Рішення № 99385740, 02.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 вересня 2021 року о/об 14 год. 35 хв.Справа № 280/5040/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Славутич-Тара" (69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.187, кв.33; код ЄДРПОУ 33652465)

до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935)

про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Славутич-Тара" (надалі – позивач, ПП "Славутич-Тара") звернулось до суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати: 1) Рішення про коригування митної вартості за шостим методом №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020; 2) Картку відмови у митному оформленні товару №UА110230/2020/00708 від 09.12.2020.

У позовній заяві (а.с.104-106) позивач зазначив, що 28.05.2020 між Приватним підприємством «Славутич-Тара» (Покупець) і ООО «Пивоваренная компания «Балтика» (Продавець) було укладено контракт №SТ0420 (Специфікація №1 до контракту №SТ0420 від 28.05.2020), за яким продавець зобов`язався поставити позивачу дріжджі пивні сухі відпрацьовані на умовах FСА Чубовка (RU) у відповідності до Інкотермс 2000. Для проведення митного оформлення поставленого позивачу товару, до митного органу 07.12.2020 подана вантажна митна декларація №UA110230/2020/026951. Відповідно до даної ВМД платежі повинні становити ПДВ в сумі 42633,60 грн., ввізного мита – 19378,91 грн. Ці дані підтверджені та відображені в гр.47 «Нарахування платежів». При поданні ВМД №UA110230/2020/026951 позивачем задекларовані наступні документи: Сертифікат якості №31 від 16.08.2020, Пакувальний лист від 02.12.2020, Інвойс Smr 015695/20 від 02.12.2020, Накладну СМR №114651 від 07.12.2020, Декларацію країни походження Smr 015695/20 від 02.12.2020, Платіжне доручення №3 від 23.11.2020, Довідку про вартість перевезення №0112-08 від 01.12.2020, Висновок ТПП ОИ-6946 від 07.12.2020, Специфікацію №1 від 28.05.2020, Контракт №SТ0420 від 28.05.2020, Договір 11/11/19 від 11.11.2019, Договір перевезення автотранспортом №6783 від 26.11.2020, Договір перевезення автотранспортом СЛТ 05 від 15.05.2020, Лист про відсутність ГМО №925 від 02.12.2020, Заявку на перевезення №18 від 01.12.2020, Комерційну пропозицію від 28.05.2020, Товарну накладну Smr 015695/20 від 02.12.2020, Платіжне доручення №3067 від 03.12.2020, митну декларацію країни відправлення №10418010/021220/0354283 від 02.12.2020 та відображений в графі 44 ДМ-2. Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф.ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст.57, 58 Митного кодексу України, тобто за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. 07.12.2020 відповідач використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, такі як: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, що підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, про що зазначено в листуванні під час консультацій. Митний орган, керуючись ч.2, ч.3 ст.53 Митного кодексу України, обгрунтував свою вимогу насгунним: 1) Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена, або підлягає оплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншою місця ввезення на митну територію України. Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту товар імпортовано на умовах поставки FСА - Чубовка (RU). Згідно з п.6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у т.ч., транспортні (перевізн) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Наказом Мінфіну від 24.05.2012 за №599 «Про затвердження форми декларації митної вартості та правил її заповнення» визначено, що до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-ексиедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно- експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 км маршруту. При цьому, до митного оформлення декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України надано лише довідку про транспортні витрати від 01.12.2020 за №0112-08, та заявку №18 від 01.12.2020. 2) Відповідно до платіжного доручення №3 від 23.11.2020 оплата за товар здійснена за інвойсом/проформою від 12.11.2020 за №1 Smr, проте такий документ до митного оформлення не надавався, що унеможливлює ідентифікацію оплати за партію товару, що задекларована. 3) Також надані до митного оформлення інвойси не містить печаток і штампів митного органу країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж тi, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині заниження митної вартості заявленого товару. 4) Висновок ТПП від 07.12.2020 за №ОИ-6946 щодо проведення цінової експертизи поставки, за результатами якого підтверджено заявлену ціну товару грунтується на інформації документів митного оформлення, посилається на наявну у експерта інформацію без зазначення якісних характеристик дріжджів, які порівнюється, виробників, умов купівлі-продажу, що не дає можливості об`єктивно співставити заявлену декларантом вартість оцінюваного товару з даними експертного висновку, також не містить додатків, які б підтверджували джерела цінової інформації використані експертом, що не дає можливості перевірити обгрунтованість висновків експерта. 07.12.2020 декларантом додатково було надано такі документи: рахунок/проформа №1 Smr від 12.11.2020, Лист №535/12-20 від 08.12.2020, Лист №0912 від 09.12.2020. Відповідач не прийняв до уваги первинно та додатково поданих документів позивача та 09.12.2020 прийняв Рішення №UA110230/2020/000306/2 про коригування митної вартості товару за шостим методом та у зв`язку з цим 09.12.2020 видав Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2020/00708 за поданою ВМД. В зазначеній картці відмови як причину у відмові вказано те, що митним органом проведене коригування митної вартості та винесене відповідне рішення про визначення митної вартості. Також, в Картці відмови зазначено вимогу, виконання якої забезпечить митне оформлення та пропуск товарів через митний кордон України, а саме подання нової ВМД за митною вартістю визначеною митним органом. 09.12.2020 декларант подав митному органу в порядку електронного декларування нову митну декларацію №UA110230/2020/027165, яку прийнято до митного оформлення. Платежі за ВМД №UA110230/2020/027165 склали: ПДВ в сумі 72517,25 грн., ввізного мита - 32962,39 грн. Таким чином, за декларацією №UA110230/2020/027165 в результаті застосування митним органом шостого методу визначення митної вартості товару переплата з ПДВ склала 29883,65 грн., з ввізного мита - 13583,48 грн. Позивач зазначає, що під час митних консультацій відповідач «виявив» чотири неіснуючих недоліки в первинно наданих документах та вважає їх безпідставними та необгрунтованими а саме: 1) Під час митного оформлення вантажу було задекларовано окрім, зазначених Довідки про вартість перевезення №0112-08 від 01.12.2020 та заявки на перевезення №18 від 01.12.2020, ще: Договір перевезення автотранспортом №СЛТ 05 від 15.05.2020, Договір перевезення автотранспортом №6783 від 26.11.2020, Пакувальний лист від 02.12.2020 та накладна СМR для додаткової ідентифікації вантажу та транспорту. Це були всі наявні в той час у декларанта документи, які разом відображали всі необхідні відомості про операцію транспортування вантажу до митної території України, та нажаль безпідставно не були враховані митним органом під час митних консультацій та під час прийняття рішення про коригування митної вартості. 2) Друге, виявлене відповідачем «порушення» було усунуте декларантом, шляхом надання додаткових документів. 3) Проставлення печаток і штампів митних органів на рахунку-фактурі не вимагається законодавством України. Печатки і штампи країни відправлення відсутні через здійснення декларування в електронному вигляді. Митницею, у свою чергу, не було надано пояснень ні у заявах по суті справи, ні у оскаржуваних рішеннях якими саме нормами права вимагається проставлення печаток і штампів на рахунках-фактурах. До того ж у разі необхідності, відповідач мав можливість перевірити достовірність наданих документів шляхом здійснення відповідного запиту до митниці Російської Федерації відповідно до Наказу Державної митної служби України від 06.07.2005 за №639 «Про затвердження Порядку направлення запитів Державної митної служби України до митних служб іноземних держав або їх інформування». Позивач вважає, що дії митного органу не відповідають чинному законодавству щодо порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару.

Позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.112-118), в якому зазначено, що до митного контролю та митного оформлення 07.12.2020 декларантом було надіслано засобами електронного зв`язку згідно з ст.257 Митного кодексу України (МКУ) митну декларацію (МД) в режимі IM 40, якій присвоєно №UA110230/2020/026951 (довідковий номер №2803) на товар: «Дріжджі пивні відпрацьовані сухі – 19400 кг Дріжджі не активні гранульовані призначені для використання в якості сировини для виготовлення кормів, кормових добавок та сумішей. ТУ 11.05.20-001-01824944-2019 № партії 67 (ББ 7.20.70-7.20.89) Дата виготовлення 23.07.2020-30.07.2020 Термін придатності 18 місяців. Не містять ГМО. Виробник: Філіал TOB "Пивоваренная компания" Балтика"- "Балтика-Самара" Країна виробництва RU Маркування українською мовою: дріжджі пивні сухі відпрацьовані ТУ11.05.20-001-01 824944-2019, вироблено в Росії, виробник "Балтика-Самара", дата упаковки, номер, маса нетто, без ГМО, імпортер, склад, харчова цінність». Декларантом митну вартість вищезазначеного товару заявлено за основним методом: визначення митної вартості. В гр.44 вказаної MД зазначені наступні документи: Сертифікат якості №31 від 16.08.2020; Пакувальний лист №б/н від 02.12.2020; Рахунок-проформа (Proforma invoice) №1 від 12.11.2020; Рахунок-фактура (інвойс) №Smr015695/20 від 02.12.2020; Автотранспортна накладна №114651 від 02.12.2020; Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №3 від 23.11.2020; Лист №0112-08 від 01.12.2020; Висновок ЗТПП №ОИ-6946 від 07.12.2020; Специфікація №1 від 28.05.2020; Контракт №ST0420 від 28.05.2020; Договір (контракт) про перевезення №6783 від 26.11.2020 та №СЛТ 05 від 15.05.2020; Лист №925 від 02.12.2020; Заявка №18 від 01.12.2020; Комерційна пропозиція б/н від 28.05.2020; Копія митної декларації країни відправлення №10418010/021220/0354283 від 02.12.2020. При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне: 1) Відповідно до частини 10 статті 58 Кодексу при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту товар імпортовано на умовах поставки FСА - Чубовка (RU). Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 Кодексу документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у т.ч., транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Наказом Мінфіну від 24.05.2012 за №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» визначено, що до зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. При цьому, до митного оформлення декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України надано лише довідку про транспортні витрати від 01.12.2020 за №0112-08 та заявку №18 від 01.12.2020. 2) Відповідно до платіжного доручення №3 від 23.11.2020 оплата за товар здійснена за інвойсом/проформою від 12.11.2020 за №1 Smr, проте такий документ до митного оформлення не надавався, що унеможливлює ідентифікацію оплати за партію товару, що задекларована. 3) Також, надані до митного оформлення інвойси не містять печаток і штампів митних органів країни відправлення, що може свідчити про надання декларантом до митниці інших документів, ніж ті, що були додані відправником, що дає підстави для сумніву у достовірності зазначених відомостей та указує на наявність фіскальних ризиків, в частині можливого заниження митної вартості заявленого товару. 4) Висновок ТПП від 07.12.2020 за №ОИ-6946 щодо проведення цінової експертизи поставки, за результатам якого підтверджено заявлену ціну товару грунтується на інформації документів митного оформлення, посилається на наявну у експерта інформацію без зазначення якісних показників дріжджів, які порівнюється, виробників, умов купівлі-продажу, що не дає можливості об`єктивно співставити заявлену декларантом вартість оцінюваного товару з даними експертного висновку, також не містить додатків, які б підтверджували джерела цінової інформації використані експертом, що не дає можливості перевірити обгрунтованість висновків експерта. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням ч.2, ч.3 ст.53 Митного кодексу України, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайсілисти) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. 09.12.2020 додатково надано: рах/проформа №1 Smr від 12.11.2020, лист 535/12 20 від 08.12.2020, лист №0912 від 09.12.2020. 09.12.2020 особа, уповноважена на роботу з митницею відмовилась від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України. У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей з розрахунку 0,96 USD/кг (МД від 01.08.2019 за №UА100110/2019/145356). За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020 та складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2020/00708. Оформлення вищезазначеного товару декларантом було здійснено та випущеного у вільний обіг за МД №UА110230/2020/027165 від 09.12.2020 з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020. Випуск товарів у вільний обіг було здійснено шляхом надання гарантій відповідно розділу X Митного кодексу України. Під час дії гарантійних зобов`язань додаткові документи декларантом не надавались. На думку відповідача, оскаржувані Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству.

Відповідач проти позову заперечував.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

28.05.2020 між ПП «Славутич-Тара» «Покупець» та ООО «Пивоваренная компания «Балтика» (Російська Федерація) «Продавець» укладено Контракт №SТ0420, відповідно до п.1.1 якого Продавець за узгодженням з Покупцем окремими партіями продає Дріжджі пивні відпрацьовані сухі, …, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товар по ціні та на умовах, зазначених у даного Контракті (а.с.61-73, 134-140).

Для проведення митного оформлення товару, поставленого за вищевказаним Контрактом №SТ0420 від 28.05.2020 позивачем 07.12.2020 подано митну декларацію №UA110230/2020/026951 (а.с.39-40, 122).

При митному оформленні спірний товар задекларований позивачем як: «Дріжджі пивні відпрацьовані сухі-19400 кг. Дріжджі неактивні гранульовані призначені для використання в якості сировини для виготовлення кормів, кормових добавок та сумішей. ТУ 11.05.20-001-01824944-2019 № партії 67 (ББ 7.20.70-7.20.89). Дата виготовлення 23.07.2020-30.07.2020. Термін придатності 18 місяців. Не містять ГМО. Виробиик: Філіал TOB "Пивоваренная компания" Балтика" - "Балтика-Самара". Країна виробництва RU. Маркування українською мовою: дріжджі пивні сухі відпрацьовані ТУ11.05.20-001-01 824944-2019, вироблено в Росії, виробник "Балтика-Самара", дата упаковки, номер, маса нетто, без ГМО, імпортер, склад, харчова цінність. Див. «електронний інвойс». …».

Згідно з графою 43 МД №UA110230/2020/026951 від 07.12.2020 декларантом зазначено метод визначення митної вартості за ціною угоди (перший метод), передбачений ст.58 Митного кодексу України.

Умови поставки (графа 20 МД №UA110230/2020/026951 від 07.12.2020) – FСА RU Чубовка.

При поданні МД №UA110230/2020/026951 від 07.12.2020 декларантом надано Дніпровській митниці Держмитслужби: Сертифікат якості №31 від 16.08.2020; Пакувальний лист №б/н від 02.12.2020; Рахунок-проформу (Proforma invoice) №1 від 12.11.2020; Рахунок-фактуру (інвойс) №Smr015695/20 від 02.12.2020; Автотранспортну накладну №114651 від 02.12.2020; Платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №3 від 23.11.2020; Лист №0112-08 від 01.12.2020; Висновок ЗТПП №ОИ-6946 від 07.12.2020; Специфікацію №1 від 28.05.2020; Контракт №ST0420 від 28.05.2020; Договір (контракт) про перевезення №6783 від 26.11.2020 та №СЛТ 05 від 15.05.2020; Лист №925 від 02.12.2020; Заявку №18 від 01.12.2020; Комерційну пропозицію б/н від 28.05.2020; Копію митної декларації країни відправлення №10418010/021220/0354283 від 02.12.2020.

В електронному повідомленні Дніпровської митниці Держмитслужби зазначено про розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару та зобов`язано позивача надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, прейскуранти (прайсілисти) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с.89-90, 123).

На запит митниці декларантом було надано: рахунок/проформу №1 Smr від 12.11.2020, лист №535/12-20 від 08.12.2020, лист №0912 від 09.12.2020.

Судом досліджено Рішення про коригування митної вартості товарів, прийняте 09.12.2020 Дніпровською митницею Держмитслужби за №UА110230/2020/000306/2 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2020/00708 від 09.12.2020.

У Рішенні про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020 зазначено наступне: «… У митниці наявна інформація щодо вищих рівнів митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Митна вартість може бути визнана за умови надання наступних додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Посадовою особою митниці проведено процедуру консультації відповідно до ч.4 статті 57 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосований через те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товарів, у відповідності до вимог п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України. Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст.59, 60 МКУ. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст.62, 63 МКУ. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МКУ використана наявна в митниці інформація щодо раніше визнаних митних вартостей з розрахунку 0,96 USD/кг (МД від 01.08.2019 №UA100110/2019/145356). ...» (а.с.43, 153).

Разом з цим, відповідачем не надано до суду допустимих доказів на підтвердження викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020 доводів переходу від одного другорядного методу визначення ціни імпортованого товару до іншого.

Оформлення товару (задекларованого за МД №UA110230/2020/026951 від 07.12.2020) здійснено позивачем з урахуванням Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020 і випущено відповідачем у вільний обіг вже за МД №UA110230/2020/027165 від 09.12.2020 під гарантію відповідно до розділу X Митного кодексу України (а.с.41, 155).

Протягом дії гарантійних зобов`язань за МД №UA110230/2020/027165 від 09.12.2020 декларантом не було надано Дніпровській митниці Держмитслужби додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

За змістом умов постачання FCA правил Інкотермс від 16.09.2010 «Free Carrier» («Франко перевізник») означає, що продавець здійснює передачу товару перевізнику або іншій особі, номінованій покупцем, у власних приміщеннях або у іншому обумовленому пункті. Відповідно FCA від продавця вимагається виконання формальностей для вивезення, якщо такі застосовуються; це умови постачання, коли основну частину перевезення забезпечує покупець, при цьому, покупець самостійно обирає вид транспорту, сам організовує весь ланцюг доставки, укладає договори перевезення. Обов`язок продавця з постачання вважається виконаним, коли він постачає товар – після його митного оформлення у режимі експорту в обумовленому місті. Згідно пп.«а» п.Б3 умов FCA покупець зобов`язаний за свій рахунок укласти договір перевезення товару від поіменованого місця постачання.

Судом досліджено копії наданих сторонами документів.

З`ясовано, що зазначені Дніпровською митницею Держмитслужби у повідомленні «розбіжності» не мають суттєвого впливу на ціну товару, оскільки стосуються взаємовідносин між суб`єктами господарювання по взаєморозрахункам.

Позов підлягає задоволенню з урахуванням зазначеного вище та виходячи з наступного.

1. Відповідно до ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Як зазначено у ч.2 ст.53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

При цьому, слід зауважити, що Законом України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м.Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А «Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)» у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 «Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі» 26-29 березня 2001 року вимагають щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: «На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства».

Відповідачем не доведено додержання вимог Закону України №227-V від 05.10.2006 «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», ст.53 Митного кодексу України при вимаганні від декларанта додаткових документів, оскільки документів, доданих до МД №UA110230/2020/026951 від 07.12.2020 цілком достатньо для ідентифікації товару.

У ч.1 ст.57 Митного кодексу України зазначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: […] в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; […] 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача, викладених у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020 судом взято до уваги, що умови імпорту товару за МД №UA100110/2019/145356 від 01.08.2019 (а.с.152) (яку взято відповідачем як джерело для визначення митної вартості і надано до суду) суттєво відрізняються від умов заявлених позивачем у МД №UA110230/2020/026951 від 07.12.2020 (по ознакам (властивостям, характеристикам) товарів, виробникам, умовам транспортування, тощо).

Так, товар імпортований за МД №UA100110/2019/145356 від 01.08.2019 має такі ознаки: «Неактивні дріжджі кормові сухі у вигляді порошку отримані шляхом барабанної сушки з пивних сирих дріжджів, що утворились при виробництві пива. Не містять допоміжних речовин наповнювачів чи добавок. Без ГМО. Масова доля сирого протеїну - 35% Масова доля вологи - 5%; Дата виготовлення - 24.04.2019. Всього (нетто): 970 кг. Використовуюється як компонент при додаванні в їжу для годівлі тварин. Упаковані в контейнери з пропіленової тканини. Країна виробництва: RU Торгівельна марка: ООО «ПК «Балтика» Виробник: ООО «Пивоваренная компания «Балтика»».

Водночас, позивачем товар імпортований за МД №UA110230/2020/026951 від 07.12.2020 з наступною ознакою: «Дріжджі пивні відпрацьовані сухі-19400 кг Дріжджі неактивні гранульовані призначені для використання в якості сировини для виготовлення кормів, кормових добавок та сумішей. ТУ 11.05.20-001-01824944-2019 № партії 67 (ББ 7.20.70-7.20.89). Дата виготовлення 23.07.2020-30.07.2020. Термін придатності 18 місяців. Не містять ГМО. Виробиик: Філіал TOB "Пивоваренная компания" Балтика" - "Балтика-Самара". Країна виробництва RU. Маркування українською мовою: дріжджі пивні сухі відпрацьовані ТУ11.05.20-001-01 824944-2019, вироблено в Росії, виробник "Балтика-Самара", дата упаковки, номер, маса нетто, без ГМО, імпортер, склад, харчова цінність. Див «електронний інвойс». …».

Також, товар імпортований за МД №UA100110/2019/145356 від 01.08.2019 вивезено з Росії, умови поставки «FCA RU Сырейка».

Водночас, позивачем товар імпортований за МД №UA110230/2020/026951 від 07.12.2020 вивезено з Росії, умови поставки «FCA RU Чубовка».

У МД №UA100110/2019/145356 від 01.08.2019 взагалі відсутня інформація про: «Відправник/Експортер», «Одержувач», «Декларант/Представник».

Параграфом 2 Статті VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ від 30.10.1947) передбачено: «2. (a) Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) (b) Під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) …».

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 5 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року»: «1. (a) Якщо імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних, митна вартість імпортних товарів згідно з положеннями цієї Статті базується на ціні одиниці товарів, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари таким чином продаються у найбільшій сукупній кількості в той час або приблизно в той час, коли відбувається імпорт товарів, що оцінюється, особам, які не пов`язані з особами, у яких вони купують такі товари, при дотриманні вимог відрахування нижченаведеного: (…) (b) Якщо ні імпортні товари, ні ідентичні або подібні імпортні товари не продаються в час ввезення або приблизно в час ввезення товарів, що оцінюються, то митна вартість, яка в інших випадках підпадає під положення параграфа 1(а), ґрунтується на одиниці товару, за якою імпортні товари або ідентичні чи подібні імпортні товари продаються в країні імпорту в якості імпортних на найбільш ранню дату після імпорту товарів, що оцінюються, але до закінчення 90 днів після такого імпорту».

У пп.«с» п.3 Примітки до статті 7 «Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року», зокрема, зазначено: «3.Деякі приклади розумної гнучкості: (…) с) дедуктивний метод – вимога про те, що товари продаватимуся в «тому стані, як вони імпортуються», що містить в підпункті «а» пункту 1 статті 5, може тлумачитися гнучко; вимога про «90 днів» може застосовуватись гнучко».

Документально відповідачем не доведено, що ціна вищевказаного товару з 01.08.2019 (митне оформлення за МД №UA100110/2019/145356 взята відповідачем як джерело цінової інформації) до 07.12.2020 (митне оформлення позивачем за МД №UA110230/2020/026951) – залишалась незмінною на світовому ринку.

Отже, відповідач не обґрунтував, чому ним взято як джерело для визначення митної вартості товару саме МД №UA100110/2019/145356 від 01.08.2019 та не взяті до уваги інші джерела цінової інформації.

У п.3 розділу 3 «Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», затверджених 11.09.2015 наказом ДФС України №689, зазначено: «3.Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює аналіз, виявлення та оцінку ризиків, повинна враховувати особливості формування вартості товарів, які реалізуються в порядку біржової торгівлі. При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків товарів, які є об`єктом біржової торгівлі, ціну договору щодо товару, який імпортується (вартість операції), без урахування витрат на доставку, комісійних витрат, премії або знижки за фактичну якість товару і премії продавцю необхідно порівнювати зі значенням біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка-фактури (інвойсу) або додатку (специфікації) до зовнішньоекономічного договору (контракту). При здійсненні аналізу, виявлення та оцінки ризиків на підставі сировинних складових ураховуються дані про вміст сировини, що використовується для виготовлення цього товару. За відсутності даних про щоденні біржові котирування для аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовується інформація про середні значення біржових котирувань за календарний місяць, в якому здійснювалось відвантаження товару».

Відповідачем, який заперечував проти позову, не надано до суду доказів вивчення всіх можливих джерел інформації, передбачених «Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» при прийнятті Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020 та визначенна ціна імпортованого ПП "Славутич-Тара" товару.

На думку суду, відповідачем не обґрунтовано не прийнято до уваги Висновок Запорізької торгово-промислової палати від 07.12.2020 за №ОИ-6946 (а.с.58).

При цьому, у Висновку Запорізької торгово-промислової палати від 07.12.2020 за №ОИ-6946 зазначено, що: «… Моніторинг рівня цін підготовлений на підставі даних Міжнародного торгового центру ЮНКТАД/СОТ (http://www.trademap.org) та даних підприємств Російської Федерації: ООО «КормаПром», ООО «Тагрис», ООО «Проммера», ООО «ЄмСи», ООО «Транс Агро Мир». …».

Звідси, Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено причини надання переваг одним джерелам цінової інформації перед іншими.

Як зазначено у ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч.2 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 Митного кодексу України).

Згідно з ч.3 ст.58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідачем не доведено, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, відповідно до приписів ч.2 ст.58 Митного кодексу України.

Звідси, Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено правомірність переходу до другорядних методів визначення митної вартості товарів, як то передбачено п.2 ч.1 ст.57 Митного кодексу України.

З урахуванням обставин справи та досліджених доказів суд приходить до висновку, що Дніпровською митницею Держмитслужби не доведено наявність правових підстав для прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020.

Доказів притягнення декларанта чи перевізника товару до відповідальності за ст.483 Митного кодексу України за надання неправдивих відомостей для визначення митної вартості товару Дніпровською митницею Держмитслужби до суду – не надано.

Отже, Дніпровська митниця Держмитслужби не довела, що подані позивачем для визначення митної вартості товару документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічні правові позиції щодо застосування норм матеріального права висловлені колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 31.03.2015 у справі №21-127а15, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2018 по справі №814/1204/15.

2. Надаючи правову оцінку прийняттю Дніпровською митницею Держмитслужби Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яка є предметом спору у цій справі суд виходить з наступного.

Згідно з ч.12 ст.264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у п.7.1 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа», затвердженого 30.05.2012 наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672 (надалі – «Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»), у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку. Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову (п.7.2 Розділу VІІ «Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа»).

У поданій до суду Картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2020/00708 від 09.12.2020 зазначені причини відмови аналогічні викладеним у Рішенні про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведено наявність обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої позивачем митної вартості товарів після отримання від позивача документів. Відповідач необґрунтовано витребував у позивача додаткові документи.

Отримавши від декларанта документи, які, на думку суду, підтверджують правильність задекларованої митної вартості товару за основним методом, відповідач з порушенням норм права здійснив застосування другорядних методів.

На думку суду позивачем доведено обґрунтованість визначення митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції)) та безпідставність застосування відповідачем другорядного методу.

З урахуванням приписів ч.2 ст.2 КАС України, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що Рішення про коригування митної вартості товарів №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020 та, відповідно, Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2020/00708 від 09.12.2020, прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби не обґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не розсудливо, а отже є не правомірними і підлягають скасуванню.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки належним суб`єктом владних повноважень у справі була Дніпровська митниця Держмитслужби, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 2270 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Славутич-Тара" (69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.187, кв.33; код ЄДРПОУ 33652465) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935) про коригування митної вартості №UА110230/2020/000306/2 від 09.12.2020.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110230/2020/00708 від 09.12.2020.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Славутич-Тара" (69006, Запорізька область, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд.187, кв.33; код ЄДРПОУ 33652465) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.22; код ЄДРПОУ 43350935) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2270 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 02.09.2021.

Суддя О.О. Прасов