ППБУ - на фасаді навчального корпусу біля місця розташування пожежної водойми встановлено не нормативний покажчик пожежного водоймища тощо.

Відповідач вважає, що зазначеним пунктом не доведена наявність реальної загрози життю і здоров`ю людей і що не відповідає пропорційності застосованих заходів реагування. Захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об`єкта нерухомості до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Водночас відповідач повідомив суд, що вказане в даному пункті порушення станом на дату подання відзиву усунуто: відповідачем придбано та облаштовано нормативний знак пожежна водойма, що підтверджується дублікатом квитанції №0.0. 2062090258.1 від 22-03-2021 та відповідною фотокарткою;

4) п. 2.31 глави 2 Розділу III ППБУ - сходові клітки, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням.

Відповідач вказує, що за відсутності вказівки в Акті в якій саме з оглянутих будівель встановлено порушення, на яке посилається позивач - не має підстав для посилання на вказане порушення по відношенню до всіх з перелічених будівель та застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи всіх будівель відповідача. Водночас, за твердженням відповідача ним дотримано п. 2.31 розділу III ППБУ щодо евакуаційного освітлення у приміщеннях де є постійне перебування людей. Так евакуаційне освітлення ВИХІД включається при спрацюванні сигналізації і встановлено ще під час монтажу протипожежної сигналізації, на що додано фото;

5) п. 2.27 глави 2 Розділу III ППБУ - двері евакуаційних виходів не виконані такими, що відкриваються з середини без ключа.

З цього приводу відповідач повідомив, що вказане порушення в даному пункті станом на дату подання відзиву усунуто: на евакуаційні двері встановлено пружину дверну оцинковану та гачок, двері змонтовані такими, що відкриваються всередину без ключа, що доводиться: товарним чеком №СМ-18565 від 19-03-2021 та фотокартками;

6) п. 1.3 глави 1 Розділу VI ППБУ - чергового не забезпечено засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість дітей та окремо для обслуговуючого персоналу.

Відповідач вважає, що вказаний позивачем захід реагування у вигляді заборони експлуатації будівель не узгоджується з критерієм реальності загрози життю та здоров`ю людей за вказаним у даному пункті опису порушення. Відповідач зазначає, що ним дотримано п. 5.5 ППБУ - у закладах соціального захисту населення (школи-інтернати, будинки для людей похилого віку та інвалідів, дитячі будинки), а також у готелях, кемпінгах, турбазах, санаторіях, будинках відпочинку, дитячих таборах відпочинку та інших подібних об`єктах повинно бути організовано цілодобове чергування обслуговуючого персоналу. Черговий зобов`язаний мати при собі комплект ключів від дверей евакуаційних виходів, електричний ліхтар, знати порядок виклику підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та дій у разі виникнення пожежі. Так, у закладі чотири електроліхтарі знаходяться в помічників вихователів, які чергують біля дітей вночі, комплекти ключів від дверей укомплектовані, підписані та знаходяться у чергового (фото додається). З метою повного усунення порушення відповідачем отримано у формі гуманітарної допомоги та видано для чергового 30 шт. протигазів (акт від 17-03-2021 та акт від 19-03-2021 про взяття на баланс протигазів (додається);

7) п. 1.21 глави 1 Розділу IV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів виконано не в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що вказане позивачем порушення не вказує, на якій саме з будівель не виконано в повній мірі блискавкозахист. Відповідач просить врахувати, що не всі будівлі комплексу перебувають в експлуатації школи. Формулювання «не повний обсяг» вказує на визнання позивачем того, що існує факт часткового виконання такої вимоги. За твердженням відповідача в цілому помилковим є зазначення в. п. 7 Опису виявлених порушень про невиконання захисту будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, оскільки, враховуючи призначення будівель, їх параметри та ступінь вогнестійкості, відповідно до вимог п.15 Додатку А ДС ТУ Б В.2.5-38:2008 Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд, вищевказані будівлі відповідача не підлягають примусовому обладнанню системою блискавкозахисту. Разом з тим, кожна будівля має заземлення, яке виключає виникнення пожежі внаслідок удару блискавки враховуючи металеві конструкції перекриття будівель. Крім того, додатково знаходиться блискавковідвід та заземлення, що підтверджується: протоколами №1, №2 вимірювання опору розтікання струму на основних заземлювачах і заземлення магістралей і устаткування та блискавкозахисту від 15.09.2020; протоколом №2 перевірки наявності електричного кола між заземлювачами і заземленими елементами блискавкозахисту; протоколом №5 вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземлення магістралей і устаткування від 14-09-2018. Таким чином, відповідач зазначає, що порушення за пунктом 7 відсутнє;

8) п. 2.37 глави 2 Розділу III ППБУ - двері сходових клітин гуртожитку не виконані самозакривними.

Відповідач вважає, що даний пункт Акту дублює вказане позивачем порушення у пункті 5. При цьому повідомлено, що відповідачем станом на дату подання відзиву придбано пружину для самозакривних дверей, двері інстальовані самозакривними, що підтверджується товарним чеком №СМ-18565 від 19-03-2021 та фотокартками, а отже вказане порушення усунуто;

9) п. 2.3 глави 2 Розділу III ППБУ, п. 22 розділу ІІ ППБУ, п. 8.6 табл. 2 ДБН В.1.1-7:2016 - відсутні протипожежні люки II-го типу (EІ30) у прорізах перекриття для виходу на горище через сходові клітки.

Відповідач зазначає, що станом на дату подання відзиву вказане порушення усунуто: придбано 3 комплекти люків металевих протипожежних (клас вогнестійкості EІ 30 (30 хвилин). В підтвердження відповідач додає Договір про закупівлю від 19-03-2021 з Специфікацією та видаткову накладну №РН-0000013 від 19-03-2021;

10) п. 2.3 Розділу III ППБУ, п. 22 Розділу II ППБУ - двері електрощитових, пральні не виконано протипожежними 2-го типу.

Відповідач повідомив, що станом на дату подання відзиву вказане порушення усунуто: придбано (разом з металевими люками) 3 дверей металевих протипожежних (клас вогнестійкості EI 30 (30 хвилин). В якості доказу додає: Договір про закупівлю від 19-03-2021 з Специфікацією та видаткову накладну №РН-0000013 від 19-03-2021;

11) п. 8 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України - не здійснено навчання керівного складу, працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки.

За твердженням відповідача вказаний захід реагування у вигляді заборони експлуатації будівель не узгоджується з критерієм реальності загрози життю та здоров`ю людей за вказаним у даному пункті опису порушення. Водночас повідомлено, що порушення усунуто: підтверджується проходженням навчання у Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Київської області за Договором №БЦ75 від 10.03.2021 про підготовку з питань цивільного захисту Директора ОСОБА_1 та Заступника директора з господарської частини ОСОБА_2 , згідно копій відповідного договору та акту;

12) п. 2 ч.1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України - не забезпечено працівників закладу засобами колективного та індивідуального захисту.

Відповідач вбачає, що даний пункт з Акту дублює вказане позивачем порушення у пункті 6, яке є усунутим;

13) п.1.10 глави 1 Розділу III ППБУ - не забезпечено освітлення входів та виходів до будівлі.

Відповідач не погоджується з вказаним у Описі порушенням, тому що позивачем не вказано до яких саме будівель віднесено вказане порушення, а таких будівель закладу є декілька, у тому числі в яких не має постійного перебування людей (котельня, гараж, їдальня, теплиця, майстерня тощо). Тому, за твердженням відповідача ним дотримано п. 2.31 Розділу III ППБУ, за яким сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Водночас, на час подання відзиву сходові клітки, внутрішні відкриті сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечено евакуаційним освітленням, що підтверджується фотокопіями;

14) п. 2.9 глави 2 Розділу III ППБУ - не забезпечено визначення з позначенням на вхідних дверях до приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.

Відповідач вважає, що вказане порушення щодо відсутності таблички з позначкою вибухонебезпечності не призводить до невчасного гасіння або збільшення часу гасіння та евакуації, на що посилається позивач. Тому вказаний позивачем захід реагування у вигляді заборони експлуатації будівель не узгоджується з критерієм реальності загрози життю та здоров`ю людей за вказаним у даному пункті опису порушенням. Водночас, вказане порушення усунуто шляхом розміщення на дверях до приміщень табличок з позначенням вибухопожежної та пожежної небезпеки. На доказ виконання цього пункту додається фото;

15) п.п. 9 п.2.2 глави 2 розділу V ППБУ - не проведено перевірку на працездатність пожежних кран-комплектів шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування.

Відповідач вказує, що даний пункт дублює пункт 2 Опису. Відповідачем було проведено плановий технічний огляд насосів пожежного кран-комплекту та здійснено плановий пуск води. Насоси та внутрішній протипожежний водопровід знаходяться у робочому стані, вода подається. Результати перевірки внесено до спеціального Журналу технічного обслуговування протипожежного водопроводу, про що подаються докази у вигляді копії зазначеного Журналу з відмітками

16) п. 2.22 глави 2 Розділу III ППБУ - на фасаді будівлі не встановлено адресний вказівник освітлювальний у темний час доби.

Відповідач зазначає, що на фасаді будівлі є табличка адресного позначення. Додаткова табличка із світловідбивним елементом була придбана, на доказ чого відповідачем надано дублікат квитанції Р24А1060010850С0278 від 22-03-2021 та фотокартку розміщеної таблички на фасаді;

17) п. 2.19 глави 2 Розділу IV ППБУ - несправна вентиляційна система харчоблоку їдальні.

За твердженням відповідача позивачем не вірно встановлено причину несправності. Вказаний недолік був спричинений не технічною несправністю системи вентиляції, а внаслідок несправності розетки. Розетка відремонтована та система вентиляції працює. Разом з тим, відповідачем додатково повідомлено, що позивачем неправомірно віднесено вказане порушення до підстав для закриття експлуатації будівлі, з врахуванням відсутності категорії пожежонебезпеки вказаного приміщення за п.7.10.2. ДБН В.2.5-67:2013 Опалення, вентиляція та кондиціонування;

18) п. 1.2 глави 1 Розділу V ППБУ - приміщення навчального корпусу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та евакуюванням людей.

На переконання відповідача вказане порушення спростовується відміткою про виконання від 05-02-2021 Припису 14-02-2021. Протипожежна сигналізація була встановлена ліцензійованою компанією за Договором №44/1. 15-10-2015 і Договором №52 від 18-12-2015, копії яких додаються;

19) п. 1.4 глави 1 Розділу V ППБУ - сигнал від спрацювання пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження.

Відповідач зазначає, що згідно п.7.4 Додатку А ДБН В.2.5.-56:2014 Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і тип системи передавання тривожних сповіщень, від закладів шкіл - інтернатів вимагається тільки встановлення СПС а не АСПГ. Система СПС відповідачем встановлена, що підтверджується відміткою у приписі від 14-02-2020 та документацією: Договорами №44/1 15-10-2015 і Договором №52 від 18-12-2015 та технічною документацією, копія якої надано суду, а тому вказане у пункті 19 Опису порушення відсутнє;

20) п. 1.4 глави 1 Розділу VI ППБУ - із другого поверху навчального не виконано другий евакуаційний вихід.

Відповідач не погоджується з вказаним порушенням у зв`язку з тим, що кількість дітей та дорослих на вказаному поверсі менша за регламентовану кількість 50 осіб, що підтверджується Довідкою 22-03-2021, а саме що на другому поверсі навчального корпусу розміщено 3 класні кімнати, в яких одночасно перебувають не більше 32 осіб. А тому законодавством не передбачено обов`язку з облаштування другого евакуаційного виходу згідно п. 2.19 та п. 2.26 Розділу III ППБУ. На цій підставі відповідач наполягає, що вказане порушення відсутнє;

21) п.3.9 глави V Розділу II ППБУ - не визначено необхідний тип та кількість вогнегасників.

Відповідач не погоджується з вказаним порушенням, оскільки вогнегасники у навчальному закладі є. Тип вогнегасника вказано промисловим способом на самому вогнегасникові. Позивачем при складанні Акту не вказано, в чому саме полягає недотримання правил щодо обраного типу та кількості вогнегасників. Відповідач стверджує, що визначення типу і кількості вогнегасників здійснювалась з дотриманням Правил експлуатації типових норм належності вогнегасників, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.01.2018 №25, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 23-02-2018 за №225/31677. Крім того, повірка та заправка вогнегасників була проведена 02-02-2021, на доказ чого відповідач додає товарний чек №319 від 02-02-2021. Тому відповідач стверджує, що порушення відсутнє;

22) п.2.1.6 глави 2 Розділу III ППБУ - в приміщеннях спального корпусу встановлені грати.

Відповідач не погоджується з даним порушенням, зазначаючи, що в спальному корпусі гуртожитку на 3 і 2 поверсі грати відсутні, на доказ чого додає фотокартку відповідного корпусу та Довідку (за п.20). На першому поверсі встановлені грати у кімнатах бухгалтерії, медпункті та приймальні, де містяться цінності, документи та медикаменти та що дозволено п. 2.16 Розділу III Наказу МВС України №1417 від 30-12-2014. Також відповідач стверджує, що оскільки відсутній детальний опис виявленого порушення, а саме не вказано яким чином знижено клас вогнестійкості металевих конструкцій на першому поверсі в окремих кабінетах, які не належать до навчального корпусу, яких саме та яка нормована межа вогнестійкості повинна бути у тих чи інших конструктивних елементів, а також відсутні вказівки на законодавчі вимоги щодо класів вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій того чи іншого типу будівель (споруд) та їх конструктивних елементів (в т.ч. металевих), то це свідчить про відсутність порушень.

Посилаючись на правові позиції суду касаційної інстанції у справах з подібними правовідносинами, практику Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи) відповідачем вказувалося на необхідності врахування принципу співмірності в контексті заявленого позивачем виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації підприємства відповідача.

Натомість, позивач зауважував на тому, що ДСНС є спеціально уповноваженим органом, який має право надавати оцінку виявленим порушенням вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, а складений за результатами перевірки акт - є належним доказом факту виявлення таких порушень, які в свою чергу слугують підставами для застосування відповідних заходів реагування.

22.07.2021 судом отримано клопотання позивача від 19.07.2021 №5601-7908/11 про долучення матеріалів до якого надано Акт №929 від 11.06.2021, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки щодо Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів».

Так, за наслідками відповідного заходу, проведеного позивачем у відношенні відповідача в період з 10.06.2021 по 11.06.2021 встановлено наявність 5 порушень вимог профільного законодавства, а саме:

1) пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ - з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщеннях закладу не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

2) пункт 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ - захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів виконано не в повному обсязі;

3) пункт 1.2 глави 1 розділу V ППБУ - приміщення навчального корпусу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та евакуюванням людей;

4) пункт 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - сигнал від спрацювання пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження;

5) пункту 1.4 глави 1 розділу VI ППБУ - із другого поверху навчального корпусу не виконано другий евакуаційний вихід.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За змістом статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа (частина 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до положень частини 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів,

Згідно з частиною 2 цієї статті повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Згідно з частиною 2 статті 51 та частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 26, 33, 43 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини; пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю; техногенна безпека - відсутність ризику виникнення аварій та/або катастроф на потенційно небезпечних об`єктах, а також у суб`єктів господарювання, що можуть створити реальну загрозу їх виникнення. Техногенна безпека характеризує стан захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Забезпечення техногенної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.

Суд зазначає, що у контексті вищенаведених норм, настання реальної загрози життю та здоров`ю людей слід пов`язувати з обставинами, які можуть призвести до займання, розповсюдження вогню, виникнення аварій (катастроф) та з впливом небезпечних факторів, які породжують вказані явища.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 Кодексу цивільного захисту України).

У силу пункту 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Суд зазначає, що зі змісту вищевказаних норм законодавства вбачається, що застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки, та не залежить від виконання (не виконання) вимог припису органу контролю щодо усунення виявлених порушень.

Як вже було встановлено судом, позивачем за результатами перевірки об`єктів відповідача у період з 05.02.2021 по 08.02.2021 за адресою: Київська область, Сквирський район, с. Великополовецьке, вул. Центральна, 65, щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було виявлено 22 порушення в частині недотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, можливі наслідки яких створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідач погоджуючись з наявністю окремих порушень та заперечуючи в частині наявності інших, зазначених в акті перевірки, стверджує про усунення більшості виялвених позивачем порушень на об`єкті відповідача, на підтвердження чого надає суду відповідні матеріали.

Верховний Суд у постанові від 24.11.2020 по справі №826/10169/18 наголосив, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак, вказане не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суд не повинен обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судом шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

При обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі відповідача, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

Крім того, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей (частина п`ята статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавцем покладений як основа і правова підстава його застосування.

Так, в частині порушення відповідачем пункту 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ, що було виявлено за наслідком чергової перевірки об`єкта відповідача, а саме що з`єднання відгалуження та окінцювання жил проводів в приміщеннях закладу не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів, суд вбачає обґрунтованими заперечення відповідача, адже позивачем не зазначено в яких саме приміщеннях мало місце виявлене позивачем порушення, що в свою чергу унеможливлює їх усунення, оскільки за твердженням відповідача відповідні елементи, що розташовані у всіх будівлях відповідача, перебувають у задовільному стані.

В частині порушення пункту 1.21 глави 1 розділу IV ППБУ, а саме, що захист будівель від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів виконано не в повному обсязі, позивачем, в контексті заперечень відповідача, також не зазначено, які саме будівлі відповідача потребують обов`язкового обладнання блискавкозахистом у відповідності до встановлених вимог законодавства та на яких останній виконано не у повному обсязі, що фактично унеможливлює належне усунення цього порушення.

Щодо порушення пункту 1.2 глави 1 розділу V ППБУ, а саме, що приміщення навчального корпусу не обладнано автоматичною пожежною сигналізацією та системою оповіщення про пожежу та евакуюванням людей, відповідачем, як зазначалося вище, вказано, що протипожежна сигналізація була встановлена ліцензійованою компанією за Договором №44/1. 15-10-2015 і Договором №52 від 18-12-2015.

Порушення пункту 1.4 глави 1 розділу V ППБУ - сигнал від спрацювання пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого спостереження, згідно викладеного відповідачем не є застосовним по відношенню до об`єкта відповідача, оскільки за п.7.4 Додатку А ДБН В.2.5.-56:2014 Переліку однотипних за призначенням об`єктів, які підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, і тип системи передавання тривожних сповіщень, від закладів шкіл - інтернатів вимагається тільки встановлення СПС а не АСПГ. Система СПС відповідачем встановлена, що підтверджується відміткою у приписі від 14-02-2020 та документацією: Договорами №44/1 15-10-2015 і Договором №52 від 18-12-2015 та технічною документацією, копія якої надано суду.

Також, порушення пункту 1.4 глави 1 розділу VI ППБУ - із другого поверху навчального корпусу не виконано другий евакуаційний вихід, за твердженням відповідача не є застосованим до об`єкта відповідача, адже згідно з Довідкою 22-03-2021 на другому поверсі навчального корпусу розміщено 3 класні кімнати, в яких одночасно перебувають не більше 32 осіб, у зв`язку з чим обов`язок з облаштування другого евакуаційного виходу на другому поверсі об`єкта відповідача згідно п. 2.19 та п. 2.26 Розділу III ППБУ чинним законодавством не передбачено.

Верховний Суд у постанові від 28.04.2021 по справі № 640/10129/20 зазначив зокрема наступне.

Так, положеннями частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до КАС України, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, в тому числі повторного, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

Зокрема, щодо необхідності облаштування приміщень установками автоматичної пожежної сигналізації, у вказаній постанові колегія суддів зазначила, що останні спрямовані на своєчасне виявлення та сповіщення про уже виниклу пожежу, ліквідацію її наслідків, а отже відсутність таких установок аж ніяк не свідчить про наявність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожежі.

Разом з тим, враховуючи практику суду касаційної інстанції, суд зазначає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому на суб`єкта владних повноважень покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, зокрема як в межах розгляду даної адміністративної справи - необхідності застосування заявленого позивачем заходу реагування у відношенні об`єкта відповідача.

За висновками Верховного Суду, викладеними зокрема у постанові від 23.06.2021 по справі №640/16673/19 - захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері охорони праці.

Водночас поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Суд не може перебирати на себе повноваження органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу, є дискреційними.

При цьому, щодо принципу співмірності у пункті 86 згаданої вище постанови Верховного Суду, колегія суддів Касаційного адміністративного суду зауважила, що повне зупинення експлуатації об`єкту - є обґрунтованим, оскільки забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом скаржника у використанні об`єкту.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що згідно відповідного акта, яким є належним доказом, що може піддержувати факт усунення виявлених порушень на об`єкті відповідача, останнім усунуто 17 із 22 виявлених порушень.

В той же час, в частині інших 5 порушень відповідач зазначає, що окремі з них є усунутими, а інші, у зв`язку з відсутністю конкретизації цих порушень, не можуть бути усунені позивачем з об`єктивних причин, при цьому що сама їх наявність відповідачем заперечується.

Позивачем не виконано покладений на нього обов`язок, оскільки не надано суду будь-яких контраргументів на доводи відповідача, що висловлені ним під час розгляду даної адміністративної справи.

Як наслідок, викладені обставини та наявні докази по справі за своєю сукупністю свідчить про відсутність підстав для застосування крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень об`єкта перевірки, виходячи з вимог принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а отже суд не вбачає підстав для задоволення заявлених позивачем вимог.

Оскільки судом вирішено відмовити позивачеві у застосуванні заявлених ним заходів реагування, судові витрати до розподілу - відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Комунального закладу Київської обласної ради «Великополовецька спеціальна школа I-II ступенів» про застосування заходів реагування у вигляді зупинення робіт - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано: 03.09.2021.

Суддя Панченко Н.Д.